Кодекс професійної етики

       Розділ  9. Оплата за угодою  і комісійні. Необхідно відзначити, що частково питання винагороди Кодекс розглядає в розділі 8 "Незалежність".

       Даним розділом уточнюється, що винагорода аудитора звичайно повинна установлюватися на основі погодинних чи денних розцінок, розрахованих для кожного учасника надання послуги. Відзначається, що винагорода повинна реально відображати вартість наданих аудитором професійних послуг, з огляду на:

       1) досвід і знання, необхідні для здійснення аудиторської діяльності;

       2) рівень підготовки і наявність практичного досвіду осіб, безпосередньо зайнятих у наданні професійних послуг;

       3) час, який необхідно витратити на надання послуг особами, що беруть участь у їхньому наданні;

       4) рівень відповідальності за результати наданих аудиторських послуг.

       На практиці часто буває, що один аудитор пропонує свої послуги по значно меншій вартості, ніж вартість, за якою вони виконувалися попереднім аудитором. Це не буде вважатися неправильним за умови, що нова вартість визначена з обліком перерахованих вище вимог.

       Як і в розділі 8 "Незалежність" даного Кодексу, у даному розділі передбачений пункт 9.7, який обумовлює, що оплата аудиторських послуг, крім надання консультацій, не повинна залежати від яких-небудь непередбачених обставин чи досягнення визначених результатів.

        Питання, пов'язані з визначенням вартості робіт, а також порядок проведення розрахунків, повинні бути обговорені в договорі на надання аудиторських послуг. Понад вартість послуг може бути передбачена компенсація перемінних витрат, таких як, наприклад, витрати на вдрядження. У той же час одержання яких-небудь комісійних винагород, чи відсотків винагород за посередництво, при якому послуги не надавалися, може порушити принципи об'єктивності і незалежності, і тому їх треба уникати.

        Розділ 10. Несумісна з практикою аудиту діяльність. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудитор і аудиторські фірми повинні обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг і інших видів робіт, що мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок чи експертиз. Таким чином, надання декількох видів послуг професійного характеру не впливають на чесність, об'єктивність і незалежність аудитора і не можуть нанести втрату репутації аудиторської професії.

       У той же час аудитор повинен уникати випадків одночасного заняття діяльністю, що не має безпосереднього відношення до аудиторської діяльності.

        Розділ 11. Грошові суми клієнтів. Аудитору не рекомендується зберігати в себе кошти клієнтів. Якщо ж аудитор має сумніви в законності пропонованих для збереження коштах клієнта, то він зобов'язаний відмовитися від надання такої послуги.

       Якщо аудитором все-таки отримані на збереження кошти клієнта, то він повинен:

       а) зберігати кошти клієнта окремо від власних коштів чи коштів аудиторської фірми;

       б) використовувати зазначені грошові суми тільки з метою, для якої вони призначені;

       в) бути готовим у будь-який час відзвітуватися за прийняті на збереження кошти клієнта перед уповноваженими для перевірки особами.

       Розділ 12. Відносини з іншими аудиторами. Процес   розширення   сфери   аудиторської   діяльності найчастіше  приводить  до  утворення  відокремлених  господарських підрозділів у місцях, де діючий аудитор до цього не практикував. У цих умовах клієнт або діючий аудитор,  за погодженням із клієнтом, може  звернутися по допомогу до іншого аудитора,  що здійснює свою діяльність у цих районах,  з метою надання професійних послуг, необхідних для повного виконання завдання.

       Делегування якогось  виду аудиторської  діяльності  може виникнути в ділянці особливих  послуг або завдань.  Масштаб  послуг, запропонованих аудиторами,  продовжує розширюватися  і   найчастіше вимагає   глибоких   спеціальних   знань,  необхідних  для  потреб суспільства.  Оскільки  одному  аудиторові   неможливо   опанувати особливим  досвідом  по  всьому  спектрі  аудиторських послуг,  не раціонально в одній аудиторській фірмі розвивати практику  надання послуг, які не матимуть попиту у клієнтів.

       Як відомо, аудитори  повинні надавати тільки такі послуги, що відповідають їхній професійній компетенції. Тому для професії вцілому і в інтересах клієнтів  важливо,  щоб  аудитори  одержували відповідні консультації від компетентних осіб.

       Аудитор,  що не володіє необхідною кваліфікацією з  тих чи  інших  спеціальних питань,  через побоювання загубити клієнта, може не виявити сумлінності  у  тому,  щоб  направити  клієнта  до іншого аудитора,  який має необхідну спеціальну кваліфікацію.  Тим самим аудитор позбавляє  клієнта  можливості  одержати  ту  якість консультації,  на  яку  він розраховує,  що в остаточному підсумку впливає на правильність прийняття клієнтом рішень.

       Побажання   клієнта  повинні відігравати  першочергову роль для аудитора під час добору професійних консультантів для нього. У зв'язку  з  цим  аудитор  не повинен намагатися в будь-який спосіб обмежувати свободу вибору клієнта при  одержанні  консультацій  зі спеціальних  питань,  більше  того,  він  повинен заохочувати такі наміри клієнта.

     Послуги   або   консультації   аудитора,   що   володіє спеціальною  кваліфікацією,  можуть  бути  затребувані   у   таких випадках:

     а) клієнтом:

          1) після   попереднього  обговорення  і  консультацій із діючим

аудитором;

          2) на   особливе   прохання   або   за  рекомендацією  діючого

аудитора;

          3) без  звертання до діючого аудитора;

     б) діючим аудитором  із належним  дотриманням  зобов'язання  у

конфіденційності.

      Коли  до  аудитора   звертаються   з   проханням   надати аудиторські  послуги  або  консультації,  йому слід з'ясувати,  чи співпрацює передбачуваний  клієнт  із  якоюсь  іншою аудиторською фірмою  (аудитором). 

       Аудитор-спадкоємець  стосовно клієнта, що співпрацює  з  діючим аудитором повинен обмежитися тільки послугами,  наданими згідно особливого завдання,  отриманого від діючого  аудитора  або клієнта,   якщо  клієнту  не  потрібно  інше.  Аудитор-спадкоємець зобов'язаний  усіляко  сприяти  підтримці   нормальних   стосунків діючого  аудитора  з  клієнтом  і  не  повинен  критикувати певних професійних послуг  діючого аудитора,  не   надавши   останньому можливість пред'явити всю відповідну інформацію.

        Аудитор-спадкоємець,  до  якого  клієнт   звернувся   з проханням    виконати   завдання   такого   роду,   що   докорінно відрізняється від виконуваного   діючим   аудитором,   або   від отриманого  спочатку через звертання діючого аудитора або клієнта, повинен розглядати це завдання в рамках  спеціальних послуг  або консультацій.  Перш  ніж  прийняти  будь-які завдання такого роду, аудитор-спадкоємець мусить нагадати клієнту про свій обов'язок, що випливає  з  норм  і  правил аудиту,  а також із положень Кодексу, довести до відома про це діючого  аудитора,  негайно  зробити це,

бажано  в письмовому вигляді,  повідомивши про стратегію клієнта  і загальний характер його звертання.

        Якщо  клієнт  наполягає  на  тому,  щоб  не інформувати діючого аудитора,  аудитор-спадкоємець повинен вирішити, чи досить обгрунтовані  вимоги  клієнта.  За відсутності особливих обставин, неприхильність клієнта до спілкування з діючим аудитором  не  буде переконливою причиною для ненадання інформації.

        Аудитор-спадкоємець  зобов'язаний:

        а) брати  до уваги вказівки, отримані від діючого аудитора або

клієнта в тій мірі, у якій вони не суперечать законодавству;

        б) наскільки   це  можливо,  переконатися,  що  діючий аудитор

посвячений у загальний характер професійних послуг, що робляться.

         Коли є  два або більше аудиторів, що надають професійні послуги клієнтові, доцільніше проінформувати тільки того аудитора, що,    має    безпосереднє    відношення    до   послуг,   наданих аудитором-спадкоємцем.

         Якщо це  прийнятно,  діючий аудитор, окрім  доручень, що стосуються господарської діяльності,  повинен підтримувати контакт з  аудиторами-спадкоємцями  і співпрацювати з ними при наявності обгрунтованих прохань у наданні сприяння.

         Клієнт  має незаперечне право обирати  аудитора і робити заміну на  свій розсуд.

         Без   сумнівів,  законні інтереси власників  підприємств повинні  бути  захищені,  але  не  менше   важливим  є  і  те,  щоб  аудитор-спадкоємець,  який  має намір замінити діючого аудитора, мав можливість  з'ясувати,  чи  є якісь обставини професійного характеру,  з  огляду  на які він не має права надавати послуги.  Це неможливо зробити без прямої співбесіди  з діючим  аудитором.  За відсутності письмового  (або електронною поштою)  прохання  від клієнта діючий аудитор не має права розкривати інформацію про його справи.

         Під час   обміну  інформацією  аудитор   має  можливість переконатися  в  тому,  що обставини,  за  яких пропонується заміна аудитора,  є прийнятними і призначення  може  бути  прийняте.  Крім  того,  такий  обмін  інформацією про клієнта дозволяє підтримувати гармонійні  відносини,  що  повинні  існувати  завжди  між   всіма аудиторами,   до   яких  клієнти  звертаються  по  консультацію  і допомогу.

         Об'єм   інформації,  наданої  й   обговорюваної  діючим аудитором і аудитором-спадкоємцем, залежить від того, чи отриманий письмовий  (або електронною поштою) дозвіл з конкретних питань від клієнта.

        Аудитор-спадкоємець    повинен   тримати   в   суворій таємності й уважно  вивчати  будь-яку  інформацію,  надану  діючим аудитором.

        Надана діючим  аудитором  інформація  може,  наприклад, вказувати,  що  причини   для  його заміни,  висунуті  клієнтом,  не відповідають дійсності.  У ситуаціях, коли між аудитором  і клієнтом виникала  істотна   розбіжність  з  принципових питань аудиторської практики,  ця інформація  може  свідчити  про  те,  що  пропозицію замінити  аудитора  було  зроблено  через  те,  що  діючий аудитор відстоював свою позицію,  виконуючи  свій  професійний  обов'язок, усупереч   протидії   клієнта  або  його  ухиляння,  самоусунення,

небажання обговорювати проблемні  питання.

        Отже,  безпосереднє  спілкування між сторонами дозволяє  аудиторам:

        а) запобігати  прийняттю аудитором-спадкоємцем  призначення на виконання послуг  без з'ясування ним фактів, що стосуються справи;

        б) захищати  інтереси тієї частини представників  підприємства, що  не  володіє   контрольним пакетом акцій,  і  може бути не повною мірою   інформована   (обізнана)   стосовно   обставин,   за   яких запропоновано  зміну аудитора;

         в) захищати  інтереси діючого аудитора у   тих  випадках,  коли запропонована  заміна аудитора є наслідком  сумлінного виконання ним своїх  професійних обов'язків або в  разі спроб чинити  перешкоди   у виконанні ним професійних  обов'язків.

          До прийняття  нового призначення, що передбачає  надання професійних  послуг  аудитору-спадкоємцю,  що  до цього  надавалися попереднім аудитором,  він зобов'язаний:

          а) пересвідчитися,  чи  поставив  до  відома майбутній  клієнт діючого аудитора про намічену заміну і  чи  дав  майбутній  клієнт  дозвіл,  переважно  в письмовому вигляді (або електронною поштою), обговорювати  його  справи  повною  мірою  і   цілком   вільно   з аудитором-спадкоємцем;

          б) отримавши  задовільну відповідь  від  майбутнього  клієнта, він  повинен  зажадати  дозвіл  на  проведення співбесіди з діючим аудитором.  Якщо в такому дозволі відмовлено, або дозвіл не   отримано, аудитор-спадкоємець повинен відхилити призначення,  якщо тільки не існує особливих обставин,  про які аудитор знає, або якщо стосовно необхідних  факторів  не  дане   роз'яснення   яким-небудь   іншим способом;

          в) отримавши  дозвіл,  він  має  попросити   діючого  аудитора, бажано в письмовому вигляді (або електронною поштою):

               1) дати будь-яку інформацію  професійного  характеру,  відому діючому аудиторові,  про яку варто знати до ухвалення рішення про нове призначення;

               2) опрацювати  необхідні  деталі,  що  можуть знадобитися для  того, щоб прийняти рішення.

         У  свою  чергу  діючий  аудитор,  що  не  склав  перед клієнтом  своїх повноважень і зобов'язань,  передбачених договором, отримавши   повідомлення зобов'язаний:

           а)  дати   відповідь,   бажано   в   письмовому  вигляді  (або  електронною   поштою),   з   поясненнями,   що   існують   причини професійного характеру,  згідно з якими аудитор не може приступити до роботи;