Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики

Стандарти другої групи «Обов'язки» об'єднані тим, що в них розкриваються обставини, за яких на аудитора і керівництво аудіруемого особи покладаються певні обов'язки.

Третя і четверта групи стандартів «Планування» та «Система внутрішнього контролю» присвячені порядку вибору стратегії аудиту, вивчення діяльності клієнта, визначення рівня суттєвості та аудиторських ризиків.

Документи п'ятої та шостої груп «Аудиторські докази» і «Використання роботи третіх осіб» містять стандарти і рекомендації з отримання аудиторських доказів, у тому числі з залученням результатів роботи аудиторських підрозділів, внутрішніх контролерів та експертів.

Правила складання аудиторських висновків за результатами аудиту фінансової звітності та перевірки іншої інформації наведені і в стандартах сьомий і восьмий груп - «Аудиторські висновки та ув'язнення» та «Спеціальні області аудиту ».

У дев'ятій групі МСА« Супутні  послуги »розкрито цілі, принципи, процедури та порядок складання  звітності, яких слід дотримуватися  при виконанні аудитором завдань  з огляду і підготовки фінансової інформації, а також проведення узгоджених процедур.

Положення про міжнародної  аудиторської практиці дають аудиторам  додаткові рекомендації шляхом деталізації  та роз'яснень застосування міжнародних  стандартів аудиту. [18]

 

2.2 Структура міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики.

Стандарти аудиту формують єдині основні вимоги до його якості, надійності та забезпечення відповідного рівня гарантій щодо результатів  аудиторської перевірки при їх дотриманні. Аудиторські стандарти є підставою  для вирішення спірних питань, які можуть виникати між аудитором  і замовником, та встановлення ступеня  відповідальності аудиторів. Вони забезпечують:

-високу якість аудиторських перевірок;

-впровадження в аудиторську практику нових наукових досліджень;

-допомогу користувачам у розумінні процесу аудиторської перевірки;

-допомогу аудитору у веденні переговорів з юіієнтом;

-зв'язок окремих елементів аудиторського процесу.

У 1977 р. з метою розвитку аудиту та координації роботи бухгалтерів-аудиторів  у світовому масштабі була заснована  Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ). У їі межах створено постійно діючий Комітет міжнародної практики аудиту (КМПА) при раді МФБ. 3 1 квітня 2002 р. КМПА перейменований у Раду з  МСА та надання впевненості (РМСАНВ). Основними завданнями РМСАНВ є розробка і випуск:

- Міжнародних стандартів аудиту;

- Міжнародних стандартів завдань з надання впевненості (МСЗНВ);

- Міжнародних стандартів супутніх послуг (МССП).

Структура Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики, переглянутих у 2006 році (Додаток Д). [2, 19]

 

ІІІ.ПРОБЛЕМИ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА НАПРЯМИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ В УМОВАХ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІ:

3.1 Проблеми покращення  якості аудиту фінансової звітності  в умовах міжнародних стандартів.

Сьогодні Україна взяла  курс на євроінтеграцію що вимагає  істотних змін у сфері економіки, через адаптацію чинного законодавства до міжнародних стандартів Це стосується безпосередньо й сфери аудиту який вже пройшов певний етап розвитку в нашій країні Важлива увага має при ділятися аудиту фінансової звітності адже дедалі частіше прослідковується ситуація коли, інформація у бухгалтерському обліку не відповідає даним фінансової звітності що пояснюється намаганням управлінського персоналу прикрасити показники діяльності підприємства з метою під вищення його інвестиційної привабливості для користувачів Проте на сьогоднішній день якість аудиту й аудиту фінансової звітності зокрема викликає багато нарікань недосконалими залишаються питання внутрішнього та зовнішнього моніторингу розробки внутрішньофірмових стандартів документації аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту надання впевненості та етики. Саме тому питання дослідження аудиту фінансової звітності є дуже важливим і актуальним у наш час.

Згідно з вимогами ПСБО Загальні вимоги до фінансової звітності фінансовазвітність, для зменшення ризику того що наведена в фінансових звітах інформація буде викривленою повинна формуватися із дотриманням якісних характеристик достовірність зрозумілість доречність зіставність. [6]

Метою аудиту фінансової звітності  є висловлення незалежної думки про відповідність звітності в усіх суттєвих аспектах вимогам законодавства ПСБО та нормативно правовим актам. Тобто аудитор надає впевненість користувачам цієї звітності про її достовірність. Поняття достовірність не має чіткого визначення й в літературі трактується по різному. [22]

Згідно з МСА під  достовірністю фінансової звітності  розуміють таку ступінь точності показників бухгалтерської звітності  при якій кваліфікований користувач звітності має змогу робити на її основі правильні висновки про  результати фінансово господарської  діяльності суб єктів та приймати правильні економічні рішення. [12]

Редько Н М розглядає  достовірність як ступінь точності при якій користувач отримає зі звітності  правильні відповіді на запитання  що його цікавлять у результаті може зробити на їх основі правильні висновки та прийняти економічно правильні та обґрунтовані рішення. [13]

При перевірці достовірності  даних наведених у фінансових звітах основними завданнями аудиту фінансової звітності мають бути :

1. планування процесу аудиту;

2. оцінка достовірності показників фінансової звітності і перевірка її тотожності даним Головної книги;

3. аналіз облікової політики клієнта та оцінка змін які відбулися протягом звітного періоду та їх впливу на показники фінансової звітності;

4. перевірка взаємоузгодженості показників різних форм звітності;

5. перевірка консолідації фінансової звітності;

6. складання аудиторського  звіту і висновку.

 

3.2. Напрямки вдосконалення якості аудиту фінансової звітності в умовах мінородних стандартах.

з уведенням МСА на правовому полі України виникає безліч проблем та ситуацій технічногохарактеру, але саме стандарти виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації яка розкриває діяльність суб єктів господарювання створює достовірну базу для визначення доходів і витрат оцінки активів і зобов язань що надає можливість об єктивно розкривати й відображати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб єктів. Однак застосування МСА можливо тільки з урахуванням особливостей економіки України та розробкою внутрішньофірмових стандартів кожною аудиторською фірмою які вирішують такі завдання як

• визначають єдині організаційні й методологічні підходи до порядку надання ауди;
• торських послуг встановлюють обов язкові мінімальні вимоги до забезпечення якості аудиту регламентують систему внутрішньофірмового контролю. [11,12]

Під час проведення аудиту фінансової звітності аудитору не варто  забувати про те що навіть істотні  помилки він може не виявити Для зниження ризику невиявлення помилок аудиторські фірми мають впроваджувати в свою практику систему контролю якості яка б забезпечувала обґрунтовану впевненість у тому що сама фірма та її персонал діють відповідно до МСА і занодавчих та нормативних вимог що регулюють аудиторську діяльність а також у тому що висновки які надаються фірмою відповідають умовам завдання.

Згідно з МСКЯ система  контролю якості фірми включає політику та процедури що стосуються кожного з таких елементів : відповідальність керівництва за якість на фірмі; вимоги етики ; прийняття завдання та продовження співпраці з клієнтом виконання специфічних завдань; людські ресурси; виконання завдання ; моніторинг.

Політика та процедури  контролю якості встановлюються фірмою для покращення внутрішьої культури й розуміння персоналом того що якість це головне при наданні аудиторських послуг Виходячи з цього запорукою професійного надання аудиту є налагоджений процес формування аудиторської документації наявність якої з одного боку дає змогу аудитору в разі необхідності захистити сумлінність виконання своїх обов язків а з іншого створює базу для контролю якості аудиторських перевірок Відсутність будь яких методичних рекомендацій щодо контролю якості аудиту ускладнює роботу кожної окремої аудиторської фірми саме тому необхідно визначи ти та оприлюднити мінімальний рівень принципів та процедур що забезпечать досягнення мети внутрішнього контролю якості.

