Методика аналізу розрахунків оплати праці

- дослідження  документів - за формою і змістом відображених операцій; зустрічна перевірка, яку проводять з метою підтвердження достовірності нарахування заробітної плати; взаємний контроль операцій і документів, аналітична і логічна перевірка, операцій з оплати праці.

Як правило,  дослідження операцій, пов'язаних з  розрахунками з оплати праці, проводять  за такими етапами:

1. Аналіз штатної  дисципліни.

Незалежно від  діючих на підприємстві форм і систем оплати праці, у першу чергу, необхідно  перевірити облік особового складу, що ведеться в відділі кадрів підприємства. У зв’язку з цим перевіряють  рух особового складу, що оформляється первинними документами: наказом або  розпорядженням по підприємству про  прийом на роботу, переведення, звільнення, надання відпустки.

Під час контролю перевіряються особові картки, які  ведуться на кожного працівника, де зазначають необхідні анкетні дані і фіксуються всі зміни, що відбуваються в його роботі. Поряд з цим перевіряють  правильність присвоєння кожному працівникові табельного номера, причому кожному  виробничому підрозділу відводиться  своя серія номерів.

Потім перевіряють  правильність ведення оперативного обліку використання робочого часу, який може вестись або в цілому по підприємству, або по кожному виробничому підрозділу в спеціальному табелі обліку використання робочого часу. На підставі цього табеля в розрізі кожного місяця і  кожного працівника перевіряють  підрахунки і правильність відображення загального календарного фонду робочого часу, кількість неявок на роботу з  різних причин, фактично відпрацьований час та розрахунки із заробітної плати.

2. Перевірка правильності  встановлення тарифних ставок  і окладів працівникам підприємств,  організацій та установ України. 

Основою організації  оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні  ставки, схеми посадових окладів  і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їхньої кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є базою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. При перевірці потрібно керуватися рекомендаціями постанови КМ України “Про єдині тарифні умови оплати праці працівників і службовців масових професій і посад і відповідними додатками до неї, де наводиться єдина тарифна сітка оплати праці працівників масових професій і переліки професій з Віднесенням їх до розрядів тарифної сітки.

3. Перевірка стану  розрахунків з оплати праці  починається із зіставлення показників  поточної і річної звітності  з даними аналітичного і синтетичного обліку заробітної плати. Так, аналітичні дані про структуру заробітної плати за окремими видами виплат і розподілу її між дільницями, цехами і відділами підприємства мають відповідати записам у журналі - ордері № 5 і журналі - ордері № 5а. Сальдо за рахунками 65 і 66 Головної книги на кінець кожного кварталу мають відповідати даним бухгалтерських балансів. Для контролю за правильністю визначення заробітку працівників, що перебувають на погодинній оплаті праці, використовують показники табельного обліку.

Методика контролю нарахування заробітної плати залежить від діючих форм і систем оплати праці.

Розрахунок оплати праці робітників відрядників і  визначення об’єму виконання робіт  перевіряють на підставі первинних  документів обліку виробітку. Для перевірки  операцій, пов’язаних з виробітком продукції, заробітною платою, використовуються затверджені у встановленому  порядку форми облікової документації, що залежать від характеру виробництва, системи організації й оплати праці та інших особливостей підприємства.

При здійсненні контролю на підприємстві або його підрозділах з дрібносерійним і  індивідуальним виробництвом, при проведенні разових ремонтних робіт використовуються нагромаджу вальні або разові наряди. Якщо виробничий процес носить серійний характер, то контроль операцій, пов’язаних із виробітком, доцільно здійснювати на підставі маршрутних карт, які виписуються на партію деталей і супроводжують її по всьому технологічному процесу їх обробки. Це дозволяє використовувати маршрутні карти як єдиний документ для контролю виробітку і нарахування заробітної плати.

При акордній системі  оплати праці контроль здійснюють на підставі документів і обліку виконаних  робіт та даних нарахування заробітної плати на підставі нарядів, які виписуються  на окремі виробничі процеси і  видаються бригаді або робітникові  на початку роботи.

У комплексних  бригадах правильність нарахування  заробітної плати перевіряють шляхом множення комплексної відрядної  розцінки на об’єм робіт, виконаних  бригадою.

На державних  підприємствах, де розподіл заробітної плати між членами бригади  здійснюється за фактичними ставками фактично відпрацьованого часу, необхідно  перевірити коефіцієнт трудової участі кожного працівника та визначити реальний вклад кожного члена бригади в результаті колективної праці залежно від її індивідуальної продуктивності та якості.

При ревізії підсобних, допоміжних виробництв, обслуговуючих  господарствах для перевірки  виконаних робіт використовуються відомості виробітку продукції, відомості виходу продукції, дорожні  листи та інші документи.

При ревізії розрахунків  заробітної плати спеціалістів при  повному робочому місяці перевіряють  правильність присвоєння посадових  розрядів згідно з наказом по підприємству відповідно до зайнятої посади. Перевірка  розрахунку заробітної плати при  неповному робочому місяці здійснюється шляхом ділення посадового окладу на кількість робочих днів цього  місяця і множенням денної заробітної плати на кількість відпрацьованих робочих днів (за табелем).

Перевірка нарахування  заробітної плати працівникам за тарифами здійснюється шляхом множення годинної тарифної ставки на кількість  годин зміни.

