Контроль і ревізія діяльності

                                                    ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………..                                                                                                   

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО КОНТРОЛЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

………………………………………….                                                                                                                                         

           1.1. Економічний зміст внутрішнього  та зовнішнього контролю на  підприємстві …..                                      

           1.2. Внутрішній та зовнішній контроль  на підприємстві:нормативно-правове  підгрунтя ….

           1.3. Методика внутрішнього та зовнішнього  контролю на підприємстві…………………………     

РОЗДІЛ 2. ВНУТРІШНІЙ ТА ЗОВНІШНІЙ  КОНТРОЛЬ У СВК «ЖУРАВНИКИ»……………………………………….    

            2.1. Економіко-організаційна характеристика  діяльності підприємства…………………..               

            2.2. Організація контрольного процесу  на підприємстві…………………………………………        

            2.3. Методичні засади здійснення  документального  внутрішнього  та зовнішнього контролю на  підприємстві………………………………………………………..

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО КОНТРОЛЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА НАПРЯМИ  ЇХ ВИРІШЕННЯ……………………………………….

ВИСНОВКИ………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………

ДОДАТКИ…………………………………………………………

           

 

 

                                                           ВСТУП

 

У ході опрацювання матеріалів  дисципліни «Контроль і ревізія» нам було дане завдання створити курсовий проект для себе я обрала тему «Внутрішній  та зовнішній контроль підприємства: організація та методика проведення».

Актуальність  теми в ринкових умовах роль контрольно-ревізійної роботи значно зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю неможлива без участі професійно і компетентне підготовлених працівників державної контрольно-ревізійної служби. Тільки об'єктивна обліково-аналітична інформація про діяльність суб'єктів господарювання дає можливість перевірити відповідність діяльності підприємств чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам, які її регулюють. А саме тому я вважаю, що саме внутрішній та зовнішній контроль на підприємстві є основним адже охоплює всі ланки діяльності. Адже державний контроль здійснюється у формі ревізій та перевірок. Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Об’єкт дослідження є СВК «Журавники», Горохівського району, Волинської області на базі якого виконувалась курсова робота.

Предметом є звітність,документація та вся діяльність що підлягає внутрішньому та зовнішньому контролюю. Його методологія та організація на досліджуваному підприємстві.

Метою дослідження  є виявити методи внутрішнього та зовнішнього контролю, його організацію та строки проведення. Сформулювати цілі дослідження діяльності  та документації яка підлягає  контролю тільки чітко організована система контролю за внутрішньою та зовнішньою діяльністю, іншими сферами суспільного життя дає змогу своєчасно виявити й усунути фактори, які створюють перепони для ефективного ведення виробництва й досягнення поставленої мети.  
Визначити як відбувається контроль діяльності в СВК, якими документами оформляється строки здачі результатів перевірок. А також встановити в ході дослідження теми систему контролю за виробництвом і розподілом суспільного продукту, іншими сферами суспільного життя що дасть змогу своєчасно виявити й усунути фактори, які створюють перепони для ефективного ведення виробництва й досягнення поставленої мети. 
Дослідженню проблеми контролю присвячено численні праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, спеціалістів з обліку, аналізу, контролю й аудиту. Теоретичні та методологічні розробки знайшли відображення у фундаментальних працях А. Аксеменко, М.Баканова, І. Бєлобжецького, М. Білухи, Б. Валуєва, Ю. Данилевського, В. Івашкевича, М. Кужельного та інших. Однак проблемі розвитку та необхідності саме внутрішнього аудиту не приділяється достатньо уваги. 
Аналізуючи основні ознаки аудиту очевидним є те, що під внутрішнім аудитом розуміється організована на підприємстві система контролю за додержанням встановленого порядку здійснення бухгалтерського обліку та надійність функціонування системи внутрішнього контролю. Вона діє в інтересах його керівництва і регламентована внутрішніми документами.

 

 

 

 

 

 

 

                                                                         

 

 

                                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                РОЗДІЛ І

 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ  ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО        КОНТРОЛЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Економічний зміст  внутрішнього  та зовнішнього  контролю на підприємстві

Контроль за господарською  діяльністю підприємств і організацій  є однією із найважливіших функцій  господарського керівництва і управління. Контроль як функція управління підпорядкований  вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає цілям управління, які зумовлюються економічними і політичними закономірностями розвитку певної формації. Суть контролю полягає в тому, щоби за допомогою  певної системи перевірок забезпечити  виконання господарських планів, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Функції економічного контролю залежать від дій економічних  законів, форм і цілей суспільства, інтереси якого він забезпечує.

Контроль проявляється як функція системи управління суспільними  процесами. Це стосується переважно  соціального управління, політичного  керівництва держави

Контроль як функція соціального  управління — це система спостереження  і перевірки процесу функціонування відповідного об'єкта у соціальній сфері суспільства з метою  встановлення відхилень від заданих  параметрів. Як функція соціального  управління контроль об'єктивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтрольного  об'єкта.

У контролі як функції соціального  управління яскраво виявляється  його інформаційна суть. Контроль є  універсальним засобом одержання  інформації по каналу зворотного зв'язку. Без механізму зворотного зв'язку між суб'єктом і об'єктом процес соціального управління втрачає  чіткість і цілеспрямованість. Для  того, щоб успішно управляти, той, хто керує, повинен знати результати свого управлінського впливу на об'єкти управління. Контроль дає змогу отримувати оперативну інформацію, яка об'єктивно  відтворює стан справ на підконтрольних об'єктах, відповідність діяльності затвердженій соціальній програмі, дає  змогу виявити недоліки в прийнятих  рішеннях, в організації виконання, способах і засобах реалізації.

