Облік формування та використання прибутку підприємства

 

ВСТУП

На сьогоднішній день прослідковуються міжнародні інтеграційні процеси як у соціальній сфері, так і в фінансово-економічній, що посилили увагу до проблеми уніфікації бухгалтерського обліку. Так більшість країн світу із розвинутою економікою будують бухгалтерський облік відповідно до встановлених міжнародних стандартів.

  Суттєвого розширення прав підприємств у фінансово-економічний діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного обліку, аналізу та аудиту фінансових результатів, оцінки формування та ефективності використання прибутку підприємств, а також пошуку на цій основі способів підвищення і зміцнення прибутковості підприємства.

Тема  є актуальною так як кожне комерційне підприємство в Україні, як відомо, здійснює свою діяльність з метою отримання прибутків. У центрі системи управління прибутком знаходиться бухгалтерський облік, який є джерелом інформації, що забезпечує прийняття рішень на різних рівнях управління. Тому в умовах реформування системи бухгалтерського обліку актуальною є проблема трактування прибутку, методика його формування.

Метою курсової роботи є узагальнення та систематизація знань щодо формування та використання прибутку на підприємстві.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

визначення  сутності прибутку та порядок його формування; 

розглянути  особливості обліку фінансових результатів та формування прибутку;

дослідити особливості обліку використання прибутку;

проаналізувати  порядок відображення формування та використання   прибутку у фінансовій звітності;

охарактеризувати  особливості обліку утворення та використання прибутку в умовах  використання комп’ютерної техніки;

дати  характеристику результатам діяльності ВАТ «Полтаваагротранс» за 2009 – 2010 роки.

При виконанні  курсової роботи використані законодавчі  та нормативні документи, наукові публікації та статі вчених-економістів: Бутинця Ф.,  Верхоглядова Н. Камлика М. Ільїна С. Ткаченко Н., Швець В. Шило В. та ін..

Предметом дослідження є сутність формування та використання прибутку на підприємстві, його облік і документування.

Об’єктом  дослідження є відкрите акціонерне товариство "Полтаваагротранс", основним напрямом діяльності якого є авто послуги бухгалтерський облік веде згідно інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприємств i організацій.

Основними видами діяльності підприємства є:

здiйснення перевезень вантажiв, транспортно-експедицiйних послуг пiдприємствам i органiзацiям агропромислового комплексу та iншим пiдприємствам, а також населенню;

виконанння пасажирських перевезень;

технiчне обслуговування та ремонт автомобiлiв;

здiйснення постачальницько-збутових, торгiвельних операцiй;

брокерських послуг;

надання послуг готелю, гуртожитку.

Згідно  з додатками А1 « Баланс на 31 грудня 2010 р.», А2 « Звіт про фінансові  результати за 2010 р.» розроблено таблицю 1, яка дає можливість оцінити  діяльність підприємства ВАТ « Полтаваагротранс»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Основні економічні показники діяльності

Відкритого  акціонерного товариства «Полтаваагротранс»

за 2009 – 2010 рік

Показники	2009 рік	2010 рік	Абсолютне відхилення + (-)
Статутний капітал, тис. грн.	91,5	91,5	0
Дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	3 981,8	3 338	-643,8
Собівартість  реалізованої продукції, тис.грн.	3 467,6	3 079,4	-388,2
Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	( 149,4 )	( 297,7 )	-447,1
Фонд оплати праці, тис.грн.	766,5	766,5	0
Середньоспискова чисельність працюючих, чол.	55	55	0
Середньомісячна  заробітна плата  працівників, грн	1161	1161	0

 

З таблиці 1 можна побачити, що у підприємства за 2010 рік порівняно з 2009 роком зменшилися показники реалізованої продукції і зменшило свій дохід на 16%, яке показує, що підприємство не досягло своєї мети.

Собівартість  реалізованої продукції знизилась, що є позитивним фактором при реалізації продукції.

За період діяльності з 2009 року по 2010 рік підприємство не змогло вийти зі збитку, а лише його збільшило.

Отже, можна  сказати, що прибуток підприємства прямо пропорційно залежить від  обсягу реалізованих послуг. Підприємство ще не знайшло шляхи виходу із кризи. Але в майбутніх періодах підприємство зможе налагодити свою діяльність та направити її у правильне русло для отримання максимально можливих економічних вигід.

Під час написання курсової роботи були проаналізовані такі документи підприємства ВАТ «Полтаваагротранс»: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності, звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів, регістри синтетичного обліку.

 

1. Сутність прибутку та порядок його формування

 

Основним показником  результатів  виробничо-фінансової  діяльності підприємства є прибуток або збиток.

В умовах ринкової економіки прибуток трактується  з різних позицій. Якщо для бухгалтерів  прибуток - це те, що залишається від загальної виручки підприємства після оплати окремим особам та іншим підприємствам вартості матеріалів, капіталу і праці, використаних даним підприємством, то для економіста таке трактування надто широке і не зовсім чітке. Складність полягає в тому, що таке трактування прибутку виключає тільки явні витрати, тобто платежі підприємства зовнішнім постачальникам. Але ігноруються економічні (приховані) витрати, тобто платежі за аналогічні ресурси, якими володіє сама фірма або сама їх використовує.

