Незалежність аудиту

Зміст

 

Вступ...........................................................................................................................2

1. Поняття незалежності аудиту..............................................................................4
2. Принцип незалежності в аудиторській діяльності............................................8
3. Проблема незалежності в аудиторській діяльності........................................11
4. Фактори загрози незалежності аудиту та шляхи їх ліквідації.......................13

Висновки..................................................................................................................18

Список використаної літератури............................................................................20

Додаток №1. Положення про забезпечення незалежності аудитора..................21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

З розвитком нових економічних  відносин в Україні аудиторська  діяльність здобуває все більшого розвитку. Поява у нашій країні незалежного фінансового контролю явище відносно нове. Він забезпечує потреби користувачів у фінансовій інформації, щодо економічних суб'єктів шляхом підтвердження її достовірності.

  При формуванні думки аудитора про фінансову звітність економічного суб'єкта необхідно додержуватися принципу незалежності, який полягає у відсутності у аудитора будь-якої (фінансової, родинної та майнової) зацікавленості до перевіряємого суб'єкту. Вимоги і критерії незалежності аудитора встановлюються стандартами аудиторської діяльності, а також кодексом професійної етики.

Сьогодні інформація про фінансовий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи та ін. Причому інтереси користувачів фінансової інформації часто не збігаються, тому необхідною є об’єктивна та незалежна оцінка фінансової звітності фірми, яку надають аудитори.

Аудитор виступає помічником та захисником свого клієнта  і зобов’язаний захищати його інтереси. Але це не означає, що він повинен  захищати клієнта у всіх випадках, адже іноді клієнт може допускати протиправні дії і допускати відхилення від норм. В такій ситуації аудитор повинен своєчасно попередити клієнта про незаконність його дій і можливість негативних наслідків.

Незалежність є головною рисою аудиту, що принципово відрізняє його від інших видів фінансового контролю. Незалежність - це частина аудиту, що демонструє суспільству й органу державного контролю, що робота аудиторів й аудиторських фірм перебуває на високому етичному рівні, що втілює чесність й об'єктивність. У зв’язку з цим вивчення питань, пов’язаних з практичним дотриманням етичних норм, а особливо незалежності аудиту, є нині надзвичайно актуальним.

В Україні питання  незалежності зовнішньго аудиту залишається  актуальним і на сьогоднішній день, тому що в Україні дотепер залишаються неурегульованими багато факторів, які мають потенційну загрозу порушенню незалежності аудита.

Вивченням даного питання займаються де-які українські вчені такі як Редько А., Солодченко И., Сотова А.В та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття незалежності аудиту

Визначення професійної аудиторської діяльності пов'язана напряму з  поняттям незалежності. У цьому контексті  термін "незалежність" розуміється  лише як професійна незалежність.

 Незалежність можлива лише в умовах свободи від впливу (контролю) з будь-якого боку. Тобто, коли мова йдеться про професійну аудиторську діяльність, то контроль за нею не може бути ані з боку користувачів (можливих замовників на аудит), ані з боку відповідальної сторони.

Разом з тим реально існує лише певний рівень незалежності, тобто аудитори не можуть бути абсолютно незалежними.

 Кодекс етики професійних  бухгалтерів визначає, що незалежність  вимагає:

- незалежності думки - тобто такої спрямованості думок, яка дає можливість надати висновок без будь-якого впливу, що може ставити під загрозу професійне судження, та дозволяє діяти чесно з об'єктивністю та професійним скептицизмом;

- незалежності поведінки - тобто уникнення фактів та обставин настільки значущих, що розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію, в тому числі вжиті застережні заходи, обґрунтовано дійшла би висновку, що чесність, об'єктивність чи професійний скептицизм фірми або члена групи з виконання завдання знаходяться під загрозою.

 Втрата незалежності думки може відбутися, наприклад, в таких ситуаціях, коли:

- аудитор підпорядковує власне  судження судженню керівництва  підприємства, звітність якого перевіряється;

- висновки або текст звіту  аудитора носять звинувачувальний  характер, в їх тексті робиться персоніфікація помилок, визначається майнова або кримінальна відповідальність працівників замовника;

- судження аудитора формується  з посиланням на підручники, професійні  авторитети, публічні виступи посадових  осіб;

- в тексті висновку прослідковується особиста неприязнь до конкретних працівників замовника.

Незалежність поведінки передбачає відповідні форми взаємовідносин аудитора з:

- керівництвом замовника,

- з персоналом замовника,

- з користувачами аудиторського  висновку чи аудиторського звіту,

- з державними регуляторними  чи фіскальними органами.

Може існувати багато різних обставин, які створюють загрози для незалежності аудитора. Тому дуже важливо кожному практикуючому аудитору та аудиторській фірмі здійснювати контроль за дотриманням незалежності у стосунках із замовниками.

 Історія розвитку аудиторської  діяльності дає підстави виділити  три аспекти незалежності: правові,  етичні та економічні (див. табл. 1).

Основною умовою незалежності є  саморегулювання аудиторської професії. Воно полягає у делегуванні державою прав професійним організаціям самостійно встановлювати правила поведінки, методологію, методику і техніку, вимоги до професійної компетентності, контролювати їх дотримання.

