Фінансовий аналіз підприємства шахта «Ломуватська»

К =

 де:

 С - собівартість  реалізованої продукції.

На початок  періоду:

К = =

 На кінець  періоду: 

К =

      Для здійснення контролю не  тільки за собівартістю реалізованої  продукції, але і за змінами  в політиці ціноутворення розраховують  коефіцієнт рентабельності продажів, визначається відношенням чистого  прибутку до суми виручки від  реалізації без непрямих податків:

    К =

      де:

    - В  - виручка (нетто) від продажу  товарів, робіт, послуг.

    На  початок періоду:

    К =

      На кінець періоду: 

    К =

      Розрахунки показників оборотності:

    Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості розраховується в частках одиниці  і представляє собою відношення отриманої за аналізований період виручки  від продажів за вирахуванням непрямих податків до середньорічної сумі дебіторської заборгованості. Зворотній даного коефіцієнту - величина, помножена на кількість  календарних днів аналізованого  періоду є тривалість обороту  дебіторської заборгованості в календарних  днях:

       К = К =

     З =

 де:

- Вн - виручка  від продажів за вирахуванням непрямих податків, тис. грн;

- Сума дебіторської заборгованості  в середньорічному вираженні, тис. грн.

На початок  періоду:

К =

З =

 На  кінець періоду: 

К =

З =

     2. Коефіцієнт оборотності кредиторської  заборгованості - відношення собівартості  реалізованої продукції до середньорічної  сумі кредиторської заборгованості, включаючи в повному розмірі  короткострокову кредиторську заборгованість  і частина довгострокової заборгованості, що припадає до оплати у  поточному році. Величина, зворотна  значенню даного коефіцієнта,  помножена на кількість календарних  днів аналізованого періоду, відображає  оборотність кредиторської заборгованості  в календарних днях.

      К =

    З =  

      де:

    Ср - собівартість реалізованої продукції  за аналізований період, включаючи  комерційні та управлінські витрати, тис.грн;

     - Сума кредиторської заборгованості  за аналізований період у середньорічному виразі, тис. грн.

На початок  періоду:

    К =

    З =

      На кінець періоду: 

    К =

    З =

     3. Коефіцієнт оборотності виробничих  запасів ранет відношенню собівартості  реалізованої продукції до середньорічної  вартості виробничих запасів  за аналізований період. Величина, зворотна цьому коефіцієнту, помножена  на кількість календарних днів  аналізованого періоду, відображає  кількість днів відволікання  коштів:

      К =

    З =

      де:

    ВЗ - сума виробничих запасів у середньорічному обчисленні за аналізований період, тис. грн.

    На  початок періоду:

      К =

    З =

      На кінець періоду: 

      К =

    З =

     4. Коефіцієнт закріплення оборотних  активів розраховується як відношення  середньорічної вартості оборотних  активів до виручки-нетто. Оборотні  активи для розрахунку приймаються  у середньорічному обчисленні:

    К =

      На початок періоду: 

 К =

 На кінець  періоду:

К = К =

     5. Коефіцієнт оборотності власного  капіталу розраховується як відношення  виручки-нетто за аналізований  період до середньорічної вартості  власного капіталу. Величина, зворотна  значенню даного коефіцієнта  і помножена на 365, відображає  тривалість одного обороту власного  капіталу в календарних днях:

      К =

    З =

      На початок періоду: 

    К =

    З =

      На кінець періоду: 

    К =

    З =

    Розраховані фінансові коефіцієнти та нормативні значення найважливіших показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, зручно представити у вигляді  нижченаведеної зведеної таблиці.

«Фінансові коефіцієнти по Шахті « Ломуватська»

      Таблиця 7

       

           Таким чином, по підприємству: не вистачає оборотних активів для покриття короткострокових зобов'язань; власний капітал менше величини необоротних активів;діяльність підприємства за аналізований період була не рентабельна, отримано збиток; скоротилася частка власного капіталу в джерелах майна; збільшилася величина позаоборотних активів, Що свідчить про зростання виробничої бази; неліквідний баланс підприємства, коефіцієнти ліквідності мають значення нижче нормативних; значно нижче норми платоспроможність (15% нормативного значення); кредиторська заборгованість підприємства більше дебіторської це говорить про те, Що підприємство не може покрити кредиторську заборгованість і про те, що підприємство не має вільних грошових коштів; фінансовий ризик не досяг критичного рівня, Так як підприємство має можливість покрити позиковий капітал власним капіталом недостатньо забезпечено власними оборотними засобами; за звітний період підприємство стало більш рентабельним в порівнянні з минулим звітним періодом.

