Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Марта 2012 в 12:30, курсовая работа
Облік розрахунків з оплати праці є одним з найважливіших і складних ділянок роботи, що вимагає точних і оперативних даних в яких відбивається зміна в чисельності працівників, витратах робочого часу, категоріях працівників, кодів виробничих витрат і здійснюється контроль за використанням трудових ресурсів.
Заробітна плата як економічна категорія належить до числа найскладніших. Поряд з такими категоріями, як прибуток, податки, зайнятість, вона є одним з головних елементів, свого роду нервовим центром суспільного організму.
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку розрахунків з оплати праці
1.1. Економічна сутність заробітної плати
1.2. Законодавче регулювання розрахунків з оплати праці в Україні
2. Облік розрахунків з персоналом
2.1. Організація обліку операцій з оплати праці
2.2. Аналіз розрахунків з персоналом на підприємстві
3. Напрямки вдосконалення облікового процесу розрахунків з оплати праці
Висновки
Список використаної літератури
На основі аналізу абсолютних відхилень слід відмітити позитивним моментом зростання рівня заробітної плати на одного працівника на 210 грн. Слід відмітити, що на кінець звітного періоду зросла кількість персоналу, таке додаткове наймання нового персоналу пов’язане із введення у спектр страхових послуг екологічне страхування. Це потребувало пошук нових спеціалістів, які займатимуться саме цим видом страхування.
Проведемо факторний аналіз та оцінимо рівень впливу середньої заробітної плати та середньоспискової чисельності персоналу на фонд оплати праці.
Минулий рівень показників: 0,710*200=142 тис.грн.
Минуло-звітний період показника: 0,710*228=161,88 тис.грн.
Звітний період показника: 228*0,920=209,76 тис.грн.
Отже, маємо наступні результати розрахунків:
За рахунок зміни впливу середньоспискової чисельності персоналу, а саме зростання на 28 чоловік штату персоналу Акціонерної страхової компанії „Укрінмедстрах” на кінець звітного періоду, фонд оплати праці зріс на 19,88 тис.грн. ( 161,88-142,00=19,88 тис.грн.)
За рахунок зміни впливу середньої заробітної плати, а саме зростання на 210,00 грн. на кінець звітного періоду, фонд оплати праці зріс на 47,88 тис.грн. ( 209,76-161,88=47,88 тис.грн.)
Загальний вплив двох факторів: середньоспискової чисельності персоналу та середньої заробітної плати спричинило зростання фонду оплати праці на 67,76 тис.грн.
Факторний аналіз та аналіз розрахунків з персоналом відіграють важливу роль в аналізі фінансово - господарської діяльності компанії. Дані витрати формують постійну частину собівартості наданих страхових послуг і потребують постійного аналізу їх розміру та причин відхилення, оскільки прямо визначають собівартість наданих послуг та фінансовий результат компанії.
Важливим моментом у діяльності Акціонерної страхової компанії „Укрінмедстрах” є поділ персоналу компанії на управлінський та комерційний.
Даний поділ є важливим, оскільки управлінський облік в компанії ведеться згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку GAAP, що дозволяє розподіляти витрати за центрами фінансової відповідальності та напрямками витрат.
У нашому випадку для комерційного персоналу будуть такі напрямки витрат:
оплата праці комерційного персоналу,
нарахування на фонд оплати праці комерційного персоналу ( з Пенсійним фондом),
нарахування на фонд оплати праці комерційного персоналу ( без Пенсійного фонду).
Для управлінського персоналу будуть такі напрямки витрат:
оплата праці управлінського персоналу,
нарахування на фонд оплати праці управлінського персоналу ( з Пенсійним фондом),
нарахування на фонд оплати праці управлінського персоналу ( без Пенсійного фонду).
Даний поділ витрат розрахунків з персоналом є досить важливим та необхідний для впровадження як напрямок вдосконалення аналізу витрат з персоналом за напрямками витрат та центрами фінансової відповідальності.
Автоматизація обробки облікової та контрольної інформації на підприємствах охоплює весь комплекс задач по синтетичному та аналітичному обліку, контролю та аудиту.
