Фінансовий облік

Рисунок 3.2 - Коресподенція рахунка 63 «Рахунки з постачальниками та підпрядниками»

Аналітичний облік ведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними) партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги: характер товару, можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки, зберігання вантажу. Якщо з іноземним постачальником є домовленість про пред'явлення рахунку на кожну транспортну партію, то за облікову партію приймається партія, оформлена одним рахунком постачальника.Побудова аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками має забезпечити можливість отримання необхідних даних по:

• акцептованих та інших розрахункових документах термін оплати, яких не настав;
• неоплачених в строк розрахункових документах постачальникам за невідфактурованими поставками;
• виданих векселів, термін оплати, яких не настав.

3.3 Стан обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками в        ТОВ «Спецбуд»

Підприємство ТОВ « Спецбуд» для обліку поточних зобов’язань по рахунках з постачальниками та підрядниками за одержані ТМЦ, виконані роботи і надані послуги на на підприємстві призначений рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». По кредиту рахунка 63 відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників ТМЦ, прийняті роботи, надані послуги, по дебету – її погашення, списання. Основними джерелами інформації для контролю розрахункових  відносин по товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками. При купівлі товарів укладається договір купівлі–продажу або договір підряду. Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками проводяться на підставі документів постачальника : накладних, рахунків–фактур, рахунків, податкових накладних, товарно–транспортних накладних .

Розрахункові документи, які надає підприємство-постачальник  підприємству ТОВ «Спецбуд» на суму оплати за надані послуги  повинни бути акцептовані. Після цього ТОВ «Спецбуд» надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару і отримує виписку уповноваженого банку про списання грошових коштів  на поточному рахунку. Розглянемо первинну документацію з обліку розрахункоих операцій.

Рахунок–фактура – це розрахунковий документ, що виписується  постачальником на ім’я ТОВ «Спецбуд» на кожну партію відвантаженої продукції, а також за виконані роботи і послуги. У ньому зазначається найменування, адреса і розрахункові рахунки постачальника, а також розрахунок вартості пред’явленої платнику для оплати. Рахунок–фактура одночасно є документом, на підставі якого здійснюється приймання за кількістю і якістю. Надходження товарно–матеріальних цінностей без рахунка–фактури називається невідфактуреним постачанням. Оприбуткування запасів за невідфуктуреним постачанням здійснюється оформленням  Акта про приймання .

 Податкова накладна  застосовується відповідно до  Закону «Про податок з додаткової  вартості» поряд з іншими первинними  документами. Податкова накладна  є підставою для нарахування  суми податкового кредиту                       ТОВ «Спецбуд» і суми податкового зобов’язання постачальником. Форма податкової накладної затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165. Податкова накладна складається на момент винекнення податкових зобов’язань підприємства у двох примірниках. Оригінал надається ТОВ « Спецбуд», друга копія залишається у постачальника товару. При цьому видається товарний чек, інший платіжний документ що підтверджує передачу товарів або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів на перевищує 20 грн. При цьому підставою для збільшення податкового кредиту є товарний чек. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товару. Якщо вартість часткового постачання не може бути визначена, то перелік цих товарів вказується в Додатку до податкової накладної за формою додатку №1 до податкової декларації. Якщо після продажу товару здійснюється будь–яка зміна суми компенсації за продаж товарів, включаючи прерахунок у випадках повернення проданих товарів, податок нарахований у зв’язку  з таким продажем перераховується відповідно до змін базового оподаткування. При цьому постачальник зменшує суму подакового зобов’язання на відповідну суму корегування, а підприємство збільшує суму податкового зобов’язання на цю ж суму в період , протягом якого була зменшена сума компенсації постачальником ТМЦ. Дані податкових накладних записуються до Книги обліку придбання товарів. У книзі обліку окремо враховуються операції, пов»язані з придбанням товарів, із правом внесення в податковий кредит і без такого права. Окремо на підприємстві ведеться облік, операцій вартість яких не включається до складу валових витрат і не підлягає амортизації.

Аналітичний облік на підприємстві ведуть по окремим рахункам постачальників і підрядників, фактам поставки невідфактурованих поставок або оплати не поставлених матеріальних цінностей в розрізі постачальників і підрядників. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведеться у відомості за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» . У цій відомості синтетичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками співвідноситься з аналітичним обліком, який забезпечує отримання слідуючої інформації: даних про заборгованість постачальникам по розрахунковим документам, строк оплати котрих не настав; по неоплаченим в строк розрахунковим документам; за невідфактурованими поставками. Узагальненні данні з відомості переносятся до Головної книги.

4 ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА  АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ

4.1 Мета та завдання аудиту кредиторської заборгованості

Мета аудиту операцій за зобов’язаннями полягає в становленні  первинних даних  відносно  наявності зобов’язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення  обліку  зобов’язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, Національним положенням (стандартам)  бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов’язань, законності проведених розрахунків, достовірності відображення стану зобов’язань і звітності господарюючого суб’єкта.

Метою аудиту стану розрахунків  є встановлення достовірності даних  відносно повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку розрахунків у відповідності до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб’єкта.

Завданнями аудиту операцій за довгостроковими та поточними  зобов’язаннями є:

• оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;
• встановлення достовірності даних бухгалтерського обліку операцій із зобов’язаннями;
• встановлення наявності, правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів, що визначають права та обов’язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг);
• аналіз правильності і повноти отримання оплати за придбанні матеріальний запаси, їх оприбуткування;
• встановлення причини утворення заборгованості її виникнення і реальності отримання;
• встановлення своєчасності розрахунків з бюджетом, перерахування;
• заборгованості кредиторам;
• оцінка системи розрахунків з персоналом, що діє на підприємстві та ефективності стану синтетичного та аналітичного обліку операцій з оплати праці та розрахунків з персоналом підприємства за період, що перевіряється;
• встановлення правильності організації обліку робочого часу і виробітки (виконаного обсягу робіт) на підприємстві, обґрунтованості нарахування заробітної плати, проведення утримань з неї;
• оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і  перевірка правильності відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості;
• перевірки дотримання  податкового законодавства по операціях, пов’язаних із розрахунками з оплати праці, з позабюджетними фондами, за соціальним страхуванням та забезпеченнями;
• встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обґрунтування управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами; розробка заходів з реалізації результатів конторою з метою попередження зловживань і порушень.

 Основними завданнями стану розрахунків є:

• перевірка правильності документального оформлення операцій з розрахунками та відображення цих операцій й в обліку і звітності;
• оцінка стану синтетичного і аналітичного обліку розрахунків; якості відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, облікових регістрах та звітності;
• перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов’язаних з розрахунками з різними кредиторами.

5 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  ОБЛІКУ ТА АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ В ТОВ «СПЕЦБУД»

Розрахункам з постачальниками і підрядникамистали приділяють багато уваги як в юридичній літературі, так і в законодавстві України. Розрахунки у своїй цілісності формують певну систему. Система розрахунків з постачальниками є складовою загальної національної грошової системи.        

Прибутковість діяльності підприємства залежить від швидкості обороту капіталу, що визначається цілим комплексом економіко-організаційних заходів. Його частиною є розрахунки між суб’єктами господарської діяльності. Для дотримання діючих правил розрахунків слід запобігати їх простроченню, сприяти зменшенню кредиторської і дебіторської заборгованостей. Чим швидше здійснюється процес розрахунків, тим ефективніше працює економіка.

Порядок і форми розрахунків з постачальниками визначаються господарськими договорами, внаслідок виконання яких у підприємства виникають поточні зобов’язання – кредиторська заборгованість. Господарський договір є найбільш поширеною і важливою підставою виникнення зобов’язання, основною формою реалізації товарно-грошових відносин у ринковій економіці. Сучасна економіка побудована так, що підприємець має постійно вести розрахунки з різними юридичними та фізичними особами. У процесі діяльності підприємства повинні купувати матеріальні цінності: сировину, пальне,запасні частини, різні товари тощо, оплачувати за виконанні роботи і послуги. На цій стадії виникають широкі розрахункові відносини з постачальниками та підрядниками. З виробництва одержують готову продукцію, яку реалізують покупцям, з якими теж виникають розрахунки. Разом з тим підприємства здійснюють платежі в бюджет по податках, відрахування на соціальні заходи та в різні фонди. Водночас наявні розрахунки з фізичними особами при видачі грошей підзвіт, утриманній виплаті аліментів, по нестачах цінностей та інші.

Отже, підприємство постійно має розрахунки. Правильна організація їх обліку має важливе значення для ефективного використання коштів. Процес придбання засобів виробництва є важливою передумовою для здійснення основної діяльності підприємства.

Процес постачання (придбання) – це сукупність операцій, спрямованих на забезпечення підприємства предметами та засобами праці, необхідними для здійснення господарської діяльності. У процесі придбання відбувається заготівля всього необхідного для процесу виробництва: основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних ресурсів. Цей процесс має відбуватися безперервно та рівномірно, оскільки надлишок або нестача матеріальних запасів негативно впливає на кінцевий результат господарської діяльності. Основні завдання обліку процесу придбання такі:

– правильне і своєчасне встановлення обсягу необхідних оборотних і необоротних активів;

– виявлення всіх витрат, пов’язаних із заготівлею засобів  та предметів праці;

– визначення фактичної собівартості придбаних засобів та предметів праці;

– визначення результатів  постачальницької діяльності, облік розрахунків із постачальниками за придбані цінності.

Центральним моментом обліку процессу постачання є облік розрахункових операцій з постачальниками та підрядниками. На                    ТОВ « Спецбуд» розрахунки з конкретним підприємством зосереджувались на одному рахунку на 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», який має три субрахунки:

– 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками»;

– 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками та підрядниками»;

– 633 «Розрахунки з учасниками».

На жаль, субрахунок 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» не показує заборгованість за кожним договором, не видно яка заборгованість поточна – термін сплати якої ще не настав, а яка вже прострочена. Досліджуючи й аналізуючи організацію бухгалтерського обліку на    ТОВ «Спецбуд» для полегшення ведення бухгалтерського обліку кредиторської заборгованості за конкретними договорами, пропонуємо ввести у План рахунків додатковий позабалансовий рахунок 10 «Кредиторська заборгованість»:

• 101 «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, термін сплати якої ще не настав з вітчизняними постачальниками»;
• 102 «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, термін сплати якої ще не настав з іноземними постачальниками»;
• 103 «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, прострочена з вітчизняними постачальниками»;
• 104 «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, прострочена з іноземними постачальниками».