Облік грошових коштів

 

ВСТУП

 

Бухгалтерський  облік відображає господарські операції систематично і забезпечує суцільне і безперервне спостереження. Виходячи з цього, бухгалтерський облік виконує  інформаційну і контрольну функції. Одним із елементів господарських  засобів є засоби у сфері обігу, складовою частиною яких є грошові  кошти. Грошові кошти, необхідні підприємству для нормальної виробничо-господарської діяльності, в процесі свого існування.

Предметом бухгалтерського обліку грошових коштів є процеси документального оформлення руху коштів в касі підприємства та на рахунках в банку,  господарські операції повязані з надходженням і  видатками грошових коштів.

Актуальність теми даної роботи полягає в тому, що грошові кошти відіграють важливу роль в торговій діяльності підприємства. Так, за допомогою грошових коштів підприємство в процесі своєї діяльності може закупляти товари, основні засоби,  розраховуватись з працівниками по оплаті праці і т.д. Але для того, щоб підприємство мало можливість ефективно використовувати наявні у нього грошові кошти, потрібно правильно організувати їх облік і здійснювати контроль за витрачанням.

Метою роботи є обґрунтування організації  обліку грошових коштів. Багатогранність поставленої мети визначила необхідність вирішення таки завдань:

1. Дати характеристику грошових коштів;
2. Описати організацію обліку грошових коштів;
3. Показати, як здійснюється документальне оформлення руху грошових коштів;
4. Дати пропозиції щодо удосконалення організації обліку грошових коштів.

Предметом дослідження є питання організації обліку грошових коштів на підприємстві. Об’єктам дослідження є ТОВ «Миколаївгосптовари».

При виконанні  роботи опрацьовано Закони України, Постанови Національного банку  України, накази Міністерства фінансів України та інші нормативні документи  з питань організації обліку грошових коштів, періодичні видання, фінансові  звіти ТОВ «Миколаївгосптовари».  Достовірність висновків та результатів  досліджень забезпечена використанням  наступних методів дослідження: загально-наукових (аналіз), методичних прийомів (підрахунок, узагальнення), методів  економічного аналізу (групування, аналіз інформації).

Робота  складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на      сторінках.

В I розділі розкрито  законодавчо-нормативні та теоретичні основи обліку грошових коштів, які регламентують здійснення розрахунково-кассових операцій.

В  II наводиться організаційно-економічна характеристика підприємства, а саме місце знаходження, вид діяльності підприємства, історична довідка, облікова політика підприємства, аналіз економічно-фінансових показників підприємства.

В III розділі розкрито облік касовий операцій, облік грошових коштів на поточному рахунку та вносяться пропозиції щодо вдосконалення організації бухгалтерського обліку на підприємстві та обліку грошових коштів.

 

РОЗДІЛ І. ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

 

1. Законодавчо-нормативні основи обліку грошових коштів

 

Бухгалтерский облік організований на підставі законодавчо-нормативних документів. Основний Закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” [1] та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”  також висвітлюють питання про рух грошових коштів.

Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” визначає правові засади регулювання,  організації,  ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Він складається з 5 розділів та 15 статей. Про прогресивність цього Закону свідчать ті принципи, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність. У ньому визначені основні принципи національного бухгалтерського обліку, а саме: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів та витрат, превалювання сутності над формою, історична собівартість, єдиний грошовий вимірник та періодичність.

Закон встановлює новий порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Визначено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Він покладає на власника відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Касові  операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюються на підставі Порядку  ведення касових  операцій у національній валюті в  Україні, затверджене постановою Правління  Національного банку України. Положення  про ведення касових операцій у національній валюті в Україні  [8] – найважливіший закон згідно якого ведуться всі касові операції.

Ст. 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» [6] визначає, що у статті Балансу  «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які  можуть бути використані для поточних операцій. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній  валютах. Кошти, які не можна використати  для операцій протягом 1 року, починаючи  з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати  зі складу оборотних активів і  відображати як необоротні активи.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» [7] є нормативною основою для  складання найважливішої форми  фінансової звітності яка має  назву Звіт про рух грошових коштів. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства; досліджувати спроможність підприємства погасити зобов’язання та сплатити дивіденди; виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками; аналізувати грошові та негрошові аспекти операцій підприємства.

З метою контролю за наявним зверненням був прийнятий цілий ряд нормативних документів, що регулюють порядок ведення касових операцій на підприємствах, вимоги яких необхідно дотримуватись при проведенні операцій з готівкою, порядок їхньої організації і документального оформлення. Основними з них є Інструкція з організації роботи з наявним зверненням установ банків України [11], Наказ Держкомстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” [17],  Інструкція “Про порядок виготовлення, збереження і застосування типових форм первинного обліку ДО-1 і М-20” [12].

Обіг готівки в Україні регулюється також нормативними та законодавчими документами.

В Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” говориться, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані здійснювати такі розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. А також йде мова про порядок та правила застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Указ  Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” [5] вказує порушення, які тягнуть за собою застосування штрафної санкції у розмірі двократного розміру виявленої понадлімітної готівки. Права, обовязки і завдання, які покладаються на членів інвентаризаційної комісії та загальні принципи інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків. [10] При прийманні готівки в касу підприємства касири керуються Правилами визначення плaтоспроможності банкнот і монет. [18]

Порядок встановлення лімітів залишку  готівки в касі регулюється Інстукцією Національного банку України  № 4  «Про організацію роботи з  готівкового обігу установами банків України” [13] та Інструкцією про організацію роботи з готівкового обліку установами банків України. [15]

Відповідно  до Інструкції №3 “Про відкриття банками  рахунків у національній та іноземній  валюті” [14] банки відкривають своїм  клієнтам рахунки.

При різноманітних формах власності  і підприємницької діяльності Положення  про безготівкові розрахунки грунтується  на принципах вільного вибору суб’єктами форм розрахунків, закріплення ї  сторонами у договорах, угодах чи окремих домовленостей, і невтручання  установ банків у ці договірні  відносини. Дане Положення визначає загальний регламент щодо організації, форм розрахунків, стандартів документів і документообороту, які впроваджуються в господарський оборот в Україні з метою забезпечення в найбільш короткий час компенсації виробникам продукції, що поставляється, виконаних робіт і наданих послуг у грошовій формі, прискорення обігу коштів.

Аналіз  нормативно-правових актів з організації  бухгалтерського обліку грошових коштів в Україні, дозволяє зробити висновок, що на сьогодні нормативно-законодавча  база щодо готівкового обігу, готівкових та безготівкових розрахунків в  основному відповідає потребам підприємства.

На завершення розділу варто визначити основні  його аспекти. Отже, в першому розділі  я висвітлила суть грошових коштів і розрахунків, описала процедуру  проведення аудиту грошових коштів,  виділила основні завдання бухгалтерського  обліку грошових коштів. Потрібно сказати, що правильна організація обліку грошових коштів дає можливість контролювати хід грошових операцій, а це в свою чергу посилює контроль за використанням грошових коштів, не допускає їх розтрату і веде до економії коштів підприємства.

Вказані документи регламентують  також основні принципи організації  обігу готівки суб`єктами господарювання[25, ст.205]:

1. Обов`язковість для всіх підприємств і організацій зберігання власних грошових коштів у банківських установах;

2. Вільне одержання всіма клієнтами готівки з власних банківських рахунків без подання необхідних документів;

3. Здійснення розрахунків як у безготівковому порядку, так і в готівковій формі;

4. Обмеження розмірів готівки, що перебуває в касах підприємств через установлення їм лімітів залишку готівки в касі;

 5. Можливість використання касового виторгу (поточних надходжень).

 

1.2. Теоретичні основи обліку грошових коштів

 

Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних карток). Емісію готівки здійснює Національний банк. Він випускає готівку в обіг і вилучає її, якщо вона прийшла в непридатність, а також замінює гроші на нові зразки купюр і монет.

Готівка використовується:

1. Для кругообігу товарів і послуг;
2. Для розрахунків не пов`язаних безпосередньо з рухом товарів і послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, пенсій; по виплаті страхових відшкодувань за договорами страхування; при оплаті цінних паперів і виплат по них прибутку; по платежах населення за комунальні послуги і інше.

Організація обігу готівкових коштів передбачає також забезпечення постійного дотримання правил приймання, схоронності  і використання готівки господарством. Підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які мають поточні рахунки в установах комерційних банків, повинні зберігати на них свої вільні кошти.

Зберігання коштів підприємств і організацій у банківських установах створює передумови для концентрації готівкових коштів у банківській сфері, забезпечення їх ефективного використання в обороті, гарантування їх схоронності, сприяє більшій оперативності у задоволенні потреб суб`єктів господарювання в готівці для здійснення їхніх чергових платежів та запобігання зловживанням під час витрачання готівки.

Готівково-грошовий обіг – це сукупність платежів, що здійснюються готівкою. В ринковій економіці сфера готівково-грошового обігу є обмежена. Навпаки, для кризової економіки характерним є розширення сфери використання готівки, яка обслуговує в основному тіньовий господарський оборот.

Вільні кошти підприємства повинні обов'язково зберігатись на рахунках банку і лише незначна їхня частина – у касі підприємства.

Каса – це самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання наявних коштів і грошових документів, проведення розрахунків наявними. Матеріальна відповідальність за зберігання коштів і здійснення касових операцій покладена на касира, із яких укладають договір про матеріальну відповідальність у формі зобов'язань касира (або другої уповноваженої особи).

Касові операції (надходження готівки  в касу і видача з неї) здійснюється на підставі «Порядку ведення касових операцій у національної валюті України».