Облік довгострокових зобов'язань

align="justify">Розділ XII. Загальні положення.

Частина II. Про простий вексель.

З урахуванням  вимог положення про векселі  від 07.08.1937 р. був затверджений «Порядок проведення банками операцій з векселями» головного правління НБУ від 25.02.1993 р. з наступними змінам і доповненнями. Цим порядком передбачено операції банку з векселями:

— кредитні — облік (дисконт) векселів, видача позик до запитання під забезпечення векселів, рефінансування вексельних операцій;

— комісійні — приймання векселів на інкасо для отримання платежів для оплати векселів у строк, зобов'язання оплатити вексель за платника (доміциляція).

Вексельний  оборот вимагає засвоєння відповідної  термінології. З огляду на це пропонується такий глосарій:

— аваль — порука за векселем;

- авізо — повідомлення однією особою чи установою інших осіб про видачу перевідного векселя, наказу, тобто документа, за яким ці особи повинні заплатити певну суму в зазначений в авізо строк, в обмін на виданий їм документ;

- адато — «від цього числа (дня)» — термін, який у вексельному обігу означає строк— через скільки днів треба здійснити оплату;

- акцепт — прийнято до оплати вексель, про що на його лицевій стороні пишеться слово «акцептовано», підписується особа, яка прийняла вексель (акцептант);

- акцептант — особа яка приймає на себе платіж за векселем;

- алонж — аркуш, що додається до векселя для додаткових індосаментів (передавальних написів), якщо на зворотному боці векселя вони не вміщуються;

- бланковий напис — підпис індосанта на зворотному боці векселя без зазначення конкретної особи (особи, яка придбала вексель);

- бронзовий вексель — вексель, що не має майнового забезпечення;

- дамно — спеціальна плата за інкасування й облік векселів, коносаментів, залізничних накладних та інших документів;

- дата вексельна — зазначення місця і часу складання векселя;

- депонування векселя — внесення суми, що підлягає сплаті за векселем у депозит суду чи банку;

- депозитор — зберігач акцептованого взірця трати, власник депозиту;

- доміцильований  вексель — вексель із вказівкою  на місце платежу, яке відрізняється  від місця складання і місця проживання векселезобов'язаної особи;

- емісія векселя — видача векселя;

- іменний напис — передавальний підпис із зазначенням нового тримача векселя;

- індосамент — передавальний напис на векселі, що засвідчує перехід права на нього;

- індосант (жирант) — особа, яка передає право стягнення боргу за переказним векселем іншій особі через оформлення індосаменту;

- індосат (жират) — особа, якій шляхом індосаменту передається право вимагати виконання боргового зобов'язання за пере-казним векселем;

- індосація — передача векселя;

- нотифікація — своєчасне повідомлення про здійснення протесту при неплатежах за векселем;

- передавальний напис — підпис особи, яка передає вексель (може бути іменним і бланковим);

- порто — покриття поштово-телеграфних витрат банку;

- презентація — пред'явлення векселя трасату з пропозицією акцептувати його;

- презентант— особа, яка пред'являє трасату вексель для акцепту;

- пролонгація векселя — відстрочка векселя шляхом виписки нового;

- протестант — особа, яка подає протест;

- протестат — особа, щодо якої учиняється протест векселя;

-протест  в неприйнятті векселя— офіційне (завірене в нотаріаті чи в суді) посвідчення, що вексель був поданий до акцепту трасату і він відмовився від оплати;

- ремітент — перший тримач перевідного векселя;

- ремітування — відправка векселя ремітентом своєму кореспондентові для отримання платежу від трасата;

-римеса— будь-який вексель, за яким можна отримати гроші;

- регресат — особа, до якої спрямовано вимогу регресанта;

- регресант — особа, яка пред'являє зворотну вимогу до іншої особи щодо відшкодування збитків, яких зазнала перша особа на користь другої;

-регрес— зворотна вимога відшкодувати сплачену суму за векселем однією особою іншій зобов'язаній особі;

- соло — вексель — простий вексель;

- термінування — зазначення строків, на які видано вексель;

- трасат — платник — особа, яка приймає перевідний вексель;

- трасант — векселедавець перевідного векселя;

- трасування — видача перевідного векселя (прийняття на себе зобов'язання акцепта і гарантії платежу);

- трата — перевідний вексель відносно трасата.

Оборот  переказного векселя здійснюється протягом короткого або тривалого  часу. Якщо час обороту векселя  перевищує 12 місяців з дати балансу, то він вважається довгостроковим.

На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та інші операції, за якими заборгованість покупця забезпечується виданими векселями.

Документооборот у вексельному обігу має специфічні риси, тому кожний факт, що фіксує рух векселів та претензії оплати, повинен відображатися у певних документах. 

