Облік безготівкових розрахунків

ЗМІСТ 

 

ВСТУП 

     За  останні роки в Україні відбулися  і відбуваються глибокі економічні зміни.

     На  всіх підприємствах використовується форма безготівкового розрахунку, це пов'язано з тим, що кожне підприємство має поточний рахунок у банку. Для здійснення будь-якої господарської операції підприємство повинно здійснити розрахунки з іншим підприємством, найшвидший тип розрахунків між юридичними та фізичними особами – безготівкові.

     Таким чином, розробка питання безготівкових  розрахунків є актуальним і практично  значимим, особливо для приватних  підприємств, організацій, і навіть фізичних осіб.

     Мета  курсової роботи полягає у розробці пропозицій, щодо покращення системи обліку безготівкових розрахунків. Мета курсової роботи буде досягнута за допомогою виконання завдань:

• дослідити основні поняття з обліку безготівкових розрахунків;
• ознайомитися з основними нормативними джерелами з обліку безготівкових розрахунків;
• встановити методологію обліку безготівкових розрахунків;
• проаналізувати облік безготівкових розрахунків на товаристві з обмеженою відповідальністю «Моноліт».

     Об'єктом  дослідження даної роботи є ТОВ  «Моноліт», яке здійснює свою діяльність на підставі нормативних актів законодавства України.

     Буде  досліджено, чи ведеться на ТОВ «Моноліт» контроль безготівкових розрахунків. Буде відображено на ознайомчому етапі перевірки безготівкових розрахунків, які рахунки відкриті суб'єкту господарювання і в яких банках, яка найбільш поширена форма розрахунків; як підприємство веде надходження грошових коштів; в якому банку обслуговується.

     Предметом дослідження обрано облік безготівкових  розрахунків. Буде розглянуто форму  обліку безготівкових розрахунків. На ТОВ «Моноліт» облік перерахування грошових коштів ведеться згідно журналу платіжних доручень. Підприємство здійснює операції з експорту послуг, товарів та робіт. При написанні курсової роботи використовуватимуться закони, нормативні документи та матеріали періодичних видань.

 

       

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ БЕЗГОТІВКОВИХ  РОЗРАХУНКІВ 

1.   Основні поняття з обліку безготівкових розрахунків

 

     Фінансовим  посередником у безготівкових розрахунках  виступає банк, який надає послуги  своїм клієнтам-підприємствам.

     Банк, в якому відкрито рахунки підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької  діяльності, банків та їх установ, фізичних осіб, та який здійснює для них на договірних засадах будь-яку з  операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки та банківську діяльність", називається обслуговуючим.

     Етапи та порядок загального ведення обліку операцій з грошовими коштами  на рахунках у банку наведено на рис. 1.

         
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис. 1. Загальна схема обліку операцій з грошовими коштами на рахунках у банку

     При здійсненні безготівкових розрахунків  можуть застосовуватися акредитивна, інкасова, вексельна форми розрахунків, а також розрахунки можуть проводитись  розрахунковими чеками, банківськими платіжними картками, причому клієнти банків самостійно обирають платіжні інструменти (платіжне доручення, платіжна вимога, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, акредитив). Форма розрахунку вказується під час укладання договорів.

     Види  банківських рахунків наведено на рис. 2.

         
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис. 2. Основні види банківських рахунків

     Для відкриття і обслуговування банківського рахунку укладається договір, в  якому зазначаються умови кредитування, права і обов'язки сторін.

     Суб'єкти підприємницької діяльності можуть використовувати чеки для розрахунків за товари, роботи, послуги. Чеком є цінний папір, який містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної у ньому суми чекоутримувачу. Розрізняють грошові та розрахункові чеки.

     При розрахунках грошовими чеками власник  рахунку (чекодавець) дає письмове розпорядження  платнику (банку, який видав грошові  чеки) сплатити певну суму, зазначену  в чеку, утримувачу коштів (чекодержателю). Для цього підприємство в установі банку придбає чекові книжки, строк дії яких один рік.

     Для розрахунків розрахунковими чеками певна сума коштів вноситься на особливий  рахунок - рахунок лімітованої чекової  книжки. У межах цього ліміту підприємства виписують розрахункові чеки постачальникам. Розрахунковий чек - це розрахунковий документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), в якому він має відкритий рахунок, сплатити чекодержателю вказану в чеку суму коштів з його рахунку. Платником у чековому зобов'язанні може бути лише банк, де чекодавець має кошти, якими він може розпоряджатися шляхом видачі чеків. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекоутримувача протягом десяти календарних днів.

     Юридичні  та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності мають право відкривати необмежену кількість рахунків за своїм вибором і згодою банків для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій.

     Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного капіталу господарського товариства (в іноземній та/або національній валюті) і один рахунок (в іноземній та/або національній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.

     Кількість поточних рахунків, які можуть відкриватися юридичними або фізичними особами в банківських установах, чинним законодавством не обмежена.

     Для відкриття поточних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

• заяву на відкриття рахунку встановленого зразка. Заяву підписують керівник і головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті відсутня посада головного бухгалтера або іншої службової особи, на яку покладено  функцію ведення  бухгалтерського  обліку та складання звітності, то заяву підписує тільки керівник;
• нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;
• копію  належним  чином   зареєстрованого   Статуту  (положення), засвідченого нотаріально або органом, який реєструє;
• копію документа, який підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;
• картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком і підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищою організацією в установленому порядку. До картки включається також зразок відбитка печатки підприємства;
• довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

     При  відкритті  поточного рахунку  новостворене  підприємство  подає  установі банку заявку-розрахунок для  встановлення загального ліміту каси, порядку та строків здавання готівкової виручки; діючі підприємства, які мають поточні рахунки в різних установах банків, - копії заявки-розрахунку з встановленим лімітом каси. Заявка-розрахунок також подається у випадку перегляду з ініціативи підприємства або банку раніше встановленого ліміту каси. 
 
 

1.2. Нормативна база щодо безготівкових розрахунків 

     При організації бухгалтерського обліку безготівкових розрахунків необхідно  керуватися законодавчими та нормативними документами, наведеними в таблиці 1.

       Таблиця 1

       Огляд нормативних документів з обліку безготівкових розрахунків

 

       Продовження табл. 1

 

     Безготівкові  розрахунки в Україні розвиваються до тепер, прикладом є банківські платіжні картки, які з’явилися  в Україні досить недавно. Для  прийняття ефективних управлінських  рішень та планування господарської діяльності підприємства, керівнику підприємства слід вибирати та застосовувати найефективніші форми безготівкових розрахунків, які найповніше задовольняють потреби підприємства.

1.3. Методологія обліку безготівкових розрахунків 

     Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначений для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунках у банку, і які можуть бути використані для поточних операцій. Він активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів - грошових коштів і має такі субрахунки:

1. "Поточні рахунки в національній валюті";
2. "Поточні рахунки в іноземній валюті";
3. "Інші рахунки в банку в національній валюті";
4. "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".