Облік розрахунків з покупцями та замовниками

     З М І С Т

 

Стор.

  Вступ

1. Визнання дебіторської  заборгованості покупців і замовників                          7

2. Оцінка поточної  дебіторської заборгованості, що  пов'язана реалізацією        продукції (товарів, робіт, послуг)                                                                        9

3. Облік дебіторської  заборгованості покупців і замовників                               12

4. Облік резервів  сумнівних боргів                                                                         17

5. Особливості обліку розрахунків з покупцями і замовниками за

продукцію, роботи та послуги в умовах використання комп’ютерної

техніки                                                                                                                   21                                                    

  Висновки                                                                                                               26

  Список  використаних джерел                                                                             28

  Додатки                                                                                                                 29

     ВСТУП

     Україна - це передусім молода держава, яка  лише почала перехід до нових ринкових відносин і процес переходу не завжди проходить безболісно, він породжує безліч негативних ситуацій і болючих тем, які потрібно вирішити.

     Облік розрахунків з покупцями та замовниками  є однією з актуальних тем сьогодення, яка вимагає швидкого та ефективного  вирішення,

     Необхідність проведення дослідження з обраної теми, а саме: "Облік розрахунків з покупцями та замовниками" зумовлено виникненням багатьох проблем у сфері торгівлі з приводу розрахунків з покупцями та замовниками, правильний облік розрахунків з покупцями та замовниками, правильне та раціональне ведення зведеного та синтетичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками, ефективного використання засобів сучасної техніки при обліку розрахунків. Які в результаті своєї діяльності намагаються врегулювати взаємовідносини між підприємствами, організаціями, установами та населенням, що обумовлені дією ринку, носять характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини основані на використанні грошей у залежності від їх функцій, як коштів обертання платежу. При цьому підприємства являються замовниками для одних та покупцями для інших.

     Розрахунки  з покупцями та замовниками є  одним з найважливіших питань сьогодення, які розглядають дуже багато спеціалістів. Вивченню обліку розрахунків з покупцями та замовниками  присвятили свої праці багато науковців та спеціалістів України та інших країн світу, таких як Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Грабова Н.М., Завгородній В.П., Литвин А.С., Пархоменко В.М., Сопко В.В., Ткаченко Н.М., та іншими розроблено ефективні і обґрунтовані концепції в системі управління та бухгалтерського обліку.

     Дана  тема актуальна не тільки для держави  в цілому, але й для конкретного  підприємства, Адже здійснюючи облік  розрахунків з покупцями та замовниками  на конкретному підприємстві можна  раціонально та ефективно організувати облік розрахунків з покупцями та замовниками, зменшити час, який затрачається на обліковий процес та використати вивільнений час на інші важливіші питання, зменшити фінансові та трудові витрати тощо.

     Аналізуючи  підприємство, його діяльність можна розробити систему заходів щодо покращення його діяльності. Покращення стану розрахунків з покупцями та замовниками, підвищення рівня розрахунків та задоволення потреб сторін.

     Мета  даної курсової роботи - розкрити облік  розрахунків з покупцями та замовниками на базовому підприємстві.

     Завдання  курсової роботи – висвітлити визнання дебіторської заборгованості покупців і замовників; оцінку поточної дебіторської заборгованості, що пов’язана з  реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг); облік дебіторської заборгованості покупців і замовників; облік резервів сумнівних боргів; особливості обліку розрахунків з покупцями і замовниками за  продукцію, роботи та послуги в умовах використання комп’ютерної техніки.

     Об'єктом  дослідження даної курсової роботи є приватне підприємство "Ресурс-4", основна діяльність якого спрямована на розрахунки з покупцями та замовниками. В таблиці 1 наведені основні економічні показники діяльності підприємства ПП «Ресурс-4».

     Таблиця 1

     Основні економічні показники діяльності ПП «Ресурс-4» за 2008-2009 рр.

