Контроль і ревізія діяльності

Превентивні перевірки є  найбільш ефективним засобом економічного контролю, оскільки дають змогу запобігти  виникненню недоліків, перевитрат і  втрат ресурсів у господарській  діяльності підприємства.

Поточні контрольні перевірки  — засіб оперативного систематичного контролю конкретних операцій господарської  діяльності підприємств. Поточні перевірки  проводять усі контрольні органи з питань, які входять до їх компетенції.

Тематичні контрольні перевірки  — засіб періодичного оперативного економічного контролю за виконанням підприємствами однорідних господарських  операцій (наприклад, використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, забезпечення збереження манна). Тематичні перевірки  подібні до поточних, але проводяться  з більш широкого кола показників конкретної теми, із застосуванням методів економічного аналізу та залученням спеціалістів різного профілю.

Якщо в процесі поточного  обстеження використовують в основному  методи фактичного контролю, то при  тематичних перевірках використовується: нормативна і договірна інформація, дані обліку, вибіркова інвентаризація, хронометраж.

Ревізія — метод заключного контролю, який дає можливість зробити  всебічну оцінку виробничої і фінансово-господарської  діяльності підприємства та інших об'єктів  підприємницької діяльності щодо виконання  виробничих і фінансових планів, витрачання матеріальних і трудових ресурсів, результатів некомерційної діяльності за звітний період, забезпечення збереження власності, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Вичерпний перелік видів  державного контролю дати надзвичайно  складно, та фактично у такій вичерпності немає потреби. Важливо – що, кого і як намагаються контролювати.

Різні види контролю мають  свою специфіку, характерні відмінності, що визначаються у завданнях, способах, формах здійснення контролю. Усі види державного контролю тісно пов’язані  між собою, можуть взаємно накладатися, доповнювати один одного, здійснюватися  у різному обсязі, з різних позицій  та у різних формах.

Види контролю можуть збігатися  і перетинатися, але повною мірою  вони не замінюють один одного, діють  кожен у своїх межах, що визначаються завданнями різних видів контролю. Тому дія тих чи інших видів контролю в одній системі ще не дає підстав для їх ототожнення, а підтверджує правомірність виділення та існування різних видів залежно від їхніх цілей.

Наявні між різними  видами контролю суттєві відмінності  в результаті об’єднання результатів контролю разом дають всебічну характеристику підконтрольного об’єкта, оскільки відмінності стосуються різних аспектів контрольної діяльності й самого характеру контролю.

В основу класифікації видів  контролю можуть бути покладені різні  критерії – природа суб’єктів контролю, їхні завдання, зміст контрольної діяльності, характер контрольних повноважень, характер відносин суб’єкта контролю з підконтрольним об’єктом, стадії управління, на яких здійснюється контроль, юридичні наслідки контролю.

Залежно від обсягу контролю та характеру контрольних повноважень, існує загальний та спеціальний  контроль. При такій класифікації державного контролю важливим є обсяг контрольних повноважень, їх характер та закріплення у нормативно-правовому акті, що регламентує діяльність суб’єкта контролю.

Контроль як функція управління здійснюється майже всіма державними органами та їх посадовими особами. За умови, коли контроль не виділяється як основна їх діяльність, можна стверджувати, що вони здійснюють загальний контроль у межах своєї основної діяльності, не акцентуючи увагу на конкретній її ділянці.

В ході загального контролю увага приділяється не так конкретним питанням, як загальному стану, виконанню управлінських рішень, їх доцільності, законності діяльності.

Спеціальний контроль має  предметне спрямування і проводиться  за конкретною сферою або функцією управління. На відміну від загального, під час здійснення спеціального контролю проводиться більш глибокий аналіз реального стану, детальніше проводяться спостереження і  перевірки виконання поставлених  завдань, застосовуються заходи попередження та припинення неправомірних дій.

Залежно від часу проведення державного контролю він може бути попереднім, поточним (оперативним) і наступним.

