Облік готової продукції та її реалізація

Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну собівартість готової продукції на кінець періоду

На відміну від інших авторів Ткаченко Н.М. показує відображення і оцінку залишків [86 с. 401] незавершеного виробництва на кінець місяця, що визначається за формулою:

НВПк= НВПп + В – СРП, де:

ВПК – незавершене виробництво продукції на кінець звітного періоду;

НВПп – незавершене виробництво продукції на початок звітного періоду;

В – витрати на виробництво продукції у звітному періоді;

СРП – собівартість реалізованої продукції.

Залишки незавершеного виробництва по дебету рахунка 23 ”Виробництво ” показують в балансі.

Рахунок 701 ”Дохід від реалізації продукції” та рахунок 901 ”Собівартість реалізованої продукції” призначені на підприємствах і в організаціях України при визначенні обсягу виручки від реалізації продукції і її собівартості. Ці рахунки детально охарактеризовані в П(с)БО 15 ”Дохід”, а кореспонденція по дебету та кредиту рахунків 701 ”Дохід від реалізації продукцїї” та собівартості реалізованої продукції дані в Інструкції 291 до Плану рахунків.

  Етапи та порядок ведення обліку готової продукції наведено на рис.1.2

                                                   ↓─

                Необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції, що визначають за допомогою певних коефіцієнтів, співвідношення вартісним (ціннісним) показником виготовленої продукції є обсяг товарної продукції у вартісних показниках).

На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується в кількісному виразі.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути орендований  декількома способами:

1. в сортових картках  складського обліку;

2. безкартковим способом

При першому способі в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розділі підрозділів – виробників та за місцем зберігання. При без картковому способі за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути особливу увагу на збалансованість даних по оприбуткуванню, відпуску і залишках продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.

У картках або книгах складського обліку здійснюється записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки. При створенні повністю автоматизованих складів, облік готової продукції в традиційній картковій формі не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформацію по запиту. Картки замінюються оперативними машино грамами залишків та руху готової продукції по кожному найменуванню та виду.

У кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.

Аналітичний облік прийому і відпуску готової продукції, який оформлюється прибутковими і видатковими документами, здійснюється за видами готової продукції, яка може відображатися за обліковими цінами (плановою собівартістю, оптовими та відпускними цінами тощо) з виділенням в регістрах відхилень фактичної виробничої собівартості виробів від їх вартості за обліковими цінами.

Відвантажена продукція оплачується покупцями за договірними цінами, але для визначення ефективності процесу збуту необхідно знати її фактичну собівартість. Вона визначається або для кожної групи готових виробів, або в цілому для всіх виробів на основі калькуляції. Для розрахунку фактичної собівартості відвантаженої продукції береться залишок на початок місяця, до якого додаються  товари, що надійшли протягом місяця з виробництва за плановими цінами та фактичною собівартістю. Шляхом складання відношення фактичної собівартості залишку готової продукції та продукції, що надійшла з виробництва на склад протягом місяця, до планової собівартості залишку готової продукції та продукції, що надійшла з виробництва на склад, знаходиться середній процент фактичної собівартості.

Множення знайденого процента на суму відвантаженої продукції  (табл. 1.2.). У наведеному прикладі продукції групи А списано на 11400 грн., групи Б на 9720грн., разом на 21120грн. Ці суми визначено за таким розрахунком:

Група А – (1200 x 95)/ 100 = 11400грн.

Група Б – (960 x  101,5)/ 100 = 9720грн.

Наведений розрахунок робиться для того, щоби скласти запис на фактичну собівартість відвантажених за місяць виробів.

             Розділ 1 "Рух готових виробів"

                                                                                            Таблиця 1.2. (грн.)

Протягом місяця продукція відвантажувалася за плановими цінами, що відображено записом на загальну суму 21600 грн. (12000+9600):

Д 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”;

К 26 “Готова продукція” – 21600 грн.

За розрахунком фактична собівартість відвантаженої продукції становить 21120 грн.

(11400 + 97020), або на 420 грн, менше від планової собівартості, а тому робиться запис на різницю в ціні методом сторно:

Д 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”;

К 26 “Готова продукція” – 420 грн.

У кінці місяця підраховуються підсумки з нагромадження готової продукції в розрізі кожного найменування і проставляються планові чи відпускні ціни. Шляхом множення кількості виробів на ціни знаходиться планова (або відпускна) собівартість продукції. Після того, як бухгалтерія визначить фактичну собівартість продукції, дані про собівартість кожного виробу, переноситься у нагромаджувальну відомість. Порівнюючи дані про планову і фактичну собівартість оприбуткованої продукції, знаходять відхилення. Оприбуткування готової продукції за планової собівартістю відображається записом:

Д 26 "Готова продукція " ;

К 23 " Виробництво ";

Виготовлені власними силами записи оформляються записами:

Д 20 " Виробничі запаси ";

Д 22  "Малоцінні та швидкозношувані предмети ";

Д 25  "Напівфабрикати ";

Д 27 " Продукція сільськогосподарського виробництва ";

К 23 " Виробництво "

Оприбуткування інших необоротних матеріальних активів, виготовлених  власними силами, оформлюється записом:

Д 11 " Інші необоротні нематеріальні активи ";

К 23  "Виробництво ".

Собівартість послуг із переробки давальницької сировини, а також собівартість виконаних робіт чи наданих послуг оформляється проводкою:

Д 903 " Собівартість реалізованих робіт і послуг "

К 23 " Виробництво ".

Оскільки в балансі треба відобразити готову продукцію за фактичною собівартістю, то на суму відхилень від планової собівартості складається запис методом додаткового запису ( якщо фактична собівартість виявиться вищою від планової) : 

Д 26 " Готова продукція " чи інших рахунків (М, 20, 22, 25, 27, 903.);

К 23 " Виробництво "

Д 26  "Готова продукція "

К 23 " Виробництво "

бухгалтерського обліку складається книга залишків готової продукції, в яку переносяться дані з карток чи книг складського обліку. У книзі залишків бухгалтерія проставляє облікові (планові) ціни і визначає залишки за кожним видом, сортом готової продукції у сумовому виразі. Методом додавання сум залишків за всією номенклатурою продукції визначається загальна сума залишків продукції. Відповідність знайденої суми даним синтетичного обліку до рахунка 26 Готова продукція свідчить про правильність ведення обліку на складі та в бухгалтерії. Деякі підприємства ведуть оборотні відомості руху матеріалів, у яких подається перелік видів і сортів готової продукції, одиниця виміру, облікова ціна, залишок на початок місяця (кількість, сума), відвантаження ( кількість, сума), залишок на кінець місяця (кількість, сума).

Списання собівартості наданих послуг і виконаних робіт оформляється записом:

Д 903  "Собівартість реалізованих робіт і послуг ";

К 23 " Виробництво "

Готова продукція, крім продажу покупцям, може витрачатися на інші цілі, а також оприбутковуватися внаслідок повернення покупцями чи інших операцій, що оформляється такими записами ( табл. 1.3.)

Списання готової продукції або оприбуткування у випадках, не пов’язаних із продажем