Фінансовий аналіз підприємства шахта «Ломуватська»

 

        З таблиці 6 видно, що у звітному році показник валового доходу на гривню матеріальних витрат на підприємстві шахта «Ломоватська» підвищився на 148,2 гривень, у тому числі за рахунок зміни:

а) матеріаловіддачі:

Δ МВ * ДД (пл) * R (пл) = 0,16 * 1,01 * 1,02 = 0,16 гривень.

б) частки реалізованої продукції в загальному обсязі її виробництва:

МВ (факт) * Δ ДД * R (пл) = 10,15 * 0,15 * 1,02 = 1,55 гривень.

в) рентабельності обороту:

МВ (факт) * ДД (факт) * Δ R = 10,15 * 1,16 * 12,48 = 146,9 гривень.

Таким чином, баланс відхилень: 0,16 1,55 146,9 = 148,6. У зв'язку з тим, що у звітному періоді показник доходу на 1 гривню витрат на ТМЗ підвищився на 148,6 гривень, слід зробити висновок про те, що товарно-матеріальні запаси на підприємстві використовуються ефективно, але поліпшення їх використання матеріальних ресурсів - одне з найважливіших задач промислових  підприємств. Чим краще використовуються сировина і матеріали, тим менше  їх витрачається для вироблення певної кількості продукції, тим самим  створюється можливість збільшити  обсяг виробництва промислової  продукції. 

2.3 Значення і шляхи зниження собівартості продукції  

            В умовах ринкової економіки роль і значення зниження собівартості продукції на підприємстві різко зростають. З економічних і соціальних позицій значення зниження собівартості продукції для підприємства полягає в наступному:

        - У збільшенні чистого доходу, що залишається в розпорядженні підприємства, а, отже, у появі можливості не тільки в простому, але і розширеному виробництві;

        - У появі можливості для матеріального стимулювання працівників і вирішення багатьох соціальних проблем колективу підприємства;

         - У поліпшенні фінансового стану підприємства і зниження ступеня ризику банкрутства;

          Вирішальною умовою зниження собівартості служить безперервний технічний прогрес. Впровадження нової техніки, комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, вдосконалення технології, впровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції.

    Серйозним резервом зниження собівартості продукції  є розширення спеціалізації. Зниження собівартості продукції забезпечується, насамперед, за рахунок підвищення продуктивності праці. На підприємстві Шахта Ломуватська» прибуток в 2009 році в порівнянні з 2008 роком істотно знизилася, також знизився обсяг випущеної продукції. На тлі всіх цих тенденцій фонд заробітної плати зріс, що є неприпустимим. Рівень інфляційних процесів у розглянутий період був на звичайному рівні. Тому можна зробити висновок про низьку ефективність організації оплати праці через не стільки неспроможності механізму її здійснення, скільки на основі погіршення загальної ситуації на розрізі (спаду обсягів виробництва, старіння і знос основних засобів підприємства та ін).

    Рекомендації  щодо усунення виявлених недоліків  в управлінні та оплати праці на підприємстві шахта «Ломуватська»:

    1.Необхідно переглянути штатний розклад, сітку тарифних ставок.

    2.Рекомендується облік робочого часу вести в стандартній формі табеля обліку та використання робочого часу.

    3. У наказах на виплату премій  чітко вказувати джерело фінансування.

    Правильний  вибір форм і систем заробітної плати  в конкретних виробничих умовах, відповідність  рівня заробітної плати виконуваній  роботі відіграє важливу роль у підвищенні якості праці працівників.

    Таким чином, системи мотивації і стимулювання праці використовуються як інструмент у визначенні поведінки працівників  на виробництві, його ціннісних установок, в кінцевому підсумку для відбору  працівників із особистісним характеристикам.

    Підприємство  «Ломуватська», якщо дозволяють кошти, проводить заходи з підвищення кваліфікації (тарифного розряду) працівників шляхом їх додаткового навчання, як і виділяє грошові кошти на преміювання.

         Матеріальні витрати, як відомо, у вугледобувній промисловості  займають велику питому вагу в структурі  собівартості продукції, тому навіть незначне заощадження сировини, матеріалів, палива і енергії при виробництві  кожної одиниці продукції в цілому по підприємству дає великий ефект.

         Ефективність виробництва  значною мірою залежить від управління матеріальними ресурсами - планування, нормування, забезпеченості і використання, а також організації їх зберігання. Це обумовлено такими факторами значимості матеріальних ресурсів у виробництві:

         - Витрати на матеріальні  ресурси - основна частина собівартості  продукції;

         - Виробничі запаси  складаються з основної суми  власних оборотних коштів, Тому  прискорення їх оборотності - великий резерв підвищення ефективності;

         - Правильна організація  управління матеріальними ресурсами  - умова ритмічності виробництва;

         - Жорсткість нормування  споживання матеріальних ресурсів  і лімітування вимагають посилення  режиму економії.

         Найважливіше значення в боротьбі за зниження собівартості продукції має дотримання найсуворішого  режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської  діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у  зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скорочення витрат на обслуговування виробництва та управління, у ліквідації втрат від браку й інших непродуктивних витрат.

      Поточні витрати на запаси повинні також включати складські витрати. Вони виникають із збільшенням запасів у порівнянні з нормованим об'ємом, тому що в цьому випадку потрібне розширення складів і т.п. У поточні витрати також слід включити витрати на страхування, псування товарів, розкрадання і т.д.

    Найважливішою умовою для вдосконалення управління матеріальними ресурсами є зниження їх витрат на одиницю продукції, зниження матеріаломісткості. У зв'язку з  цим необхідно знижувати норми  витрачання матеріалів

    Підприємство  «Шахта Ломуватська» має можливість впливати на величину витрат матеріальних ресурсів, починаючи з їх заготівлі. Сировина і матеріали входять у собівартість за ціною їх придбання з урахуванням витрат на перевезення, тому правильний вибір постачальників матеріалів впливає на собівартість продукції. Важливо забезпечити надходження матеріалів від таких постачальників, які знаходяться на невеликій відстані від підприємства, а також перевозити вантажі найбільш дешевим видом транспорту. При укладанні договорів на постачання матеріальних ресурсів необхідно замовляти такі матеріали, які за своїми розмірами та якістю точно відповідають планової специфікації на матеріали, прагнути використовувати більш дешеві матеріали, не знижуючи в той же час якості продукції.

    Таким чином, основною умовою зниження матеріальних витрат на підприємстві «Шахта Ломуватська» є: вдосконалення облікових робіт, забезпечення контролю за збереженням товарно-матеріальних запасів, використання прогресивних видів матеріалів, впровадження технічно обгрунтованих але рм витрат товарно-матеріальних запасів. 

            
 
 
 
 
 

    3 Фінансовий аналіз  підприємства Шахта «Ломуватська»

            Для загальних висновків по фінансовому стану підприємства складається короткий звіт за результатами попереднього читання, аналізу структури і динаміки показників звітності, фінансових коефіцієнтах, а також за результатами аналізу додатково залучених матеріалів і при необхідності офіційних методичних положень та інших методичних підходів до оцінки можливого банкрутства.

    Одним з показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність, тобто. можливість своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання наявними грошовими  ресурсами.

    Найбільше застосування в якості показника  ліквідності отримав коефіцієнт поточної ліквідності (КПЛ), який визначається як відношення поточних активів до поточних пасивів.

    Коефіцієнт  поточної ліквідності показує ступінь  покриття оборотними активами короткострокових зобов'язань.

    

 де:

- КПЛ - коефіцієнт поточної ліквідності;

- ГК - грошові кошти, тис грн;

- КФВ - короткострокові фінансові вкладення, тис. грн;

- ДЗ - дебіторська заборгованість, тис. грн;

- 3 - запаси, тис.  грн.;

- Кткр - короткострокові кредити, тис. грн;

- КРЗ - кредиторська заборгованість, тис.грн.

На початок  періоду 

 К =

 На кінець  періоду 

К =

Наступним показником ліквідності є коефіцієнт термінової ліквідності.

Коефіцієнт  термінової ліквідності - відношення сукупності грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і короткострокової дебіторської заборгованості, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної  дати, до суми короткострокових фінансових зобов'язань.

 К =

 На початок  періоду:

 К =

 На кінець  періоду: 

К =

Найбільш  мобільною частиною оборотних засобів  є грошові кошти і короткострокові  фінансові вкладення, оскільки вони можуть бути швидко перетворені в  готівку. Оборотні кошти у формі  грошей готові до негайного платежу. Для цих цілей розраховується коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності визначається відношенням коштів і короткострокових фінансових вкладень до всієї суми короткострокових боргів підприємства.

 К = К =

      На початок періоду: 

      К = К =

      На кінець періоду: 

      К = К =

         З розрахунків видно, що на кінець звітного періоду коефіцієнт абсолютної ліквідності активів підвищився. Він показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена за рахунок наявної готівки. Чим вище його величина, тим більше гарантія погашення боргів В якості міри ліквідності виступає робочий капітал (або чистий оборотний капітал), який представляє собою перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями:

     ЧОК = -

 На початок  періоду: 

 ЧОК = (375 53383 7000 28838) - 214862 = - 125266 тис. грн.

 На кінець  періоду: 

 ЧОК = (173 4400 1278 77 58449) -390014 = - 199115 тис. грн.

 Коефіцієнт  поточної платоспроможності визначається  як відношення суми платіжних  засобів до суми короткострокових  зобов'язань: 

К =

 На початок  періоду: 

 К =

 На кінець  періоду: 

К =

        Для оцінки поточної платоспроможності використовується також коефіцієнт поточної платіжної готовності, визначається як відношення суми коштів на розрахунковому рахунку до різниці між кредиторської та дебіторської заборгованістю:

 К = К =

 На початок  періоду: 

К =

На кінець періоду:

 К =

       Поточна платоспроможність - це більш вузьке поняття, яке не може бути поширене на перспективу, тому на ряду з поточної платоспроможністю вивчається і перспективна платоспроможність. Для її характеристики використовується коефіцієнт чистої виручки.

 К = К =

де

- І - сума амортизації  майна за аналізований рік, тис. грн;

- ЧП - чистий  прибуток, тис. грн;

           - ВН - виручка від продажів (за оплатою) за вирахуванням непрямих податків, тис. грн.

           Даний коефіцієнт характеризує частку вільних грошових коштів у що надійшла виручці. Ці вільні грошові кошти підприємство може використовувати для погашення зовнішніх зобов'язань або інвестувати в основний капіталНа початок періоду: