Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики

ВФСА регламентують наступні положення:

Ø форми робочих документів аудитора (плани, програми аудиторських перевірок, листи-зобов'язання, договори аудиту);

Ø порядок надання окремих видів аудиторських послуг;

Ø правила документообігу і технології обробки інформації;

Ø порядок контролю якості надання аудиторських послуг;

Ø інші положення, необхідні для організації аудиторської діяльності.

Внутрішньофірмові стандарти  аудиту повинні:

ü бути апробовані в процесі аудиторської діяльності, щоб їх не доводилося змінювати;

ü забезпечувати єдиний підхід до аудиту в аудиторській фірмі;

ü бути індивідуальними і складати комерційну інформацію для іншої аудиторської фірми.

До внутрішніх стандартів аудиторської організації можуть відноситися  прийняті і затверджені в установленому  порядку стандарти, інструкції, методичні  розробки, посібники і інші документи, обов'язкові до вживання в аудиторській організації розкриваючи внутрішні підходи до здійснення аудиторської діяльності. Відомо, що в системі нормативного регулювання аудиторської діяльності важливу роль грають ВСАО – документи, які деталізують і регламентують єдині вимоги до здійснення й оформлення аудиту, прийняті й затвердженні аудиторською організацією (індивідуальним аудитором) з метою убезпечення ефективності практичної роботи та її адекватності вимог правил (стандартів) аудиторської діяльності.

Внутрішні стандарти аудиторських організацій розробляються з  врахуванням їх актуальності і пріоритетності і повинні задовольняти вимогам:

• доцільності – мати практичну користь;

• спадкоємності і несуперечності – кожен подальший внутрішній стандарт повинен спиратися на раніше прийняті забезпечувати узгодженість і взаємозв'язок з останніми стандартами;

• логічній стрункості – забезпечувати чіткість формулювань, цілісність і ясність викладу;
• повноти і деталізації –  повністю охоплювати значимі питання даного стандарту логічно розвивати і доповнювати принципи, що викладаються, і положення.

В процесі розробки методології  оцінки системи внутрішнього контролю в процесі зовнішнього аудиту були виділені наступні групи ВСАО:

• внутрішні стандарти, які доповнюють положення російських і федеральних стандартів;
• внутрішні стандарти, які визначають структуру, технологію діяльності та інші особливості аудиторської організації;
• внутрішні стандарти – методики проведення перевірок щодо сутності;
• внутрішні стандарти надання супутніх аудиту послуг [13].

Слід зазначити, що до першої групи відносяться стандарти, як планування аудиту; вивчення й оцінка системи внутрішнього контролю економічного суб’єкту; документування аудиту; взаємозв’язок  зовнішніх аудиторів із внутрішніми  в процесі аудиторської перевірки; до другої – стандарти, які визначають організаційно-економічні аспекти діяльності аудиторської організації, права й обов’язки співробітників; заключення угод щодо видів робіт та ін.; до третьої групи – методики перевірки оборотів та сальдо щодо рахунків бухгалтерського обліку; четверта група стандартів розробляється в тих випадках, коли аудиторські організації виконують супутні аудиту послуги. 

У системі нормативного регулювання  аудиторської діяльності важлива роль належить Внутрішнім стандартам аудиторських фірм (ВСА), що деталізують і регламентують  єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту в конкретній аудиторській фірмі.

 

1.2. Історія міжнародних стандартів аудиу.

Важливим елементом регулювання  практики аудиту є стандарти аудиту. Статтею 6 Закону України "Про аудиторську  діяльність" прямо визначено, що при здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту.[1]

Стандарти аудиту приймаються  на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог Закону України "Про аудиторську діяльність" та інших нормативно-правових актів. Затвердження стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. У випадках, передбачених законом, стандарти аудиту погоджуються з іншими суб'єктами. Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб'єктами господарювання.

Так як, МФБ постійно вносить зміни у стандарти аудиту, АПУ у 2006 році видала новітню редакцію професійних стандартів, які називаються "Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики".

Міжнародні стандарти  аудиту встановлюють та розкривають  порядок застосування основних правил здійснення професійної діяльності аудиторів. При цьому такі правила  визначають не тільки зміст процедур, які повинен виконувати аудитор, але й пов'язують їх з можливим потенційним результатом якістю наданих аудитором послуг.