Внутрішній контроль - інструмент управління, що дає змогу керівництву органів державного і комунального сектору перевірити стан виконання завдань органу. Метою цього процесу є забезпечення достатньої впевненості керівництва зазначених органів у досягненні належного рівня економії, ефективності і результативності відповідно до завдань органів; достовірності фінансової, статистичної і управлінської звітності; у виконанні встановлених законодавством та керівництвом норм і правил; належному захисті активів від втрат (далі - досягнення мети). Отже, внутрішній контроль - це управлінський контроль, який допомагає керівництву в управлінні і виконанні завдань на постійній основі, тому внутрішній контроль не повинен розглядатися як окрема система органів державного і комунального сектору. Внутрішній контроль також повинен давати змогу викладати управлінське судження та виявляти ініціативу з метою підвищення ефективності і результативності діяльності, а також зниження витрат.

Попередній контроль має  на меті як виявлення існування необхідних умов, так і обґрунтування підстав  для прийняття рішень. Він проводиться  до початку вироблення прогнозних висновків  і наступних рішень.

Поточний (оперативний) контроль проводиться в процесі виконання  управлінських рішень, поставлених  завдань, взятих зобов’язань. Завдання такого контролю полягає в перевірці  дотримання умов на конкретних стадіях виконання.

Наступний контроль, на відміну  від попереднього і поточного, має  на меті з’ясувати відповідність  результату початковому рішенню. Основною метою такого контролю є оцінювання досягнутого та розроблення стратегії на майбутнє.

Завдання зазначених видів  контролю різні.

Попередній контроль виконує  попереджувальну функцію, і зміст  його полягає у виявленні та попередженні можливих негативних явищ, що можуть настати за наявності обставин, які вже існують і можуть негативно проявитися у майбутньому.

Так, попереднім контролем  виявляється відповідність встановленим щодо суб’єкта та його діяльності вимогам, перевіряється наявність заявлених характеристик тощо.

Попереднім контролем, наприклад, є діяльність уповноважених державних органів з державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності. Відповідно до Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, зазначені у п. З цього Положення матеріали розглядають органи державної реєстрації, які перевіряють наведені відомості та документи. Суб’єкти підприємницької діяльності щойно розпочинають свою роботу, і на цій стадії попередній контроль є лише контролем щодо законності їхніх намірів, а не самих дій.

Отже, попередній контроль визначає у більшості випадків наявність  формальних підстав для вчинення дій.

Поточний контроль здійснюється впродовж усього періоду виконання  завдання чи діяльності контрольованого  об’єкта. Він дає можливість отримувати відомості не лише про саму діяльність або бездіяльність як таку, а й про її відповідність обсягу попередньо зазначених чи встановлених завдань.

Загальний чи спеціальний  види контролю можуть мати попередній, поточний і наступний характер і  при цьому можуть розглядатися як види контролю і виступати стадіями в ході здійснення загального і спеціального контролю.

Наступний контроль, або  контроль за виконанням поставлених  завдань, управлінських рішень чи доручень посадових осіб, здійснюється по закінченні діяльності, за її результатами. На відміну від розглянутих двох видів контролю, наступний контроль не може ані спрямовувати, ані змінювати чи втручатися у процес виконання управлінського рішення. Його значення полягає у перевірці факту виконання, доцільності та законності дій загалом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 

 

 

                                                   РОЗДІЛ ІІ

 ВНУТРІШНІЙ ТА ЗОВНІШНІЙ  КОНТРОЛЬ У СВК «ЖУРАВНИКИ»

2.2. Організація контрольного  процесу на підприємстві

У межах підприємства можуть функціонувати різні підрозділи, які працюють на основі внутрішньогосподарського розрахунку, підряду, оренди тощо. У  підприємства можуть бути дочірні підприємства. У таких випадках організовують  перевірки (ревізії) діяльності цих  підрозділів. Основним завданням перевірок (ревізій) є визначення правильності дій службових осіб щодо керівництва  господарством. На відміну від оперативного бухгалтерського контролю цей контроль є подальшим, оскільки здійснюється після проведення операцій.

Особливість такого контролю у формі перевірок (ревізій) полягає  у тому, що він проводиться на підставі даних первинних документів, записів у облікових реєстрах та за даними звітних форм. Перевірці  підлягає фактичний стан наявності  грошей, товарно-матеріальних цінностей  у натуральному вираженні. Такий  контроль має виявити недоліки, помилки (а іноді й зловживання), які  не могли бути визначені у процесі  поточного (оперативного) контролю бухгалтерською службою відповідного підрозділу господарства.