Передмовою до цього є організація централізованої бази даних та розподілених баз даних на місцях обробки інформації. Для розв’язку задач обліку, контролю, аналізу та аудиту створюється інформаційна база з використанням трьохкатегорійних автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтера.
На АРМ бухгалтера І категорії здійснюється введення первинних даних, розрахунок та отримання інформації на екран та печатний пристрій машинних документів за структурними підрозділами. Контроль аналіз та аудит інформації виконується за структурними підрозділами. Автоматизація задач по обліку, контролю та аудиту оплати праці базується на алгоритмах розрахунків, кожний з яких реалізується окремо.
На АРМ бухгалтера другої категорії створюється необхідна інформаційна база даних на робочому місці бухгалтера по обліку праці та зароботної плати, в якій об’єднуються всі дані, що надходять з АРМ бухгалтера І категорії структурних підрозділів. Кінцевим результатом є формування інформаційної бази в цілому по підприємству [11, c. 201].
На АРМ бухгалтера ІІІ категорії здійснюється аналіз коштів на оплату праці, контроль, аудит, моделювання, прогнозування праці та заробітної плати.
В умовах децентралізованої автоматизації обліку з використанням АРМ бухгалтера практично всі задачі можуть бути розв’язаними як в підрозділі (АРМ бухгалтера І категорії), так і в бухгалтерії (АРМ бухгалтера ІІ категорії), тобто жодна з задач цього участку не відноситься до стандартних. Можливість та цілесообразність розв’язання задач в підрозділах (АРМ бухгалтера І категорії) обумовлені тим, що там виникає значна частина висхідної інформації та в значній мірі використовується результативна. Можливі різні варіанти розподілу задач між бухгалтерією (АРМ бухгалтера ІІ категорії) та підрозділами (АРМ бухгалтера І категорії).
Робота з АРМ бухгалтера проводиться через меню наступного змісту:
ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Інформаційна база формується на основі документів та довідників, що традиційно використовуються в бухгалтерському обліку. Вона може коригуватися по мірі зміни окремих чи всіх табельних даних працівників підприємства. Тим самим ведення інформаційної бази в основному полягає у виборі певних операцій в меню інформаційної частини та коригуванні тих даних конкретного співробітника, які зазнали змін чи відмінні від загальноприйнятих, наприклад, кількість відпрацьованих днів чи часів, якщо вона стала відмінною від загальної кількості робочих днів чи часів за поточний місяць, днів за лікарняним листом тощо.
Інформаційна база складається з наступних функцій ( таблиця 3.1)
Таблиця 3.1
Функції інформаційної бази
Вхідна інформація | Нормативно-довідкова інформація |
Наряд-завдання | Довідник спискового складу |
Табель | Доплати та утримання з заробітної плати |
Наказ про надання відпустки | Довідник планового фонду заробітної плати |
Листок за тимчасовою непрацездатністю | Перечислення з заробітної плати |
Лист змін | Довідник структурних підрозділів |
Інформація з інших АРМ | Довідник видів сплат та утримань |
База знань | Довідник-календар |
| Довідник видів захворюваності |
| Довідник видів оплат, які входять в середню заробітну плату |
| Довідник допустимості кореспонденції рахунків |
Після визначення типу первинних даних чи довідника обирається функція роботи з інформацією: перегляд, редагування, доповнення, виключення, друк.
Довідник спискового складу створюється на всіх робітників підприємства (підрозділу). Для здійснення аудиту (контролю) пошук інформації проводиться вцілому по підприємству чи по зразку, а саме: по підрозділу, табельному номеру, прізвищу, імені, по-батькові, посаді, коду виду оплат та утримань.
Аудитор здійснює перегляд необхідної інформації в залежності від характеру інформації, що аналізується.
При проведенні аудиторської перевірки особе місце повинне бути відведене питанням правомірності включення необхідних видів оплат в середню заробітну плату. Це досягається шляхом аналізу довідника видів оплат, які входять в середню заробітну плату, а також правильності ведення та коригування первинної інформації, шляхом перегляду необхідної інформації за визначений період часу.
Для отримання інформації, що дозволяє однозначно визначити управлінську функцію за проведеними розрахунками використовують базу знань. На основі інформації з бази знань бухгалтер (аудитор) чи керівник підприємства має можливість отримати підказку у вигляді повідомлень по тій чи іншій ситуації, що виникла в процесі роботи.
Після вводу первинної інформації та корегування нормативно-довідкової інформації, бухгалтер здійснює розрахунок заробітної плати шляхом набору відповідної функції розрахункової частини. Розрахункова частина має наступну структуру ( таблиця 3.2).
Після виконання розрахунків за необхідний період чи для перегляду вихідної інформації минулих розрахункових періодів, обирається функція “Вихідна інформація”. Вихідна інформація може бути відображена як у вигляді машинограм, так і у вигляді відеограм. Вихідна інформація може включати в себе такі відомості: відомість на аванс, платіжні доручення за кредитом, відомість перечислення сум до ощадбанку, реєстри переказів аліментів за поштою, відомість перерахування аліментів.
Таблиця 3.2
Структура розрахункової частини
Контроль вхідної інформації | автоматизований контроль за інформацією (наявність табеля, нарядів тощо) |
Розрахунок авансу | проводиться начислення за вказаний строк авансу на списковий склад працівників з занесенням даних в інформаційну базу даних.
|
Розрахунок нарядів | проводиться на основі вхідної інформації |
Розрахунок заробітної плати | на кінець звітного періоду в розрізі підприємства, структурного підрозділу та табельного номеру. |
Міжрозрахунковий період | здійснюється по мірі надходження первинних даних про надання відпустки, про дні хвороби тощо |
Вихідна інформація | Представлена у вигляді машинограм |
Моделювання обліку праці та з\ п | розрахунку оптимального розміру фонду заробітної плати та виявлення відхилень від встановлених величин |
Для здійснення контролю за введеними даними проводиться автоматизований контроль за інформацією (наявність табеля, нарядів тощо) шляхом набору функції “Контроль вхідної інформації”. При знаходженні відсутності будь - якої інформації бухгалтер вводить дані, яких не вистачає.
При здійсненні розрахунку авансу проводиться начислення за вказаний строк авансу на списковий склад працівників з занесенням даних в інформаційну базу даних.
Розрахунок в розрахунковий період здійснюється по мірі надходження первинних даних про надання відпустки, про дні хвороби тощо.
Заробітна платня розраховується на кінець звітного періоду в розрізі підприємства, структурного підрозділу та табельного номеру. Після виконання розрахунків за необхідний період чи для перегляду вихідної інформації минулих розрахункових періодів, обирається функція “Вихідна інформація”.
Вихідна інформація може бути відображена як у вигляді машинограм, так і у вигляді відеограм. Відомість на аванс видається у залежності від необхідності у вигляді платіжної відомості. Розрахункова відомість за місяць необхідна для розрахунків за кожним табельним номером, структурним підрозділом та підприємством в цілому.
Аудитор, здійснюючи перевірку, звертає увагу на відхилення та виявляє причини та винуватців порушень і їх правомірне відображення в обліку, а також показує приховані резерви. ( додаток А)
Для здійснення аналізу заробітної плати в розрізі категорій робітників, а також видів сплат, які не входять до фонду оплати праці, здійснюється відображення інформації у вигляді відомості розподілу нарахувань заробітної плати за категоріями робітників (додаток Б).
Відомості та платіжні доручення за перерахуваннями формуються в АРМ бухгалтера автоматизованим шляхом та відображаються чи друкуються за мірою необхідності (додаток В).
Для розрахунку заробітної плати за середньою заробітною платою здійснюється відображення інформації у вигляді відомостей за розрахунком листів про тимчасову непрацездатність, відомості розрахунку відпустки (додаток Г).
Аудитор здійснює перевірку правильності нарахувань, а також правомірність включення видів оплат при нарахуванні загального середнього заробітку кожного працівника підприємства. Особливе місце в системі займає довідкова інформація. Дана функція дозволяє бухгалтеру чи аудитору за запитом здійснити контроль за введеними чи розрахованими даними в розрізі підприємства в цілому, структурного підрозділу, табельного номеру, виду сплат, номеру документа, рахунку, субрахунку, коду аналітичного обліку, дати.