Облік готової продукції та її реалізація

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовується рахунок 26 «Готова продукція».

За дебетом рахунка відображається надходження готової продукції з власного виробництва.

При списанні готової продукції сума відхилень фактичної собівартості від вартості за обліковими цінами, що відносяться до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 і дебетом відповідних рахунків.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції [30 ст.126]

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції використовується рахунок 27 »Продукція сільськогосподарського виробництва».

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 «Товари» застосовуються для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включаються до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, і служить для виробничих чи господарських потреб облік якої ведеться на рахунку 11 »Інші необоротні матеріальні активи» чи 20 «Виробничі запаси».Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається  за дебетом субрахунка 285 і кредитом субрахунків 281 і 282.

У звітності включається згорнуте за всіма субрахунками а сальдо рахунку 28 [44 ст141]

Відображення в обліку операцій, пов’язаних з рухом готової продукції і товарів

Готова продукція і товари можуть надходити на підприємства в результаті:

-                           роботи підрозділів основного і допоміжного виробництва, які виробляють готову продукцію;

-                           взаємодії із підприємствами – постачальниками при закупівлі товарів з метою їх подальшого перепродажу;

-                           оприбуткування лишків готової продукції і товарів за наслідками проведених інвентаризацій тощо.

Що стосується документального оформлення наявності і руху готової продукції і товарів, то треба зазначити, що він є аналогічним обліку наявності і руху виробничих запасів.

Так, при надходженні виготовленої продукції із підрозділів основного і допоміжного виробництва на складі підприємства оформляється « Прибутковий ордер» Вказаний документ складається у двох екземплярах. Перший екземпляр із підписом представника цеху, що здає на склад продукцію, залишається у комірника, а другий із підписом комірника – у представника цеху. За допомогою цього досягається контроль і взаємоперевірка звітних даних як по складу, так і по виробничому підрозділу. Типова форма документа представлена у зразку 3.6.

Надходження на склад підприємства товарів, придбаних з метою подальшого продажу, здійснюється за допомогою документів

« Товарно-транспортна накладна» яку представлено у зразку 3.4., або «Прибутковий ордер»

Для оплати реалізованих підприємством готової продукції або товарів на адресу покупця встановлюється «Рахунок –фактура»

Відвантаження зі складу підприємства –продавця реалізованої продукції або товарів здійснюється на підставі документа «Товарно –транспортної накладної», передачу продукції і товарів із складу до торгівельного приміщення здійснюється шляхом використання документа «Накладна – вимога на відпуск матеріалів»

При оформленні видаткових документів  на вивіз із складу підприємства реалізованої продукції само вивозом треба обов’язково переконатися у тому, чи являється отримувач дійсно представником підприємства – покупця. З цією метою здійснюється перевірка виданої йому довіреності на отримання цінностей із зазначенням у ній: строку дії, адреси підприємства –покупця, кількості продукції, яку необхідно отримати, паспортні дані.

Надходження і вибуття із складу готової продукції і товарів знаходить своє відображення у картках складського обліку матеріалів.

За результатами змін, які відбулися із готовою продукцією і товарами на складі на протязі місяця, до бухгалтерії підприємства подається Звіт про рух матеріальних цінностей, за даними якого бухгалтером вносяться відповідні зміни до Оборотної відомості по товарно –матеріальних рахунках.

Узагальнена інформація за операціями, пов’язаними з рухом готової продукції і товарів на підставі звітів виробничих підрозділів та звітів про рух матеріальних цінностей зі складу, знаходить своє відображення при журнально – ордерній формі обліку у журналах – ордерах №3, №5, №6,а за умов використання спрощенної форми бухгалтерського обліку – у відомостях 2-М, 3-М (розділ 1), 5-М (розділ 2)

Відображення в бухгалтерському обліку виготовлення і реалізації готової продукції.

