Облік розрахунків з покупцями та замовниками

     Дані  з відомості аналітичного обліку за кредитом рахунка 36 переносяться в  журнал 3 в дебет рахунків 31 - (914 751 грн.) і 63 - (89 533 грн.).

     Списання  боргів покупця внаслідок надзвичайних подій (форс-мажорних обставин):

     Д 99 «Надзвичайні витрати»;

     К 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

     Надходження коштів із заборгованості, яка була раніше списана на витрати:

     Д 31 «Рахунки в банках»;

     К 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

     Одночасно сторнується на цю суму резерв сумнівних  боргів:

     Д 944 «Сумнівні та безнадійні борги»;

     К 38 «Резерв сумнівних боргів».                    21678 грн. (ж.3.)

     На  ПП «Ресурс-4» станом на 1 квітня 2009р. заборгованість покупців становила 614 918 грн., за місяць було реалізовано продукції на 95671 грн.; в оплату заборгованості від постачальників надійшов 100284 грн. (дод.  ). Сальдо на кінець місяця виводиться за кожним покупцем і підраховується загальна сума за місяць. 
 
 
 
 
 
 
 

     4. Облік резервів  сумнівних боргів 
 

     Резерв  сумнівних боргів нараховується  з метою покриття не повернутих   дебіторами   з   різних   причин   сум   заборгованості (банкрутство, закриття за рішенням суду, форс-мажорні обставини непередбачувані, непереборні   перешкоди (війни,  блокади,  страйки, стихійні лиха, техногенні катастрофи)).

     Величина  резерву сумнівних боргів визначається виходячи з:

     1) платоспроможності окремих дебіторів;

     2) на основі класифікації дебіторської заборгованості.

     1) Перший метод базується на інформації про платоспроможність дебіторів, яка оприлюднюється в засобах масової інформації, а підприємство веде досьє на кожного з них. Вивчення динаміки показників балансу дебіторів дозволяє, у певному діапазоні ймовірності, визначити рівень неповернення боргів. Процент неповернення боргів необхідно розрахувати і затвердити підписом керівника організації.

     Другий  метод грунтується на припущені, що тенденція неповернення боргів, яка визначається за минулий період, збережеться надалі. Період спостереження за тенденціями неповернення боргів може становити від півроку до трьох років.

     Суть  нового методу в тому, що визначають за кілька років загальну суму чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і загальну суму дебіторської заборгованості, визнаної безнадійною. У результаті коефіцієнт сумнівності виводять, розділивши другу суму на першу. Дивує правда таке - П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) називає доход за вирахуванням ПДВ та інших непрямих податків, а безнадійна заборгованість, як відомо, включає в себе і ПДВ. Виходить, що для розрахунку коефіцієнта сумнівності беруть показники, які не можна зіставити. Тому ми впевнені, що в цьому випадку не потрібно з доходу виключати зазначених податків, інакше коефіцієнт сумнівності буде помітно перекручений. Зате перевага цього методу — його простота. Але якщо ви захочете застосувати його на практиці, не забудьте, що це варто відобразити як зміну облікової політики підприємства (п.9 П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"). Іншими словами, підприємство, починаючи з 2000 року, повинно розрахувати за новим методом суму резерву сумнівних боргів, потім порівняти отриману суму зі старим й значеннями і на різницю відкоригувати нерозподілений прибуток на початок звітного року. Нагадаємо: це потрібно занести і до рядка 020 "Зміна облікової політики" форми № 4 Звіт про власний капітал;

     2) Класифікації дебіторської заборгованості.

     Даний метод також був обумовлений П(С)БО 10 і раніше. Однак для нього у додатку подали ще й другий приклад, який відрізняється від першого більш простим порядком розрахунку.

