Облік заробітної плати

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 16:19, курсовая работа

Описание работы

метою написання роботи є вивчення організації оплати праці в сільському господарстві.
Для виконання поставленої мети, необхідно виконати наступні завдання:
• визначити правові основи організації оплати праці;
• проаналізувати теоретичні аспекти організації оплати праці на підприємстві;
• вивчити сучасний стан обліку праці та її оплати в господарстві;
• вивчити правильність нарахування оплати праці.

Содержание

Вступ ………………………………………………………………………………3
1. Виробничо-фінансова характеристика господарства……………………...5
1.1. Організаційно правовий статус підприємства ……………………….5
1.2. Оцінка фінансового стану підприємства ……………………….........6
1.3. Організація бухгалтерського обліку підприємства…………….........10
2. Економічний зміст і завдання обліку затрат праці та її оплати в умовах ринку………………………………………………………………….......................13
3. Облік особового складу працівників підприємства………………….……15
4. Форми і види оплати праці…………………………………………………17
5. Первинний облік праці і порядок нарахування оплати праці:………..…20
5.1. У галузі рослинництва…………………………………………………20
5.2. У галузі тваринництва…………………………………………………23
5.3. За час відпусток………………………………………………………...24
5.4. З тимчасової непрацездатності………………………………………..27
6. Види утримань із заробітної плати………………………………………….30
7. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків із заробітної плати…….31
Висновки і пропозиції…………………………………………………………..34
Список використаної літератури……………………………………………….36

Работа содержит 1 файл

чистовик.docx

— 74.36 Кб (Скачать)

Якщо згідно із чинним законодавством або з інших причин працівник  не працював якийсь час і за ним  не зберігався заробіток або зберігався частково, цей проміжок часу виключається з розрахункового періоду.

Нарахування відпускних здійснюється виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Нарахування виплати за час  щорічної відпустки можна подати такою формулою:

Sвідп = ((Σрічн.з/пл.)/Крічн.дн.)*Квідп.дн.

де — Sвідп. — сума нарахованих відпускних;

  • Σрічн.з/пл. — сумарна зарплата за 12 місяців перед місяцем надання відпустки або за менший фактично відпрацьований період;
  • Крічн.дн— кількість календарних днів у році або кількість фактично відпрацьованих календарних днів (за вирахуванням святкових і неробочих днів, встановлених законодавством);
  • Квідп.дн  —   кількість календарних днів відпустки.

Святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, у  розрахунок тривалості відпустки не входять і не оплачуються.

Нарахування відпускних при  визначенні середньої заробітної плати  складається з таких виплат:

  • основна заробітна плата;
  • доплати і надбавки (за понаднормову роботу і роботу в нічний час; за суміщення посад; розширення зон обслуговування; за умови праці; інтенсивність праці; вислугу років);
  • виробничі премії;
  • винагорода за підсумками року.

Премії враховуються в  заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з відомістю нарахування зарплати. Якщо премія квартальна або піврічна, вона ділиться на кількість місяців, за які вона виплачується, і входить у частину, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

При обчисленні середньої  зарплати для оплати щорічної відпустки  у фактичну зарплату враховуються всі  виплати за час, коли за працівником  зберігався середній заробіток, і допомога з тимчасової непрацездатності.

При розрахунку відпускних при визначенні середньої зарплати не враховуються:

  • виплати разового характеру (за окреме доручення, за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога, допомога при виході на пенсію та ін.);
  • компенсаційні виплати на підрядження; премії за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, за введення в дію виробничих потужностей і об'єктів будівництва та ін.;
  • соціальні компенсаційні виплати, пенсії, державна допомога;
  • грошові винагороди і вартість речових подарунків за результатами конкурсів, змагань тощо;
  • літературний гонорар за авторським договором штатним працівникам газет і журналів;
  • вартість виданого спецодягу, засобів індивідуального захисту, знезаражуючих засобів, спеціального харчування;
  • дотації на  обіди, проїзд;
  • виплати до ювілейних дат і за багаторічну бездоганну роботу;
  • доходи від акцій трудового колективу і внесків у майно підприємства. Нарахування відпускних розглянемо на умовному прикладі.

