Облік довгострокових зобов'язань

Д 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

Д 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті;

К 521 «Зобов'язання за облігаціями».

Погашення або викуп облігацій відображається так:

Д 521 «Зобов'язання за облігаціями»;

К 301 «Каса в  національній валюті»;

К 302 «Каса в  іноземній валюті»;

К 311 «Поточні рахунки  в національній валюті»;

К 312 «Поточні рахунки  в іноземній валют»;

К 313 «Інші рахунки  в банку в національній валюті»;

К 314 «Інші рахунки  в банку в іноземній валюті».

На субрахунках 522 і 523 відображаються відповідно суми премій та дисконту за випущеними і  реалізованими облігаціями.

Виплата премій оформляється записом:

Д 522 «Премія  за випущеними облігаціями»;

К 301 «Каса в  національній валюті»;

К 302 «Каса в  іноземній валюті»;

К 311 «Поточні рахунки  в національній валюті»;

К 312 «Поточні рахунки  в іноземній валюті»;

К 313 «Інші рахунки  в банку в національній валюті»;

К 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

Премія за облігаціями  може виникати й тоді, коли вони продаються за вартістю, що перевищує номінальну. В таких випадках дебетуються рахунки 30 «Каса» або 31 «Рахунки в банках» і кредитується рахунок

522 «Премія за випущеними облігаціями».

Потрібно зазначити, що емісія облігацій може дати фінансовий доход лише тоді, коли виручені від реалізації облігацій гроші дадуть більший приріст внаслідок їх участі в обороті, ніж процент премії. Отже, якщо ставка процента за рік становить 20 %, а премія за облігаціями— 12%, то можна говорити про ефективність емісії облігацій.

На погашення  премій і дисконту необхідно мати джерело фінансування. Найчастіше для  цього використовується прибуток:

Д 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»;

К 522 «Премії за випущеними облігаціями»;

К 523 «Дисконт за випущеними облігаціями».

Можна здійснювати  викуп акцій за рахунок випущених  облігацій (обмін акцій на облігації):

Д 45 «Вилучений капітал»;

К 521 «Зобов'язання за облігаціями» (номінальна вартість облігацій);

К 522 «Премії за облігаціями».

При переоформленні довгострокової позики на облігаційну (випуск облігацій під отриману позику) робиться запис:

Д 50 «Довгострокові позики»;

К 521 «Зобов'язання за облігаціями» (номінальна вартість);

К 522 «Премії  за облігаціями» (сума премії, якщо облігації реалізовані за ціною вищою від номінальної). На суму дисконту складається проводка:

Д 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» (облігації реалізовані за ціною нижчою від номінальної вартості); К 521 «Зобов'язання за облігаціями».

Погашення заборгованості постачальникам передачею  в їх розпорядження облігацій:

Д 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»;

К 521 «Зобов'язання за облігаціями» (за номінальною вартістю);

К 522 «Премії за облігаціями» (продажна вартість нижча від номінальної).

Погашення кредиторської заборгованості передачею  облігацій:

Д 68 «Розрахунки за іншими операціями»;

K 521 «Зобов'язання за облігаціями» (за номінальною вартістю);

К 522 «Премії  за облігаціями» (продажна вартість нижча  від номінальної).

Нарахована  амортизація дисконту:

Д 952 «Інші фінансові  витрати»;

К 523 «Дисконт за облігаціями».

Передача  облігацій в якості внеску до статутного капіталу:

Д 521 «Зобов'язання за облігаціями»;

Д 522 «Премії  за облігаціями»;

К 46 «Неоплачений капітал».

Конвертація (перетворення) облігаційної позики у  звичайну:

Д 521 «Зобов'язання за облігаціями»;

Д 522 «Премії  за облігаціями»;

К 50 «Довгострокові позики» (субрахунки 501—502, 505—506).

Відображення  дисконту за випущеними облігаціями:

Д 521 «Зобов'язання за облігаціями» (номінальна вартість);

К 523 «Дисконт за облігаціями» (якщо ціна розміщення нижча  від номінальної).

Переведення довгострокових зобов'язань за облігаціями  в поточні у зв'язку з настанням або зміною строків погашення:

Д 521 «Зобов'язання за облігаціями»;

Д 522 «Премії  за облігаціями»;

К 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями».

Відображення  неопераційної курсової різниці  в зв'язку з ростом курсу національної валюти по відношенню до іноземних  валют:

Д 521 «Зобов'язання за облігаціями» (номінальна вартість);

Д 522 «Премії  за облігаціями» (премії);

К 744 «Дохід від  неопераційної курсової різниці».

Після строку позовної давності списується заборгованість за непогашеними облігаціями:

Д 521 «Зобов'язання за облігаціями»;

К 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці».

Синтетичний облік облігацій (кредит рахунка 52) ведеться в журналі 3, аналітичний  — в оборотній відомості довільної  форми за видами облігацій і строками погашення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

6. Облік зобов'язань з оренди

   Первинними документами з обліку довгострокових зобов’язань з оренди є розрахунки та довідки бухгалтерії, платіжні доручення, виписки банку, акти приймання-передачі основних засобів,тощо.