   
 

Висновки та пропозиції

    Обчислення  собівартості одиниці продукції  має важливе значення для оперативного керівництва роботою підприємства, оскільки дозволяє вчасно розкрити внутрішні  резерви і використовувати їх для подальшого зниження собівартості продукції, підвищення її конкурентоспроможності. Калькуляції використовуються для  планування собівартості продукції  і встановлення обгрунтованих цін  на неї з урахуванням попиту на них на ринку.

    Калькуляція виробничої собівартості на підприємстві «Шахта «Ломуватська» здійснюється з використанням попроцессної (попередільної) системи обліку з елементами нормативної системи обліку витрат, тому що кожен процес має величезне значення для загальної технології видобутку.

        У вугільній промисловості калькулюється вся кількість видобутого вугілля, тобто валовий видобуток. Для визначення собівартості 1 тони видобутку вугілля загальна сума витрат на виробництво поділяється на калькуляційну видобуток вугілля на розрізі. У калькуляційну видобуток входить все вугілля, в тому числі витрачено на виробничо-технічні потреби. Вугілля, що пройшло перевірку на відповідність затвердженим технічним умовам і оформлений приймально-здавальної документації, є готовою продукцією на підприємстві і об'єктом калькулювання для визначення собівартості. А, крім того, об'єктом калькулювання є розкривні роботи та розкриті запаси.

         Забезпечення кращих результатів роботи підприємства при  найменших витратах, дотримання режиму економії вимагають постійного спостереження  за всіма складовими виробничої собівартості, глибокого аналізу витрат за статтями і елементами. При цьому особливо ретельно повинні аналізуватися  витрати, питома вага яких у загальній  сумі витрат найбільший, а також  витрати основних процесів виробництва  при попроцессном системі обліку витрат.

         Проведений аналіз собівартості продукції на підприємстві «Шахта «Ломуватська» свідчить про те, що в структурі виробничих витрат на даному підприємстві найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати, що говорить про матеріаломістким характері виробництва. Отже, найважливішим напрямком зниження витрат на виробництво буде пошук резервів по скороченню цих витрат. Як відомо, головним джерелом економії матеріалів є їх раціональне використання.

         Також результуючі  дані аналізу показують, що найбільшу  питому вагу займають виробничі витрати  на розкривні роботи як у планових (41,7%), так і у фактичних показниках затрат (51,4%), що говорить про важливість даного процесу в загальному технологічному циклі видобування вугілля на підприємстві. Отже, найважливішим напрямком зниження витрат на виробництво буде пошук резервів по скороченню цих витрат.

         Таким чином можна  зробити висновок про те, що фактор виробничих витрат не тільки важливий, але і багато в чому є визначальним у стратегії підприємства, його гнучкості  в умовах ринкової економіки. Грамотна облікова політика щодо витрат на виробництво, їх правильна калькуляція, своєчасна  звітність і правильний розподіл коштів як за часовими періодами, так  і за сферами діяльності може реально  змінити картину виробничої сфери  Казахстану на краще вже зараз.

             У результаті аналізу було визначено, що найбільш впливає на собівартість видобутку вугілля видом витрат є матеріальні витрати на розкривні роботи. У результаті аналізу матеріальних витрат на розкривні роботи на підприємстві «Шахта «Ломуватська» було виявлено, що товарно-матеріальні запаси на підприємстві використовуються ефективно, але поліпшення їх використання матеріальних ресурсів - одне з найважливіших завдань цього підприємства.

              В якості рекомендацій для більш економного використання матеріалів можна запропонувати вдосконалення контролю за збереженням матеріальних ресурсів та впровадження елементів логістики в управління забезпеченням матеріальними ресурсами. Також дане підприємство має можливість впливати на величину витрат матеріальних ресурсів, починаючи з їх заготівлі. Основною умовою зниження витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції є вдосконалення технології виробництва, використання прогресивних видів матеріалів, впровадження технічно обгрунтованих норм витрат товарно-матеріальних запасів.