Приведемо приклад нарахування  відпускних на підприємстві ТОВ «Агропідприємство «Грузьке».

Бухгалтеру Поляжній І.Т. згідно з графіком була надана щорічна відпуска за 2009 р. тривалістю 28 календарних днів - з 19.03 - 15.04 2009 р. Для розрахунку середньої зарплати і визначення відпускних береться заробіток Поляжної І.Т.. за останні 12 місяців роботи до місяця відпустки (тобто з березня 2008 р. по лютий 2009р.)

Нарахована сума заробітної плати за вище вказаний період – 2459,55 грн.

Кількість календарних днів за цей же період (за вирахуванням святкових  та не робочих) – 355 день.

2459,55 : 355=  6,93 грн. – середньоденна заробітна плата.

Розрахунок  відпускних: 6,93 х 28 = 194,04 грн.

у тому числі:

13 календарних днів березня  – 90,09 грн.   Дт 92 Кт661

15 календарних днів квітня  — 103,95 грн   Дт 39 Кт 661

Усього нараховано відпускних — 194,04 грн.

Утримано:

Податок з доходів фізичних осіб за березень (15 %) – 13,50 грн. Дт 661 Кт 64

Єдиний соціальний внесок (2 %) — 1,80 грн.                              Дт 661 Кт651

Сума до видачі — 178,74 грн.                       Дт 661 Кт 301

У моєму підприємстві документами, у яких ведеться облік заробітної плати за час відпустки, являються  лікарняні листи (Додаток Н).

 

 

5.4 З тимчасової  непрацездатності

 

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованій особі за рахунок  коштів Фонду соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонду), починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період:

  • до відновлення працездатності або
  • до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності.

Перші п'ять днів оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи. В інших страхових випадках (догляд за хворою дитиною, хворим членом сім'ї, догляд за дитиною-інвалідом до 16 років, карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби, у зв'язку з переведенням застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижчеоплачувану роботу) допомога з тимчасової непрацездатності виплачується з першого дня за рахунок Фонду.

Розмір допомоги. Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від страхового стажу застрахованих осіб і складає від їх середньої заробітної плати (доходу):

  • 60% - при страховому стажі до 5 років;
  • 80% - при страховому стажі від 5 до 8 років;
  • 100% - при страховому стажі більше 8 років.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій  особі в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу.

Розрахунок середньої  заробітної плати для обчислення допомоги проводиться відповідно до Постанови КМУ «Про обчислення середньої  заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним  соціальним страхуванням» № 1266 від 26.09.2001 р.

Підставою для призначення  допомоги є листок непрацездатності, виданий у встановленому порядку  лікарем за місцем проживання або  роботи хворого з печаткою лікувального закладу.

Для одержання допомоги працівник  надає листок непрацездатності (належно  оформлений комісією із соціального  страхування) до бухгалтерії.

Періодом, за який проводять  розрахунок, є останні шість календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому трапився страховий випадок. Якщо хворий працівник відпрацював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці або за фактично відпрацьований час.

Базою для обчислення середньої  заробітної плати є нарахована заробітна  плата (основна і додаткова), що підлягає обкладанню прибутковим податком, з  якої сплачувалися страхові внески (в  межах максимальної суми, на яку  нараховують страхові внески, - 2200 грн.).

Законом України „ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування ” від 08.07.2010 р. № 2464, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, внесені зміни до статті 21 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням ” від 18.01.2001 р. № 2240 (далі – Закон України № 2240).

На виконання частини  першої статті 21 Закону № 2240 постановою правління Фонду від 22.12.2010 № 26 затверджено  Порядок фінансування страхувальників  для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок  коштів Фонду соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 року за № 111/18849 та опублікований 04.02.2011 в „Офіційному  віснику України” № 6.

Зазначеним Порядком затверджено  форму заяви-розрахунку, яка подається  страхувальником до робочого органу Фонду для здійснення фінансування матеріального забезпечення за рахунок  коштів Фонду.

Відповідно до частини  другої статті 21 Закону № 2240 для зарахування  страхових коштів Фонду страхувальник  – роботодавець має відкрити окремий  рахунок у банку в порядку, встановленому Національним банком України (Державним казначейством  України).

Фінансування страхувальників  на ці рахунки здійснюється робочими органами відділень Фонду відповідно до заяв-розрахунків, які містять  інформацію про нараховані застрахованим  особам суми матеріального забезпечення за їх видами, та подаються в міру опрацювання документів, поданих  застрахованими особами, протягом десяти робочих днів. У заяві-розрахунку необхідно зазначати повну нараховану суму допомоги з урахуванням обов’язкових утримань (податок з доходів фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування, які  утримуються з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності), яка в подальшому має бути відображена у звітності  по коштах Фонду.

6. Види утримань  із заробітної плати

 

Зі сум нарахованої  заробітної плати членів трудового  колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються обов'язкові та добровільні  утримання. Обов'язкові утримання включають: податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.

 Фактична базова ставка на податок з доходів фізичних осіб, встановлена п. 7.1 ст. 7 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб». Така ставка податку становить 15% від об'єкта оподаткування

Порядок нарахування і  сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) регулюється  Законом  України від 08.07.2010 р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне  страхування». Відповідальність за його виконання покладено на Пенсійний  фонд України.

Механізм обчислення, нарахування  і сплати єдиного соціально внеску функціонуватиме за тим же принципом, за яким здійснюється сплата страхових  внесків на загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування. Розмір сплати єдиного внеску буде визначатися  відповідно до класів професійного ризику виробництва з урахуванням видів  їх економічної діяльності.

Що стосується працівника, то  будуть нараховуватись наступні суми утримань із заробітної плати:

1) 3,6% ЄСВ утримуватиметься  із зарплати працівника, у т.  ч. й інваліда, працівника-іноземця;

2) 2% ЄСВ буде утримуватися  зі суми лікарняного, яка нараховується  працівнику (в т. ч. інваліду);

3) 2,6% ЄСВ утримуватиметься  з винагороди, яка виплачується  фізособам — не СПД за договорами  цивільно-правового характеру (договір  підряду на роботи чи послуги), крім цивільно-правового договору, укладеного з фізособою-підприємцем,  якщо виконувані роботи (надавані  послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про  державну реєстрацію їх як  підприємців.

7. Синтетичний  та аналітичний облік розрахунків  із заробітної плати

 

Синтетичний облік розрахунків із оплати праці ведеться на пасивному рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за субрахунком 661 «Розрахунки за заробітною платою», 662 «Розрахунки з депонентами».

По кредиту рахунка 661 відображаються суми нарахованої робітникам основної і додаткової заробітної плати, премій, допомоги з тимчасової непрацездатності, а по дебету - утримання із заробітної плати (прибутковий податок, внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, за виконавчими листами та ін.), суми виплаченої заробітної плати, а також депонована заробітна плата.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк  суми з оплати праці відображаються по дебету субрахунку 661 «Розрахунки  за заробітною платою» та кредиту  субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться на підприємстві по кожному працівнику.

Сума всіх нарахувань заробітної плати за кожним аналітичним рахунком (тобто по кожному працівнику) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунку 66 за звітний період, тобто  сумі нарахованої заробітної плати  по цеху, відділу і підприємству в цілому.

Сума всіх утримань за аналітичними рахунками дорівнює дебетовому обороту  синтетичного рахунку 66. Сума у графі розрахунково-платіжної відомості «Сума до виплати» аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

Схема бухгалтерських проводок з обліку розрахунків з робітниками  і службовцями, складена відповідно щодо чинних нормативних документів, наведена нижче.

 

 

Схема бухгалтерських проводок

Рахунок 661 „Розрахунки за заробітною платою”

       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
   
   
   
   
   
   
   
   
   

Информация о работе Облік заробітної плати