Об’єктами організації контролю у цих випадках є виробничо-комерційна діяльність відповідного господарського підрозділу і робота виконавців цих  підрозділів. Для організації контрольного процесу визначають номенклатури, носії  контрольної номенклатури, рух їх у процесі контролю.

Організація номенклатури. При виборі номенклатури організації внутрішнього контролю господарської діяльності, яка здійснюється у вигляді перевірки (ревізії), особливу увагу приділяють:

• обґрунтованості розрахункових програм та господарських показників (обсяг виробництва, сума реалізації продукції, прибутку, витрат на виробництво, особливо матеріальних) у господарських підрозділах;

• виконанню договірних зобов’язань за основними якісними та кількісними параметрами;

• змісту господарських операцій за даними облікових документів, реєстрів, розрахункових таблиць;

• відповідності цих операцій законам, нормам, плану, квотам, кошторису тощо;

• додержанню порядку здійснення касових операцій;

• повноті і правильності оприбутковування матеріалів та інших цінностей;

• стану економічної роботи (планової, фінансової, облікової).

Крім зазначених питань у  виборі контрольних номенклатур при топологічних завданнях визначають особливості їх складу. Так, наприклад, під час перевірки (ревізії) складського господарства підрозділу для вибору контрольних номенклатур необхідно дослідити такі питання:

• контрольна інвентаризація матеріальних цінностей;

• стан матеріальних цінностей;

• якість та надійність зберігання;

• стан складських приміщень, відповідність призначенню;

• забезпечення цілості матеріальних цінностей (наявність договору про матеріальну відповідальність);

• перевірка документів, що свідчать про надходження і витрачання матеріалів;

• повнота оприбуткування;

• правильність обліку наявності та руху матеріалів на складах.

Аналогічно відбирають контрольні номенклатури і на інших дільницях  обліку, основних засобів, праці та її оплати, затрат виробництва продукції  та її реалізації.

У зв’язку з тим, що практично  неможливо повністю перевірити усю  діяльність підрозділу, під час проведення перевірок необхідно визначити  критичні точки (моменти господарської  діяльності). Контролю насамперед підлягають:

види діяльності, які є  вирішальними для конкретного підрозділу;

важливі моменти, що можна  реально перевірити.

Такий підхід важливий ще й  тому, що обмеження центрів відповідальності та персоніфікація відповідальності за результати як роботи, так і контролю, є дуже важливими.

Результати перевірки (ревізії) повинні мати доказову силу для юридичного підтвердження, що потребує документального  відображення результатів контролю.

У ході перевірки (ревізії) фіксують усі випадки і кожний зокрема, використовуючи для цього таблиці  різних форм. Таблиця 1.1

РЕЗУЛЬТАТИ ПОРІВНЯННЯ ДАНИХ  ДОКУМЕНТІВ З ОПРИБУТКУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ ТА ПЛАТІЖНИХ ВИМОГ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ за лютий 20___ р.

Номер і дата платіжної  вимоги	Постачальник	Назва матеріалу	Ціна, грн.	За платіжною вимогою		За документами складу		Різниця
				кількість	сума, грн.	кількість	сума, грн.	кількість	сума, грн.
112111.11.98	Фірма «К»	Лаки, т	170	26	4420	25	4250	1	170
13318.11.98	Об’єднання «Лаки, фарби»	Фарби, кг	2	880	1760	800	1600	80	160

Таблиця 1.2

НАГРОМАДЖУВАЛЬНА ВІДОМІСТЬ  ПЕРЕВІРКИ ПОВНОТИ ТА СВОЄЧАСНОСТІ ОПРИБУТКУВАННЯ В КАСІ ГРОШЕЙ,ОДЕРЖАНИХ  ІЗ БАНКУ за І півріччя 20___ р.

№ з/п	Дата оформлення виписки	Сума, грн.	Дата одержання грошей у банку за даними виписки	Оприбутковано в касі			Відхилення
				дата	номер ордера	сума, грн.