Облік реалізації готової продукції

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2012 в 18:12, курсовая работа

Описание работы

Поряд з обсягом реалізації підприємство планує суму (обсяг) прибутку. Тому в системі організації бухгалтерського обліку на підприємствах особливе місце займає облік готової продукції, її відвантаження і реалізації, у задачі якого входить:
- систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і схоронністю на складах; обсягом виконаних робіт і послуг;
- своєчасне і правильне документальне оформлення відвантаженої і відпущеної продукції (робіт, послуг), чітка організація розрахунків з покупцями;

Содержание

Вступ
1. Теоретичні основи обліку реалізації готової продукції
2. Облік реалізації готової продукції підприємством
3. Витрати на збут готової продукції підприємством
4. Документальне оформлення обліку реалізації готової продукції
Висновок
Список використаної літератури
Додатки

Работа содержит 1 файл

Курсовая.docx

— 75.29 Кб (Скачать)

 ― готову продукцію,  що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає  технічним та якісним характеристикам,  передбаченим договором або іншим  нормативно-правовим актом.

 Одиницею бухгалтерського  обліку запасів є їх найменування  або однорідна група (вид).

 Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються  на баланс підприємства за  первісною вартістю. Згідно з  п. 10 П(С)БО – 9 первісною вартістю  запасів що виготовляються власними  силами підприємства, визначається  собівартість їх виробництва,  яка визначається за П(С)БО  – 16 “Витрати”.

 Вибуття запасів  здійснюється внаслідок відпуску  у виробництво, реалізації, безоплатної  передачі тощо. Оцінюватись запаси  в процесі їх вибуття можуть  по різному. У п. 16 П(С)БО –  9 наведені такі прийоми оцінки:

 ― ідентифікованої  собівартості відповідної одиниці  запасів, який передбачає облік  фактичної собівартості кожної  одиниці запасів, що є можливим  при забезпеченні об’єктів табличками  з серійними номерами.

 ― середньозваженої  собівартості, який передбачає розрахунок  фактичної собівартості одиниці  запасів виходячи з середньої  вартості.

 ― спосіб перших  за часом надходження запасів  (ФІФО), базується на припущені,  що запаси використовуються в  тій послідовності, в якій вони  надходили па підприємство й  відображені в бухгалтерському  обліку.

 ― спосіб останніх  за часом надходження запасів  (ЛІФО), базується на припущенні, що запаси використовуються в  послідовності, яка протилежна  їх надходженню на підприємство (був виключений з переліку  методів, дозволених для застосування  з метою ведення бухгалтерського  обліку наказом Мінфіну України  від 22.11.2004 р. № 731, який набрав  чинності 18 грудня 2004 року).

 ― спосіб нормативних  витрат.

 ― спосіб реалізаційних  цін.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Доходи”  затверджене наказом Міністерства  фінансів України від 29 листопада  1999 р. № 290. Цим положенням (стандартом) визначаються методологічні принципи  формування в бухгалтерському  обліку інформації про доходи  підприємства та її розкритті  у фінансовій звітності.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”  затверджене наказом Міністерства  фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318.

Готова продукція –  це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. Крім випуску  речової продукції (машин, взуття, одягу, хлібу, цукерок, тощо) підприємство може виконувати певні роботи для інших  підприємств або надавати їм послуги.  
 Таким чином, продукція підприємства може складатися з готової продукції та виконаних робіт і послуг. 
 Усі елементи виробничого процесу – сировина, матеріали, паливо, тощо, які перебувають на різних стадіях технічного процесу, утворюють незавершене виробництво.

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить такі операції:

  1. Випуск продукції з виробництва і здача його на склади;
  2. Зберігання продукції на складах підприємства;
  3. Відпуск продукції на місці місцевим і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;
  4. Відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції (наприклад, тара власного виробництва) та ін.;
  5. Реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію)

При організації обміну продукції  основним методом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою, продукцію групують за формою, ступенем готовності і технологічною складністю. [Додаток 15] Рисунок 1.1 Класифікація готової продукції. 
 За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняються від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основній продукції. 
Супутня продукція – це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику. 
Побічна продукція – це продукція, що іноді утворюється  комплексних виробництвах при виробництві основної і, на відміну від супутньої (допоміжної), не потребує додаткових витрат. 
В поточному обліку продукція групується за укрупненими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; запасні частини; виконані роботи та надані послуги.

Завданням обліку готової  продукції та її реалізації є:

    • Перевірка виконання плану випуску продукції та її відвантаження;
    • Правильне і своєчасне оприбуткування та списання готової продукції;
    • Визначення стану розрахунків із покупцями за відвантажену продукцію;
    • Отримання відомостей про номенклатуру, кількість і вартість відвантаженої продукції;
    • Контроль за зберіганням готової продукції та її реалізацією;
    • Контроль за витратами та доходами від її реалізації. 
        
    1. Облік реалізації готової продукції підприємством

Бухгалтерський  облік реалізації готової продукції  – відображення процесу реалізації готової продукції підприємства на синтетичних та аналітичних рахунках, регістрах бухгалтерського обліку.

Реалізованою  продукцією підприємства вважається продукція (товари, роботи, послуги), за яку покупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи. Пред'явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту  подачі їх до установи банку (за умови  здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків.

Якщо  покупець (замовник) за умовами договору одержує продукцію безпосередньо  на підприємстві-виготовлювачі, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення документами та пред'явлення покупцеві-замовникові  розрахункових документів.

 Реалізованою  вважається також продукція, за  яку підприємство-продавець одержало  плату або авансові платежі.

Таким чином, реалізованою продукцією (роботами, послугами) вважається продажна вартість відвантаженої  продукції (виконаних робіт, послуг), зазначеної в оформлених як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах, або продажна вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), зарахована як платіж на рахунки підприємства в установах банків.

Реалізованою  вважається також продукція, за яку  підприємство-продавець отримало оплату або авансові платежі.

Підприємства, які здійснюють власну діяльність у  сферах торгівлі та громадського харчування, де розрахунки за товари та продукцію  здійснюються готівкою, валовий дохід  від реалізації визначають у міру отримання готівки.

Перехід на визначення результатів реалізації за методом нарахування наближує систему обліку та статистики, яка  застосовується в Україні до загальноприйнятої  у міжнародній практиці.

Будь-яке  підприємство повинно вести бухгалтерський облік реалізації готової продукції (робіт, послуг) згідно з вимогами чинного  законодавства країни.

Господарські операції за ознакою  їх впливу на баланс розділяються на чотири типи.

До першого  типу операцій відносяться такі, які спричиняють зміну у активі балансу без зміни загальної величину активу. Пасив залишається без змін.

До другого  типу належать операції, які спричиняють  зміну у складі джерел формування коштів без зміни загальної величини пасиву балансу.

Третій  тип операцій передбачає зміну статей активу та пасиву балансу з рівновеликим збільшенням активу та пасиву.

Четвертий тип – це рівновелике зменшення  статей активу та пасиву.

Операції  по реалізації готової продукції  передбачають зменшення активу на величину реалізованої продукції та збільшення активу балансу на величину отриманих  грошових коштів (чи збільшення дебіторської заборгованості) за реалізовану продукцію. Цей тип змін належить до першого  розглянутого вище типу змін у балансі.

Наведемо  схему змін у балансі за першим типом змін (рисунок 1.2.1).

Але це не єдиний тип змін, який можуть спричиняти операції по реалізації готової продукції  підприємства. Підприємство може реалізовувати  свою готову продукції за передоплатою. Розглянемо  порядок отримання  передоплати від покупця:

Підприємство  отримало на поточний рахунок передоплату  за готову продукцію, яку воно реалізує покупцеві. У бухгалтерському обліку здійснюється запис: дебет рах. №311 «Поточні рахунки у національній валюті» – кредит рах. №681 «Розрахунки за отриманими авансами» на суму авансу. Ця операція відноситься до третього типу операцій за змінами у бухгалтерському балансі. Це очевидно, оскільки збільшується стаття активу балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти» та, одночасно, збільшується стаття пасиву балансу «Поточні зобов’язання за розрахунками». Схему даного типу змін наведемо нижче (рисунок 1.2.2).

 

Актив

Пасив

Одна стаття активу балансу збільшується

Інша  стаття активу зменшується

Пасив залишається без змін


 

                                                            

Рисунок 1.2.1 – Схема змін в активі балансу за першим типом змін

 

Актив

Пасив

Одна стаття активу балансу збільшується

Збільшується  підсумок активу

Одна стаття пасиву балансу збільшується

Збільшується  підсумок пасиву


 

 

Рисунок 1.2.2 – Схема змін у бік збільшення у пасиві та активі балансу

Далі  відображається податкове зобов’язання за ПДВ (акцизному збору):

Дебет рах. №643 «Податкові зобов’язання» - кредит рах.№641 «Розрахунки за податками». Ця проміжна операція викликає зміни другого типу (рисунок 1.2.3).

Зарахована  передоплата за реалізовану покупцю  готову продукцію:

Дебет рах. № 681 ««Розрахунки за отриманими авансами» - кредит рахунку № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (на підставі розрахункової накладної). Ця операція відноситься до операцій, які викликають у балансі четвертий тип змін (рисунок 1.2.4).

 

Актив

Пасив

Актив залишається без змін

Одна стаття пасиву збільшується

Інша  стаття пасиву зменшується


 

                                   

Рисунок 1.2.3 – Схема змін другого типу

 

Актив   

Пасив

Одна стаття активу балансу зменшилась

Зменшився підсумок активу балансу

Інша стаття пасиву балансу зменшилась

Зменшився підсумок пасиву балансу


 

         

Рисунок 1.2.4 – Схема четвертого типу змін у балансі

Таким чином, можна зробити висновок: операції реалізації готової продукції підприємства викликають усі відомі типи змін у  бухгалтерському балансі, тобто  можуть бути усіх чотирьох типів.

Операції  реалізації готової продукції мають  різниці у порядку відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Ці різниці обумовлюються порядком здійснення операцій. Взагалі операції реалізації готової продукції можуть виконуватись за такими схемами:

Перша подія  – відвантаження готової продукції;

Перша подія  – надходження передоплати від  покупця.

При реалізації товару зі складу, відпуск товарів проводиться: на основі виписаних рахунків-фактур при разових поставках, на підставі договорів купівлі-реалізації.

Відвантаження товарів представникові покупця проводиться: 1) при пред'явленні довіреності і документа, що засвідчує його особу, із оформленою накладною і рахунком-фактурою; 2) іногороднім покупцям на основі наказів-накладних комерційної служби (відділу збуту), що виписані відповідно до договору поставки; 3) при транспортуванні товарів складається транспортна накладна ф. № 1ТН. У даних документах заповнюються реквізити підприємств, найменування та якісні характеристики товару, що відвантажується, його ціна, ставка і сума ПДВ, мита. Одночасно виписується податкова накладна, оригінал вручається покупцеві, копія залишається на оптовому підприємстві для складання розрахунку і звітності. На підставі податкової накладної здійснюють записи у Книгу обліку реалізації товарів.

Для обліку реалізації товарів  установлено:

І. Метод нарахування, при  якому для визначення обсягу реалізації вважається дата відвантаження товарів (передача права власності на товари покупцям) незалежно від терміну  виконання платежів. Тому в бухгалтерському  обліку роблять запис:

1) визначення суми доходу при відвантаженні товару — Д-т 36 "Розрахунки з покупцями" — К-т 702 "Дохід від реалізації товарів". При цьому сума ПДВ відображається заданими Податкової накладної у Книзі обліку реалізації товарів і проводиться запис Д-т 702 "Дохід від реалізації товарів" — К-т 643 "Податковий кредит";

2) одночасно списують собівартість реалізованого товару: Д-т 902 "Собівартість реалізованих товарів" — К-т 281 "Товари на складі";

Информация о работе Облік реалізації готової продукції