Таким чином на якість проведення аудиторської перевірки фінансової звітності впливають, такі фактори кваліфікація персоналу аудиторської фірми знання законодавчої та нормативної бази здібності до глибокого аналізу та чіткого формування положень викладених у висновку за результатами перевірки створення внутрішньої документації контролю якості в аудиторських фірмах при цьому обов язково повинні враховуватись специфіка діяльності підприємства та реальні обсяги й терміни перевірки. Також на якість аудиту це комплексне поняття для оцінки якого необхідно встановити чіткі критерії якості. Аудит може вважатися якісним в тому випадку якщо порядок його проведення відповідає законодавчо встановленим критеріям якості. Для покращення якості аудиту фінансової звітності необхідно розробити методичні рекомендації щодо контролю якості аудиту розробити та затверджувати внутрішньофірмові стандарти, організаційно розпорядчі документи, пакет робочих документів, що забезпечують реалізацію кожного елементу підсистеми контролю якості в процесі, аудиторської перевірки здійснювати нагляд і контроль за роботою на всіх рівнях підвищувати кваліфікаційний рівень спрямовувати роботу на забезпечення обґрунтованої впевненості в тому, що виконана робота відповідає внутрішньофірмовим стандартам якості проводити моніторинг, адекватності й ефективності політики та процедур контролю якості.

Напрямами вдосконалення  аудиту фінансової звітності в умовах користування міжнародними та внутрішньофірмовими стандартами з урахування практики та досвіду є:

• максимальне наближення методологічних засад бухгалтерського обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів ;
• створення ефективної та досконалої системи контролю якості оскільки сьогодні якість вітчизняного аудиту взагалі й аудиту фінансової звітності зокрема викликає багато нарікань;
• удосконалення методики складання та ведення аудиторських робочих документів та порядок реалізації результатів аудиту на підставі внутрішньофірмових стандартів аудиту;
• вивчення аспектів використання меморандуму виправлених помилок за результатами аудиту та врегулювання законодавством відповідних питань щодо обов язкового використання аудитором даного документа ;
• створення ефективної та досконалої системи щодо законодавчого врегулювання реалізації результатів аудиту.

Таким чином здійснення заходів  з удосконалення якості аудиту фінансової звітності приведе до підняття іміджу аудиторів та послуг що ними надаються. Прийняття та поновлення законодавства у сфері аудиту допоможе аудиторам бути конкурентоспроможними адже більш жорсткі вимоги просто зобов яжуть аудиторів здобувати необхідний професіоналізм. Запропоновані в статті напрями покращення якості аудиту фінансової звітності та його вдосконалення в умовах міжнародних та внутрішньофірмових стандартів дозволить надалі знизити аудиторський ризик, уникнути появи істотних помилок при здійсненні аудиту та реальніше оцінити фінансовогосподарський стан підприємства. [9,10,11,12]

 

Висновок 

Таким чином, розглянувши  питання Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики можна зробити такі висновки:

Міжнародні стандарти  аудиту призначені для застосування при аудиті фінансової звітності, але їх можна адаптувати і для аудиту іншої інформації і надання супутніх послуг. МСА застосовуються лише стосуються головних аспектів фінансової звітності. Це означає, що можливі відступи від МСА в ситуаціях з несуттєвими показниками або обставинами.

У виняткових випадках можливо  відступ від МСА, аргументоване  аудитором. МСА застосовуються лише стосуються головних аспектів фінансової звітності. Це означає, що можливі відступи від МСА в ситуаціях з несуттєвими показниками або обставинами.

Міжнародні стандарти  аудиту встановлюють та розкривають  порядок застосування основних правил здійснення професійної діяльності аудиторів. При цьому такі правила  визначають не тільки зміст процедур, які повинен виконувати аудитор, але й пов'язують їх з можливим потенційним результатом якістю наданих аудитором послуг.

Міжнародні стандарти  аудиту носять рекомендаційний характер для аудиторів усіх країн світу.

У системі нормативного регулювання аудиторської діяльності важлива роль належить Внутрішнім стандартам аудиторських фірм (ВСА), що деталізують і регламентують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту в конкретній аудиторській фірмі.

Згідно з МСА під достовірністю фінансової звітності розуміють таку ступінь точності показників бухгалтерської звітності при якій кваліфікований користувач звітності має змогу робити на її основі правильні висновки про результати фінансово господарської діяльності суб єктів та приймати правильні економічні рішення і тому здійснення заходів з удосконалення якості аудиту фінансової звітності приведе до підняття іміджу аудиторів та послуг що ними надаються.