Інвентаризація майна

 

Розділ 9. Облік  витрат виробництва і обігу

9.1. Облік витрат підприємства  здійснювати відповідно до П(c)БО 16 "Витрати".

9.2. Встановити перелік  та склад статей калькулювання  виробничої собівартості продукції  (що враховуються по дебету  рахунка 23 "Виробництво"):

• прямі матеріальні витрати за винятком зворотних відходів:

=> на сировину і матеріали;

=> на покупні комплектуючі  вироби;

=> на паливо й енергію  для технологічних цілей;

• прямі витрати на оплату праці, що складаються з заробітної плати по окладах і тарифах, премій і заохочень, а також компенсаційних виплат основним технологічним робітникам;
• відрахування на соціальні заходи: пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, інші соціальні заходи.

 

Розділ 10. Розподіл загальновиробничих витрат

10.1. Загальновиробничі витрати списуються на витрати виробництва в розрізі усіх видів виробленої продукції підприємства виходячи з бази розподілу - фактичних витрат на оплату праці основних виробничих працівників протягом звітного періоду.

 

Розділ 11. Облік  напівфабрикатів

11.1. Напівфабрикатом називається  продукт окремих технологічних  фаз, що повинен пройти ще  одну чи кілька технологічних  фаз обробки, перш ніж стати  готовою продукцією, але для даної  фази він є кінцевим.

11.2. Облік напівфабрикатів  власного виробництва підприємством  не здійснюється, тому що це  не передбачено технологічним  процесом, що застосовується.

 

Розділ 12. Облік  дебіторської заборгованості

12.1. Дебіторську заборгованість за товари і продукцію відображати відповідно до П(c)БО 10 "Дебіторська заборгованість" по первісній вартості, що визначається на підставі первинних бухгалтерських документів на відвантаження товарів чи продукції.

12.2. Сумнівною дебіторською заборгованістю вважати поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує непевність у її поверненні боржником.

 

Розділ 13. Доходи і витрати майбутніх періодів

13.1. До витрат майбутніх періодів відносити наперед сплачену орендну плату, суми, сплачені за підписку на періодичні видання, наперед оплачені рекламні послуги й інші витрати, фактично здійснені в звітному періоді, якщо вони відносяться до наступного звітного періоду.

13.2. До складу доходів майбутніх періодів включаються суми доходів, нарахованих протягом поточного чи попередніх звітних періодів, що будуть визначені в наступних звітних періодах (наперед отримана орендна плата, нараховані та не отримані з бюджету суми виплат потерпілим внаслідок аварії на ЧАЄС, суми субсидій та ін.).

 

Розділ 14. Облік  прибутку і податку на прибуток

14.1. Доходи від реалізації продукції визнавати на дату її відвантаження.

14.2. Доходи від реалізації товарів визнавати на момент отримання готівки в фірмовій торгівельній мережі.

14.3. Доходи від реалізації робіт і послуг визнавати на дату документального оформлення факту виконання робіт, надання послуг.

14.4. Оцінювати доходи відповідно до П(c)БО 15 "Доходи".

14.5. Витрати відображати в Балансі підприємства одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, а в Звіті про фінансові результати відображати одночасно з доходами, для одержання яких ці витрати були понесені.

1.2 Фінансовий  облік за інвентаризація її роль в контролі за збереженням майна та ефективність його використання

З метою підтвердження  правильності та достовірності даних  бухгалтерського обліку та звітності  Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні" передбачено проведення організаціями незалежно від  форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань.

Відповідальність за організацію  інвентаризації несе керівник підприємства , який повинен створити належні умови для її проведення у стислі терміни, визначити об'єкти, кількість і час проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

При інвентаризації  основними  завданнями є:

► встановлення фактичної наявності  основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного  виробництва;

► установлення надлишку або нестачі  цінностей і коштів шляхом зіставлення  їх фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

► виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою початкову якість, застарілих моделей, а також матеріальних цінностей  і нематеріальних активів, що не використовуються;

► перевірка дотримання умов та порядку  збереження матеріальних і грошових цінностей, а також правил утримання  та експлуатації основних засобів;

► перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей.