Показники	2002 рік	2003 рік	Абсолютне відхилення, +, -
Статутний капітал, тис. грн.	11,8	12,0	+ 0,2
Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.	5615	7668	+ 2053
Нерозподілені прибутки (непокриті збитки), тис грн.	-69,2	232,0	+ 301,2
Фонд  оплати праці, тис. грн.	2250	5920	+ 3670,0
Середньоспискова  чисельність працюючих, чол.	9	16	+ 7
Продовження таблиці 1.
Середньомісячна заробітна плата працівників, грн.	250,0	370,0	+ 120,0
Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.	23,9	214,0	+ 190,1
Залишкова вартість основних виробничих засобів, тис. грн.	18,5	205,3	+ 186,8
Дебіторська заборгованість тис. грн.	129,2	245,0	+ 115,8

 
     Проаналізувавши дані таблиці 1 можна зробити висновки про те, що статутний капітал у порівнянні з 2002 р. у 2003 р. збільшився на 0,2 тис. грн. Обсяги реалізації в 2003 р. в порівнянні із відповідним періодом 2002 року зросли, про що свідчить збільшення обсягу реалізованої продукції на 2407,8 тис. грн. ПП «Ресурс-4» в 2002 році було збитковим підприємством з сумою збитку 69,2 тис. грн., але в 2003 році на підприємстві 232,0 тис. грн. прибутку. Фонд оплати праці у порівнянні з 2002 р. у 2003 р. збільшився на 3670,0 тис. грн. Чисельність працюючих у порівнянні з 2002 р. у 2003 р. збільшився на 7 чоловік. Середньомісячна заробітна плата працівників у порівнянні з 2002 р. у 2003 р. збільшилася на 120 гривень. Залишкова вартість основних засобів у порівнянні з 2002 р. у 2003 р. збільшилася на 190,1 тис. грн. Залишкова вартість основних виробничих засобів у порівнянні з 2002 р. у 2003 р. збільшилася на 186,8 тис. грн. Дебіторська заборгованість у порівнянні з 2002 р. у 2003 р. збільшилася на 115,8 тис. грн.

     Джерелами при написанні курсової роботи є  наступні документи: бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, журнали, рахунки-фактури, накладні, платіжні доручення та інші документи. 
 
 
 

1. Визнання  дебіторської заборгованості покупців і замовників

 
 

     Дебіторами  називаються юридичні та фізичні  особи, які внаслідок минулих  подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів, оцінених у грошовому вимірнику.

     Дебіторською  вважається заборгованість, яка виникає  в ході взаємовідносин підприємства з економічними агентами (юридичними і фізичними) і належить даному підприємству на певну дату. Боржники зобов'язані погасити дебіторську заборгованість на основі укладених між економічними агентами договорів.

     Відповідно  до положень стандарту бухгалтерського  обліку 10 «Дебіторська заборгованість»  активом можна вважати лише таку заборгованість, за якою існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена їх сума. Тобто економічні вигоди (гроші) підприємство отримає, якщо боржник не відмовиться від оплати і погашення боргу в установлені строки позовної давності (3 роки).

     Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги визнається активом  одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції та оцінюється за первинною вартістю. Отже, датою виникнення заборгованості є дата документа, який засвідчує відправку продукції, коли покупцю передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію, підприємство не здійснює управління реалізованою продукцією та контроль за нею, сума виручки може бути достовірно визначена, підприємство отримає економічні вигоди від реалізації, які можна достовірно визначити.

     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість” визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.

     Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціямита іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

     Це  Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

     Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

     Безнадійна  дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

     Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

     Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

     Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

     Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

     Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

     Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів. 
 

     Згідно  П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує імовірність  отримання підприємством майбутніх економічних вигод і її сума може бути достовірно визначена (майбутня економічна вигода - це потенціал, який може сприяти надходженню, прямо або непрямо, грошових коштів або їх еквівалентів на підприємство).

     Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, повинна визнаватись поточною і відображатись на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

     Достовірна  оцінка довгострокової дебіторської заборгованості має суттєвий вплив на правильне відображення інформації в облікових регістрах і звітності. Важливу роль при цьому відіграє принцип обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки дебіторської заборгованості, які будуть запобігати завищенню оцінки активів.

     П(С)БО 10 визначає методи оцінки дебіторської заборгованості при зарахуванні  її на баланс, на дату складання звітності  та при списанні з балансу як безнадійної.

     Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення. Теперішня вартість - це грошова вартість майбутніх доходів на теперішній час. Розрахунок теперішньої вартості здійснюється за допомогою дисконтування, тобто довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

     Заборгованість  за фінансовою орендою відображається в балансі орендодавця в сумі чистих інвестицій в оренду. 
 
 

     2. Оцінка поточної  дебіторської заборгованості, що пов’язана  з реалізацією  продукції (товарів,  робіт, послуг) 
 

     Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

     Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги.визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первинною вартістю.

     Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

     Величина  резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

     Класифікація  дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.