Незалежність аудиту

Деякі вчені вважають, що праця  аудиторських фірм повинна оплачуватися ким завгодно, але тільки не прямо замовниками аудита. Можливе створення спеціальних фондів, або навіть сама АПУ могла б стати посередником, і, одержуючи від  суб’єктів, що перевіряють, внески, направляти їх на оплату праці аудиторів. Алі виникає питання чи не буде це новим фактором незаконних та корупційних дій на рівні цих фондів особливо в світлі високого рівня корупції в нашій країні.

Крім того, необхідно домогтися  скасування створення інституту  «реєстрових аудиторів». Існуюче положення, коли Нацбанк, ГКЦБФР, інші державні органи додатково сертифікують аудиторів і складають їхні реєстри, негативно впливає на можливість одержання об’єктивного аудиторського висновку. Аудиторові, якому за «неправильне» поводження загрожує виключення з реєстру, важко бути об’єктивним і незалежним при перевірці АТ, комерційного банку або фінансової установи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Таким чином, у даній роботі розглянуто поняття незалежності аудиту, основні її характеристики, надано оцінку факторів, які можуть впливати на незалежність аудиторських суджень, сфокусована увага на вивченні факторів, які негативно впливають на реалізацію принципа незалежності в аудиті. Сформульовано рекомендації з усунення причин виникнення цих факторів, що дозволить посилити дотримання головного принципу аудиту – незалежності.

Виходячі з цього, аудитор повинний бути незалежний у рамках своїх професійних  суджень від держави, керівника  аудиторської фірми, економічного суб'єкта що  перевіряється  і будь-якої третьої сторони. Але аудитор залежить від держави в частині закону, що повинний вимагати і захищати цю незалежність. Практично завжди можуть виникати фактори, що знижують незалежність. Є оманою уявлення, що аудитор незалежний тоді, коли він вільний контролю і впливу з будь-якого боку. Під незалежністю не можна розуміти вседозволеність і абсолютність.

Але, дивлячись на досвід інших  країн, треба помятати, що в зарубіжних країнах поряд з позитивним є  і негативний досвід, що повинний стати  предметом уважного вивчення з боку українських фахівців, щоб не діяти методом проб і помилок. Американський інститут  дипломованих бухгалтерів (AICPA) вже оголосив, що збирається ретельним образом проаналізувати існуючі сьогодні в США стандарти. Безсумнівно, що вимоги незалежності, прийняті ще в часи Великої депресії, вимагають  перегляду. Комісія з цінних паперів і бірж намагається  домогтися перегляду стандартів не тільки в США, але й у світовому масштабі.

Принципи незалежності аудита повинні  бути викладені в законі досить конкретно і забезпечити єдиний концептуальний підхід до  організації аудиторської діяльності в країні за допомогою розгляду  і встановлення наступних основних аспектів незалежності:

1. Забезпечення незалежності аудиторів  від держави в рамках своїх  професійних суджень.

2. Встановлення твердих критеріїв  і методів оцінки рівня професійної  підготовки і моральних якостей  фахівців.

3. Фінансова незалежність аудиторів  від клієнтів, що виражається  в достатньому розмірі статутного  фонду і чистих активів, самострахуванні, безумовному дотриманні аудиторами незалежності власної позиції і відсутності зв'язків з комерційними інтересами замовників. Аудитори повинні бути досить забезпеченими, щоб, з одного боку, мати об'єктивну можливість протистояти корисливим розумінням при здійсненні професійних дій, а з іншого боку – бути в змозі нести майнову відповідальність за нанесений ними збиток. Доходи повинні надходити з різних джерел, а оплата від кожного клієнта в загальному розмірі виручки аудиторської фірми повинна мати незначну питому вагу. Надання супутніх послуг одному замовнику обмежується, щоб  не викликати конфлікт інтересів.

4. Наявність розвинутої методикиаудита  для роботи з високотехнологічними  інформаційними системами.

5. Система перевірки третьою  стороною якості роботи аудитора.

6. Упровадження стандартів аудиторської  діяльності з адаптацією міжнародного  досвіду і вимог до місцевих  економічних реалій.

7. Дотримання конфіденційності  інформації.