Для проведення інвентаризаційної  роботи на підприємстві за наказом  їхнього керівництва створюють постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів і головного бухгалтера, які очолює керівник банку або його заступник.

До початку інвентаризації рекомендується перевірити:

а) наявність і стан інвентарних  карток, інвентарних книг, описів та інших регістрів аналітичного обліку;

б) наявність і стан технічних  паспортів або іншої технічної  документації;

в) наявність документів на основні засоби, здані чи прийняті платником податків в оренду і на зберігання; за відсутності документів необхідно забезпечити їх отримання чи оформлення. Після закінчення інвентаризації оформлені описи (акти) здаються в бухгалтерію для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку.

Схема оформлення результатів інвентаризації відображено на рис. 35.1.

Рис. 35.1. Результати інвентаризації

Результати інвентаризації цінностей, які належать іншим організаціям з додатком копії опису повідомляють їхнім власникам. На останній сторінці опису також слід зробити відмітку про перевірку цін, таксування та підрахунок результату за підписами  осіб, які проводили цю перевірку.

Матеріально відповідальна особа виконує  розписку щодо наявності в неї  в підзвіті зазначених в інвентаризаційному описі необоротних активів, що засвідчується  підписами членів робочої інвентаризаційної  комісії.

За основними засобами і нематеріальними  активами, що не придатні для використання, робоча інвентаризаційна комісія складає  окремі інвентаризаційні описи, які  використовують для складання актів  на списання.

Робоча інвентаризаційна комісія  протягом трьох робочих днів з  дати закінчення інвентаризації готує  інвентаризаційні описи, розписки про  наявність необоротних активів, розглядає акти технічної експертизи та акти на списання об'єктів, щодо яких під час проведення інвентаризації поставлено питання про списання як не придатних для подальшого використання.

Робоча інвентаризаційна комісія  підбиває підсумки інвентаризації та складає протокол засідання комісії  із зазначенням:

► стану необоротних активів, які  обліковують на балансових і позабалансових рахунках банку;

► результатів інвентаризації про  відповідність фактичної наявності  необоротних активів даним бухгалтерського  обліку.

Об'єктами перевірки при проведенні інвентаризації є:  
• майно організації, під яким розуміються основні засоби, нематеріальні активи, фінансові вкладення, виробничі запаси, готова продукція, товари, інші запаси, грошові кошти та інші фінансові активи;  
• фінансові зобов'язання - кредиторська заборгованість, кредити банків, позики і резерви.  
Інвентаризації підлягає все майно організації незалежно від його місцезнаходження та всі види фінансових зобов'язань.  
Крім того, інвентаризації підлягають виробничі запаси й інші види майна, які не належать організації, але котрі увійшли в бухгалтерському обліку (що знаходяться на відповідальному зберіганні, орендовані, отримані для переробки), а також майно, не враховане з яких-небудь причин.

Під час інвентаризації основних засобів  перевіряється наявність технічних  паспортів або іншої технічної  документації, документів на основні  засоби, що здані або прийняті підприємством  в оренду, на зберігання та в тимчасове  користування. За відсутності цих  документів потрібно скласти й оформити належним чином нові.

Якщо виявлено не взяті на облік  об'єкти, а також такі, щодо яких в  облікових реєстрах відсутні деякі  дані або наведені неправильні, інвентаризаційна комісія має поповнити інвентаризаційний  опис або внести до нього належні  зміни.

Об 'єкти, які не взято на облік  і виявлено під час інвентаризації, мають бути оцінені відповідно до сучасної вартості відтворення, а знос визначено за дійсним технічним  станом об'єктів з оформленням  відомостей про оцінювання та знос відповідними актами.

Основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за найменуванням відповідно до основного призначення об'єкта із зазначенням інвентарного номера, виготовлювача, року випуску та інших  відомостей. Основні засоби, які  непридатні до експлуатації і не підлягають відновленню, включаються до окремого інвентаризаційного опису. Списують такі об'єкти згідно встановленого порядку.

Виробничі запаси (товарно-матеріальні  цінності) вносяться до інвентаризаційних  описів за кожним окремим найменуванням. Під час їх інвентаризації встановлюється наявність сировини, матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів, тари, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів, товарів, готової продукції  та інших матеріальних цінностей.

На товарно-матеріальні цінності, що належать іншим підприємствам  або організаціям і перебувають  на відповідальному зберіганні, складається  окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться посилання на відповідні документи, що підтверджують  прийняття цих цінностей на відповідальне  зберігання.

В інвентаризаційних описах малоцінних і швидкозношуваних предметів зазначається їх найменування і первісна вартість. Такі предмети, якщо вони перебувають в експлуатації, інвентаризуються за їх місцезнаходженням та відносно осіб, на відповідальному зберіганні в яких вони перебувають.

Інвентаризація незавершеного  виробництва має визначити наявність  незавершених виробів, що перебувають  у виробництві, комплектність незавершеного  виробництва, його залишок за анульованими чи зупиненими замовленнями. Фактична собівартість незавершеного виробництва  визначається за галузевими інструкціями щодо обліку і калькулювання собівартості продукції.

Інвентаризація коштів на поточних, валютних, спеціальних та інших рахунках, на акредитивах, а також заборгованості за позичками банків полягає в  тому, що залишки сум за даними бухгалтерського обліку підприємства звіряють із даними виписок банку. При зберіганні цінних паперів в організації їх інвентаризація проводиться одночасно з інвентаризацією грошових коштів в касі. Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із зазначенням в акті назви, серії, номера, номінальної і фактичної вартості, термінів гасіння та загальної суми. Реквізити кожного цінного паперу зіставляються з даними описів (реєстрів, книг), що зберігаються в бухгалтерії платника податків.

Інвентаризація цінних паперів, зданих на зберігання в спеціальні організації (банк-депозитарій - спеціалізоване сховище цінних паперів тощо), полягає у звірці залишків сум, що значаться на відповідних рахунках бухгалтерського обліку організації, з даними виписок цих спеціальних організацій.

Фінансові вкладення в статутні капітали інших організацій, а також  позики, надані іншим організаціям, при інвентаризації повинні бути підтверджені документами. 

Товарно-матеріальні цінності (виробничі  запаси, готова продукція, товари, інші запаси) заносяться до опису по кожному  окремому найменуванню із зазначенням  виду, групи, кількості й інших  необхідних даних (артикулу, сорту та ін.)

Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей повинна, як правило, проводитися  в порядку розташування цінностей  у даному приміщенні. При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення не допускається (опечатується) і комісія переходить для роботи в наступне приміщення. При підрахунку фактичного наявності грошових знаків та інших цінностей в касі приймаються до врахування готівка, цінні папери та грошові документи (поштові марки, марки державного мита, вексельні марки, путівки в будинки відпочинку і санаторії, авіаквитки та інших) Оцінку товарно-матеріальних цінностей за даними обліку порівнюють зцінами на них, які діють у момент реформування підприємства в господарське товариство. Якщо облікова вартість матеріальних цінностей занижена, її доводять до діючих цін згідно з Порядком проведення дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, затвердженим Міністерством економіки та фінансів України 31. 05. 1993 р. Суму дооцінки відображають за дебетом аналітичних рахунків з обліку матеріальних цінностей (20-28) та кредитом субрахунка 423 “Дооцінка активів”. Уцінку списують у кореспонденції за дебетом рахунка 84 “Інші операційні витрати” на підприємствах, що не використовують рахунки 9 класу, або дебет субрахунка 946 “Втрати від знецінення запасів” на інших підприємствах, та кредитом рахунків 20-28.