Облік створення підприємства

Так як ми створюємо підприємство з обмеженою відповідальністю, то установчим документом виступає Статут.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) повинний містити відомості про:

— його найменування;

— мету і предмет діяльності;

— розмір і порядок утворення статутного й іншого фондів;

— порядок розподілу прибутків і збитків;

— органи керування і контролю, їхню компетенцію;

— умови реорганізації і ліквідації суб'єкта господарювання;

— інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством.

              Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

              Установчі документи господарського товариства, крім відомостей, зазначених вище, повинні містити відомості про:

— вид товариства;

— предмет і мету його діяльності;

— склад засновників і учасників;

— склад і компетенції органів керування і порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких рішення необхідно приймати одноголосно або кваліфікованою більшістю голосів.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю повинний також містити відомості про розмір частини кожного з учасників, розмір, склад і порядок внесення ними внесків.

Відповідно до частини 5 статті 57 Господарського кодексу [2] статут затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання або його представником, органами або іншими суб'єктами відповідно до діючого законодавства.

Усі пункти установчих документів повинні бути чіткими, не повинні містити двозначних або незрозумілих положень.

У статуті ТОВ обов’язково треба указувати місце знаходження товариства або юридична адреса або ссилка на адресу органу чи особи, які виступають від його імені, але юридична адреса зазначається у протоколі установчих зборів. Крім того, у статуті обов’язково зазначається юридична адреса засновників. Для засновників фізичних осіб – адреса прописки; якщо немає її – остання адреса прописки. Без цих даних статут можуть не зареєструвати.

              Що стосується зазначення в установчих документах предмета і цілей діяльності підприємства, то варто враховувати, що кількість видів діяльності, що вказуються в установчих документах, не обмежується, але здійснення видів діяльності, не зазначених в установчих документах, заборонено. Тому рекомендується відбивати усі види діяльності, що, можливо, буде здійснювати підприємство, у тому числі вказати «Інші види діяльності».

              Усі види діяльності повинні указуватися відповідно до Державного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності».

Якщо в майбутньому на підприємстві буде прийняте рішення зайнятися діяльністю, що не зазначена в статуті, то необхідно буде внести зміни в установчі документи.

У статут можуть включатися положення, зв'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, про повноваження, порядок створення і структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та інше.

Установчі документи складаються державною мовою згідно з частиною 1 статті 8 Закону о держреєстрації, підписуються засновником чи особою, уповноваженою зібранням засновників, прошиваються та пронумеровуються. Підписи засновників повинні бути нотаріально засвідчені. Установчі документи не повинні мати положень, які не відповідають законодавству.

Установчі документи направляються до органів державної реєстрації у двох оригінальних екземплярах, завірених нотаріально.

Статут ТОВ «Нікс Солюшнз» приведені у Додатку 1.

6. Обґрунтування вибору установи банку та відкриття тимчасового поточного рахунку

              Грошові кошти підприємств і організацій (як власні, так і позикові) підлягають обов'язковому збереженню в банках. Для цього банки відкривають підприємствам і організаціям у залежності від характеру їхньої діяльності і джерел фінансування поточні, розрахункові й інші рахунки.

              Суб'єкт - споживач банківських послуг (підприємство) зіштовхується з проблемою великої кількості кредитних організацій. Для того щоб зробити правильний вибір, необхідно чітко представляти собі, які банки існують і які види послуг, що робляться ними, за які операції платить власник поточного рахунка і за що власникові поточного рахунка платить установа банку.

              Більшість банків у сучасних умовах прагнуть надавати своїм клієнтам максимально різноманітний асортимент послуг, тобто являються  універсальними. Поряд з цим існують і спеціалізовані банки, що пропонують обмежений спектр послуг. До їхнього числа відносяться, наприклад,  ощадні,  інвестиційні,  інноваційні й ін.

              Потенційному банківському клієнтові варто мати на увазі, що перевагою будь-якого універсального банку є, за інших рівних умов, його велика стійкість(у наш кризовий час це є головне). Вона випливає з того факту, що вони менш залежні від кон'юнктури на ринках окремих послуг. У той же час, спеціалізовані банки можуть вигідно відрізнятися більш високою якістю тих послуг, на яких вони спеціалізуються.

Для того щоб зробити правильний вибір, споживач (підприємство) банківських послуг повинний вміти орієнтуватися на ринку, зіставляти послуги різних банків з погляду їхньої ціни і якості.

При плануванні видач великих сум грошей у наявній формі як заробітну плату на командировочні нестатки варто довідатися відсоток, стягнутий банком за отримання грошей готівкою. Відсоток за касове обслуговування в різних установах банку може відрізнятися в 2 - 3 рази, тому вибравши відповідну кредитну установу, можна заощадити деякі засоби.

              У випадку, якщо підприємство у своїй діяльності планує користуватися позиковими засобами, необхідно навести довідки про кредитну політику обраного банку: процентні ставки; терміни, на які можуть бути видані кредити; можливості пролонгації кредиту.

              Крім того, часто велике значення для успішної роботи підприємства має швидкість проведення розрахунків. Звичайно це залежить від установи банку, його компетентності, оперативності.

              При взаємодії з  банком, що здійснює крім касового, банківського, кредитного обслуговування роботи з різних типів договорів, наприклад,  факторинг,  лізинг,  кліринг, відкриваються можливості більш великої діяльності підприємств. Тому з розрахунком на майбутнє вигідніше вибрати банк, що є гнучкою структурою і сприйнятливої до всього нового.