Облік зобов'язань з оренди ведеться на рахунку 53 «Довгострокові зобов'язання з оренди», який має такі субрахунки:

- 531 «Зобов'язання  з фінансової оренди»;

- 532 «Зобов'язання з оренди цілісних майнових комплексів».

Кредит  рахунка 53 відображає нарахування заборгованості перед орендодавцем за отримані об'єкти довгострокової оренди, а дебет — списання, погашення, переведення в корпоративні зобов'язання.

  Фінансовий облік оренди організовується відповідно до стандарту 14 «Оренда», норми якого застосовуються юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

  Стандартом передбачено, що дохід від продажу активу (в оренду здаються лише необоротні активи) за звітний період визнається в сумі продажної вартості активу, якщо продажна вартість (після вирахування непрямих податків та інших вирахувань з доходу) нижча від балансової вартості активу або дорівнює їй.

   Доход від продажу активу за звітний період визначається в розмірі балансової (залишкової) вартості, якщо продажна вартість (після вирахування непрямих податків та інших вирахувань з доходу) вища від його справедливої вартості.

Дохід від продажу активу за звітний  період визначається в розмірі продажної  вартості, якщо після вирахування  податків вона буде вищою від його справедливої, але нижчою від балансової вартості проданого активу. Сума перевищення продажної вартості активу над його балансовою (залишковою) вартістю включається продавцем (орендодавцем) до складу доходів майбутніх періодів із включенням до складу доходу відповідних звітних періодів протягом строку фінансової оренди.

   Собівартістю проданих активів визнається їх балансова (залишкова) вартість.

Витрати орендодавця з укладання угоди  про фінансову оренду (юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються іншими витратами того звітного періоду, в  якому вони виникли.

  В обліку орендар відображає об'єкт, отриманий у фінансову оренду, одночасно як актив і як зобов'язання за справедливою або дисконтованою вартістю (за меншою з двох оцінок) суми мінімальних орендних платежів.

  Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням ставки процента на залишок зобов'язань на початок звітного періоду. Якщо ставка не вказана при укладанні угоди, то орендар сам розраховує орендну плату.

   Витрати на поліпшення об'єкта відображаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об'єкта фінансової оренди.

  Амортизація на об'єкти оренди нараховується протягом періоду очікуваного використання активу, який коротший за інші періоди (строк оренди чи строк корисного використання). Метод амортизації визначає орендар.

Оприбуткування  взятих в оренду об'єктів відображається в орендаря записами:

Д 10 «Основні засоби» (субрахунки 101, 103—109 і субрахунок «майнові комплекси»);

Д 11 «Інші  необоротні нематеріальні активи» (субрахунки 112, 114,116,117);

Д 12 «Нематеріальні активи» (субрахунки 121—125, 127);

Д 15 «Капітальні  інвестиції» (субрахунки 151—154);

Д 952 «Інші  фінансові витрати» (на суму нарахованих  процентів із фінансової оренди, оренди майнових комплексів та інших витрат — комісійних, посередницьких з оформлення оренди);

К 531 «Зобов'язання з фінансової оренди» і 532 «Зобов'язання з оренди цілісних майнових комплексів».

Погашення заборгованості оформляється записами:

Д 53 «Довгострокові зобов'язання з оренди»;

К 30 «Каса» — оплата готівкою;

К 31 «Рахунки в банках» — оплата через банк;

К 50 «Довгострокові позики» — оплата за рахунок позик  банку;

К 60 «Короткострокові позики» — оплата за рахунок позик  банку;

К 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими  зобов'язаннями» — в частині платежів, які припадають на звітний період;

К 74 «Інші  витрати» — доходи від погашення  зобов'язань (реалізація необоротних активів, узятих у фінансову оренду; об'єкти, отримані без компенсації за них; списання заборгованості, за якою минув строк позовної давності).

Синтетичний облік довгострокових зобов'язань  з оренди ведеться в журналі 3, аналітичний облік необхідно вести в оборотній відомості довільної форми в розрізі окремих орендодавців, а всередині — за об'єктами фінансової оренди. 
 

7. Облік податкових та інших довгострокових зобов'язань 

   Порядок обліку прибутку визначається стандартом 17 «Податок на прибуток», який встановлює методологічні засади формування інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності.

Податок на прибуток є об'єктом бухгалтерського  і так званого «податкового»  обліку, між якими мало спільного.

  Обліковий прибуток (збиток) визначається як сума прибутку (збитку) до оподаткування, котра відображається в обліку й звіті про фінансові результати за звітний період.

   Отже, в обліку показується прибуток, що отриманий за звітний період в сумі до моменту оподаткування. Після цього визначаються витрати (дохід) з податку на прибуток на підставі облікового прибутку (збитку). Сума податку на прибуток складається з поточного податку з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу.

  Відстроченим податковим зобов'язанням називається сума податку на прибуток, який сплачується в наступних періодах із тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.