Міжнародні стандарти аудиту та надання впевненості мають таку структуру (Додаток В). Стандарти аудиту формують методичну базу для практики аудиту і на сьогодні включають Концептуальну основу, 43 стандарти та 15 положень з аудиторської практики, їх застосування робить незалежний аудит зрозумілим для будь-якого користувача. Тому в сучасних умовах розвитку економіки, для якої характерні процеси глобалізації та створення єдиних інформаційних стандартів, застосування МСА дозволяє розширити рамки економічної інтеграції.

Виконання професійних завдань  аудиту пов'язане перш за все з  тим, що аудитор несе певну відповідальність перед громадськістю. Саме тому технічні (професійні) стандарти аудиту тісно поєднані з Кодексом професійної етики. З одного боку, неможливо дотримуватись етичних принципів, не виконуючи якісно всіх вимог МСА, з іншого боку формування вимог технічних стандартів підпорядковано забезпеченню виконання етичних принципів. Тому важливою складовою частиною Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості є Кодекс етики професійних бухгалтерів.[2]

Цей документ має три основні  частини:

- частина А - застосовується до всіх професійних бухгалтерів,

- частина Б - застосовується до професійних бухгалтерів-практиків,

- частина В - застосовується до штатних професійних бухгалтерів.

Професійний бухгалтер - це особа, яка є членом організації - члена Міжнародної федерації бухгалтерів. [17]

Світовий досвід має великі напрацювання щодо створення саморегулювальних професійних об'єднань.

Найбільшого авторитету та ваги має Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ). Це всесвітня організація бухгалтерів-професіоналів, яка була заснована у 1977 році. її мета - служіння інтересам суспільства, вдосконалення бухгалтерської професії на міжнародному рівні та розвиток сильної міжнародної економіки за допомогою впровадження та додержання високоякісних професійних стандартів, міжнародного зближення національних стандартів та висловлювання з питань, що викликають широкий суспільний інтерес, де професійні знання бухгалтерів найбільш вагомі. [2]

МФБ складається зі 163 організацій-членів з усього світу, що представляють понад 2,5 мільйона професійних бухгалтерів-практиків, що працюють в промисловості, торгівлі, державному секторі та освіті. Жодна інша бухгалтерська організація у світі і небагато інших професійних організацій мають таку ж широку підтримку, як МФБ. МФБ керують Рада та Правління. До складу Правління МФБ входить по 1 представнику з кожної організації-члена. Рада - це менша група, що відповідає за встановлення політики МФБ. Головний офіс МФБ розташований у Нью-Йорку. Професійний бухгалтер-практик - це особа, яка незалежно від функціональної класифікації її обов'язків (наприклад, аудит, оподаткування чи консалтинг), працює у фірмі, що надає професійні послуги. Цей термін також використовують стосовно фірми професійних бухгалтерів-практиків. Професійний бухгалтер-практик повинен оцінювати значущість виявлених загроз, та у випадках, коли виявлені загрози є іншими, ніж явно незначні, розглядати та застосовувати застережні заходи для їх усунення або зменшення до прийнятного рівня (Додаток Г).

Такі застережні заходи можуть включати:

• вихід з групи з виконання завдання;
• процедури нагляду;
• -припинення фінансових або ділових стосунків, що призводять до виникнення загрози;
• -обговорення питання з керівниками фірми найвищих рівнів;

-обговорення питання  з найвищим управлінським персоналом

Професійні послуги - це послуги, що потребують бухгалтерських (чи пов'язаних з обліком) навичок і виконуються професійним бухгалтером, включаючи послуги з бухгалтерського обліку, аудиту, оподаткування, управлінського консалтингу та фінансового менеджменту.[21]

 

ІІ. Призначення та структура міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики:

2.1.Призначення  міжнародних стандартів аудиту.