        Як ми бачимо, щоб вірно та максимально вигідно обрати необхідне відділення банку, необхідно звернути увагу на декілька важливих чинників:

1.              Надійність та репутація банку, до якого маєте розмістити свої кошти.

2.              Розміщення філіалу банку по відношенню до офісу вашого підприємства.

3.              Розклад роботи філіалу банку.

4. Відсоткові ставки не депозитних вкладах, які пропонуються банком. Найпростіший засіб - це  аналіз інформації, яку можна отримати або в самому банку або на його офіційному сайті.

5.              Зручність безготівкового переводу та збереження грошей.

Необхідно звернути увагу ще й на те, скільки років знаходиться банк на ринку, які послуги пропонує, порівняти рівень відсоткових ставок за депозитами різних банків.

Таким чином, оцінивши всі достоїнства і недоліки декількох кредитних організацій і вибравши з них найбільш прийнятні, підприємство приймає рішення про відкриття в ньому розрахункового рахунка [6].

Положення про відкриття поточного рахунку в установах банку наведені в «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» Затверджені Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004р. №22.

Для формування статутного фонду господарчого товариства засновники банку можуть відкривати в установі банку один  тимчасовий поточний рахунок у національній або іноземній валюті. Кошти на цей рахунок перелічуються засновниками (учасниками) для формування статутного фонду господарського товариства до його реєстрації як юридичної особи.

Цей рахунок починає функціонувати як  постійний поточний тільки після одержання банком документів про реєстрацію господарського товариства у встановленому порядку. У випадку відмовлення в реєстрації або в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, кошти повертаються засновникам (учасникам), а рахунок закривається.

Для відкриття поточного рахунку треба надати такі документи [5]:

      рішення засновників про визначення особи, якій надається право розпорядницького підпису при здійсненні операцій по цьому рахунку, що оформляється у виді доручення, засвідченого нотаріально (якщо хоча б один із засновників є фізичною особою);

      копію свідотства про державну реєстрацію юридичної особи у органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, завірену нотаріально або органом, який видав свідотство о державній реєстрації;

      копію справки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств й організацій України, завірену органом який видав справку, або нотаріально або підписом уповноваженного робітника банку;

      копію документа, який засвідчує взяття юридичної особи на облік до органу державної налогової служби, завірену органом, який видав документ, або нотаріально, або підписом уповноваженного робітника банку

      копію установчого договору, завірена нотаріально;

      заява про відкриття рахунка, підписана уповноваженою засновниками особою;

      картка зі зразком підпису особи, якій засновниками надане право розпорядницького підпису, засвідчена уповноваженим працівником банку.

      Проаналізувавши всі вище перелічені фактори, було прийняте рішення обрати банк «Приват». Цей банк має високу стабільність та у кризовий період не загубив свої лідерське положення у рейтингах кредитних організацій України. Цей банк має найбільший об’єм активів у порівняні з іншими банками України. «ПриватБанк» має великий спектр услуг для фізичних та юридичних осіб.

7. Послідовність та порядок отримання необхідних дозвільних документів

До таких документів належать:

—     дозвіл органів державного пожежного нагляду на початок роботи

—     дозвіл органу санітарно-епідеміологічного контролю на початок роботи

—     дозвіл органу державного нагляду за охороною праці на початок роботи

—     дозвіл на оформлення заказу на виготовлення печатки та штампу

Отримання дозволів органів державного пожежного нагляду на початок роботи

Згідно із ч. 6 ст. 10 Закону України від 17 грудня 1993 р. № 3745-ХІІ "Про пожежну безпеку" новостворені підприємства починають свою діяльність після отримання на це дозволу в органах державного пожежного нагляду. На виконання цього положення постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 р. № 150 був затверджений Порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень.

Згідно з п. 2 Порядку дозвіл видається центральним, територіальним та місцевим органом державного пожежного нагляду безоплатно.

Для одержання дозволу власник (орендар) подає до відповідного органу державного пожежного нагляду заяву, матеріали оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, а для одержання дозволу на оренду приміщень - також копію договору оренди.

Підставою для видачі дозволу є висновок, що оформляється за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, що проводиться органом державного пожежного нагляду або іншою юридичною (фізичною) особою, яка одержала ліцензію на проведення такої оцінки (експертизи).

Орган державного пожежного нагляду протягом 5 робочих днів з дня подання заявником зазначених документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову у його видачі у разі виявлення фактів порушення правил пожежної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі або перешкод при її гасінні та евакуації людей. Копія обгрунтованого рішення про відмову у видачі дозволу надсилається заявникові. За відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки дозвіл видається без обмеження терміну його дії.

Виданий органом державного пожежного нагляду дозвіл є однією з підстав для видачі відповідного дозволу органом Держнаглядохоронпраці.

Необхідно мати на увазі, що вищевказаний обов'язок отримання дозволів органів державного пожежного нагляду на початок роботи передбачений лише для підприємств і на громадян-підприємців не поширюється. Проте це не звільняє останніх у разі, якщо вони орендують приміщення для зайняття підприємницькою діяльністю, від обов'язку отримання дозволу органів державного пожежного нагляду на оренду приміщення в порядку, що його було розглянуто вище.

Отримання дозволів органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду