Финансовий облік заробітньої плати

В сучасній економічній системі  застосовують такі системи заробітної плати: тарифні, преміальні, колективні форми оплати. Їх вибір залежить від трьох основних факторів: а) ступені контролю робітником кількості і якості виробленої продукції; б) ретельності, з якою продукція може бути врахована; в) рівня витрат, пов’язаних із впровадженням тієї чи іншої системи оплати праці.

Тарифна система є основою  організації оплати праці, яка включає  тарифні сітки,тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівники – залежно від їх кваліфікації за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. За тарифної системи заробітна плата залежить від безперебійної роботи устаткування, від складності праці, яка виражена відповідним розрядом і ставкою. Тарифні системи оплати і посадові оклади службовців та інженерно-технічних працівників розробляються на основі оцінки різних трудових характеристик. Найширше при цьому використовується система аналітичної оцінки, коли тарифні ставки встановлюються залежно від відносної складності виконуваних робіт за такими групами факторів: кваліфікація виконавця ( освіта, досвід роботи,професійна підготовка), розумові та фізичні зусилля, його відповідальність за матеріали, устаткування та ін., умови праці ( тяжкі, непривабливі, тощо).

Для ретельного вивчення якості робочої сили застосовується система  оцінювання заслуг, згідно з якою для  кожного фактора, що оцінюється( якість праці,продуктивність, виробіток, професійне знання, здатність пристосовуватись, надійність, ставлення до роботи та інше), складається шкала оцінок робітників у балах. До оцінки заслуг вносять такі показники, як відданість фірми, готовність до співробітництва, що прирівнюється до фактора кваліфікації.

Преміальні система заробітної плати пов’язують тарифні ставки з нормами витрат праці певною функціональною залежністю. Вони застосовуються там, де робота має характер одноманітних операцій, може бути виміряна і виконується  в темпі, який підлягає контролю окремої  особи або групи робітників. Поточний контроль за робітником зведено до мінімуму. Застосування преміальних  форм оплати праці грунтується на прийомах відрядної і погодинної заробітної плати.

Відрядно-преміальна система  передбачає сплачування робітникові  певної суми за кожен виріб. За норматив береться найменш можливий обсяг  виробітку, завдяки чому він поширюється  на більшість робітників. Ця система  передбачає інтенсифікацію праці, поліпшення морального і соціального клімату  на підприємствах.

В умовах стимулювання, що грунтується на погодинних формах заробітної плати, за норму береться обсяг роботи, що її виконує, як правило, робітник середньої кваліфікації за одну годину. За перевиконання цієї роботи на 1% заробітна плата зростає також на 1%, але загальний розмір надбавок не перевищує 15-20% загального заробітку. Така система стимулює переважно кількість праці, а перевірку якості покладено на контролерів і майстрів.

Преміальні системи заробітної плати розроблені таким чином,що стимули, пов’язані з поліпшенням  окремих показників роботи, доповнюють один одного, а розміри одноразових  підвищень тарифних ставок і окладів  для промислових робітників і конторських службовців не менші 3% основної заробітної плати, для майстрів і техніків – не менші 5%. Якщо розміри разових підвищень нижчі, вони перестають відігравати стимулюючу роль.

Застосування колективних  форм оплати праці зумовлене зростанням усуспільнення виробництва, погіршення якості товарів внаслідок впровадження індивідуальних систем заробітної плати, вимогами трудящих. Представники адміністрації  і профспілок заздалегідь визначають норматив частки прямих витрат на робочу силу в загальній вартості умовно чистої продукції. Якщо підприємство працює успішно і має місце економія витрат, то на суму цієї економії утворюється спеціальний фонд, з якого 25% зараховується до резерву можливих перевитрат фірми на робочу силу в майбутньому, а з суми що лишається виплачують премії (25% - адміністрації, 75% – робітникам). Премії розподіляються між робітниками відповідно до тарифних ставок. Застосування цієї системи призводить до збільшення армії безробітних, посилення експлуатації, оскільки виробіток робітників зростає такими темпами, які значно випереджають темпи зростання доплат.

Найпоширенішою формою колективної  оплати праці є система “участі  у прибутках”. Вона передбачає, що за рахунок заздалегідь встановленої частки прибутку формується преміальний фонд, з якого робітники отримують виплати. Премії нараховуються за підвищення продуктивності праці, зниження витрат виробництва. Виплата премії робітникові залежить від розміру його заробітної плати з урахуванням особистих і трудових характеристик. Такі виплати не оподатковуються, що стимулює впровадження цієї системи.

У межах системи “участі  у прибутках” робітникам нерідко  виплачують премії або їх частину  у формі певних цінних паперів (акцій).

Розрізняють номінальну і  реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата – це грошова  сума, яку отримує робітник за продаж капіталістові своєї робочої  сили. Її розміри не дають реального  уявлення про життєвий рівень робітника, рівень його споживання. Водночас без  показника номінальної заробітної плати не можливо обчислити реальної заробітної плати. Реальна заробітна  плата – це кількість споживання вартостей (товарів і послуг), яку робітник може придбати за свій грошовий заробіток за певного рівня цін після сплати податків. Отже, рівень реальної заробітної плати залежить від: 1) номінальної заробітної плати; 2) рівня цін на предмети споживання та послуги (індекс вартості життя); 3) податків, які сплачують робітники до бюджету держави і фондів соціального страхування.

Номінальна і реальна  заробітна плата не обов’язково  змінюються в одному і тому самому напрямі. Наприклад, номінальна заробітна  плата може підвищитись, а реальна  заробітна плата в той же час  – знизитись, якщо ціни на товари і  послуги зростали швидше, ніж номінальна заробітна плата.

Законодавчо встановлюється мінімальна заробітна плата. Вона становить  розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може здійснюватись оплата за виконану працівником місячну, годинну норму  праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна  плата регулюється з урахуванням  економічного розвитку, продуктивності праці, середньої заробітної плати  та вартості величини мінімального споживчого бюджету. Підвищення середньомісячної номінальної зарплати на перший погляд свідчить про певне поліпшення добробуту трудящих. Але точнішим показником тут є реальна заробітна плата.. Динаміку реальної заробітної плати визначають за допомогою індексу вартості життя, що обчислюється зіставленням суми товарних цін, що в різні періоди сплачують робітники за придбання необхідних засобів до існування.

В період значного розкручування  інфляційної спіралі життєвий рівень трудящих знижується, не зважаючи на підвищення зарплати робітникам і службовцям, пенсій, стипендій та різних пільг. Тут визначальними факторами  є високі темпи зростання роздрібних цін і невпинна емісія паперових  грошей, що посилює цінову інфляцію.

Організація заробітної плати  визначається трьома елементами: тарифною системою, нормуванням праці і  формами та системами оплати праці. Тарифна система, яка є основою  організації оплати праці, включає  в себе тарифну сітку, тарифну  ставку і тарифно-кваліфікаційні довідники.

Нормування праці включає  два показники: норму виробітку  і норму часу. Норма виробітку  встановлює кількість одиниць продукції, яка повинна бути виготовлена  за одиницю часу; норма часу - час, необхідний для виконання роботи в певних умовах.

Відрядна форма оплати праці має такі системи: пряма  відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна  і акордна.

В даний час широко поширена оплата праці по контракту, яка заключається в домовленості сторін і пов’язується з виконанням умов контракту.

1.2 Види заробітної плати.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у  грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений  орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати  залежить від складності та умов виконуваної  роботи, професійно-ділових якостей  працівника, результатів його праці  та господарської діяльності підприємства.

Витрати на оплату праці  складаються з:

фонду основної заробітної плати;

фонду додаткової заробітної плати;

інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата  — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата  — це винагорода за працю понад  установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови  праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Під час складання статистичної звітності з праці показуються  грошові суми, нараховані до виплати  згідно з платіжними документами, за якими з працівниками були проведені  розрахунки по заробітній платі (номінальна заробітна плата). Зазначені суми подаються «брутто», тобто включаючи  податки та інші утримання відповідно до законодавства («нетто» — грошові  суми, нараховані до виплати без  прибуткового податку та обов’язкових внесків працівника до фонду соціального  страхування і пенсійного фонду).

Суми коштів, нараховані за щорічні та додаткові відпустки, включаються в фонд оплати праці  звітного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у звітному місяці. Суми, що припадають на дні відпустки в наступному місяці, включаються в фонд оплати праці наступного місяця.

При натуральній формі  оплати праці та наданні соціальних пільг зазначені виплати у  звіт з праці включаються в  сумі, обчисленій виходячи з середньої  ціни реалізації за звітний період.

Якщо продукція надана безкоштовно, то розмір заробітної плати  в цьому випадку дорівнює повній вартості цієї продукції; якщо вона надана за зниженими цінами — то різниці  між вартістю проданої за зниженими  цінами продукції і її повною вартістю.

Усі види нарахувань в іноземній  валюті включаються до фонду оплати праці в національній валюті України  в сумі, яка визначається шляхом перерахування іноземної валюти за курсом Національного банку України  на дату їх нарахування.

Дані про фонд оплати праці  за відповідний період минулого року при складанні звітів з праці  показуються згідно з методологією, яка прийнята у звітному періоді  поточного року.

1.3 Нормативно-правове регулювання обліку.

Нормативно-правове регулювання  обліку і звітності витрат виробництва  Господарським кодексом України  передбачено, що підприємництво здійснюється на основі ”самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону”.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПрАТ «СУЗІР’Я-ПОПРУЖНА»

2.1 Характеристика підприємства та аналіз ТЕП

Товариство здійснює свою діяльність на підставі Конституції  України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України  «Про акціонерні товариства», «Про цінні  папери та фондовий ринок», інших нормативних  актів, чинних на території України, який визначає загальні правові, соціально-економічні та організаційні засади діяльності Товариства, а також права та обов’язки  Акціонерів.

Товариство здійснює виробничу  та комерційну діяльність з метою  задоволення суспільних потреб у  продукції, роботах та послугах, а  також отримання прибутку реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів Акціонерів та членів трудового колективу Товариства.

Товариство здійснює виробничу  та комерційну діяльність з метою  задоволення суспільних потреб у  продукції, роботах та послугах, а  також отримання прибутку та реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів Акціонерів та членів трудового колективу Товариства.

 Виробляти, заготовляти,  закуповувати, переробляти та реалізовувати  продукти харчування, сільськогосподарську  продукцію, а також продукцію,  тваринництва, та птахівництва.

Здійснювати зовнішньоекономічну  діяльність у будь-якій сфері, пов’язаній з предметом діяльності Товариства. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство керується повним обсягом прав суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Товариство є юридичною  особою, має право від свого  імені вчиняти будь-які правочини, набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов’язання, виступати в суді від свого імені. Товариство наділене власними основними і оборотними засобами, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в банках, здійснює свою діяльність на принципах повного господарського розрахунку та самоокупності. Товариство має круглу та інші печатки, штампи і бланки зі своїм найменуванням.