Прибуток  – це грошове вираження основної частини грошових нагромаджень, створюваних підприємствами будь-якої форми власності. Прибуток характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності підприємства. Він є показником, що найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг та якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Але дане визначення прибутку є далеко не єдиним у науковій літературі [6].

Згідно  з Податковим кодексом України прибуток із джерелом походження з України та за її межами – визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду (визначених згідно зі статтями 135 – 137 ПКУ), на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду (визначених згідно зі статтями 138 – 143 ПКУ), з урахуванням правил, встановлених статтею 152 Податкового Кодексу [13 ].

На думку  більшості авторів, прибуток являє собою позитивний результат від діяльності підприємства. Але існують думки про те, що дана економічна категорія – це частина доходу, яка залишається після покриття усіх витрат, і яка використовується в подальшому для виплати дивідендів власникам підприємства. На нашу думку, прибуток в першу чергу, повинен використовуватися для розвитку суб’єкта господарювання, бути власним джерелом інвестицій і лише потім розглядатися як дохід власників.

Методологічні засади формування, оцінювання і визнання в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначають П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», їх норми стосуються підприємств (організацій) та іншихюридичних осіб незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ) [4, 14, 15].

Норми стандарту  виходять з принципу нарахування  та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. Методологічні засади формування, оцінювання і визнання у бухгалтерському обліку інформації про витрати від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначають П(С)БО 16 «Витрати» [18]. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошових коштів. Загальні критерії визнання статей у фінансовій звітності – ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод та достовірна оцінка [4].

Формування прибутку залежить від  багатьох чинників, кожний з який позитивно або негативно впливає на величину прибутку підприємства (рис. 1.1).

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Фактори, що впливають на прибуток підприємства

 

Отже, всі фактори, від яких залежить прибутковість можна поділити на зовнішні (фактори, які не залежать від діяльності суб’єктів господарювання) та внутрішні (фактори, які залежать від діяльності підприємства).

Серед зовнішніх  факторів можна виокремити три групи: загальноекономічні фактори (побудова на основі власності виробничих відносин, формування організаційно-правових структур ринкового типу, створення інфраструктури ринку), ринкові фактори (суттєве коливання попиту і пропозиції, рівень реальних доходів населення, нестабільність фінансового ринку) та інші фактори (політична нестабільність, негативні демографічні тенденції та ін.) [7, с.16].

Серед внутрішніх факторів також можна виокремити три групи: виробничі фактори (використання матеріально-технічної бази виробництва, використання трудового потенціалу), інвестиційні фактори (впровадження у виробництво нових засобів праці, витрати інвестиційних ресурсів), фінансові фактори (формування фінансової стратегії, планування діяльності, структура джерел фінансування) [7, с. 16-17].

При визначенні прибутку на підприємстві, в першу чергу, необхідно враховувати величину доходів та витрат. Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення забов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок власників.

Розраховуючи  бухгалтерський прибуток після закінчення періоду, враховують всі доходи, які підприємство отримало впродовж цього періоду. Доходи від реалізації продукції, товарів та послуг оцінюють за ціною обміну продукції або послуг підприємства. Така ціна є грошовим еквівалентом прав на грошові кошти, які мають бути отримані внаслідок операції продажу.

Витрати – це зменшення економічних вигод  у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу [2]. У більшості випадків витрати на продукцію оцінюють за собівартістю, яка склалась на дату її виготовлення. Вона не повинна перевищувати витрат на придбання аналогічної продукції на ринку.

У процесі  діяльності підприємства взаємозв’язок між отриманими доходами та здійсненими витратами простежити доволі складно, що зумовило необхідність визначити критерії списання витрат під час їхнього здійснення. Це так звані витрати періоду, більшість яких є важливою складовою у ході забезпечення діяльності підприємства, однак простежити їхній прямий вплив на отримані прибутки доволі складно [8, с.197].

Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від  здійснення основної діяльності суб'єктів  господарювання. Прибуток є складовою  частиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок  підприємства фіксується регулярно, обсяг  отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається) міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України  момент реалізації визначається за датою  відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою  фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок  постачальника.

Прибуток  підприємства являє собою результуючий фінансовий показник, що унеможливлює його безпосереднє використання як об’єкт управління і вимагає формування важелів впливу на величину прибутку через управління факторами його формування та використання. Складовими системи управління прибутком є: управління прибутком на етапі його формування - це вибір підприємством стратегії управління прибутком; управління доходами суб’єкта господарювання - це контроль за окремими складовими сукупного прибутку підприємства; управління затратами суб’єкта господарювання – відіграє провідну роль не лише в управлінні прибутком, а й у структурі фінансового менеджменту взагалі; управління прибутком на етапі його використання – має забезпечувати стабільне зростання ринкової вартості підприємства та доходів акціонерів.