Облік безготівкових розрахунків

     Керівник  та головний бухгалтер несуть відповідальність за дотримання порядку та достовірності обліку та звітності.

     Прибуток  підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після  прикриття матеріальних та прирівняних  до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку ТОВ «Моноліт» сплачує відсотки за кредитами, а також виносить передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

     Згідно  наказу №4 від 04 січня 2011 року на ТОВ «Моноліт» встановлені наступні пункти облікової політики на поточний 2011 рік:

1. Для визначення основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів, визначення строку їх корисного використання, вибору методики нарахування амортизації в момент вводу їх в експлуатацію створено постійну комісію, згідно наказу №3 від 04 січня 2011 року.
2. Для відокремлення в складі основних засобів необоротних матеріальних активів встановити вартісну межу в розмірі 1000,00 грн.
3. Амортизацію основних засобів нараховувати прямолінійним методом.
4. Амортизацію необоротних матеріальних активів нараховувати 50% в першому місяці їх використання і 50% при виведенні з експлуатації.
5. Ліквідаційна вартість об’єктів основних засобів і нематеріальних активів встановити в розмірі 100 грн.
6. Готову продукцію і незавершене виробництво відображати в бухгалтерському обліку і балансі за фактичною собівартістю.
7. Переоцінку запасів проводити один раз в квартал.
8. Заробітну плату нараховувати відповідно колективного договору.

       Середня чисельність працівників - 225 осіб.

     Періодом  дослідження обрано лютий 2011 року.

     Таким чином, ТОВ «Моноліт» самостійно обирає шляхи досягнення статутних завдань, а також здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності. 
 

2.2. Організація обліку  розрахунків за  допомогою платіжних  доручень 

     Виходячи  з форм безготівкових розрахунків, ТОВ «Моноліт»  має право самостійно обирати форми.

     ТОВ «Моноліт», як правило веде розрахунки з іншими підприємствами, організаціями й установами за допомогою платіжного доручення.

     Банк  на договірній основі здійснює касово-розрахункове обслуговування ТОВ «Моноліт», списує грошові кошти з рахунку у черговості, яку визначає керівник підприємства згідно з Положенням «Про безготівкові розрахунки в господарському обігу України».

     Якщо  на підприємстві накопичилися документи  по платежах з безспірним стягненням коштів, згідно з чинним законодавством України оплата їх провадиться банком при надходженні коштів у примусовому порядку за календарним надходженням цих документів. Документи, надані банкові, містять такі реквізити: назву, номер рахунка в банку, число, місяць, рік виписки.

     Платіжне  доручення являє собою бланк встановленої форми, який підприємство подає до обслуговуючого банку для перерахування визначеної суми зі свого рахунка (додаток В, Г, Д).

     Кременчуцька  філія КБ «Приватбанк» (банк в якому  обслуговується ТОВ «Моноліт») приймає до виконання доручення протягом 10 календарних днів з дати його замовлення. Доручення приймаються до виконання тільки на суму, яка може бути сплачена готівкою з рахунка підприємства або за рахунок кредиту. Доручення на перерахування грошових коштів у дохід бюджету або позабюджетних фондів приймаються банками незалежно від наявності грошових коштів на рахунку клієнта. У разі відсутності грошових коштів доручення обліковуються на позабалансовому рахунку.

     Платіжне  доручення не може бути без призначення  платежу, підпису бухгалтера та печатки ТОВ «Моноліт».

     Оператор  Кременчуцької філії КБ «Приватбанк», який приймав платіжне доручення  повинен поставити печатку, від  якого числа і підпис.

     Платіжне  доручення на ТОВ «Моноліт» оформлюється в двох примірниках, перший примірник завірений підписом та печаткою підприємства залишається в Кременчуцькій філії КБ «Приватбанк», яка проводить платіжну операцію. Другий примірник завірений штампом Кременчуцькій філії КБ «Приватбанк» та посадовою особою банку з відмітками про проведення платіжної операції (у відмітках вказується дата отримання платіжного доручення, та дата проведення платіжної операції) повертається на ТОВ «Моноліт» для проведення фінансового та бухгалтерського обліку.

     Якщо  за минулий день були операції з  платіжними дорученнями, то оператор Кременчуцькій філії КБ «Приватбанк», клієнтові видає виписку.

     Виписка видається на папері, і може бути різної довжини, оскільки останнє залежить від кількості операцій проведених за день.

     Саме  перше що вибивається в виписці - це виконавець, вказується банк і його код обов'язково, потім вказується рахунок підприємства, назва підприємства (ТОВ «Моноліт»), і хто виступає клієнтом (на нашому прикладі це також ТОВ «Моноліт»). Потім обов'язково вказується дата попереднього руху. А ось тепер тільки пишеться (заголовок) виписка, особовий рахунок за 08.02.2011. Потім записуються скільки операцій за день було зроблено, куди перераховано гроші. В кінці при виведенні результатів записується кількість проводок і підраховується сума по дебету і по кредиту.