     Облік резерву сумнівних боргів відображається такими бухгалтерськими записами:

     Списання  безнадійного боргу:

     На  залишок резерву

     Дт 38 “Резерв сумнівних боргів”

     Кт 36 “Розрахунки з покупцями і  замовниками”    230 грн. (ж.3)

     На  суму перевищення безнадійних боргів суми резервних боргів

     Дт 944 “Сумнівні і безнадійні борги”

     Кт 36 “Розрахунки з покупцями і  замовниками”  430 грн. (ж.3)

     Процент сумнівності боргів визначається так (табл. 4.1):

 Таблиця 4.1.

 

Квартал        Сальдо  дебіторської заборгованості Фактично  списано дебіторської заборгованості за продукцію 1 група  2 група  3 група  1 група  2 група  3 група  І. 498315 95344 95680 18 332 6923 10244 II. 518310 80679 95 680 25 671 5 825 11 523 III. 396 837 95 899 98 926 13 217 6 917 13 808 IV. 352 369 123 478 110021 16 369 8 119 15 287 Разом 1765 831 395400 400307 73 859 27 784 50862

 Резерв  сумнівних боргів за 2009р.                  (грн.)

     У таблиці 4.1 згруповано заборгованість за строками до 6-ти, до 9-ти до 12-ти місяців. Суми дебіторської заборгованості аналізуються за минулий рік.

     Процент сумнівності боргів за квартал розраховують так:

перша група дебіторів:

     [(18 322 / 498 315) х 100] + [(25 617 / 518 310) х 100] + [(ІЗ 217 /

     396 837) х 100] + [(16 369 / 352 369) х 100] : 4 - 4,196%;

друга група:

     [(6 923 / 95 334) х 100] + [(5 825 / 80 679) х 100] + [(6 917 / 95 899) х

     100] + [(8 119 / 123 478) х 100] : 4 = 7,068%;

третя група:

     [(10 244 / 95 680) х 100] + [(11 523 / 95 680) х 100] + [(13 808 /

     98 926) х 100] + [(15287 / 110021) х 100] : 4 = 12,65%.

     Для визначення суми резерву сумнівних  боргів за поточний квартал і відображення в балансі робиться розрахунок (табл. 4.2).

     Нарахування резерву сумнівних боргів знаходиться  шляхом множення суми сальдо дебіторської заборгованості на визначений процент  боргів; (534 796 х 4,196) / 100 = 22 440 грн.

     На  суму резерву сумнівних боргів складається проводка;

     Д 944 «Сумнівні та безнадійні борги»;

     К 38 «Резерв сумнівних боргів» - 42 172 грн. (ж.3.)

     Таблиця 4.2.

     Резерв  сумнівних боргів за І квартал 2009р.

     

№ п\п		Групи дебіторської заборгованості за продукцію	Сальдо дебіторів  на 15.09.2009р.      (грн.)	% боргів	Резерв сумнівних  боргів (грн.)
І.		До 6 місяців	534 796	4,196	22 440
II.		До 9 місяців	109 831	7,068	7 763
III.		До 12 місяців	94 620	12,65	11 969
Разом			739 247	х	42 172

     Сума  резерву відображається у звіті  про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Списання безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, роботи, послуги проводиться за рахунок використання резерву сумнівних боргів;

     Д 38 «Резерв сумнівних боргів»;

     К 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».           11245 грн. (ж.3.)

     Безнадійною вважається заборгованість, відносно якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув термін позовної давності.

     Якщо  резерву виявиться недостатньо  для списання безнадійної поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги, то сума відноситься безпосередньо на інші операційні витрати:

     Д 949 «Інші витрати операційної  діяльності»;

     К 36 «Розрахунки з покупцями і  замовниками».           2356 грн. (ж.3.)

     Сума, що надійшла від дебіторів і була раніше визнана безнадійною, включається до складу інших операційних доходів з одночасним зменшенням резерву сумнівних боргів:

     Д 38 «Резерв сумнівних боргів»;

     К 716 «Відшкодування раніше списаних активів».     1235 грн. (ж.3.)

     Поточна дебіторська заборгованість, яка  не пов'язана з реалізацією продукції (робіт, послуг) і визнана безнадійною, списується з балансу на інші операційні витрати.

     Якщо  створення резерву фінансовий стан боржника покращився, то складається  запис методом червоного сторно:

     Д 944 «Сумнівні та безнадійні борги»;

     К 38 «Резерв сумнівних боргів».                                   3223 грн. (ж.3.)

     Довгострокова дебіторська заборгованість, яка  виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу, передбачає нарахування процентів. Вона відображається в балансі за її теперішньою вартістю, визначення якої залежить від виду та умов погашення довгострокової дебіторської заборгованості. 

5. Особливості обліку  розрахунків з покупцями і замовниками за продукцію, роботи та послуги в умовах використання комп’ютерної техніки 
 

     Вибір бухгалтерських програм, які сьогодні пропонує ринок дуже широкий. Популярними  програмами є 1 С "Підприємство", "Дебет-плюс",     "X-Door", "Парус". ПП «Ресурс-4» використовує 1 С "Підприємство 7.7" комплексний облік. В 2008 році бухгалтерська програма знаходилася на одному комп'ютері, що було не досить для роботи бухгалтерії і в зв'язку з недостатньою кваліфікацією бухгалтера програма не використовувалася повністю. Бухгалтерські проводки вносилися всі в комп'ютер вручну через журнал проводок, що забирало дуже багато часу бухгалтера і допускалися механічні помилки в правильності бухгалтерських проводок. З 1 травня 2008 року на підприємстві встановлено комп'ютерну систему і в системі ведеться оперативний і бухгалтерський облік.

     Програма  1 С "Підприємство" передбачає, щоб  процес вводу в програму проводок був максимально автоматизований, шляхом вводу бухгалтерських проводок відповідно даній господарській операції через документи і типові операції.

     Найбільш  поширений і оптимальний варіант  роботи в програмі введення бухгалтерських проводок через ланцюжок взаємопов'язаних первинних документів.

     Введення господарської операції по відпуску товарно-матеріальних цінностей по передплаті вводиться по такому ланцюжку взаємопов'язаних первинних документів:

     1) рахунок;

     2) платіжне доручення;

     3) банківська виписка;

     4) податкова накладна;

     5) видаткова накладна;

     6) накладна на повернення ТМЦ;

     7) коригування податкової накладної;

     8) при поверненні грошей покупцю - банківська виписка.

     Рахунок зберігається і його можна побачити зареєстрованим в повному журналі, але без відмітки проведення, бо по ньому не формуються бухгалтерські  проводки.

     При оплаті рахунку формується документ - банківська виписка, в якому вибирається фірма клієнта з довідника, який заплатив. Потім вибирається замовлення із довідника замовлень. Замовлення являється в програмі 1 С важливим поняттям це перший документ в ланцюжку взаємопов'язаних первинних документів. В нашому випадку це рахунок покупцю, а може бути також накладна або залишок взаєморозрахунків. В кожному наступному документі ланцюжка потрібно буде вказувати замовлення, 3 допомогою поняття замовлення в програмі оплата прив'язується до конкретного документу накладної або рахунку.

     Таким чином в звітах, які програма формує по покупцях буде видно, що оплачена конкретна  накладна або відпущено товар  по конкретній передплаті. Після вибору замовлення сума і в тому числі  ПДВ з’являється автоматично. Банківську виписку в програмі можна створити автоматично і вручну. Автоматично банківська виписка формується по признаку: підбір по замовленнях. Зберігаємо документ бухгалтерська виписка і проводимо. Автоматично сформувалися проводки:

     Дт 311

     Кт 36

     Дт 643

     Кт 64.1.5

     Наступним документом є видаткова накладна, яка вводиться на основі рахунку автоматично. В рядку замовлення вказується рахунок. Після огляду автоматично сформованої видаткової накладної вона зберігається і проводиться. Бухгалтерські проводки: