Кодекс професійної етики

6. Доброзичливість.  Аудитор повинен проявляти до клієнта добро-

зичливе ставлення. Так, аудитор повинен бути чесним зі своїми клієнтами і докладати всіх свої професійних  зусиль, працюючи в їх інтересах. Аудитор також повинен поводити себе з   колегами так, щоб сприяти співпраці та встановленню гарних з ними стосунків, підвищувати репутацію своєї професії. Аудитор повинен проявляти до клієнта доброзичливе відношення та дотримуватись у спілкуванні з ним спокійного і витриманого тону. Доброзичливість повинна проявлятись і у ставленні до колег.

Методологічні ж принципи, визначені  в нормативах, можуть в окремих  випадках мати необов'язковий характер, проте аудиторам нехтувати ними не слід.

До методолгічних принципів  слід віднести наступні:

1. Дотримання  законодавчих  і нормативних вимог – даний

принцип означає, що аудитор повинен  дотримуватися відповідних вимог  при аудиторській перевірці фінансових звітів.

2. Планування аудиту – здійснюється з метою ефективного прове

дення аудиторської перевірки. Планування означає розробку загальної стратегії виконання завдання та плану аудиту для зменшення аудиторського ризику до прийнятного низького рівня.

3. Розуміння внутрішнього контролю і оцінки ризиків суттєвих

викривлень – означає, що аудитору слід отримати таке розуміння суб’єкта господарювання та його внутрішнього контролю, яке буде достатнім для визначення і оцінки ризиків суттєвого викривлення у фінансових звітах в результаті шахрайства або помилки, а також буде достатнім для розробки і виконання подальших аудиторських процедур.

4. Аналіз роботи виконаної іншими фахівцями  –  означає,  що

аудитор може використати результати роботи інших аудиторів чи експертів, але він повинен визначити як ці результати впливатимуть на аудиторську перевірку. Аудитор під час аудиторської перевірки може розглянути роботу внутрішнього аудитора, при чому він повинен розглянути вплив діяльності внутрішнього аудиту на процедури зовнішнього аудиту.

5. Аудиторські докази – означає,  що аудитор повинен одержати

достатні і відповідні аудиторські  докази внаслідок використання незалежних  аудиторських процедур, які дадуть можливість сформулювати обґрунтовані висновки в процесі підготовки аудиторського висновку.

6. Документація   з аудиторської   перевірки  –   аудитор   має

 документувати свою роботу  у вигляді аудиторської документації або робочих документів, зокрема листів, програм аудиту, меморандумів з окремих питань. Аудитор має своєчасно формувати аудиторську документацію, яка забезпечує:

1. достатній і відповідний запис основи для аудиторського висновку;
2. докази   того,   що   аудиторська   перевірка   виконана  відповідно   до

міжнародних стандартів аудиту та законодавчих і нормативних вимог з питань функціонування суб’єкта господарювання.

7. Формування аудиторського висновку –  означає,  що аудитор

має проаналізувати свої заключення на основі зібраних аудиторських доказів і чітко  сформулювати думку в аудиторському висновку щодо фінансових звітів.

         Метою професії незалежного аудитора визначене забезпечення високого професійного рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, спрямованого на задоволення потреб українського суспільства.

          Для досягнення зазначеної мети аудитор повинен дотримуватися чотирьох основних вимог:

1. вірогідність  – українське суспільство відчуває      потребу в   

користуванні достовірною інформацією.

2. професіоналізм – висуваються вимоги до аудиторів, що можуть

 бути визначені клієнтами,  роботодавцями й іншими зацікавленими  сторонами до фахівців-аудиторів.

3. якість послуг  –  виконання    аудиторських   послуг    повинне

здійснюватися в строгій відповідності з діючими нормативами і правилами аудиту і Кодексу етики.

4. довіра - користувачі послуг аудитора повинні бути упевненими

в тім, що він ніколи не порушить професійної  етики і буде дотримувати її протягом усієї практики.

         Отже, наведені вище принципи, яких повинен дотримуватися професійний аудитор є основою для проведення ефективної аудиторської перевірки суб’єкта господарювання і недотримання хоча б одного з них може  призвести до негативних наслідків для аудитора та клієнта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ АУДИТОРІВ, ЙОГО СТРУКТУРА І ХАРАКТЕРИСТИКА

 

        Аудиторська  палата України, усвідомлюючи відповідальність аудиторської  професії  перед  суспільством  і  виконуючи  головні завдання,  покладені  на  неї  Законом  України  "Про  аудиторську діяльність" (  3125-12  ),  що  полягають  у   сприянні   розвитку незалежного  аудиту в державі,  вирішенні на єдиній методологічній основі  принципових  питань  аудиторської  діяльності,   а   також сприянні   гармонізації   особистих   ділових  якостей  аудиторів, прийняла рішення N 73 від 18 грудня 1998 починаючи з 1 січня  1999 року  затвердити і ввести в дію Кодекс професійної етики аудиторів України.

          Справжній Кодекс запроваджує:

     - правила надання аудиторських послуг;

     - фундаментальні   принципи  етики,  яких  має   дотримуватися аудитор.

Норми  і фундаментальні засади етики,  викладені у Кодексі професійної етики аудиторів,  обов'язкові для виконання усіма аудиторами-практиками  при наданні ними аудиторських послуг.

Професія аудитора має свої особливості і характеризується:

     - володінням   професійними   навичками,   набутими  під  час навчання;

    - взяттям на себе відповідальності як стосовно суспільства в цілому, так і стосовно клієнта зокрема;

             - об'єктивністю у роботі з клієнтами;

              - наданням послуг,  що відповідають найвищим вимогам норм  і правил поведінки і виконання аудиторських послуг.

          Необхідність у спеціальних знаннях,  підготовці і досвіді, потрібних для того,  щоб бути кваліфікованими аудиторами,  а також специфіка послуг,  що їх надає професійний аудитор (як правило,  у користувачів  таких послуг виникають труднощі у розумінні й оцінці їхньої якості),  відповідальність аудитора, а також дотримання ним вимог норм і правил, що регулюють аудиторську практику.

 Головним завданням даного  Кодексу професійної етики аудиторів  є встановлення етичних вимог  для аудиторів-практиків із  метою  забезпечення гарантії високої якості  їхньої  роботи  і  задоволення інтересів суспільства і держави. Таким чином слід зазначити інтереси українського суспільства.

Визначальною   рисою   професії   незалежного  аудитора  є визнання  ним  відповідальності  перед  українським  суспільством. Українське   суспільство   складається   з  клієнтів,  кредиторів, виконавчої   та   державної   влади,   роботодавців,   інвесторів, підприємців   та  інших  суб'єктів  держави,  що  покладаються  на об'єктивність і чесність професійних аудиторів.  Такий стан  справ допомагає   підтримувати   стабільне  і  нормальне  функціонування ринкових  відносин  у  країні.  Ця  довіра  з  боку   українського суспільства   надає   професії   незалежного  аудитора  державного значення.

Але  задоволення  потреби  клієнтів - це  не  кінцева  мета аудитора.  Аудиторські норми і правила,  насамперед,  визначаються інтересами  українського суспільства,  вони допомагають незалежним аудиторам  у  підтримці   прозорості   і   реальності   фінансової звітності,  наданої фінансовим установам,  від яких клієнт отримує кредити і позички,  сприяють  акціонерам  у  одержанні додаткового капіталу.  Консультації  з  питань керування фінансовими ресурсами підприємства   сприяють ефективному   використанню   їх.   Послуги внутрішніх  і  незалежних  аудиторів  забезпечують  впевненість  у правильному   функціонуванні   системи    внутрішнього    контролю підприємства, що  у  свою  чергу  підсилює вірогідність фінансової інформаці про підприємства.    Консультації в галузі оподатковування, що  здійснюються  на  конфіденційній  і довірчій основі,  допомагають одержати правильне уявлення системи  і  порядку  оподатковування  в  країні,  що стимулює їхнє дотримання.

Консультації  з  менеджменту  допомагають  правильному   прийняттю рішень  керівництвом  підприємств.  Таким чином,  суспільна роль діяльності  аудиторів при наданні ними  послуг   впливають   на економічну стабільність і добробут українського суспільства.

Аудитори  є  представниками  еліти  ділової  громадськості країни   тільки  за  умови  надання  ними  професійних  послуг  на постійній основі  і  рівні,  що  відповідає  вимогам  суспільства. Найважливішою   умовою,   від   якої залежить   подальша   доля аудиторської професії,  є  забезпечення  і  підтримка  впевненості суспільства  в  тому, що  послуги виконуються відповідно до його сподівань - на високому фаховому рівні,  згідно з вимогами Кодексу  професійної етики аудиторів і Міжнародних нормативів аудиту.

Завдання,  як і фундаментальні засади аудиторської етики, дають аудиторам тільки основні визначення і поняття. У відриві від Кодексу професійної етики неможливо вирішувати етичні конфлікти.  Тому  Кодекс професійної етики аудиторів дає детальне керівництво застосування на практиці завдань і фундаментальних засад у відношенні  багатьох  типових  ситуацій  і призначений для вирішення етичних конфліктів.

Дотримання вимог Кодексу професійної етики контролюється Аудиторською палатою України в рамках її компетенції.  У випадку не  дотримання вимог Кодексу професійної етики,  аудитором або аудиторською фірмою відповідно до статті 12 "Повноваження  Аудиторської  палати  України"  Закону України "Про аудиторську діяльність" ( 3125-12) вони позбавляються ліцензії,  або  дія ліцензії припиняється на термін,  встановлений Аудиторською палатою України.

 Аудитор  має  право  оскаржити в суді рішення Аудиторської палати України про припинення або  позбавлення  його  ліцензії  на аудиторську діяльність.

Безпосередньо Кодекс професійної  етики аудиторів України складається  з 14 розділів. Перелічимо назви зазначених розділів:

          Розділ 1 — Об'єктивність;

          Розділ 2 — Вирішення етичних конфліктів;

          Розділ 3 — Професійна компетентність;

          Розділ 4 — Конфіденційність;

          Розділ 5 — Податкова практика;

          Розділ 6 — Закордонна діяльність;

          Розділ 7 — Самореклама;

          Розділ 8 — Незалежність;

          Розділ 9 —Оплата за угодою і комісійні;

          Розділ 10 —Несумісна з практикою аудитора діяльність;

          Розділ 11 — Грошові суми клієнтів;

          Розділ 12 — Відносини з іншими аудиторами;

          Розділ 13 — Реклама і пропозиція послуг;

          Розділ 14 – Посібник для прийняття клятви аудитора.

          Охарактеризуємо кожен розділ  Кодексу професійної етики аудиторів  України.

           Розділ 1. Об'єктивність. Принцип об'єктивності зобов'язує аудитора бути безстороннім у думках, чесним і незалежним. Аудитор може надавати широке коло аудиторських послуг, але в будь-якому випадку він повинен демонструвати свою об'єктивність, професіоналізм і неупередженість. Об'єктивності необхідно дотримуватись в будь-яких випадках, звернувши особливу увагу на наступне:

     а) аудитори можуть потрапити в обставини, при яких можливий тиск на їхню незалежність;

     б) аудитор може виявляти упередженість у відносинах з людьми;

     в) під час надання аудиторських послуг керівники аудиторської фірми зобов'язані забезпечити дотримання принципів об'єктивності працівниками аудиторської фірми, а також приваблюваними експертами інших підприємств.

           Для забезпечення дотримання принципу об'єктивності можна рекомендувати наступні норми поводження:

• якщо яка-небудь із ситуацій не укладається в рамки діючих стандартів чи закону — керуйтеся здоровим глуздом і логікою;
• не давайте приводу для виникнення думок про утрату вами об'єктивності і незалежності;
• не дозволяйте пропонувати вам які-небудь подарунки чи підношення, а також пропонувати свої послуги, які можуть послужити приводом засумніватися в об'єктивності ваших дій і суджень;
• у відносинах з людьми виявляйте толерантність і неупередженість;
• забезпечте дотримання принципів об'єктивності працівниками аудиторської фірми, а також експертами інших підприємств, приваблюваними до роботи.