Облік заробітної плати

 

Дані цієї таблиці свідчить про  те, що в ТОВ «Агропідприємство «Грузьке» в структурі реалізації продукції в 2010 році порівняно з 2009 році зменшився об’єм рослинницької продукції, як в цілому та і по видах, тільки зернові і зернобобові збільшились. Так, в 2008 році зернові займали 36% від загального обліку реалізації, а цукрові буряки – 59%, разом продукція рослинництва – 82%. А вже в 2010 році на реалізацію зернових припадає 65%, цукрових   буряків 28% на всю рослинницьку продукцію всього 82% . За рахунок зернових рослинницька продукція не змінилась.

Загальний обсяг тваринницької  продукції в структурі реалізації залишився незмінним 18%.

При визначенні впливу спеціалізації  на результативні показники, факторною  ознакою є коефіцієнт спеціалізації, який розраховують відношенням обсягу продукції основних галузей до загального обсягу товарної продукції. Коефіцієнт спеціалізації за 2010 рік по ТОВ «Агропідприємство «Грузьке» становив 24,9, що свідчить про низький рівень спеціалізації.

 

1.3 Організація  бухгалтерського обліку підприємства

 

Всі сільськогосподарські підприємства незалежно від організаційно  – правових форм і форм власності  зобов’язані вести бухгалтерський облік  та подавати фінансову звітність  у відповідні органи з поданням повної неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.

Питання організації бухгалтерського  обліку  на сільськогосподарському підприємстві  належить до компетенції  власника.

Власник несе відповідальність за організацію бухгалтерського  обліку та забезпечення фіксування фактів  здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів , реєстрів і  звітності впродовж встановленого  терміну.

Бухгалтерський облік  на підприємстві ТОВ «Агропідприємство «Грузьке» ведеться згідно із Законом  „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16 липня 1999 р.

Наше  господарство застосовує журнально – ордерну форму  ведення бухгалтерського обліку.

Журнально – ордерна форма  обліку ґрунтується на принципах  систематизації і накопичення в  хронологічному порядку даних первинних  документів , що відображають господарські операції безпосередньо у реєстрах синтетичного і аналітичного обліку. По синтетичних рахунках з великою  номенклатурою облікових об’єктів, які мають значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний  облік ведуть у допоміжних відомостях і виробничих звітах, побудованих  в основному , за дебетовою ознакою. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли необхідні дані неможливо накопичувати безпосередньо у журналах – ордерах. Дані цих реєстрів потім переносять у журнали – ордери.

Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів – ордерів переносять до Головної книги, в якій підраховують обороти  по дебету кожного рахунка. Головну  книгу використовують для узагальнення даних журналів – ордерів, взаємної перевірки зроблених записів  по окремих рахунках і складання  звітного балансу.

У Головній книзі відображають початкове сальдо, поточні обороти  і сальдо на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) по кожному  синтетичному рахунку. За методом подвійного запису суми дебетових і кредитових оборотів, а також дебетових і кредитових сальдо мають бути відповідно між собою рівними. Головна книга відкривається на рік.

Нажаль сьогодні в господарстві весь обліковий процес здійснюється вручну. В умовах ручної обробки  записується якість інформації , продовжуються  строки її опрацювання, а зростання  затрат праці призводить до різкого  збільшення управлінського персоналу. На сучасному етапі удосконаленню  управління і поліпшенню якості економічної  інформації сприяє використання ЕОМ  для обліку, аналізу господарської  діяльності і планування виробництва.

Сьогодні існує багато програмних продуктів, які враховують специфіку сільськогосподарського виробництва. Будемо сподіватися, що в  подальшому майбутньому наше господарство матиме змогу придбати пакет бухгалтерських програм і тим самим удосконалити бухгалтерський процес.

За організацію фінансової роботи на підприємстві ТОВ «Агропідприємство «Грузьке» відповідальність несе головний бухгалтер. Адже саме він слідкує за: вчасністю погашення кредиторської та  отримання дебіторської заборгованості підприємством, за своєчасністю подання документації до відповідних органів, здійснення розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондам. До компетенції головного бухгалтера належить перевіряти правильність здійснення розрахунків з банківськими установами. Головний бухгалтер разом із керівником господарства має право підписувати фінансові документи, якщо головний бухгалтер невміло організував роботу на підприємстві, то це буде проявлятися в застосуванні до підприємств цілого ряду штрафних санкцій, що матиме відображення на фінансових результатах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Економічний  зміст і завдання обліку затрат  праці та її оплати в умовах ринку

 

Основним джерелом доходів  найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче  значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію  відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, а також внаслідок  однобічного підходу до її визначення відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.

У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки  визначень заробітної плати. Найпоширенішими  є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного  доходу), що розподіляється за працею між  окремими працівниками.

Заробітна плата - це одна з  найскладніших економічних категорій  і одне з найважливіших соціально-економічних  явищ. Оскільки вона, з одного боку, є основним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального  добробуту членів їхніх сімей, а  з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва  і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства, то питання організації заробітної плати і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають інтереси всіх учасників трудового процессу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна  плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений  ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Основними завданнями обліку праці і заробітної плати є:

- документальне оформлення  відпрацьованого часу;

- контроль за використанням  фонду оплати праці і премій;

- контроль за дисципліною  праці і повним використанням  робочого часу;

- контроль за виконанням  завдань по росту продуктивності  праці; 

- своєчасний і правильний  розподіл нарахованої заробітної  плати і відрахувань на соціальне  страхування по напрямках затрат  при визначенні вартості продукції; 

- здійснення правильних  і своєчасних розрахунків по  заробітній платі; 

- збір інформації і  групування показників по праці  заробітної плати для складання  бухгалтерської і статичної звітності. 

Підвищення рівня заробітної плати на зазначених засадах вимагає  здійснення на державному, регіональному, галузевому рівні, а також на рівні  підприємництва організаційних та економічних  заходів, спрямованих на пошук необхідних для цього коштів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Облік особового  складу працівників підприємства

 

Однією із складових виробничого  процесу є наймані працівники, які називаються персоналом. Від кількісного і якісного складу персоналу значною мірою залежить продуктивність праці, випуск і реалізація продукції, фінансові результати.

Облік персоналу забезпечує інформацію про списків склад  у розрізі категорій, професій, кваліфікації, освіти, стажу роботи, віку, національності та інших показників. Аналіз даних  про персонал дає можливість виявити  основні кількісні та якісні характеристики трудового колективу, знайти резерви  для подальшого поліпшення щодо чисельності  та якості його складу, цілеспрямовано формувати команду управлінців  та виконавців високого рівня, які здатні забезпечити успішне функціонування й тривале існування підприємства.

Особовий склад персоналу  обліковується відділом кадрів, який фіксує його наявність, зміни у складі працівників та їх причини.

Відділ кадрів відкриває  особову справу на кожного працівника, веде облік приймання переміщення  та звільнення особового складу, оформляє надання відпусток, присвоєння кваліфікації, змін тарифних ставок і окладів та інші оперативні дані. Такі дані відображаються в особових справах на основі записів  про приймання, переміщення чи звільнення, наказів і розпоряджень адміністрації та інших документів. Накази щодо руху персоналу обов’язково доводяться до відома працівників бухгалтерії, які ведуть облік розрахунків з оплати праці.

За категоріями працівники підприємства поділяються на : робітники, керівники, спеціалісти, інші працівники, що відносяться до службовців.

На кожну особу відкривається  трудова книжка й алфавітна картка ф.П-3 (Додаток А). На працівників з вищою освітою відкривається особова картка ф.П-2 (Додаток Б), а на спеціалістів, що виконують науково-дослідні, технологічні роботи – особова картка ф.П-4 (Додаток В), наказ про приймання ф.П-1 (Додаток Д), наказ на переведення на іншу роботу (ф.П-5), наказ про припинення трудового договору ф.П-8 (Додаток Е), список про надання відпусток ф.П-7 (Додаток Ж) та інші документи.

Особливе значення для  бухгалтерії має табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати ф.П-12, в якому відображаються дані про кожного працюючого щодо явок і неявок на роботу за кожен і разом за місяць.

Табелі ведуться в розрізі  цехів, відділів, дільниць та інших  структурних підрозділів підприємства. Табелі здаються в бухгалтерію для  нарахування заробітної плати, а  тому доцільно їх складати за окремими категоріями працюючих, за окремими категоріями працюючих, за місцями  роботи, виконуваними функціями, за виготовлення замовлень, робіт чи послуг. Ці дані потрібні для складання бухгалтерських проводок і внесення заробітної плати  за призначенням на ті чи інші види продукції, статті витрат.

Праця обумовлюється трудовим договором. Трудовий договір – це угода між працівником і власником  підприємства, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу зазначену цією угодою, а власник зобов’язується виплачувати  працівникові заробітну плату і  забезпечувати умовами праці. Особливою  формою трудового договору є контракт, в якому строк дії, права, обов’язки  і відповідальність сторін, а також  умови розірвання договору можуть встановлюватися  угодою сторін. Право прийому працівників  на умовах контракту надане усім підприємцям  незалежно від форм власності  і характеру діяльності. За трудовою угодою між сторонами визначається перелік робіт, послуг, що підлягають оформленню та здачі виконавцем замовнику  на окремих етапах виконання та по закінченні договору, а також технічні, економічні та юридичні вимоги до виконуваних робіт. Крім цього трудовою угодою обумовлюється порядок здачі та приймання робіт, форма розрахунків та оплата.

У випадку розірвання угоди  з ініціативи замовника або припинення робіт при з’ясуванні неможливості одержання позитивного результату замовник сплачує витрати на підставі звітних документів виконавця.

 

 

4. Форми і види  оплати праці

 

Оплата праці ґрунтується  на тарифній системі, яка включає  тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Тарифна сітка – складова частина тарифної системи, яка визначає співвідношення у рівнях оплати праці  різних груп працівників сфери матеріального  виробництва залежно від їх класифікації. Вона складається з певної кількості  розрядів і відповідних між розрядних  коефіцієнтів. Кількість розрядів залежить від специфіки діяльності підприємства, професійного складу працівників і  їх кваліфікованості. Підприємство самостійно розробляє тарифну сітку.

Тарифна ставка є вираженим  у грошовій формі абсолютним розміром оплати праці різних груп та категорій  робітників за одиницю часу (годину, день, місяць), що встановлюється по кожному  з кваліфікаційних розрядів. Відповідно до цього розрізняють годинні, денні  й місячні тарифні ставки робітників.

Схема посадових окладів - це проранжований перелік посад  керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців від вищої  до нижчої посади та відповідні, диференційовані  за цими посадами розміри посадових  окладів.

Тарифно-кваліфікаційний  довідник — збірник нормативних  актів, що містить кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані за виробництвами та видами робіт.