У Москві 26 жовтня 2000 було представлено перше офіційне російське видання  Міжнародних стандартів аудиту (International Standarts of Auditing - ISA) та Кодексу етики  професійних бухгалтерів. Видання  було підготовлено Міжнародним центром реформи системи бухгалтерського обліку (МЦРСБУ) відповідно до офіційним дозволом МФБ та за участю провідних російських фахівців у галузі аудиту та бухгалтерського обліку. МЦРСБУ був створений у 1998 р. як російське некомерційне недержавне особа в рамках державної програми переходу з російської системи бухгалтерського обліку на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). В якості засновників МЦРСБУ виступали провідні європейські та американські організації, що займаються питаннями економічної співпраці з РФ, а також Інститут професійних бухгалтерів Росії. Підтримку МЦРСБУ надають Агентство міжнародного розвитку США (USAID), Департамент міжнародного розвитку Великої Британії, ТАСІС і деякі приватні організації через Американську торговельну палату і Консультативна рада з іноземних інвестицій при Уряді РФ.

МЦРСБУ відіграє провідну роль у процесі впровадження в російську практику міжнародних стандартів фінансової звітності та аудиту. Так, в 1998-1999 рр.. Центром було представлено офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності на російську мову. В даний час центром координує роботу з поширення реформи системи бухгалтерського обліку в Росії.

Стандарти аудиту - це документи, хто формулює єдині вимоги, при дотриманні яких забезпечується відповідний рівень якості аудиту та супутніх йому послуг. На базі аудиторських стандартів формуються навчальні програми для підготовки аудиторів та єдині вимоги до проведення іспитів на право займатися аудиторською діяльністю. [17]

Міжнародні стандарти  аудиту призначені для застосування при аудиті фінансової звітності, але їх можна адаптувати і для аудиту іншої інформації і надання супутніх послуг. МСА застосовуються лише стосуються головних аспектів фінансової звітності. Це означає, що можливі відступи від МСА в ситуаціях з несуттєвими показниками або обставинами.

У виняткових випадках можливо  відступ від МСА, аргументоване  аудитором. МСА застосовуються лише стосуються головних аспектів фінансової звітності. Це означає, що можливі відступи від МСА в ситуаціях з несуттєвими показниками або обставинами.

У 1998 р. МСА використовували  в якості національних стандартів 34 країни, ще в 35 країнах вони застосовувалися без значних змін. Положення про міжнародної аудиторської практиці розробляються для надання практичної допомоги аудиторам у застосуванні МСА і не мають сили стандартів.

Значення стандартів полягає  в тому, що вони забезпечують прийнятну  якість аудиторської перевірки, сприяють впровадженню в аудиторську практику нових наукових досягнень, допомагають  користувачам зрозуміти процес аудиторської перевірки, підвищують престиж професії, полегшують аудиторам ведення переговорів з клієнтами, забезпечують взаємозв'язок окремих елементів аудиторського процесу.

MCA (на момент випуску  офіційного перекладу російською  мовою в редакції 1999 р. у кількості 36) поділяються на 9 груп з тризначної нумерацією; десята група представляє собою ПМАП, що мають чотиризначну нумерацію.

У першу групу, яка іменується «Вступ», входять такі розділи, як передмову, глосарій та концептуальна основа МСА. Передмова до Міжнародних стандартів аудиту покликане сприяти розумінню завдань і методів роботи КМАПО, а також обсягу і статусу документів, розроблених цим комітетом. Глосарій містить близько 110 термінів, що використовуються при викладі зміст Міжнародних стандартів аудиту. Призначення глосарію - однакове тлумачення термінів, використовуваних у МСА. Спочатку в переліку наводиться російська переклад терміну, в дужках - його формулювання мовою оригіналу, потім - докладне пояснення російською мовою. Терміни в глосарії розташовані в алфавітному порядку для англійського варіанту визначення. даного посібника містить глосарій, в якому наведені уточнення поняття, розташовані в порядку російського алфавіту. Окремі терміни розглядаються в декількох аспектах, визначення кожного з них наводиться після основного терміну, наприклад аудитор - основне визначення, його аспекти - постійний аудитор, зовнішній аудитор, новий аудитор і ін У стандарті МСА 120 «Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту» описуються основні концепції , в рамках яких розробляються МСА по відношенню до послуг, що надаються аудиторами. Призначення основи - визначення рівня впевненості аудитора та виду звітності по окремих видах послуг.