Методика аудиту грошових коштів

Таблиця 2.1

Основні порушення при проведенні операцій по рахунках в банках

- при аудиті розрахункових операцій проводили порівняння залишку заборгованості, яка обліковувалася на балансі на початок періоду, що підлягає аудиту, з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових регістрах і з актами взаємо звірки розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Таку перевірку проводили за кожним рахунком і місяцем послідовно, тобто кожен запис аналітичного рахунку кожної суми того чи іншого виду розрахунків звірили з документами, а також із записами в Головній книзі по відповідних кореспондуючих рахунках.

Також перевірили правильність підрахунків по дебету і кредиту облікового регістру за відповідними видами розрахунків і виведення залишку на перше число наступного місяця. Підсумки оборотів та виведені залишки з кожного виду рахунків звірили з підсумками регістрів аналітичного і синтетичного обліку.

За даними аналітичного обліку і первинних документів ми впевнилися, чи справді відбулося погашення заборгованості, чи вона штучно занижена.  Заборгованість справді була погашена.

Інвентаризація грошових коштів на рахунках в банку здійснювалася методом звірки залишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтерії, із залишками в банківських виписках.

При інвентаризації не повинні залишатися поза увагою банківські операції, не підтверджені відповідними документами. За погодженням з клієнтом необхідно з’ясувати причину відсутності документів і у випадку необхідності звернутись до банку за роз’ясненнями по даній операції. На що й було звернено увагу.

Операції відображаються записом [11]:

Дт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Оплата кредиторської заборгованості розрахунковим чеком відображається записом:

Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

Кт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

По закінченні строку дії чекової книжки невикористана сума ліміту повертається на рахунок власника книжки. При цьому роблять такий запис:

Дт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Кт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

Операція відкриття акредитива відображається записом:

Дт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Операція використання коштів з акредитива відображається записом:

Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

Кт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

При закритті акредитива роблять такий запис:

Дт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Кт 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

2.3. Аудит грошових документів та грошових коштів у дорозі

Грошовими документами, які знаходяться в касі, є поштові марки, марки державного мита, векселі, оплачені путівки в санаторії, будинки відпочинку тощо. Перевірка грошових документів починалася з повної їх інвентаризації і складання відповідного акта. Насамперед, встановили відповідність залишків даних аналітичного і синтетичного обліку з рахунка 33 “Інші кошти”. За даними аналітичного обліку встановили своєчасність і правильність оприбуткування грошових документів у кількісному і сумовому вираженні на рахунок 33 “Інші кошти”.

Перевіркою операцій щодо придбання і видачі путівок у санаторії, будинки відпочинку тощо з’ясували, за рахунок яких джерел вони були придбані, яку частину їхньої вартості не оплачують одержувачі, чи своєчасно й у повному обсязі надходять у касу гроші від одержувачів путівок, чи видають путівки працівникам за узгодженням з профспілковим комітетом, чи немає випадків видачі путівок особам, які не працюють на даному підприємстві. Крім того, встановили розмір недоплачених сум у касу підприємства, причини та осіб, винних у порушенні встановленого порядку видачі путівок та їх оплати.

Аудитом грошових коштів у дорозі встановили законність і обґрунтованість кожного запису за рахунком 33 “Інші кошти”. Своєчасність і повноту зарахування грошових коштів у дорозі на відповідні рахунки в банках встановили звіркою записів за кредитом рахунка 33 “Інші кошти” (субрахунок 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті”) і дебетом рахунків, призначених для обліку грошових коштів. При цьому з’ясували, чи немає серед сум у дорозі нестач готівки в касі або фактів привласнення цих сум окремими посадовими особами.

Встановили тривалість перебування окремих сум коштів у дорозі, оприбуткування їх на початку наступного місяця на рахунок у банку.

На рахунку 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті” враховується грошовий виторг від реалізації товарів, переведений у банк через інкасаторів, пошту або Ощадбанк. Кошти, здані безпосередньо в банк, на вищезгаданому рахунку враховують тільки в тому випадку, коли вони здані у вечірню касу наприкінці останнього робочого дня, а зараховані на рахунок підприємства у перший день наступного місяця.

Основою записів зазначених операцій у дебет рахунка 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті” є квитанції установ банку “Аваль”, Ощадбанку, поштового відділення, копії супровідних відомостей про здавання виторгу інкасаторам банку, а у кредит – виписки банку.

Завданням аудитора було перевірити повноту і с своєчасність зарахування на рахунки в банках кожної суми виторгу.

