Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана

 

 

 

 

 

Обліково-економічний факультет

Кафедра аудиту

 

 

Москаленко Катерина Володимирівна

(студентка 4-го курсу, спец. 6509 – гр. 7)

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Аудит»

на тему:

 

Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики

 

 

 

 

 

 

Керівник курсової роботи:

Старший викладач Завгородній Р.В.

 «___»________________20__р.

 

_________________________

(підпис керівника  курсової роботи)

 

Студентка здала роботу на кафедру:

«___»________________20__р.

                                                                                                    (дата здачі)

                                                                                              _________________________

                                                                                                                                                                                                      (підпис студента)

 

Зміст:

Вступ…………………………………………………………………………3

І.Загальна характеристика Міжнародних стандартів аудиту:

1.1. Поняття і види стандартів аудиту……………………………………….5

1.2. Історія міжнародних стандартів………………………………………..12

ІІ. призначання та структура Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики:

2.1. Призначення міжнародних стандартів аудиту……………………….15

2.2. Структура міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики……………………………………………………………………………...…19

ІІІ. ПРОБЛЕМИ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА НАПРЯМИ  ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ В УМОВАХ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІ:

3.1. Проблеми покращення якості аудиту фінансової звітності в умовах міжнародних стандартів……………………………………………………………20

3.2. Напрямки вдосконалення якості аудиту фінансової звітності в умовах міжнародних стандартів……………………………………………………………22

Висновок…………………………………………………………………25

Список використаних джерел…………………………………...27

Додатки…………………………………………………………………...29

 

Вступ

Рада з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (РМСАНВ) розробляє МСА та Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО), що стосуються аудиторської перевірки та огляду історичних фінансових звітів, та Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ), які стосуються завдань з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації. РМСАНВ також розробляє відповідні положення щодо практики. Ці стандарти та положення є орієнтиром для створення високоякісних стандартів аудиту та надання впевненості в усіх країнах світу. Вона встановлює принципи та надає рекомендації для аудиторів та інших професійних бухгалтерів, надаючи їм інструментарій, що відповідає постійно зростаючим вимогам, що змінюються, до звітності з фінансової інформації, а також надають рекомендації зі спеціалізованих питань. До того ж РМСАНВ розробляє стандарти контролю якості для фірм та груп із завдань, які стосуються практичних питань аудиту, надання впевненості та супутніх послуг.

Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ) вважає, що внаслідок національних розбіжностей у культурі, мові, законодавстві  і соціальних системах завдання з  підготовки детальних етичних вимог - це, насамперед, завдання організацій-членів МФБ у кожній конкретній країні; ці ж організації є відповідальними  за впровадження і спостереження  за дотриманням таких вимог. Однак МФБ, визнаючи відповідальність бухгалтерів та вважаючи, що її власна роль полягає в наданні рекомендацій, сприянні безперервності зусиль і гармонізації, вважала за потрібне розробити міжнародний Кодекс етики професійних бухгалтерів як основу для етичних вимог до професійних бухгалтерів у кожній країні.

МФБ керують Рада та Правління. До складу Правління МФБ входить  по 1 представнику з кожної організації-члена. Рада - це менша група, що відповідає за встановлення політики МФБ. Як представники професійних бухгалтерів на міжнародному рівні члени Ради прийняли присягу  діяти чесно в інтересах суспільства. В структурі МФБ діють Ради, які встановлюють стандарти, дотримуються належних правових процедур, що сприяють прозорій, ефективній та раціональній розробці в інтересах суспільства стандартів високої якості. Мета та завдання діяльності МФБ (Додаток А).

Стандарти завдань - визначені Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики, які прийняті АПУ в якості Національних стандартів аудиту, Міжнародні стандарти аудиту (МСА), Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО), Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ), Міжнародні стандарти супутніх послуг (МССП), видані Радою з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (РМСАНВ) Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ)

Мета Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненоств та етики є те, що вона містить інформацію про Міжнародну Федерацію Бухгалтерів (МФБ) та чинні стандарти аудиту, надання впевненості та етики.

 

І. Загальна характеристика міжнародних стандартів аудиту:

1.1. Поняття і види стандартів аудиту.

Аудит – перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єктів господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законам України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил згідно з вимогами користувачів. [1]

Аудит як форма інтелектуальної діяльності має певні особливості організації і методики проведення і підлягає обов'язковій регламентації, як професійній, так і нормативній, що здійснюється за допомогою законів, підзаконних актів, інструкцій і ін. нормативних документів, а також нормативів і стандартів аудиту. При цьому виникає поняття постулатів аудиту як певних положень, припущень, тверджень, що приймаються без доказів і використовуваних для побудови системи стандартів і норм (правил, інструкцій), регулюючих сферу аудиторської діяльності.

Відомі постулати, покладені  в основу розвитку теорії аудиту, сформулювали Р. До. Мауц і Х.А. Шараф в 1961 р. в книзі "Філософія аудиту", відмічаючи певні зміни в методології і організації аудиту, відомий американський професор Дж. Робертсон в 1990 р. сформулював постулати аудиту, до них приєднався Т. Лимпер (Додаток Б). [18]

Стандарти (норми) аудиту - це основні правила діяльності, які повинні дотримуватися при здійсненні аудиторських процедур незалежно від умов проведення аудиту. Вони містять загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків : єдині вимоги до здійснення, оформлення перевірок, оцінки достовірності інформації, надання окремих супутніх послуг і підготовки результатів аудиту. Застосування аудиторських стандартів забезпечує певний рівень гарантій достовірності результатів аудиторської перевірки. Аудитор, який допускає у своїй практиці відхилення від стандартів, має бути готовий пояснити причину цього.[21]

Призначення стандартів полягає  у визначенні методологічних основ  проведення аудиту, а саме:

- забезпечення високої  якості аудиторської перевірки;

- сприяння використанню  в аудиторській практиці нових  наукових досягнень;

- допомога користувачам  в розумінні процесу аудиторської  перевірки;

- усунення необхідності  контролю з боку держави;

- допомога аудиторові  при веденні переговорів із  замовником;

- забезпечення зв'язку  окремих елементів аудиторського  процесу.

Усі стандарти мають однакову структуру побудови і містять  наступні розділи:

А. Загальні стани (мета, сфера застосування, обмеження).

Б. Основні поняття і визначення, використовувані в стандарті.

В. Суть стандарту.

Г. Дата набуття чинності.

Ґ. Практичні застосування.

Залежно від рівня прийняття  стандарти підрозділяються на міжнародні, національні, внутрішньо фірмові.

Аудиторську діяльність у  світовому масштабі регламентують Міжнародні стандарти аудиту (МСА) - на сьогодні випущено 39 стандартів і 11 положень по міжнародній аудиторській практиці.

Сучасні міжнародні стандарти  аудиту розділені на 10 тематичних груп:

1. Вступні примітки.

2. Відповідальність.

3. Планування.

4. Внутрішній контроль.

5. Аудиторські докази.

6. Використання роботи  інших фахівців.

7. Аудиторські виводи  і звіти.

8. Спеціалізовані сфери.

9. Супутні послуги.

10. Положення по міжнародній  практиці аудиту.

Міжнародні стандарти  аудиту носять рекомендаційний характер для аудиторів усіх країн світу. Розробкою професійних вимог до аудиту на міжнародному рівні займаються декілька організацій, зокрема, Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ), створена в 1977 р.

В країнах з розвинутим державним апаратом та розвинутою ринковою економікою проблемам внутрішнього аудиту (ВА) приділяється багато уваги. Досить згадати про існування Міжнародної організації вищих інститутів контролю (The International Organization of Supreme Audit Institution, INTOSAI). Міжнародним є також й Інститут внутрішніх аудиторів (Institute of Internal Auditors, IIA). Професійну організацію внутрішніх аудиторів у США створено в 1941 р. як Інститут внутрішніх аудиторів . Міжнародні стандарти аудиту розробляє Міжнародна федерація бухгалтерів, а Стандарти з професійної практики проведення внутрішнього аудиту – Інститут внутрішніх аудиторів. Інститут внутрішніх аудиторів (IВA) створений 1941 р. для підвищення професійних знань і освіти внутрішніх аудиторів, як міжнародна асоціація, займається удосконаленням внутрішнього аудиту. Інститут розробив етичний кодекс, професійні стандарти і визначив загальний обсяг знань практичного працівника. У 1978 р. IВA видані Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту (СППВА). 01.01.2002 р. була затверджена нова редакція вищезгаданих стандартів із змінами та доповненнями. І це не остання їхня версія. Відомо, що СППВА придатні для використання всіма суб’єктами господарювання, мають характер рекомендацій, змінюються та доповнюються у зв’язку із змінами в економічному середовищі підприємств, тобто під впливом факторів макроекономічного характеру.

Метою СППВА є:

• встановлення основних принципів практики внутрішнього аудиту;
• визначення концептуальної бази, що є основою широкого спектра послуг у галузі внутрішнього аудиту;
• створити основу для оцінки діяльності внутрішнього аудиту;
• сприяти удосконаленню систем і процедур усередині організації.

Відомо, що СППВА складаються з:

• стандартів якісних характеристик (існує 4 стандарти);
• стандартів діяльності (існує 7 стандартів);
• стандартів практичного застосування.

Доречним у цьому плані  підкреслити, що стандарти якісних характеристик та Стандарти діяльності існують у єдиному варіанті, а Стандарти практичного застосування можуть бути у кількох різних варіантах (окремий варіант для кожного виду аудиторської діяльності). Згідно з СППВА, процес внутрішнього аудиту проходить в чотири етапи:

• планування аудиту;
• перевірка та оцінка інформації;
• узагальнення результатів аудиту;
• контроль виконання рекомендацій внутрішнього аудиторів [13].

Вітчизняний досвід і зарубіжна  практика свідчать, що вживання внутрішніх стандартів є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності аудиторської фірми, вдосконалення управління діяльністю аудиторських організацій, посилення контролю за якістю роботи аудиторів зниження аудиторського ризику, встановлення партнерських взаємин між аудиторською організацією і економічним суб'єктом, що перевіряється, співробітниками і адміністрацією аудиторської організації відповідно до основних принципів і етичних норм аудиту [15, 17].

Внутрішньофірмові стандарти аудиту (ВСА) - це сукупність принципів, методів, прийомів і способів, які використовуються аудиторською фірмою при наданні аудиторських послуг, складанні і наданні їх результатів, виходячи зі встановлених правил і особливостей діяльності аудиторської фірми.[17]

Під внутрішніми стандартами аудиторської організації розуміють документи, які деталізують і регламентують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту та прийняті і затверджені аудиторською організацією з метою забезпечення ефективності практичної роботи і її адекватності вимогам правил (стандартів) аудиторської діяльності. Застосування ВСА в діяльності аудиторських фірм є досить актуальною проблемою на сучасному етапі, оскільки це служить основою подальшого професійного зростання фірми, підвищення її рейтингу і конкурентоспроможності на ринку аудиторських послуг. Необхідність в розробці ВФСА викликана застосуванням різними аудиторськими фірмами індивідуальних методик у рамках МСА.