Закон значно збагатив би теорію і  полегшив практику аудита, якби в ньому більш повно і чітко був сформульований принцип незалежності аудита. Доповнення до закону у виді встановлення етичних і професійних норм повинні приходитися на частку професійних бухгалтерських організацій, що дозволить більш оперативно реагувати на вплив різних обставин. Аудиторські стандарти дозволять комплексно регулювати питання незалежності аудиторів, виступаючи як засіб забезпечення деякої раціональної однаковості дій, що забезпечують у цілому якість аудиторської перевірки.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Про аудиторську діяльність Закон України від 22.04.1993 №326-ХІІ (зі змінами та доповненнями).
2. Адамс Р. Основи аудита.-М.:Аудит, ЮНИТИ, 1995.-398с.
3. Аренс А, Лоббек Дж. Аудит: Пер. С англ.; Гл. Редактор серии проф..
4. Я.В.Соколов.-М.:Финансы и статистика, 1995.-560с.
5. Биримукова К. Аудиторские услуги в период перехода к рыночным отношениям// Аудитор.-1998.№4.-с. 8-12
6. Терехов А.А. Аудит.-Москва.: Финансы и статистика, 199.-512с.
7. Шеремет А.Д., Суец В.П. Аудит.-М.:ИНФРА-М,2000.-240с.
8. Чорна Н.А., Гречаник І.А. Незалежність аудиту: етичний або технічний аспект // Аудитор України. –  2007. –  №19(125). –С.17 – 19.
9. Солодченко И. Полузащитники. Аудит в Украине нуждается в контроле // Киевский телеграф. –  № 20, 2005.
10. Шульман М.К. Проблеми практичної реалізації принципу незалежності в діяльності аудитора.//Аудитор України.-2007 р.-№14.-С.23-25
11. Удачина І.М. Нові форми контролю – нові етичні норми // Фінансовий контроль. – 2006. – №2(31). – С.24 – 26.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення Аудиторської палати України

від 24.12.2009 № 209/5

зі змінами згідно рішення Аудиторської палати України

  30.06.2011 № 232/9

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  НЕЗАЛЕЖНОСТІ АУДИТОРА

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про забезпечення незалежності аудитора (далі по тексту – Положення) розроблено відповідно до Закону України „Про аудиторську діяльність”, інших нормативно-правових актів та стандартів аудиту.

1.2. Положення поширюється на аудиторів та аудиторські фірми в ході проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

1.3. У цьому Положенні терміни використовуються у такому значенні:

1.3.1. Група із завдання з надання впевненості – персонал,  який  виконує завдання з надання впевненості, включаючи експертів, що на умовах трудового чи іншого  договору з аудиторською фірмою виконують це завдання.

1.3.2. Загрози незалежності – це факти та обставини, що можуть поставити під загрозу професійне судження аудитора.

1.3.3. Застережні заходи – вжиття аудитором (аудиторською фірмою) заходів, направлених на усунення чи зменшення загрози незалежності до прийнятного рівня.

1.3.4. Клієнт -  суб'єкт господарювання,  який  уклав договір з аудиторською фірмою (аудитором) про проведення аудиту або надання інших аудиторських послуг.

1.3.5. Клієнт з надання впевненості – суб'єкт господарювання, який  уклав договір з аудиторською фірмою (аудитором) про виконання завдання з надання впевненості.

1.3.6. Незалежність – це можливість вираження професійної думки та професійна поведінка в ході проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг, уникнення фактів та обставин, що можуть поставити під загрозу професійне судження аудитора та дозволяють діяти чесно з об’єктивністю та професійним скептицизмом.

1.3.7. Фірма - аудиторські фірми та аудитори, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи – підприємці.

1.4. Інші терміни,  які використовуються в цьому Положенні,  слід застосовувати в контексті стандартів аудиту.

 

2. ПОЛІТИКА ФІРМИ ПО  ДОТРИМАННЮ ВИМОГ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

2.1. Фірма зобов'язана провадити політику та процедури, які мають надавати достатню впевненість, що сама фірма, її персонал і, в разі потреби, інші особи, що підпадають під вимоги незалежності (зокрема, експерти, яких наймає фірма), дотримуються незалежності. Насамперед, незалежність фірми, її персоналу вимагається у разі виконання завдання з надання впевненості.

2.2. Така політика та процедури мають надавати фірмі можливість визначати й оцінювати обставини і відносини, що створюють загрози незалежності, та здійснити заходи, які дадуть змогу усунути ці загрози або зменшити їх до прийнятного рівня за допомогою застережних заходів або, якщо це необхідно, шляхом відмови від виконання завдання.