 Саморегулювання аудиторської  професії також включає і такі аспекти:

- аудитор самостійно приймає  рішення методів та прийомів  проведення аудиторської перевірки  залежно від конкретних обставин  та його професійного досвіду,

- аудитор самостійно визначає  рівень суттєвості щодо інформації  у фінансових звітах замовника та оцінює ризик суттєвих викривлень у ній,

- аудитор самостійно приймає  рішення щодо виконавців робіт  та необхідності залучення експертів,

- аудитор приймає самостійне  рішення щодо використання технічних  стандартів та етичних принципів,

- аудитор не змінює суті висновку під впливом (тиском) третіх осіб.

 Законом України  "Про аудиторську діяльність" визначено, що аудит проводиться  на підставі договору між аудиторською  фірмою (аудитором) і замовником. Незалежність на цьому етапі  виявляється у самостійному виборі замовника. Проте міжнародні стандарти обов'язково вказують на необхідність оцінки усіх аспектів незалежності під час укладання такого договору. У протилежному випадку аудиторська фірма буде нести відповідальність за порушення вимог до незалежності і результати аудиту можуть бути визнані недійсними. Це також означає, що повинні бути відсутніми будь-які майнові чи фінансові інтереси в об'єкті перевірки як з боку аудитора, так і з боку пов'язаних з ним осіб (родичів, близьких людей).

            Таблиця 1.

Професійна незалежність аудиторів
Правова	Етична	Економічна
Саморегулювання професії	Чесність, об'єктивність, професійна компетентність, належна ретельність	Обмеження видів діяльності (аудит - виключний вид діяльності)
Контрактна (договірна) основа взаємовідносин
	Добросовісне виконання професійних  обов'язків, збереження репутації фірми	Обмеження суми винагороди від одного клієнта (25-30% в загальному обсязі)
Частка засновників не аудиторів  у статутному фонді аудиторської фірми не може перевищувати 30%
	Дотримання вимог технічних  стандартів	Відсутність фінансового інтересу у справах клієнта
Розподіл відповідальності за думку  про звітність та за фінансову  звітність
	Конфіденційність інформації щодо клієнта	Заборона отримання товарів  і послуг від клієнта
Відповідальність за роботу інших  аудиторів, асистентів, експертів	Обмеження тривалості співпраці з  одним клієнтом
	Вимоги до змісту реклами
Неможливість призначення аудитора органом управління вниз за підлеглістю
	Вимоги до назви фірми

 

 

 Вважається, що коли аудитори  отримують від замовника будь-які  вигоди (купують активи чи послуги  навіть за звичайною ціною)  під час проведення перевірки,  то такі обставини можуть складати  загрозу незалежності: необізнані працівники підприємства можуть оцінювати поведінку аудитора як заангажовану і ставитися до нього з недовірою.

 Розподіл відповідальності  за думку про звітність та  за фінансову звітність між  аудитором і замовником ґрунтується  на Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а також статті 9 Закону України "Про аудиторську діяльність".

Аудиторська палата України затвердила Положення про забезпечення незалежності аудиторат (Додаток №1). Воно поширюється на аудиторів та аудиторські фірми в ході проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг. 
   Згідно з даним Положенням аудиторська фірма (аудитор-підприємець) зобов’язана провадити політику та процедури, які мають надавати достатню впевненість, що сама фірма (аудитор), її персонал і інші особи, що підпадають під вимоги незалежності (зокрема, експерти, яких винаймає фірма), дотримуються незалежності. 
 З цього приводу у Положенні наведено випадки, за яких заборонено проводити аудит. Наприклад, його не проводить аудитор, який має прямі родинні стосунки чи особисті майнові інтереси в суб’єкта господарювання. 
Одним із головних завдань аудитора (аудиторської фірми) відповідно до даного Положення є усунення або зменшення до прийнятного рівня загроз незалежності. У протилежному випадку аудитор (аудиторська фірма) відмовляється від проведення аудиту.

 

 

 

 

 

 

2. Принцип незалежності в аудиторській діяльності

Новим імпульсом до порушення питання  основних етичних норм аудитора стала  фінансова криза, тобто її наслідки, які негативно позначились на економічній ситуації в державі. Знову гостро постає проблема незалежності та професійності аудиторів під час виконання своїх обов’язків.

 В Законі України «Про  аудиторську діяльність» зазначається, що право на отримання сертифіката  мають фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визначається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора.

Генеральний директор АФ «Інсайд - Центр» Чорна Н.А. зазначає, що сьогодні від  аудитора також вимагається широкий  економічний кругозір, знання в галузі урядової політики, соціальної психології, вміння мислення на майбутнє. Тобто, аудитор має володіти широким спектром знань. Оскільки аудитори повинні володіти не тільки глибокими знаннями у вузькоспеціальній сфері, але і широким економічним кругозором, знаннями в галузі урядової політики, законодавства, соціальної психології, а також розбиратися в питаннях галузевої специфіки клієнтів тощо. Аудитор покликаний акумулювати цей комплекс знань і використовувати свій досвід та інтуїцію для масштабного бачення і сприяння в вирішенні проблем розвитку господарюючого суб'єкта, що перевіряється, у цілому.