Облік готової продукції та її реалізація

Зміст

Вступ………………………………………………………………4

Розділ 1. Теоретичні основи обліку готової продукції та її реалізації…………………………………………………………5

1.1. Визнання, класифікація готової продукції та доходу від її реалізації…………………………………………………………..5

1.2 Оцінка доходу…………………………………………………….16

1.3.Визнання доходів від реалізації продукції (робіт, послуг)…….19

Розділ 2. Облік готової продукції та її реалізація………………….23

2.1. Документування обліку готової продукції і її реалізації……...23

2.2. Характеристика рахунків по обліку готової продукції і товарів…….31

2.3. Аналітичний та синтетичний облік готової продукції………………..38

2.4. Облік доходів від реалізації продукції

(робіт, послуг)……………………………………………………………….40

Висновки і пропозиції……………………………………………………….48

Список використаної літератури……………………………………………51

Вступ

Широкомасштабне реформування бухгалтерського обліку в Україні сприяло його вдосконаленню. За орієнтири  взяті новий План рахунків та національні стандарти бухгалтерського обліку П(с)БО.

Сучасний бухгалтерський облік - це не сукупність регістрів і звітних форм, це передусім стиль мислення – менталітет бухгалтерів та ділових людей, на професійні уявлення яких безумовно впливають національні особливості.

Питання про необхідність реформування бухгалтерського обліку в Україні виникло від результатів переходу української економіки на ринкові важелі управління. І це закономірно, оскільки в усьому світі бухгалтерський облік та фінансова звітність, що складається на його основі є однією з найважливіших підстав для прийняття переважної більшості економічних рішень.

Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в       Україні»,

до національної практики бухгалтерського обліку вводиться нова термінологія і відповідно до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, уточнюється зміст давно вживаних термінів. У поняття і терміни, що застосовуються у визначених Національних бухгалтерських стандартів, докладено глибокий економічний зміст, адекватне розуміння якого має вирішальне значення для правильного ведення обліку і складання звітності.

Курсова робота враховує зміни, що відбулися в системі бухгалтерського обліку готової продукції і її реалізації.

На етапі розвитку бухгалтерського розвитку роль бухгалтера не зводиться тільки до чіткого виконання інструкції та вказівок. Вище згаданим законом йому надається широке поле для професійної творчості, розвитку його професійної думки, із збільшенням прав, зростає і відповідальність бухгалтера.

Користувачі бухгалтерської інформації мають право вимагати пояснень, чим саме керувався бухгалтер при вирішенні спірних питань.

Тема курсової роботи присвячена розгляду поняття проблемам вибору форм та методів формування обліку готовою продукції та її реалізації на підприємстві.

Значна увага приділяється і питання оцінки готової продукції, яка в минулому традиційно зводилась лише до собівартості. Сьогодні потрібно оцінювати готову продукцію за ринковою, справедливою вартістю, застосовуючи найрізноманітніші методи і прийоми чинні в Україні.

Друге основне питання, що потребує нового осмислення – облік доходів від реалізації. Умови визнання, облік і відображення у звітності доходів та витрат сьогодні приведені у відповідність до прийняття у всьому світі принципів обліку.

Отже, метою цієї роботи є теоретичне та практичне дослідження обліку готової продукції та її реалізації.

Завданням цієї роботи слід вважати:

                 Розкриття поняття готової та реалізованої продукції;

                 Визначення процесу калькулювання собівартості продукції

                 Виділення первинних документів при обліку готової продукції

Об’єктом роботи слід вважати реалізовану готову продукцію.

Дана робота виконана на 53 сторінках, містить одну таблицю і 6 рисунків

Розділ 1. Теоретичні основи обліку готової продукції та її реалізації

1.1. Визнання, класифікація готової продукції та доходу від її реалізації

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена, яка пройшла випробування, приймання, укомплектування, згідно з умовами договорів, що відповідають затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль підприємства і здана склад або замовнику (покупцю) згідно з діючим порядком прийняття продукції.

Продукція є результатом виробництва.

Всі елементи виробничого процесу – сировина, матеріали, які перебувають на різних його стадіях – утворюють незавершене виробництво.

Готова продукція може мати кількісні і якісні характеристики. Наприклад  кількість виражається масою, довжина метрами, якість сортом. Але завжди продукція матиме вартісну характеристику.

При організації обліку продукції основним моментом є визнання її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності та технологічною складністю(рис.1.1)

За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або сукупною. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняється  від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основної продукції.

Супутня продукція – це продукція отримана в одному технологічному циклі (процес) одночасно з основною.