2.3. Характер загроз незалежності та застосованих застережних заходів для усунення або зменшення їх до прийнятного рівня залежить від характеристик конкретного завдання з надання впевненості, а саме: чи є воно завданням з аудиту фінансових звітів чи іншим завданням з надання впевненості, а в останньому випадку також існує залежність від цілі, інформації з предмету завдання та визначених цільових користувачів звіту.

2.4. Політика та процедури фірми щодо незалежності мають бути розроблені з урахуванням цього Положення та стандартів аудиту. Політика та процедури фірми мають враховувати конкретні обставини її діяльності. Фірма зобов'язана дотримуватись вимог, визначених Положенням з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 "Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг", затвердженим рішенням Аудиторської палати України від 27 вересня 2007 року N 182/4.

2.5. Фірма зобов'язана впровадити політику та процедури, які нададуть їй достатню впевненість, що їй буде повідомлено про порушення вимог до незалежності та вона зможе вжити відповідних заходів для попередження конфлікту інтересів. Для цього:

2.5.1. Усі співробітники фірми, незалежність яких вимагається цим Положенням та стандартами аудиту, зобов'язані невідкладно інформувати керівника фірми про обставини, що ведуть до порушення незалежності, про які їм стало відомо.

2.5.2. Керівник фірми зобов'язаний  негайно повідомити про виявлені  порушення політики та процедур  керівнику із завдання, який разом  із керівником фірми зобов'язаний  розглянути таке порушення і  довести до відома іншого відповідного  персоналу фірми та інших осіб, незалежність яких вимагається цим Положенням та стандартами аудиту, які зобов'язані вжити застережних заходів щодо забезпечення усунення загроз незалежності аудитора.

2.5.3. Особи, зазначені в пункті 2.5.2. цього Положення, мають негайно повідомити фірму щодо здійснених ними заходів для розв'язання проблем, що надасть фірмі змогу визначити необхідність подальших дій.

2.6. Щонайменше раз на рік фірма зобов'язана отримати від усього персоналу, незалежність якого вимагається цим Положенням, стандартами аудиту та Законом України "Про аудиторську діяльність", письмове підтвердження дотримання своєї політики та процедур щодо незалежності.

 

3. ЗАГРОЗИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ  ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ УСУНЕННЯ

3.1. Фірма зобов’язана оцінювати відповідні обставини, характер завдання з надання впевненості та загрози незалежності при вирішенні питання щодо доцільності прийняття чи продовження завдання, характеру необхідних застережних заходів та призначення конкретної особи до складу групи із завдання з надання впевненості.

3.2. Забороняється проведення аудиту:

3.2.1. Аудитором, який має прямі  родинні стосунки з членами  органів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється.

3.2.2. Аудитором, який має особисті  майнові інтереси в суб'єкта  господарювання, що перевіряється.

3.2.3. Аудитором - членом органів  управління, засновником або власником  суб'єкта господарювання, що перевіряється.

3.2.4. Аудитором - працівником суб'єкта  господарювання, що перевіряється.

3.2.5. Аудитором - працівником, співвласником  дочірнього підприємства, філії чи представництва суб'єкта господарювання, що перевіряється.

3.2.6. Якщо розмір винагороди за  надання аудиторських послуг  не враховує необхідного для  якісного виконання таких послуг  часу, належних навичок, знань,  професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора.

3.2.7. Аудитором, який надає консультаційні  послуги акціонерному товариству, що перевіряється.

3.2.8. Аудиторами, що мають взаємовідносини  щодо права власності з фінансовою  установою, діяльність якої перевіряється.

3.2.9. Аудиторами, що мають заборгованість перед фінансовою установою, що перевіряється або інший конфлікт інтересів.

3.2.10. В інших випадках, у яких  не забезпечуються вимоги щодо  незалежності аудитора.

3.3. Фірма зобов’язана застосувати застережні заходи, направлені на зменшення виявлених загроз незалежності у випадках:

3.3.1. Наявності у члена групи  із завдання з надання впевненості  або у іншої особи, що має  прямі родинні стосунки  з членом  групи, прямого або суттєвого  опосередкованого фінансового інтересу  у клієнтові з надання впевненості.

3.3.2. Надання фірмі позики клієнтом  з надання впевненості чи виступ  гарантом або поручителем фірми  за позикою з боку такого  клієнта, який є банком чи  іншою фінансовою установою, якщо  така позика або гарантія за  нею не є несуттєвими.

3.3.3. Отримання фірмою подарунків  чи заохочень від клієнта з  надання впевненості.