Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на ВАТ «Унікум»»

-   розроблено робочий план рахунків.

         Бухгалтерський облік та фінансова звітність  ВАТ „Уніплит” ґрунтується на принципах: обачності, повноти висвітлення, автономності, послідовності, безперервності нарахування та відповідності доходів і витрат, історичної собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності      

              Фінансово-економічні показники підприємства можна проаналізувати за допомогою таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Фінансові економічні показники ВАТ «Уніплит»

Проаналізувавши таблицю,ми можемо зробити висновок,що не всі фінансові показники у нормі. Так, коефіцієнт фінансування показує, скільки припадає власного капіталу на 1 грн. зобов'язань,в нашому випадку ми бачимо, що коефіцієнт зріс на 0,57.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано,на ВАТ «Уніплит» цей коефіцієнт зріс на 0,35. [24]

Коефіцієнт забезпеченості о6оротних коштів відображає питому вагу оборотних активів, які сформовані за рахунок власних коштів,тобто аналізуюче підприємство має здатність самостійно фінансувати свою поточну діяльність,він зріс на 0,6.

Коефіцієнт платоспроможності характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати, це означає відсутність у підприємства ВАТ «Уніплит» фінансових можливостей для регулярного і своєчасного погашення своїх боргових зобов'язань так як цей показник зменьшився на 0,06.

Під ліквідністю балансу розуміють ступінь покриття платіжних зобов'язань підприємства його активами (платіжними засобами), строк перетворення яких в грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань. Чим менша тривалість періоду, протягом якого даний вид активів трансформується у грошові кошти, тим вищим є рівень його ліквідності,в нашому випадку показник зрісли на 0,6. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство має можливість негайно погасити високоліквідними оборотними активами (грошовими коштами і поточними фінансовими інвестиціями),на нашому підприємстві він зріс на 0,41.

Всі показники рентабельності зросли. Коефіцієнт рентабельності активів зріс на 0,02, що свідчить про ефективне використання активів підприємства. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу зріс на 0,13, що свідчить про ефективність використання інвестованих власниками коштів в розвиток підприємства. Коефіцієнт рентабельності діяльності зріс на 0,23, що  свідчить про ефективність діяльності підприємства.

2.2. Визначення зон аудиторського ризику

              Аудиторським ризиком називають ризик, який бере на себе аудитор, даючи висновок про повну достовірність даних фінансової звітності, в той час, як там можливі помилки, які невиявлені аудитором.

              Аудиторський ризик присутній при проведенні будь-якого виду аудиту, хоча ступінь ризикованості буде різним. Особливо важливим є визначення аудиторського ризику і зон ризику.

Згідно з міжнародними нормативами аудиту загальний аудиторський ризик включає:

1) властивий ризик;

2) ризик контролю;

3) Ризик невиявлення.

              Рис. 2.1 Схема аудиторського ризику

              Власний ризик — це ризик того, що в реєстрах бухгалтерського обліку і відповідно у фінансовій звітності клієнта міститься недостовірна інформація. Ризик контролю — це ризик того, що система внутрішнього контролю клієнта не може вчасно запобігти помилкам або знайти їх у обліку і звітності.

Безпосередньо від аудитора залежить лише ризик невиявлення, який є ризиком того, що помилки в обліку і звітності клієнта аудитор під час перевірки не виявить. Зменшення цього ризику можливе у разі отримання більшої кількості аудиторських доказів і ретельнішого дослідження обраних для перевірки джерел інформації. [27]

              Між ризиком невиявлення і комбінацією власного|внутрігосподарської| ризиків і ризиків |коштів| контролю існує зворотний зв'язок. Якщо аудитор вважає|лічить|, що власний|внутрігосподарський| ризик і ризик |коштів| контролю є|з'являються| високими, то він зобов'язаний понизити|знизити|, наскільки можливо, ризик невиявлення, тобто працювати детальніше і ретельно, модифікувати вживані аудиторські процедури, змінюючи|зраджувати| їх кількість або вміст|зміст|, збільшувати витрати|затрати| праці і часу, необхідні для перевірки. І навпаки, якщо в ході планування|планування| з'ясовується, що власний|внутрігосподарський| ризик і ризик контролю мають досить|достатньо| низькі значення, аудиторові слід понизити|знизити| реальні трудовитрати, застосувати менш трудомісткі методи отримання|здобуття| аудиторських доказів.