Контроль як функція політичного  керівництва є засобом зміцнення  демократії в умовах багатопартійного суспільства. Основна спрямованість  контролю полягає в перевірці  виконання правлячою партією  своїх програмних настанов і передвиборних  платформ щодо прискорення соціально-економічного розвитку країни і подальшого зростання  добробуту народу. Досвід показує, що після приходу до влади правляча партія не завжди виконує передвиборні програми. Тому завдання контролю —  своєчасно виявляти ці порушення  і конституційне усувати їх.

Економічний контроль сприяє підвищенню ефективності виробничої і  фінансово-господарської діяльності підприємств з різними формами  власності. При цьому поєднується  державний контроль і внутрішній контроль власників, зацікавлених у  виконанні державних замовлень, контрактів. За допомогою контролю держава захищає інтереси споживачів, перевіряє якість продукції, забезпечує доступність і вірогідність інформації про кількість і якість асортименту  продукції.

Раціональне господарювання неможливе без застосування економічних  заходів щодо дотримання законодавства  в галузі господарської політики, тобто без систематичного і дієвого  контролю з боку держави за виробництвом, споживанням суспільного продукту, використання як живої, так і матеріалізованої суспільної праці.

Отже, контроль - це система  спостереження і перевірки відповідності  процесу функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням, визначення результатів управлінського впливу на керований об'єкт з виявленням відхилень, допущених в ході виконання  цих рішень. За допомогою контролю встановлюють причини і винних у  відхиленнях із метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому.

Економічний контроль поширюється  на сферу розвитку народного господарства — галузі, підприємства. Економічний  контроль, крім того, передбачає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємства, конкурентоспроможністю його продукції на внутрішньому і  світовому ринку. Отже, зміст економічного контролю — це система конкретних заходів, спрямованих на раціональне  господарювання підприємств з різними  формами власності в умовах ринкових відносин.

Функція економічного контролю поширюється па економічну діяльність усіх ланок народного господарства.

За організаційними формами  економічний .контроль в Україні поділяють на:

1) державний;

2) муніципальний;

3) незалежний;

4) контроль власника.

Контрольно-ревізійна робота відіграє важливу роль в господарському механізмі управління народним господарством, оскільки координує і погоджує ряд  однорідних процесів, виконання яких здійснюється колективом працівників.

Під контрольно-ревізійною роботою розуміють сукупність трудових процесів, пов'язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також із створенням необхідних умов для їх здійснення.

До контрольно-ревізійних процедур відносять організацію  перевірки наявності та стану  матеріальних цінностей, фінансових ресурсів, розрахункових операцій і т.д.

Контрольно-ревізійна робота проводиться у формі ревізій  і перевірок.

Ревізія — це метод документального  контролю за фінансово-господарською  діяльністю підприємства, дотриманням  законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального розкриття  недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Фактично ревізія —  це комплекс взаємопов'язаних перевірок  питань фінансово-господарської діяльності підприємств, що здійснюється з допомогою  прийомів документального та фактичного контролю, спрямований на виявлення  обґрунтованості, доцільності і  економічної ефективності здійснення господарських операцій, стану збереження майна.

Перевірка — це обстеження і визначення окремих ділянок  фінансово-господарської діяльності підприємства або їх підрозділів. На відміну від ревізії перевірки  оформляються довідкою або доповідною запискою.

Форми контрольно-ревізійної роботи можуть бути централізовані (зосереджені  у вищих ланках управління) і децентралізовані (характеризується наявністю контрольно-ревізійного  апарату на підвідомчих підприємствах).

За характером виконання  контрольно-ревізійних процедур виділяють  бригадну, індивідуальну та змішану  форми організації контрольно-ревізійної роботи.

Ревізія або перевірка  здійснюється на підставі розпорядчого документа, підписаного начальником  контрольно-ревізійної служби, начальником  управління, їх заступниками.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну  службу в Україні» ревізія підприємств, установ та організацій за ініціативою  контрольно-ревізійних органів може проводитись не частіше ніж один раз на рік. За дорученням правоохоронних органів ревізія проводиться  в будь-який час.

До завдань контрольно-ревізійної служби належать здійснення контролю за:

• використанням коштів бюджетів усіх рівнів, які входять  до складу бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів;

• виконанням державних  контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів;

• використанням матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перебувають у державній чи комунальній власності, бюджетних  позик та кредитів, а також позик  та кредитів, гарантованих коштами  бюджетів;

• веденням бухгалтерського  обліку і фінансової звітності на підприємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та/або державних цільових фондів, в тому числі валютних.

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Внутрішній та зовнішній  контроль на підприємстві:нормативно-правове  підґрунтя

До державних органів, які здійснюють функції економічного контролю, належать Рахункова палата Верховної Ради України, Державна податкова  адміністрація України, Державна контрольно-ревізійна  служба України, Державне казначейство України, Фонд державного майна України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Міністерство праці  та соціальної політики України, Державний  комітет статистики України, Антимонопольний  комітет України, Національний банк України.

Спеціалізовані органи контролю — Державний комітет стандартизації, сертифікації і метрології України, Державний митний комітет України, Державний комітет у справах  захисту прав споживачів, Державна пожежна інспекція та інші.

Рахункова палата Верховної  Ради України створена відповідно до Конституції України і є постійно діючим органом державного фінансово-економічного контролю. Основне завдання — організація  і здійснення контролю за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частин Державного бюджету, витрачанням бюджетних  коштів, в тому числі здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу  України, визначення ефективності та доцільності  витрачання державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів, контроль за фінансуванням загальнодержавних  програм економічного, соціального  та національного розвитку.