Методика підготовки основних форм звітності на прикладі ТзОВ “АГРО ХХІ

4

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Звітність підприємств»

на тему:

“Методика підготовки основних форм звітності на прикладі  ТзОВ “АГРО ХХІ””

              Виконала:

              студентка ФЕіП

              групи ОА-6М

              Перевірила:

Рівне-2011

Зміст

1. Класифікація звітності. Основні вимоги до заповнення звітних форм………..3

2. Методика підготовки фінансової звітності підприємства на прикладі ТзОВ «Агро ХХІ».…………………………………………………………………………11

Список використаних джерел……………………………………………….….....25

Додатки……………………………………………………………………………...26

1. Класифікація звітності. Основні вимоги до заповнення звітних форм

Звітність є основним джерелом інформації і відображає результати виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій? nому вона має відповідати завданням управління сучасним підприємством і, відповідно, задовольняти певні вимоги.

Звітність, що складається підприємствами, класифікується:

1. Фінансова звітність містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Її складають з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Цей принцип закладено у структуру звітних форм, у внутрішній і міжформовій ув'язці показників. Фінансова звітність подається:

• в статистичні органи управління по місцю реєстрації;

• до вищестоящої організації (власнику на вимогу);

• в обслуговуючий банк при наявності непогашених кредитних ресурсів;

• в територіальне відділення Державної комісії цінних паперів і фондового

ринку – підтверджену аудитором річну звітність до 1 травня для відкритих та закритих акціонерних товариств.

Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею; оцінку статті може бути достовірно визначено.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Якісні характеристики фінансової звітності регламентовано П(С)БО 1:

-   інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива;

- фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами;

-   фінансова звітність повинна бути достовірною.

-                фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди; фінансові звіти різних підприємств.

Фінансова звітність підприємства складається з урахуванням наступних принципів, дотримання яких підтверджується в наказі про облікову політику підприємства, зокрема:

- автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від власників;

- безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення щодо безперервної діяльності підприємства;

- періодичності - припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу;

- історичної (фактичної) собівартості - визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- нарахування та відповідності доходів і витрат, за якими для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів;

- повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію щодо фактичних та потенційних наслідків операцій і подій, яка може вплинути на прийняття адміністративних рішень;

- послідовності: передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміну облікової політики необхідно обґрунтувати і розкрити у фінансовій звітності;

- обачності: методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат, завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

- превалювання змісту над формою: операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- єдиного грошового вимірника: вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці.
       2. Статистична звітність містить інформацію, що є необхідною для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств та побудови макроекономічних показників. Термін та форми подання встановлюються державним органами статистики, показники визнаються як в грошових так і натуральних вимірах.
      3. Податкова звітність містить інформацію про валові доходи та валові витрати, фінансові результати та розрахунок сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, а також надмірно сплачених сум, що підлягають відшкодуванню.
      4. Спеціальна звітність подається з окремих питань за рішенням уряду по певних показниках діяльності підприємства (наприклад, перевищення фонду оплати праці для підприємств-монополістів та ін).

5. Звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове    державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.     

За термінами подання розрізняють нормативну і строкову звітність. Нормативна подається на певну дату, строкова - у термін до 25 днів після закінчення звітного періоду.

За обсягом даних, які включають у звіт, розрізняють внутрішню та зовнішню звітність. Внутрішня звітність включає інформацію про роботу на якійсь одній ділянці діяльності організації. Складання внутрішньої звітності викликано безпосередньо потребами господарювання. Зовнішня звітність характеризує господарську діяльність організації в цілому та служить засобом інформування зовнішніх користувачів – зацікавлених юридичних та фізичних осіб – про характер діяльності, доходність та майновий стан того або іншого господарюючого суб’єкта.

В залежності від періоду, який охоплює звітність, розрізняють періодичну та річну звітність. Якщо бухгалтерська звітність складається на певну дату протягом року, її називають періодичною. Періодичні звіти складаються регулярно через певні проміжки часу. За цією ознакою розрізняють звітність квартальну та піврічну. Аналіз періодичної звітності дозволяє визначати і швидко виправляти недоліки в роботі, попереджати їх виникнення у подальшому.

Річна звітність характеризує всі сторони господарської діяльності та фінансові результати роботи підприємства за рік.

До стандартних форм квартальної та річної фінансової звітності належать:

“Баланс підприємства” (форма 1);

“Звіт про фінансові результати” (форма 2);

“Звіт про рух грошових коштів” (форма 3);

“Звіт про власний капітал” (форма 4);

“Примітки до річної фінансової звітності” (форма 5).

Ця звітність представляє собою комплекс показників, яким притаманні як логічний, так і інформаційний взаємозв’язок. Логічний взаємозв’язок полягає у взаємодоповненні та взаємній кореспонденції розділів та статей звітних форм. Регулярність формування на підприємствах стандартної звітності дає змогу проводити аналіз оперативно, без витрачання додаткових зусиль на пошук інформації. Крім цього можна говорити про динаміку показників, про визначення загальних тенденцій розвитку підприємства. Окрім перерахованих форм, необхідно мати додаткову інформацію про підприємство, яку не завжди можна виділити з фінансових звітів. Зміст та обсяг інформації визначається характерними особливостями галузі або конкретного підприємства.

Баланс підприємства – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату стан його активів, зобов’язань і капіталу. Склад активів показує, як розміщені засоби підприємства.

Активи – це ресурси, що контролюються підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод в майбутньому.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства.

Підсумок активу балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, доход у звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у звіті про фінансові результати на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Витрати необхідно відображати у звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства.

Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду.

Складання Звіту про рух грошових коштів визначається П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результати операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, яка не є інвестиційною та фінансовою.

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація необоротних активів, а також фінансових інвестицій, що не є частиною грошових коштів та їх еквівалентів.

Фінансова діяльність – діяльність, що призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Якщо рух грошових коштів в результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити окремо у складі відповідних видів діяльності.

Внутрішні зміни у складі грошових коштів до звіту про рух грошових коштів не включаються. Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включається до звіту про рух грошових коштів.

Рух грошових коштів в результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:

- змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;

- наведені в негрошових статтях;