Правильність  нарахування заробітної плати перевіряється  тким чином:

— з’ясовується правильність застосування розцінок способом зіставляння з документом, де вони передбачені, а також уточнюється, чи відповідають стаж працівника, його розряд, тип підприємства, сезон, асортимент продукції тощо розцінкам;

— встановлюється, чи правильно підраховано обсяг  виконаної роботи й кількість  відпрацьованого часу шляхом їх зіставлення з обліковими листками, нарядами, картами, подорожніми листками, табелем виходу на роботу, актами здавання-приймання виконаних робіт та іншими документами для нарахування заробітної плати;

— за допомогою  арифметичного методу здійснюється перевірка  правильності нарахованої суми шляхом множення розцінки на кількість днів роботи, на суму товарообороту, на кількість виробленої продукції тощо.

— перевіряється правильність відрахування на соціальне страхування, утримань із заробітної плати за виконавчими документами, дорученнями-зобо-в’язаннями за придбані товари в кредит; за письмовими дорученнями про переказ страхових внесків за договорами особистого страхування, авансів, виданих у рахунок заробітної плати, на відшкодування збитків, заподіяних підприємству тощо.

Облік основної та додаткової заробітної плати ведеться у відповідному обліковому реєстрі  за рахунком 66 “Розрахунки з оплати праці, де узагальнюються інформація цих розрахунків. За даними кредитового сальдо за цим рахунком перевіряють суму заборгованості підприємства працівникам із нарахованої, але не виданої заробітної плати. Перевірка оборотів за дебетом зазначеного рахунка дає можливість перевірити суми видані готівкою або через перерахування, а також суми, утримані за виконавчими листами та інші утримання із заробітної плати.

Нараховані суми основної та додаткової заробітної плати  відносять на собівартість продукції, робіт, послуг відповідно до діючих Правил застосування Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

У промислових  підприємствах такі нарахування  заробітної плати перевіряють за дебетом рахунків: 23 “Виробництво”, 48 “Цільове фінансування і цільові  надходження”, 81 “Витрати на оплату праці”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати і за кредитом рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”. Поряд  з цим за кредитом рахунка 81 “Витрати на оплату праці” виділяється 6 субрахунків, де відображаються витрати за їх видами і напрямками витрат. За дебетом  цього рахунка перевіряють суми визначених витрат на оплату праці, а  за кредитом – правильність списання витрат на відповідні рахунки та нарахування  заробітної плати за час чергових відпусток, допомоги по тимчасовій непрацездатності, премії та інші види матеріального заохочення.

За дебетом  зазначеного рахунка відображаються видані суми заробітної плати, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, депонована заробітна плата, а також  суми утримань із заробітної плати  у формі податків, утримань за виконавчими  листами та інших утримань, що передбачені  законодавством України.

Не видана в  строк заробітна плата (через  неявку одержувачів) перевіряється  за дебетом рахунка 661 “Розрахунки  за заробітною платою” і за кредитом рахунка 662 “Розрахунки з депонентами”.

При журнально-ордерній формі обліку перевірка нарахування  заробітної плати здійснюється в  журналі 5 або 5-А, а виплата заробітної плати – в журналі 1 за рахунком 301 “Каса в національній валюті”, утримання з заробітної плати  податків у бюджет, сум за виконавчими  листами, а також своєчасно не видана заробітна плата – в  журналі 5 або 

5-А.

Аналітичний облік  розрахунків з оплати праці може вестись на картках, особових рахунках, нагромаджувальних відомостях (журналі) або в пам’яті персональних машин (ПЕОМ). Розрахунково-платіжні відомості  зіставляють із відповідними картками, особовими рахунками, нагромаджувальними відомостями або з даними пам’яті  в персональних електронно-обчислювальних машинах.

4. Законність  і правильність відрахувань та  утримань із заробітної плати. 

Відповідно до чинного законодавства бухгалтерія  підприємства (організації, установи) має здійснювати такі види утримань:

Обов’язкові:

- прибутковий  податок з громадян (податок з  доходів фізичних осіб);

- страхові внески  до Пенсійного фонду;

- збір до Фонду  загальнообов'язкового державного  соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

- збір до Фонду  загальнообов'язкового державного  соціального страхування на випадок безробіття;

Додаткові:

- профспілкові  внески (на підставі заяв працівників);

- аліменти (за  виконавчими листками судових  органів);

- за виданий  підприємством кредит;

- за брак та  заподіяні підприємству матеріальні  збитки;

- різні види  добровільних утримань за заявою  громадян.

Одночасно з перевіркою правильності нарахування заробітної плати необхідно перевірити і  порядок нарахування роботодавцями внесків до державних цільових фондів, базою для визначення яких є фактичні витрати на оплату праці найманих робітників, а саме:

- до Пенсійного  фонду ;

- до Фонду  загальнообов'язкового державного  соціального страхування на випадок  безробіття ;

- до Фонду  соціального страхування у зв'язку  з тимчасовою Втратою працездатності ;

- до Фонду  соціального страхування від  нещасних випадків на виробництві  і професійних захворювань.

Здійснюючи перевірку  розрахунків за цими зборами, потрібно  дослідити:

- правильність  нарахування внесків і визначення  страхових тарифів;

- законність  використання пільг;

- своєчасність  перерахування коштів до цільових  фондів;

- правильність  відображення в обліку операцій  з нарахування і сплати зазначених  зборів.

Контроль за своєчасним і повним надходженням страхових внесків та інших платежів, а також правильністю витрачання коштів здійснюється шляхом перевірки:

 — бухгалтерських  документів про нараховану заробітну  плату та інші виплати, на  які нараховуються страхові внески;

 —  платіжних  доручень на перерахування сум  страхових внесків та інших  платежів на відповідний рахунок;

— касових документів на оплату вартості путівок на лікування  та відпочинок, виданих за рахунок  коштів соціального страхування;

— актів про  нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, відповідності фінансових звітів за коштами соціального страхування за балансовим рахунком 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунком 652 "За соціальним страхуванням".