     В ній вказується:

• яка сума поступила на рахунок підприємства, від кого;
• кому і яку суму перерахувало наше підприємство;
• з якого банку надійшли гроші;
• за який товар, роботу чи послуги були перераховані кошти;

- який  баланс рахунку підприємства  залишився на кінець робочого дня.

     Таким чином, за допомогою платіжних доручень ТОВ «Моноліт» може без проблем перераховувати гроші, а за допомогою виписок спостерігати рух грошових коштів за попередній відпрацьований день. 
 

2.3. Облік розрахунків  векселями 

     На  ТОВ «Моноліт» лише один раз застосовували вексель, але цього прикладу достатньо, щоб побачити як ведеться облік розрахунків.

     Вексель належить до цінних паперів, які характеризуються як документ, що підтверджує майнові  права здійснення і передача яких можлива лише при пред'явленні.

     Вексель має матеріальний носій. Облік бланків  векселів відображався на позабалансовому  рахунку 08. Вексельні бланки купувалися власником підприємствами в банку, а витрати на їх купівлю складалися з вартості вексельного бланку, ПДВ, та державного мито.

     Аналітичний облік векселя вівся за векселедавцем, окремим векселем, банком який здійснював облік векселю.

     Синтетичний облік векселів відображався на рахунку 51.

     Вексель належить до документів суворої звітності, жодні виправлення у векселях не допускаються у випадку недотримання чітко встановленої форми векселя, останній втрачає силу.

     В 2011 році ТОВ «Моноліт» отримало від ВАТ «ГАЗ» товар на суму 17000,00 гривень. ТОВ «Моноліт» виписало вексель на ВАТ «ГАЗ» на всю суму, термін погашення векселя три місяці. Коли пройшов термін, тобто після закінчення зазначеного терміну, ТОВ «Моноліт» погасило вексель шляхом перерахування грошових коштів.

     В бухгалтерському обліку ТОВ «Моноліт» це відображається наступним чином (табл. 3).

       Таблиця 3

Відображення  в бухгалтерському обліку вексельних розрахунків

на ТОВ  «Моноліт»

за лютий 2011 року

 

       Таким чином , векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги. 
 
 

2.4. Порядок обліку  акредитивів 

     Акредитив — це грошове зобов'язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі (постачальнику, бенефіціару), безпосередньо або через  інший уповноважений  банк,  платежі  за поставлені товари,  виконані роботи та надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві. Банк платника в цьому випадку називають банк-емітент, тобто виконуючим наказ платника, банк постачальника — банк-виконавець.

     Необхідною  умовою здійснення розрахунків за акредитивом  є обумовленість цього в угоді, що регулює взаємовідносини, укладені між покупцем і постачальником. Акредитиви застосовують при міжміських розрахунках, а також якщо постачальник переводить покупця на цю форму розрахунків, щоб мати гарантію одержання оплати, або в порядку санкцій. Залежно від того, де акумулюються грошові кошти або чиїми коштами спочатку здійснюється сплата постачальнику, застосовують такі види акредитивів.

     Акредитив відкривається тільки для розрахунків  з одним постачальником і не може переадресовуватися. Умови його використання зазначаються платником у заяві  на відкриття акредитива, реквізитами якого є:

• номер угоди, за якою відкривається акредитив;
• строк дії (дата відкриття і закриття акредитива);
• назва постачальника;
• назва банку-виконавця акредитива;
• місце виконання акредитива;
• умови реалізації акредитива (документи, строки їх подання і порядок оформлення, вид товару, спосіб відвантаження);
• вид акредитива;
• сума акредитива.

     Акредитив закривається у таких випадках:

• після закінчення строку акредитива, про що виконуючий банк повідомляє банк-емітент;
• згідно з заявою постачальника про відмову від подальшого використання акредитива, про що виконуючий банк також повідомляє банк-емітент; невикористана сума перераховується банку покупця за його вказівкою на рахунок, з якого депоновані кошти;
• за заявою покупця про відкликання акредитива повністю або частково закривається або зменшується вдень одержання повідомлення від банку-емітента на суму, що не перевищує залишку на рахунку «Розрахунки акредитивами».

     Якщо  претензії до постачальника виникли  не з вини банку, вони залагоджуються сторонами без його участі. Розглянемо особливості обліку відкриття акредитива:

• як покритого, з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті;
• як покритого, з депонуванням коштів у виконуючому банку (тобто банку, що обслуговує постачальника);
• як непокритого, тобто без депонування коштів в одному з банків, але під гарантію банка-емітента.

     У випадку відкриття непокритого  акредитива (про це у заяві в  рядку «вид акредитива» повинен  бути додатковий запис «гарантований) банк-емітент (банк покупця) враховує це за дебетом позабалансового рахунку №91 «Непокриті акредитиви».

     Банк  постачальника, одержавши про це повідомлення, враховує такий акредитив  за дебетом позабалансового рахунку  № 98 «Акредитиви до оплати», окремо від депонованих.