Економічна суть та класифікація допомоги з тимчасової втрати працездатності

Розділ III                                                                                          Основні проблеми та вдосконалення обліку майбутніх витрат і платежів

Облік майбутніх витрат і платежів в наш час зустрічається часто.

Наше завдання таке: проаналізувати сучасний стан обліку майбутніх витрат і платежів і визначити проблеми його здійснення. Для цього ми аналізуватимемо підручну літературу і визначатимемо проблеми за допомогою табл. 3.1. Слід зазначити, що найбільш повний доступ до статей вказаної проблематики ми знайшли в мережі Інтернет. Підбірка матеріалів періодичних та наукових видань місцевих бібліотек задовольнила наші прагнення лише в теоретичному плані. Так, поверхово про облік майбутніх витрат і платежів вказували майже всі автори навчальних посібників «Бухгалтерський фінансовий облік», а саме: Ф.Ф. Бутинець, О. Сопко, П. Лишиленко, Н. Ткаченко, В. Грабова і т.д. Їх праці ми використали для розкриття  двох попередніх частин курсової роботи.

      Катерина Степанишина досліджувала правомірність включення до складу валових витрат сум резерву на оплату відпусток. Умови, тривалість і порядок надання працівникам щорічних основних і додаткових відпусток визначені Законом України від 15.11.96 № 504/96-ВР «Про відпустки» (із змінами та доповненнями). Відповідно до ст. 75 Kодексу законів про працю України та ст. 6 Закону № 504 мінімальна тривалість щорічної оплачуваної відпустки складає 24 календарних днів. Для окремих категорій працівників Законом № 504 встановлено більшу тривалість щорічних основних відпусток, а також надано право на щорічні додаткові відпустки певної тривалості.
    Сума відпускних розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою KМУ від 08.02.95 № 100, зі змінами та доповненнями. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
   Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. 
   Як правило, бажаючих відправитись у відпустку у літні періоди більше, а тому витрати підприємства на виплату сум відпускних робітникам у ці періоди зростають. З метою рівномірного включення майбутніх витрат до витрат звітного періоду підприємство щомісяця створює резерв відпусток.
  Згідно із Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій (наказ МФ України від 30.11.99 № 291 із змінами та доповненнями) величина резерву визначається як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці.
  Облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам ведеться на субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток». По кредиту рахунка відображається нарахування забезпечень, по дебету — їх використання. На цьому ж рахунку також узагальнюється інформація про забезпечення обов’язкових відрахувань (зборів) від забезпечення оплат відпусток на «соціальні» внески.
  Щомісяця певна сума резерву в бухгалтерському обліку підлягає включенню до складу витрат звітного періоду. При безпосередньому нарахуванні відпускних працівникам сума відпускних уже не включається до витрат звітного періоду, а нараховується за рахунок коштів сформованого резерву. Тобто рівномірне включення майбутніх витрат до витрат звітного періоду дозволяє уникнути різких коливань витрат у майбутньому.

     Михайло Малашок досліджував, як компенсуються витрати на відрядження в межах України.Міністерство фінансів України листом від 15.04.04 № 31-03170-07-29/6353 роз’яснило таке. Kодексом законів про працю (стаття 3) зазначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності, а також громадян, що працюють за трудовим договором з фізичними особами — суб’єктами підприємницької діядьності. Відповідно до статті 121 зазначеного Kодексу працівники мають право на відшкодування витрат і отримання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями. Зазначені витрати і компенсації виплачуються в порядку та розмірах, установлюваних законодавством. У відповідності до статті 12 Закону України «Про оплату праці» гарантії і компенсації працівникам у випадку службових відряджень, установлено Kодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями. Kрім того, відповідно до статті 46 Господарського кодексу України у разі укладення з громадянином трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов’язаний забезпечити належні та безпечні умови праці, оплату праці в розмірах не нижче визначених законом і її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії відповідно до законодавства України. З огляду на зазначене, направляючи працівників у службові відрядження суб’єкти підприємницької діяльності повинні дотримувати норми діючого законодавства з питань службових відряджень, зокрема Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 10.06.99 за № 146. Виходячи з норм цієї Інструкції направлення у відрядження працівника, що працює за трудовим договором із суб’єктом підприємницької діяльності, і оформлення посвідчення про відрядження мають здійснюватися на підставі розпорядження, виданого таким суб’єктом підприємницької діяльності.                               Оформлення посвідчення про відрядження має здійснюватися з дотриманням норм зазначеного пункту, тобто позначки в посвідченні про відрядження щодо прибуття й вибуття працівника мають бути засвідчені печаткою.      Постановою Kабінету Міністрів України від 29.06.04 № 818 «Про внесення змін до Постанови Kабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663» (далі — Постанова № 818) внесено зміни до Постанову KМУ від 23.04.99 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон» (далі — Постанова № 663), да саме установлено, що витрати на наймання житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються у випадку надання оригіналів підтверджуючих документів. Слід знати, що Міністерство фінансів України листом від 15.06.04 № 31-17100-0410/10424 «Щодо порядку відшкодування витрат на проживання працівникам, спрямованим у відрядження» роз’яснило, що фактичні витрати, що перевищують затверджені постановою № 663 граничні норми відшкодування витрат відрядженого співробітника за наймання житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу керівника відповідно до підтверджуючих документів. Зазначені витрати на проживання, відшкодовані в порядку, установленому даною Постановою, не є зайво витраченими коштами і не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника податку з доходів фізичних осіб.

   Збільшено граничну норму відшкодування витрат на наймання житлового приміщення (за добу) для України з 80 грн до 120 грн.

   Отже, ми бачимо, що наявна літературна база може висвітлити багато питань з вірності обліку майбутніх витрат і платежів, але вона не врахована навіть в прикладах навчальної – загальнодоступної літератури. Це є великим недоліком, так як сучасні бухгалтери в руках повинні тримати не просто підручник чи навчальний посібник з обліку, а настільну книгу бухгалтера, де має знайти відповіді на практично всі свої питання базового курсу. Теорія підручників має бути підкріплена практикою, тоді прийшовши на підприємство, працівник швидше адаптується до роботи, матиме теоретичну базу знань, буде робити менше помилок і відповідати за них після ревізій та аудиторських перевірок.

5