У системі  фінансового обліку операції з векселями  виданими відображаються так:

1. Видано постачальнику довгостроковий вексель:

Д 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»;

К 51 «Довгострокові векселі видані».

2. Оформлення заборгованості перед бюджетом довгостроковим векселем за погодженням у порядку реструктуризації боргу (надання відстрочки):

Д 64 «Розрахунки за податками і платежами»;

К 51 «Довгострокові векселі видані».

3. Оформлення заборгованості з операцій страхування довгостроковим векселем:

Д 65 «Розрахунки за страхуванням»;

К 51 «Довгострокові векселі видані».

4. Оформлення заборгованості з поточної заборгованості за іншими операціями довгостроковими векселями:

Д 68 «Розрахунки за іншими операціями»;

 К 51 «Довгострокові векселі видані».

5. Відображення курсової різниці у зв'язку зі зниженням курсу гривні по відношенню до іноземних валют:

Д 945 «Втрати від операційної курсової різниці»;

К 512 «Довгострокові векселі видані в іноземній валюті».

За векселями  з платежами не за місцем обліку банк бере плату «порто» — поштово-телеграфні витрати і «дамно» — комісія банку за інкасацію іногородніх векселів.

Банк  нараховує суму дисконту за формулою:

Д = ВТ-П/360 - 100,

де: Д — сума дисконту;

В — номінальна вартість векселя (120 000 грн); Т — строк у днях з адато до дня платежу (100 днів); П — процентна ставка (річна) — 24 %.

На дату балансу проводиться оцінка векселів з відображенням

різниці в балансі.

На суму дисконту складається запис: Д 952 «Інші  фінансові витрати»;

 К  51 «Довгострокові векселі видані». 

Погашення заборгованості за виданими векселя  відображається різними проводками залежно від змісту операції.

1. Погашення векселя готівкою або в порядку безготівкових розрахунків:

Д 51 «Довгострокові векселі видані»;

К 30 «Каса» (видано готівкою);

К 31 «Рахунки в банках» (перераховано через банк).

2. Зараховано зустрічні вимоги в рахунок погашення векселя:

Д 51 «Довгострокові векселі видані»;

К 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

3. Заміна зобов'язань з довгострокового векселя зобов'язанням з позики (оформлено позику під вексель):

Д 51 «Довгострокові векселі видані»;

К 50 «Довгострокові позики»;

К 60 «Короткострокові позики».

4. Переведення заборгованості за довгостроковим векселем в поточну заборгованість:

Д 51 «Довгострокові векселі видані»;

К 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями».

5. Відображення доходу від списання довгострокового векселя у зв'язку з ростом курсу гривні по відношенню до іноземних валют:

Д 512 «Довгострокові векселі видані»;

К 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці».

6. Доход від списання заборгованості за векселем (минули строки, відмова депозитора від вимог оплати та ін.):

Д 51 «Довгострокові векселі видані»;

К 746 «Інші  доходи від звичайної діяльності».

Бланки  векселів на підприємстві повинні зберігатися  в сейфі або в касі як бланки суворої звітності, тому їх придбання  відображається на забалансовому обліку в дебеті рахунка 08 «Бланки суворої звітності», а використання — у кредиті рахунка 08.

Синтетичний облік векселів виданих обліковується в журналі З (кредит рахунка 51), аналітичний — в оборотній відомості 3.4 з відображенням даних про залишки і рух за кожним виданим векселем. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Облік зобов'язань за облігаціями 

  Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотку, якщо інше не передбачено умовами випуску.

Облігації можуть продаватись:

- за  номіналом

- з премією

- з дисконтом

  Премія по випущених облігаціях - сума, на яку ринкова ціна облігації перевищує її номінальну вартість. Премія, отримана при реалізації облігацій, підлягає амортизації. Амортизація премії- рівномірний розподіл суми премії по періодах платежів.Дисконт на облігації - метод приведення номінальної вартості облігації до ринкової. Наприклад, облігацію вартістю 1000 грн. продано на фінансовому ринку за 900 грн., з дисконтом 10%. Облік зобов'язань за облігаціями зі строком погашення понад рік ведеться на рахунку 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями».

  На субрахунку 521 ведеться облік номінальної вартості облігацій, проданих різним фізичним і юридичним особам — за кредитом, та погашення заборгованості власникам облігацій — за дебетом. Облігації можуть бути продані на внутрішньому і зовнішньому ринках, тому гроші надходять у гривнях і валютах іноземних держав:

Д 301 «Каса в національній валюті» (продаж за готівку);

Д 302 «Каса в іноземній валюті»;

К 521 «Зобов'язання за облігаціями».

При продажу  облігацій у безготівковій формі  через банк: