Кодекс професійної етики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………….…….3

1.  ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ 

ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………………………………………......4

1.      Основні елементи визначення аудиторської діяльності……………... 4
2.      Права та обов’язки аудиторів, установлені законодавством………… 5

2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ І ПОВЕДІНКИ АУДИТОРА…………………………………………………………………….  8

3. КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ  ЕТИКИ АУДИТОРІВ, ЙОГО СТРУКТУРА  І ХАРАКТЕРИСТИКА………………………………………………………….  13

ВИСНОВОК……………………………………………………………………  35

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………. 37

 

                                                                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

       Актуальність  теми. Термін «аудит» в перекладі з латинської означає «слухати», «слухач»,  тому зміст цього слова вказує на особливу довіру у взаємовідносинах з клієнтом і означає уважність, зацікавленість у справах клієнта, який звернувся до аудитора.

        Сьогодні інформація  про фінансовий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи та ін. Причому інтереси користувачів фінансової інформації часто не збігаються, тому необхідною є об’єктивна оцінка фінансової звітності фірми, яку надають аудитори.

        Сутність аудиту  полягає в перевірці бухгалтерської  звітності, обліку, первинних бухгалтерських  документів та іншої інформації, що стосується фінансово-господарської  діяльності підприємства з метою  висловлення думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам законів України та національним положенням бухгалтерського обліку.

        Аудитор виступає  помічником і захисником свого  клієнта і зобов’язаний  захищати  його інтереси. Але це не означає, що він повинен захищати клієнта у всіх випадках, адже іноді клієнт може допускати протиправні дії і допускати відхилення від норм. В такій ситуації аудитор повинен своєчасно попередити клієнта про незаконність його дій і можливість негативних наслідків. У зв’язку з цим вивчення етичних норм аудиту є нині надзвичайно актуальними.

         Але святий  обов’язок аудитора - зробити все,  що в його силах з метою  недопущення відхилень підприємством-клієнтом  від законодавства: пояснити, попередити, розказати.

 

 

1. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

1. Основні елементи визначення аудиторської діяльності

 

          Аудиторська  діяльність – це підприємницька  діяльність, яка включає в себе  організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

 Аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов’язковий аудит).

Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов’язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.

2. Права та обов’язки аудиторів, установлені законодавством

 

Відповідно до Закону України  "Про аудиторську діяльність" аудитори й аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності мають право:

1) самостійно визначати форми  і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі діючого законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником;

2) одержувати необхідні документи,  що мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і в третіх осіб. Треті особи, що мають у своєму розпорядженні документи, що стосуються предмета перевірки, зобов'язані надати їх за вимогою аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно завірена замовником;

3) одержувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва і працівників замовника;

4) перевіряти наявність майна,  грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єкта перевірки контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, у відношенні яких здійснюється перевірка документів;

5) залучати на договірних засадах  до участі в перевірці фахівців  різного профілю.

Обов'язки аудитора визначені статтею 19 Закону України "Про аудиторську діяльність", відповідно до якого аудитори й аудиторські фірми зобов'язані:

1) належним чином  проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;

2) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

3) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту  і виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати дані, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах чи в інтересах третіх осіб;

4) відповідати перед замовником  за порушення умов договору  відповідно до чинного законодавства  України;

5) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг і інших видів робіт, що мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок чи експертиз.

6) своєчасно подавати до Аудиторської  палати України звіт про аудиторську  діяльність.

Стаття 20 Закону України визначає спеціальні вимоги, відповідно до яких забороняється проведення аудиту:

1) аудиторам, що мають прямі  родинні відносини з членами органів управління суб'єкта, що перевіряється;

2) аудиторам, що мають особисті  майнові інтереси в суб'єкта, що перевіряється;

3) аудиторам — членам органів управління, засновникам чи власникам суб'єкта, що перевіряється;

4) аудиторам — працівникам суб'єкта господарювання, що перевіряється;

5) аудиторам – працівникам, співвласникам  дочірнього підприємства, філії суб’єкта господарювання, що перевіряється;

6) якщо розмір винагороди за  надання аудиторських послуг  не враховує необхідного для  якісного виконання таких послуг  часу, належних навичок, знань,  професійної та ступінь відповідальності  аудитора;

7) аудиторам в інших випадках, за яких не забезпечуються  вимоги щодо його незалежності.

Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських   фірм,  які  не  є  аудиторами,  а  теж  засновникам,  власникам

учасникам аудиторських фірм забороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів, які здійснюють аудит.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ І ПОВЕДІНКИ АУДИТОРА

            Аудиторські перевірки повинні здійснюватися аудиторами відповідно    до загальноприйнятих у міжнародній практиці стандартів з врахуванням вітчизняного досвіду і свого середовища. Основні принципи і вимоги щодо проведення аудиту визначені міжнародними нормативами аудиту -  № 1 "Мета і основні принципи проведення аудиту" і № 3 "Основні принципи, що регулюють аудит". Останній унормовує принципи аудиторської професійної відповідальності та поведінки , які необхідно застосовувати при виконанні будь-якого аудиту . Вони є основою всіх міжнародних нормативів аудиту, на них має ґрунтуватись і вітчизняний аудит.

           Принципи аудиту – це основні засади, на яких здійснюється аудиторська діяльність. Вони поділяються на дві великі групи:

• фундаментальні принципи;
• методологічні принципи.

           Аудит як вид підприємницької діяльності відносять до інтелектуальної діяльності. У теорії та практиці аудиту важливе місце займає професійна етика аудитора. Вона включає в себе ряд принципів службової поведінки та ставлення до виконання фахових обов’язків, що відповідають вимогам міжнародних нормативів аудиту. Від дотримання цих етичних принципів залежить авторитет фахівця, його професійна придатність виконувати найскладніші завдання.

            Принципи професійної етики обов’язкові  для дотримання в усіх випадках проведення аудиту. До них належать: чесність, незалежність, об'єктивність, професійна компетентність та належна ретельність, конфіденційність, професійна поведінка та доброзичливість.

1. Чесність.   Професійний  аудитор  повинен   бути  відвертим  та

чесним надаючи професійні послуги. Чесність передбачає не просто чесність, а й справедливе ведення ділових  стосунків та правдивість.

2. Незалежність.  Цей принцип являє собою головну рису професії

аудитора. Вона обумовлена тим, що аудитор не є штатним працівником державного органу управління, він не підпорядкований іншим контрольно-ревізійним органам або політичним партіям чи громадським організаціям і не залежить від них. Думка аудитора з фінансових питань не має залежати від гонорару, який виплачується клієнтом.

           На незалежність аудитора можуть  вплинути такі факти:

• фінансові взаємовідносини з клієнтом (володіння  акціями,  робота,

родичі);

• позики, що надаються чи отримуються  клієнтои,  посадовою особою

чи великим акціонером компанії клієнта.

          Принцип  незалежності аудитора поділяється  на:

• незалежність думки – та спрямованість думок, яка дає можливість

надати висновок без будь-якого  впливу, який може ставити під загрозу  професійне судження та діяти чесно  з об’єктивністю і професійністю;

• незалежність поведінки – уникнення фактів  та обставин на стільки

суттєвих, що розсудлива та поінформована  третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію в тому числі застосовані  застережні заходи обґрунтовано дійшла б висновку, що чесність, об’єктивність чи професійний скептицизм фірми, члена групи з надання впевненості знаходяться під загрозою.

3. Об'єктивність. Об'єктивність  є  поєднанням   неупередженості,

інтелектуальної чесності та відсутності конфлікту інтересів.  Аудитору слід бути справедливим  та не дозволяти собі необ’єктивності або  упередженості,

конфлікту  інтересів та впливу інших осіб,   які будуть завдавати  шкоди його об’єктивності.

4. Професійна компетентність та належна ретельність. Аудитору

необхідно виконувати послуги з належною ретельністю,  компетентністю та старанністю. Він повинен постійно підтримувати професійні знання, навички на  рівні,  потрібному для надання клієнтові чи  роботодавцеві професійних послуг компетентної особи, яка опирається на сучасні методи роботи,сучасне законодавство, тенденції у практиці.

5. Професійна поведінка.  Аудитор має дотримуватися відповідних

законодавчих актів та інших нормативних документів, утримуватися від будь

яких дій , що можуть дискредитувати професію.