Ризик контролю та власний ризик не залежать від аудитора  але ризик виявлення є результатом проведення аудиторської перевірки, за який аудитор несе відповідальність.
         Розраховується ризик виявлення таким чином:
РВ=АР/(ВР*РК)                                                                                                 (2.1)
де: АР - аудиторський ризик;

      ВР - власний ризик;

      КР - ризик контролю.
          За величиною ризику невиявлення визначається якісний рівень аудиторської перевірки. Тому аудитор повинен звести ризик невиявлення до мінімуму, вдаючись до великої кількості аудиторських процедур та відповідних аудиторських доказів. Аудиторські докази, отримані аудитором, вважаються достовірнішими, ніж докази підприємства. При надійних системах обліку та внутрішнього контролю можна скоротити обсяг аудиторських процедур, тестів і зосередити увагу на ділянках найбільшого ризику, виходячи із специфіки конкретного підприємства (виробничі запаси, гроші тощо). Таким чином, аудиторський ризик - це синтетична величина. Відповідно до загальної моделі АР визначається як добуток власного ризику на контрольний і детекційний ризик:
АР = ВР *РВ                                                                                              (2.2)            
де, АР - аудиторський ризик

ВР - власний ризик

РВ- ризик невиявлення

              Склавши  та проаналізувавши лист оцінки властивого ризику та ризику контролю (Додаток В) можна сказати, що при перевірці діяльності ВАТ «Уніплит», властивий ризик становитиме 0,15, а ризик контролю 0,1при цьому, ризик не виявлення помилок становитиме 0,03, а отже аудиторський ризик становитиме 0,02,тобто 2%.

              Отже, аудиторський ризик не виявлення помилок є досить низьким, що свідчить про достовірний і правдивий аудиторський висновок.

РОЗДІЛ 3.

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА АУДИТУ НА ВАТ «УНІПЛИТ»

3.1 Планування аудиту на ВАТ «Уніплит»

              Згідно нормативу №9 „Планування аудиту” були закладені методичні рекомендації щодо планування діяльності аудиторської фірми, які спрямовані на якісне і своєчасне виконання аудиторських робіт.

Згідно з МСА НВЕ 300 «Планування аудиту» планування аудиторської перевірки - це система заходів, направлених на ефективне і своєчасне проведення аудиту. Відповідно до цього міжнародного стандарту були закладені методичні рекомендації діяльності аудиторської фірми, які спрямовані на якісне виконання аудиторських робіт.

              Планування — це процес вироблення аудиторської стратегії. Планування ведеться протягом усієї аудиторської перевірки. Аудитор повинен скласти графік завершення основних етапів операції. Графік показує заплановану аудиторську роботу і служить засобом контролю за проведенням операції. При складанні графіка мають враховуватися вимоги клієнта. Потім аудитор повинен підготувати програму перевірки, докладно перерахувати процедури, які необхідно здійснити під час операції.

              В процесі планування складають два основних документи:

              1.Загальний план.

              2.Програму перевірки.

         Найголовнішою вимогою до сучасного аудиту є його обов’язкове планування.

         Під час планування використовується наступна інформація:

– умови договору;

– складаються і заповняються анкети оцінки ризику;

– нормативно- правові документи, що регулюють аудит;

– наявність аудиторських доказів;

– рівень довіри до системи внутрішнього контролю;

– облікова інформація підприємства;

– визначений рівень ризику та суттєвості.

         План розробляється таким чином, щоб у ньому визначався час проведення кожної конкретної аудиторської процедури. У плані відображається перелік і обсяг виконаних робіт, строки виконання, процедури, що здійснюється аудитором.

              Отже, загальний план аудиторської перевірки на підприємстві ВАТ «Уніплит» буде мати такий вигляд:

Загальний план проведення аудиторської перевірки

виробничих запасів ВАТ «Уніплит»

Організація, що перевіряється                                                                             ВАТ «Уніплит»

Період аудиту                                                              з 01.03.11 - по 30.03.2011.

Період, що перевіряється                                           з 1.01.2010 - по 01.12.2010

Кількість людино-годин                                             384

Керівник аудиторської групи                                      Іванова Г.В.,Петрова К.Н.

Склад аудиторської групи                                            2

Запланований аудиторський ризик                             2%