   → результати наданих  послуг     

              виконаних робіт,   

  → готова  напівфабрикати,

                                                                           неготова (незавершене   виробництво)                                         

  → проста складна(основна, побічна,    

                                     супутня)

Рис.1.1 Класифікація готової продукції за її характером

За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу, має якісні і кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику

Побічна продукція – це продукція, що утворюються в комплексних виробництвах паралельно з основною і на відміну від сукупної (допоміжної), не потребує додаткових витрат.

В поточному обліку продукція (роботи, послуги) ґрунтується за укрупненими позиціями:

- вироби основного виробництва;

- товари широкого вжитку, вироблені з відходів;

- запасні частини;

- виконані роботи та надані послуги.

Облік готової продукції достатньо висвітлено в літературних джерелах. У зв’язку з реформуванням бухгалтерського обліку й переходом на новий План рахунків у промислових підприємствах виникла начальна потреба принципово змінити методологію обліку таких операцій, як економічна суть формування витрат виробництва, операцій з реалізації готової продукції.

Крім того термін ’’ сотова продукція  ” досить часто заміняють терміном ’’товар’’, що суперечить самому поняттю товарів як матеріальних цінностей, придбаних з метою подальшого перепродажу. Це підтверджує й Інструкція №291  ’’На промислових та інших виробничих підприємствах’’ , рахунок 28”Товари застосовуються для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу.  ”

Що ж до готової продукції, то до неї відноситься продукція, обробка якої закінчена і яка пройшла випробування, приймання і відповідає технічним умовам і стандартам.

Бутинець Ф.Ф. [2.85 ] заповнює таке визначення готової продукції словами ”і готова до споживання  ”.

Завгородній В.А. і Собко О.М. надають значної уваги оцінки готової продукції і відмічають, що надходження готової продукції власного виробництва відображається по фактичній виробничій собівартості.

В аналітичному обліку можливо відображення готової продукції по обліковим цінам.

Фаріон І.Д. відмічає, що в управлінському обліку готову продукцію оприбутковують в кількісному вираженні протягом місяця, а в кінці місяця виражають в грошовій оцінці.

Лишиленко О.В. не дає визначення готової продукції, а відмічає, що до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам [ст.358].

Журавель Г.П., Хомин П.Я. відмічають, що готовою продукцією є така, яка повністю пройшла передбачені технологією виробництва стадії і процеси, оприбуткована на склад, або прийнята замовником, проте автори не торкаються питання оцінки ні запасів взагалі, ні готової продукції зокрема.

На мою думку найдоступніше для практики описує оцінку готової продукції Пушкар М.С.

В бухгалтерському обліку примінення методів оцінки готової продукції має бути таким, щоб не знижували витрати на її виробництво та не завищували її оцінку.

Готова продукція відноситься до активів підприємства. Активи це ресурси, які придбані (виготовлені) підприємством в минулому  і в майбутньому підприємство очікує отримати від них економічну вигоду.

Під економічною вигодою готової продукції слід розуміти здатність її бути реалізованою, або обміняною, або використаною для господарських потреб тощо,

Якщо готова продукція не може принести підприємству економічну вигоду, тобто не може бути реалізованою, чи то обміняною тощо, то вона не являється активом, тобто ресурсом і повинна бути списана.

М.С. Пушкар собівартість продукції визнає універсальним показником, який в грошовому виразі акумулює всі витрати (прямі і не прямі) пов’язані збудь –яким процесом чи виробом.

Автор відмічає, що управлінський облік витрат вимагає, в першу чергу організації аналітичної бухгалтерії, функціями якої є:

-         визначення витрат на виробництво і собівартість виробів;

-         розрахунок фінансових результатів виробленої продукції;

-         одлік витрат за центрами і сферами відповідальності .

Із цим можна погодитись, але сам термін ”організації аналітичної бухгалтерії ” краще замінити ”аналітичним обліком витрат на виробництво”. В подальшому автор саме це відмічає, що облік витрат на виробництво в значній мірі залежить від правильного документування спожитих ресурсів підприємства. Синтетичний і аналітичний облік витрат на виробництво  може бути успішним лише в тому випадку коли чітко вказується за якими ознаками побудований облік та чітко описану методику збору інформації  витрат і формування собівартості продукції.

Н.М. Ткаченко готовою продукцією вважає ”матеріальний результат виробничої діяльності кожного підприємства ”. Автор значну увагу надає оцінці готової продукції. Готову продукцію, що надходить на склад з виробництва відображають за фактичною собівартістю по дебету рахунка 26 ”Готова продукція”. Відпуск готової продукції показують по кредиту рахунка 26 ” Готова продукція” за фактичною собівартістю.