Для встановлення можливих зловживань за кожною сумою на рахунку 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті” (з минулим терміном перерахування) дебет рахунка зіставили з документами, що підтверджують відправлення грошей, а кредит – із випискою банку або прибутковим касовим ордером. У разі несвоєчасності чи неповноти зарахування грошей на рахунок у банку негайно повідомляють начальнику контори зв’язку, адміністрації Ощадбанк і разом з ним  встановлюють причини та винних осіб. Якщо у інкасаторських сумках виявляють нестачу чи надлишки грошей, перевіряють їх у звітах каси або роздрібних торговельних підприємств. Якщо виторг здавав касир, то проводять інвентаризацію каси, результати виводять з урахуванням виявлених у інкасаторській сумці розходжень сум виторгу; якщо виторг здано магазином, у якому немає касира, то виправлення вносять у товарно-грошові звіти. У сумках інкасаторів не було виявлено нестач і надлишків грошей.

Однак дебетові чи кредитові залишки на рахунку 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті” щодо кожної суми, зданої через інкасаторів, свідчать про те, що виправлення не зроблені й аудитор повинен такий факт врахувати при виведенні результатів інвентаризації каси або товарів.

У висновку аудитор зазначив виправлені записи за відповідний період і встановив результат.

Особливу увагу звернули на перевірку сальдо рахунка 333 на перше число кожного місяця. І з’ясували, чи немає фактів віднесення на цей рахунок виторгу, який належить до перших чисел наступного за звітним місяця з метою дописування товарообороту.

Інвентаризація грошових коштів в дорозі  здійснюється шляхом порівняння сум на відповідних субрахунках з даними квитанцій банківських установ, поштових відділень, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку.

2.4. Аудит розрахунків із підзвітними особами

При перевірці порядку видачі коштів під звіт перевірили:

- чи не видається готівка з каси в підзвіт на такі витрати, які можуть бути оплачені безпосередньо з каси або через банк;

- чи затверджений на підприємстві список підзвітних осіб із зазначенням, кому з них, на які витрати і в якому розмірі можуть видаватись кошти в підзвіт (крім сум, які видаються на відрядження);

- чи уклали з підприємством затверджені підзвітні особи договори про матеріальну відповідальність;

- чи немає відряджень без дозволу керівника;

- чи оформлюються службові відрядження рішенням керівника підприємства із зазначенням підстав і чи реєструються в бухгалтерії видані посвідчення на відрядження;

- чи не видаються в підзвіт кошти особам, які не є працівниками даного підприємства;

- чи не було випадків одержання готівки підзвітними особами, а потім повернення її в касу;

- чи не видаються під звіт суми при наявності заборгованості за раніше видані аванси (перевіряють за даними аналітичного обліку і первинних документів);

- чи зазначається при видачі підзвітних сум їх цільове призначення (перевіряють за видатковими касовими ордерами, чи зазначено в них цільове призначення авансу: "На відрядження", "На придбання канцприладдя" тощо);

- чи не допускається передача підзвітних сум від однієї підзвітної особи іншій. На практиці буває два варіанти такої передачі. У першому випадку передача проводиться відкрито і її легко виявити за кореспонденцією рахунків (Дт 372, Кт 372). У другому випадку - передача підзвітних сум прихована, коли витрати здійснені однією особою, а звітує інша. Такі факти можна виявити шляхом ретельного вивчення руху документів і одержання відповідних пояснень підзвітних осіб;

- чи дотримуються на підприємстві правил видачі грошей під звіт тільки з письмового дозволу керівника підприємства;

- чи дотримуються обмеження готівкових розрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності.

У додатку С, Т, У кошти видані під звіт були використані за цільовим призначенням (на придбання запчастин).Під звіт видано 100 грн. Головний інженер витратив лише 80 грн., а залишок в сумі 20 грн. повернув до каси.

Особи, які отримали готівку в підзвіт, подали до бухгалтерії звіт про витрачені кошти протягом встановленого строку.

В авансових звітах по відрядженнях аудитор перевірив:

- наявність відміток відправляючої та приймаючої сторін та відповідність їх наказам про відрядження;

- відповідність дат, тривалості відрядження, дати та часу відправлення транспортних засобів;

- відповідність фактичних добових витрат затвердженим нормам;

- наявність документів про сплату за проживання, дат їх оформлення;

- наявність господарських відносин з підприємством, до якого здійснюється відрядження.

При аналізі авансових звітів про витрачання сум по відрядженню ретельно перевірили: чи не складені вони від імені інших осіб одним і тим же почерком, або від однієї особи, але різними почерками.

При вивченні посвідчень на відрядження аудитору рекомендується: