Методологічні основи обліку в сільському господарстві

1

http://qq.by/index.php?do=registerЗміст

Вступ…………………………………………………………………………..   3

1.      Виробничо-фінансова характеристика  господарства………………   5

2.      Обумовленість  запровадження  П(С)БО  30  та основні зміни, що

вносяться ним до організації обліку сільськогосподарської

діяльності……………………………………………………………….   7

3.      Визначення та класифікація біологічних активів  і сільсько-господарської продукції ……………………………………………… 15

4.      Основні методологічні  підходи до побудови  обліку сільсько-господарської продукції  за П(С)БО 30 «Біологічні активи»………. 21

5.      Основи оцінки біологічних активів…………………………………..  26

6.      Елементи облікової політики  підприємства щодо обліку сільсько-господарської діяльності……………………………………………… 31

Висновки та пропозиції……………………………………………………… 34

Список використаної літератури……………………………………………  36

Додатки……………………………………………………………………….  39

Вступ

Впровадження ринкових механізмів господарювання, а також інтеграція економіки України в світове співтовариство, зумовили необхідність реформування вітчизняного бухгалтерського обліку та звітності, приведення національної системи бухгалтерського обліку та звітності у відповідність з міжнародними стандартами.

З прийняттям 1 січня 2003 р. МСБО 41 «Сільське господарство» Міністерством фінансів України 18 листопада 2005 року було затверджено П(С)БО 30 «Біологічні активи», проте в дію він був введений тільки з 1 січня 2007 року і є обов’язковим до застосування підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім банків і бюджетних установ) щодо сільськогосподарської діяльності. Також, були розроблені Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2006 року № 1315, для роз’яснення порядку застосування положень стандарту.

До впровадження даного стандарту сільськогосподарські підприємства в своїй діяльності користувалися Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств.

Принциповими змінами, які вносяться П(С)БО 30 до існуючої практики обліку в сільському господарстві є виділення рослин і тварин, які є об’єктами сільськогосподарської діяльності, в окрему облікову категорію – «біологічні активи», оцінка біологічних активів і сільськогосподарської продукції, визначення фінансових результатів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемні питання бухгалтерського обліку в сільському господарстві згідно з вимогами П(С)БО 30 «Біологічні активи» досліджували такі вітчизняні вчені-економісти як Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, М.Я. Дем'яненко, В.М. Жук, О.О. Канцауров, Г.Г. Кірейцев, М.М. Коцупатрий, Б.В. Мельничук, М.Г. Михайлов, В.Б. Моссаковський, М.Ф. Огійчук, Л.К. Сук та інші. В працях цих авторів висвітлюються питання особливостей обліку біологічних активів, формування доходів і витрат, визначення фінансових результатів на сільськогосподарських підприємствах, формування інформації у статистичній і фінансовій звітності. Незважаючи на значні наукові та практичні доробки вітчизняних науковців-економістів, залишається ще багато проблемних питань, які потребують детального вивчення й опрацювання.

1. Виробничо-фінансова характеристика  господарства

Кінний завод "Статус" спеціалізується на відтворенні й продажу коней в Україні з 2006 р. На сьогоднішній день племінний репродуктор завоював високі позиції на кінному ринку, довів успішність своєї діяльності і стабільне відтворення якісного молодняку української верхової породи.

Підприємтво  розтащоване в  селищі Бритівка Білгород-Дністровського району  Одеської області

За який проміжок часу працівникам  підприємтва  вдалося зосередити в господарстві коней, що мають особливу цінність для генофонду породи, вирощувати і успішно реалізувати народжений у нас спортивний молодняк високого класу, який є підсумком грамотно виконану селекційної роботи і якісного вирощування. Особливою цінністю і гордістю господарства є маточний склад, в якому зібрані кращі кобили породи, що поєднують в собі всі ті якості, якими повинна володіти елітна матка. Використовувані у заводі жеребці вже мають ім’я і репутацію висококласних виробників. За якістю виробляє складу і одержуваного потомства ми займаємо вагому позицію в конярстві країни.

Реалізація, народжених у нас молодих коней, фактично починається з дня їх народження, і вся ставка продається до 3-х літнього віку без спортивної підготовки. Покупець завжди у нас отримує здорову, ошатний, правильно складений, з відмінними робочими якостями і готовністю співпрацювати з людиною кінь. Ринок, на якому найбільш популярні наші коні це Росія, Україна, Грузія, Білорусь, Молдова, Угорщина. Власниками коней стають спортсмени з конкуру і виїздки, племінні господарства і просто любителі коней.

Атестат № 8019 від 07 грудня 2009 р. Свідоцтво про реєстрацію в державному племінному реєстрі від 1.04.2010г.

Основні показники  господарської  діяльності  підприємства   наведено  в таблиці 1.1.

Таблиця  1.1.

Основні показники діяльності ТОВ «Кінний завод «Статус» за 2010-2011 рр

За  даними  таблиці  можна  сказати,  що  загальний  прибуток  в  2011  році  зменшився  більше ніж  вдвічі – з 165 млн до 70 млн грн.. Причому  темпи  зменшення  доходу   випереджають  темпи  зменшення  витрат  на  1%,  що  негативно  характеризує  діяльність  підприємства.

2. Обумовленість  запровадження  П(С)БО  30  та основні зміни, що вносяться ним до організації обліку сільськогосподарської діяльності

Термін «біологічний актив» в Україні було введено у листопаді 2005 р. з розробкою проекту П(С)БО 30 «Біологічні активи» [2]. До цього в практиці бухгалтерського обліку про біологічні активи взагалі не згадувалося; відсутнє це поняття і в словниках.

Основними нормативними актами, що визначають порядок обліку надходження і вибуття біологічних активів рослинництва, є П(С)БО 30 «Біологічні активи» [2] та МСФЗ 41 «Сільське господарство»[11].

За П(С)БО 30 біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигод [2]. У МСФЗ 41 [11] і в довіднику по роз’ясненню даного стандарту біологічний актив визначений як жива тварина і рослина.

Навіть на міжнародному рівні, немає єдиної думки щодо визначення поняття «біологічний актив», а також у положеннях МСФЗ [11] немає роз’яснень з наступних питань:

      чи належить актив підприємству, чи є він елементом його власності;

      чи буде актив використаний в господарській діяльності;

      чи упевнене підприємство в отриманні економічної вигоди при його використанні [15, с. 211].

Ретельний аналіз даного питання дозволяє встановити, що:

      за МСФЗ 41 визначення біологічного активу сформульовано без взаємозв’язку з визначенням активу взагалі, тобто ігнорується принцип прояву приватного загалом в пізнанні матерії;

      відсутні характерні риси (особливості), властиві активу взагалі;

      не врахований причинно-наслідковий зв’язок - результатом, яких минулих процесів (подій) є актив;

      за П(С)БО 30 біологічний актив представляється як результат отримання підприємством у майбутньому економічних вигод, пов’язаних з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

На наш погляд, щоб правильно вирішити дану проблему, потрібно брати до уваги визначення активу взагалі і процеси, що породжують біологічний актив.

Згідно з визначеннями, наведеними у П(С)БО 30 «Біологічні активи» [2], біологічний актив - це «явище життя», тобто живі тварини або рослини, які здатні до біологічної трансформації. Вони можуть забезпечувати: процес виробництва нових неживих продуктів, наприклад, корови дають молоко;процес відтворення нових живих тварин, наприклад, корови народжують телят. З плином часу біологічні активи можуть поліпшувати свої якості (відбувається ріст рослин, телят тощо), або їх погіршувати (плодовий сад старіє і втрачає продуктивність, телята зменшують свою вагу тощо).

У П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» міститься наступне визначення: активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому.

Досліджуючи формулювання визначення активів на основі притаманних їм властивостей, М. Метьюс і М. Перера відзначають, що ряд авторів розглядає актив як:

      джерело майбутніх доходів;

      будь-який майбутній дохід;

      сукупність прибуткового потенціалу;

      будь-який економічний ресурс, здатний приносити дохід господарюючому суб’єктові;

      вірогідні майбутні економічні вигоди;

      вимірні вірогідні майбутні економічні вигоди;

      майбутні економічні вигоди [21, с. 83].

Трактування активів як майбутні економічні вигоди, на наш погляд, неправильне, тому що:

      «актив» ототожнюється з поняттям «дохід», хоча і підлягає визнанню в майбутньому;

      актив слід розглядати як первинне, а результати від його використання (економічні вигоди або майбутні доходи) - як вторинне. Актив, є носієм потенційних доходів, але не самими доходами;

      у активів і доходів абсолютно різні моменти визнання, які не збігаються в часі і не відповідають вимогам принципів відповідності і періодичності; більше того, якщо вартість активів признається у момент включення їх до складу майна підприємства, то очікувані доходи будуть визнані у відповідній (запрацьованій) частці в кожен звітний період впродовж всього терміну їх використання на основі принципу обачності;

      у активів і потенційних доходів різні абсолютні величини у момент визнання. Активи вимірюються за первинною (історичною) вартістю, а доходи - за справедливою ринковою вартістю за вирахуванням торгових знижок і знижень ціни, і те, тільки у розмірі запрацьованих в звітному періоді.

Найбільш правильним, на наш погляд, є твердження про те, що актив - це джерело майбутніх доходів і будь-який економічний ресурс, здатний приносити дохід. Проте цього визначення не має абсолютного характеру, оскільки не відноситься до всіх активів, які формують сукупність майнових елементів підприємства. Воно характеризує лише ті активи, які прямо або опосередковано беруть участь в здійсненні його діяльності. Отже, розглянуті визначення сформульовані з погляду чинника виробництва [24, с. 31]. Слід визнати, що не всі активи є ресурсами. Наприклад, незавершене виробництво, дебіторська заборгованість і витрати майбутніх періодів не виконують функції ресурсів.

В основу визначення біологічного активу по МСФЗ 41 «Сільське господарство» [11] і П(С)БО 30 «Біологічні активи» [2] не ставиться поняття «актив», що розглядається як загальна сукупність елементів майна, що включають безліч однорідних груп активів, зокрема біологічних. Якщо визначення «біологічний актив» було б сформульовано на основі визначення активу взагалі, як частковий прояв загального, то спочатку слід було б сформулювати визначення активу взагалі, яке на нашу думку, можна сформулювати так: актив - це майновий елемент, як результат минулих господарських фактів і/або подій, що проявляється в певній формі, ідентифікується, контрольований підприємством, відчужуваний і вимірюваний у вартісному виразі.

Тут загальними характеристиками для всіх активів є ідентифікованість, контрольованість з боку підприємства і вимірність в грошовому вираженні. Біологічні активи можна також розглядати як результат минулих господарських фактів. Проте за своїм змістом і походженням ці господарські факти відрізняються від господарських фактів - дій, властивих нематеріальним, матеріальним і фінансовим активам.

У сільському господарстві живі організми створюються лише в результаті здійснення господарських фактів. Такими фактами є біологічні процеси. Ці процеси є основною характеристикою біологічних активів. Біологічний процес слід розглядати як кількісні і якісні зміни (трансформації) біологічних активів. В результаті одні біологічні активи відрізняються від інших як додаткові: приріст живої маси тварин, розмноження через насіння, через ікру (риба), яйця (птиця) і так далі.

Біологічні активи не можуть бути створені в результаті минулих подій, під впливом подій вони тільки гинуть. Адже подія - незвичайне, надзвичайне явище, яке не може створювати біологічний актив.

Біологічні активи можна розглядати як ресурси, які генерують майбутні економічні вигоди, наприклад, при продажі продукції або додаткових активів. Таким чином, на нашу думку, можливі два підходи до формулювання визначення поняття «Біологічний актив»: системний (філософський), несистемний (видовий).

Згідно з першим підходом необхідне поняття «Біологічний актив», яке відображало б характерні особливості активу як чинника виробництва (ресурсу). Це означає, що властивості, загальні для всіх активів, не повинні повторюватися у визначенні активу як чинника виробництва. У свою чергу характерні риси, властиві активу як чиннику виробництва, не повинні повторюватися у визначенні біологічного активу. Такий підхід припускає наявність цілісної, науково обґрунтованої системи визначень активів. Але, на жаль, доводиться констатувати той факт, що подібної системи поки немає. Вважаємо, що вона має бути побудована на основі чіткого дотримання таких діалектичних прийомів (способів) пізнання матерії, як причинно-наслідкові зв’язки і прояви часткового у загальному [23,c.130].