Підприємство у звітному періоді для випуску продукції придбало 100кг напівфабрикатів за ціною 50 грн. За 1 кг. На виготовлення продукції витрачено 80 кг напівфабрикатів, 20 кг залишилося у складі запасів на складі.

З напівфабрикатів виготовлено 300од. Продукції, з яких:

- оприбутковано на склад – 250од;

- залишилося в в незавершеному виробництві -50 од.

З оприбуткованої на склад готової продукції (250од.) у звітному періоді реалізовано 240 од. За ціною 30 грн. За одиницю.

Таблиця 2.4.

Виготовлення і реалізація готової продукції

2.3. Аналітичний та синтетичний облік готової продукції.

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання та окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних, умовно-натуральних.

На складі в облікових  регістрах готова продукція обліковується в кількісному виразі.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:

1) в сортових картках складського обліку;

2) без картковим способом.

При першому способі в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів – виробників та за місцями зберігання. При без картковому способі за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути увагу на збалансованість даних по оприбуткуванню, відпуску і залишках продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.

У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

При створені повністю автоматизованих складів облік готової продукції в традиційній формі не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформації по запиту. Картки змінюються оперативними машино грамами залишків та руху готової продукції по кожному найменуванню та виду.

У кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.

Аналітичний облік прийому і відпуску готової продукції, який оформляється прибутковими і видатковими документами, здійснюється за видами готової продукції, яка може відображатися за обліковими цінами з виділенням в регіонах відхилень фактичної собівартості виробів від їх вартості за обліковими цінами.

Для управління готовою продукцією інформація повинна формуватися щодо стану запасів готової продукції на складі, своєчасності та правильності її оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасності відвантаження, а також щодо виконання обов’язків за поставками продукції споживачам, тобто керівництво підприємство повинно бути забезпечене інформацією про наявність та рух готової продукції за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами.

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання й окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних, умовно-натуральних.

На складі в облікових регістрах готова продукція обліковується у кількісному вираженні.

При створенні повністю автоматизованих складів облік готової продукції в традиційній картковій формі не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформацію по запиту. У кінці місяця, за даними аналітичного обліку витрат на виробництво, визначається фактична собівартість готової продукції

Аналітичний облік приймання та відпуску готової продукції ведеться на підставі прибуткових і видаткових документів. Якщо облік готової продукції ведеться за обліковими цінами, то в кінці звітного періоду, після визначеної фактичної собівартості готової продукції, записи з випуску та відвантаження коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом її співставлення

2.4. Облік доходів від реалізації продукції (робіт, послуг)

Одним із важливих і принципових теоретичних питань економічної діяльності є визначення терміна « доходи». Стандартом бухгалтерського обліку 15 « Дохід» дається така дефеніція : «Доход визначається під час збільшення активу або зменшення забовязання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена»

Як економічна категорія, доход в загальному розумінні означає потік грошових та інших надходжень за одиницю часу і складається з таких по факторних елементів, як прибуток, заробітна плата, процент і рента.

Величина доходу впливає на показник прибутку, який є основним фінансовим показником діяльності підприємства.

Прибуток – це економічна категорія, що визначається як різниця між загальною виручкою і загальними витратами. Виручка означає суму грошей, отриману від продажу продукції, виконаних робіт чи наданих послуг, розраховується способом множення ціни товару на кількість його реалізованих одиниць.

Витрати – це сума спожитих на виробництво товарів, робіт і послуг факторів виробництва.

Отже, такі економічні категорії, як доход, витрати і прибуток, повинні мати конкретне наповнення, а фінансовий облік – регламентуватися державою з метою забезпечення однакового підходу до формування доходів і витрат у кожному підприємстві за певний період, що забезпечує порівнянність величини прибутку та платежів у бюджет.

-                           синтетична;

-                           семантична;

-                           прагматична.

Залежно від мети фінансової звітності в кожній країні прибуток визначається за різною методологією і подається різним користувачам.