Матерыальны ресурси

ВСТУП 

     Суспільні відносини ґрунтуються на інформації про наявність майна та його рух  з метою контролю та управління господарськими процесами. Таку інформацію забезпечує облік. Він задовольняє потреби  суспільства на кожному етапі  його діяльності.

     Розвиток  ринкової економіки в Україні, формування нових господарських структур на основі різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв’язків диктують необхідність удосконалення бухгалтерського обліку. Він дає інформацію для вибору альтернативних управлінських рішень з метою досягнення кращих результатів. Бухгалтерський облік – це філософія бізнесу.

     Згідно  із ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік  забезпечує надання користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних рішень повної, правдивої інформації про фінансовий стан, власний капітал, результати діяльності.

     Для здійснення своєї діяльності підприємства повинні мати необхідні засоби та матеріальні умови. Це найголовніший  елемент продуктивних сил, який детермінує їх розвиток.

      Жодне підприємство сфери матеріального  виробництва чи надання послуг не може обійтися без основних засобів  та запасів, що і є його матеріальними  ресурсами.

      Матеріальні ресурси – основні та оборотні засоби виробництва, які використовуються (або можуть бути використані) у виробничому процесі та  є  матеріальною  базою  підприємства  чи  галузі.

     За  сучасних умов господарювання досить вагомим стало питання контролю наявності та збереження матеріальних ресурсів на підприємствах. Ефективне використання матеріальних ресурсів – це дуже актуальна тема не лише для державних підприємств, але  також і для комерційних структур.

     Актуальність  теми даної курсової роботи полягає у тому, що добре побудований, належним чином організований бухгалтерський облік матеріальних ресурсів, тобто якісна проінформованість про їх наявність та рух мають суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства.

     В процесі дослідження публікацій в економічних джерелах було з’ясовано, що авторами викладаються різноманітні напрямки вдосконалення методики організації, аналізу та внутрішнього контролю матеріальних ресурсів, головними з яких є: подальша розробка теоретичних основ методики організації та аналізу матеріальних ресурсів; вдосконалення галузевих методик аналізу; підвищення якості аналітичної роботи шляхом покращення організації її проведення. В першому напрямку  особливої уваги заслуговують питання більш чіткого визначення системи показників використання ресурсів. Що ж стосується системи показників, які придатні для використання на окремих підприємствах, то вони потребують додаткового дослідження.

     Об’єктом  дослідження курсової роботи є виробничо-господарська діяльність ВАТ «Фундукліївське  ХПП».

     Предметом дослідження курсової роботи є розгляд бухгалтерського обліку, аналіз і аудит матеріальних ресурсів ВАТ «Фундукліївське ХПП».

     Метою написання курсової роботи є обґрунтування  і дослідження теоретичних та методологічних положень, а також  розробка практичних рекомендацій удосконалення бухгалтерського обліку матеріальних ресурсів підприємства.

     Написання даної курсової роботи передбачає виконання  наступних основних завдань:

     - дослідити економічну сутність  та законодавчо-нормативне регулювання  матеріальних ресурсів підприємства;

     - надати критичну оцінку проблемних питань обліку матеріальних ресурсів підприємства в Україні;

     - розглянути характеристику ВАТ  «Фундукліївське ХПП» та його  галузевих особливостей;

     - аналізувати рівень ефективності  використання матеріальних запасів  на даному підприємстві;

     - дослідити організацію бухгалтерського  обліку і внутрішнього контролю  на підприємстві: завдання та  характеристика облікової політики;

     - дослідити методику формування  облікової інформації в первинних  бухгалтерських документах та  порядок організації документообігу матеріальних запасів;

     - дослідити аналітичний і синтетичний  облік матеріальних ресурсів  підприємства;

     - дослідити порядок відображення  у формах звітності інформації  щодо матеріальних ресурсів підприємства;

      -  шляхом впровадження комп’ютерної системи бухгалтерського обліку на ВАТ «Фундукліївське ХПП»;

      - узагальнити висновки даної курсової  роботи.

     При написанні курсової роботи використовувалися  підручники таких авторів як Ф.Ф. Бутинець, Я.А. Гончарук, О.І. Кобилянська, В.П. Завгородній, Н.В. Чебанова,  М.Р. Чумаченко, С.В.  Бордаш, П.Я. Попович, Н.І. Дорош, Ф.Ф. Білуха та інші, навчальні посібники, Закони України, інструкції, нормативні документи, П(С)БО  та інші положення. Також використовувалися дані первинної документації та звітності. 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                          РОЗДІЛ 1 

ЕКОНОМІЧНА  СУТНІСТЬ І ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ  МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇХ ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ 

1.1. Економічна природа матеріальних  ресурсів, їх роль і місце в    діяльності підприємства 

     Для здійснення своєї діяльності підприємства повинні мати необхідні засоби та матеріальні умови. Це найголовніший  елемент продуктивних сил, який детермінує їх розвиток. Жодне підприємство сфери матеріального виробництва чи надання послуг не може обійтися без основних засобів та запасів, що і є його матеріальними ресурсами.

      Матеріальні ресурси – основні та оборотні засоби виробництва, які використовуються (або можуть бути використані) у виробничому процесі та  є  матеріальною  базою  підприємства  чи  галузі.

     Матеріальні ресурси являють собою ресурси в натурально-речовинній формі, що використовуються підприємством для господарської діяльності. До складу матеріальних ресурсів входять основні та частина оборотних засобів.

     А також до складу матеріальних ресурсів відносять необоротні активи – активи, призначені для використання протягом періоду більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік). Тобто вони обслуговують декілька циклів виробництва, не змінюючи при цьому своєї натуральної форми.

     До  необоротних активів підприємства належать нематеріальні активи, незавершене  будівництво, основні засоби, довгострокові  фінансові інвестиції, довгострокова  дебіторська заборгованість, відстрочені  податкові активи, інші необоротні активи та біологічні активи.  

     Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року ( або операційного циклу, якщо він перевищує один рік). До них відносять будівлі, технічні споруди, обладнання, транспортні засоби та ін.

     До  частини оборотних засобів належать сировина і матеріали, паливо, електроенергія, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, будівельні та пакувальні матеріали, МШП тощо.

      Головною  складовою оборотних засобів  являються запаси.

      Запаси – матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

     Принципи  формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття  її у фінансовій звітності визначають: П(С)БО 9 «Запаси», П(С)БО 1 «Загальні  вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», а також Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

      Норми П(С)БО 9 застосовують підприємства всіх форм власності, крім бюджетних установ.

      Запаси  визначаються активами, якщо вони відповідають критеріям визнання активу, тобто  існує ймовірність того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно оцінена.

      Згідно  з П(С)БО 9 запасами є активи, які: 
 

- утримуються  для подальшого продажу за  умов звичайної господарської  діяльності;

- перебувають  у процесі виробництва з метою  подальшого продажу продукту  виробництва;

      - утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

      У процесі використання матеріальні  ресурси переходять з одного стану  в інший, що знайшло відображення в класифікації запасів.

      Як  правило, запаси надходять на підприємство у вигляді сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, призначених для виробництва, а також товарів, придбаних для перепродажу. Потрапляючи у виробничий процес, вони переходять до категорії незавершеного виробництва, після чого стають готовою продукцією. Крім того, для забезпечення виробництва підприємство утворює запаси малоцінних та швидкозношуваних предметів.

      До  виробничих запасів відносяться  предмети праці, призначені для використання у виробництві продукції (виконанні  робіт, наданні послуг) та господарських потреб, придбані для подальшого продажу або використовуються для обслуговування виробництва (виконання робіт, надання послуг), а також для потреб управління. Класифікація виробничих запасів необхідна для раціональної організації складського господарства, ведення  аналітичного обліку, а також для нормування, планування, обліку, аудиту, аналізу, управління запасами та інших потреб підприємства.

        До запасів підприємства включаються всі запаси, на які підприємство має право власності на визначену дату (наприклад, на дату складання балансу) незалежно від місця їх знаходження. Одночасно на території, що належить підприємству, можуть перебувати предмети, які є власністю інших фізичних і юридичних осіб. Ці предмети не є запасами підприємства.

      Власні  запаси підприємства відображають в  балансі підприємства. До них відносять:  
 
 
 
 

1) виробничі  запаси – придбані або самостійно виготовлені запаси, які підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого

споживання  в ході нормального операційного циклу.

 Вони  поділяються на:

      - сировину, основні й допоміжні  матеріали, придбані або отримані  іншим чином (наприклад, вирощені, видобуті) продукти (матеріали), які  знаходяться у власності підприємства  і призначені для подальшої переробки;

      - комплектуючі вироби, закуплені  напівфабрикати та інші матеріальні  цінності, що призначені для виробництва  продукції, виконання робіт, надання  послуг, обслуговування виробництва  та адміністративних потреб;

      - малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року (інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо);

      2) поточні біологічні активи;

      3) незавершене виробництво у вигляді не завершених обробкою та складанням деталей, вузлів, виробів і незавершених технологічних процесів. Для підприємства, що надає послуги, до незавершеного виробництва належать витрати з надання послуг, щодо яких підприємство ще не визнало дохід;

      4) готова продукція, що виготовлена  на підприємстві, призначена для  продажу і відповідає технічним  та якісним характеристикам, передбаченим  договором або іншим нормативно-правовим  актом;

      5) товари у вигляді матеріальних  цінностей, які придбані (одержані) та знаходяться на підприємстві з метою наступного продажу.

      Запаси  відображаються в бухгалтерському  обліку і звітності за найменшою  вартістю з двох оцінок: первісною  або чистою вартістю реалізації. Отримані та вироблені запаси зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з суми фактичних витрат на їх