Дослідження питань обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

У разі виявлення  у пункті прибуття ТМЦ невідповідності  кількості прийнятих товарів  кількості, зазначеній у транспортних документах, складається акт. На підставі акта покупець може у встановлені  строки пред’явити продавцеві претензію, а якщо є можливість покласти відповідальність на перевізника, то претензія пред’являється йому. Покупець сплачує фактично отримані товари, а на суму нестачі понад  норм природних втрат виставляється  претензія.

У разі виявлення  невідповідності ТМЦ за якісними характеристиками покупець повинен  скласти акт, який також буде підставою  для пред’явлення претензії постачальнику.

Суми нестачі  ТМЦ понад норми природних  втрат за кількістю і невідповідність  за якістю відображаються за дебетом  рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» і за кредитом рахунка 631 «Розрахунки  з постачальниками та підрядниками».

Приведемо приклад.

Підприємство  АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» зробило попередню оплату за ТМЦ. Через кілька днів воно отримало ТМЦ, які було доставлено власним вантажним  автомобілем на підприємство. Вартість ТМЦ становить 15 000 грн., ПДВ – 3 000 грн. Під час приймання ТМЦ було виявлено нестачу з вини постачальника на суму 800 грн., ПДВ – 160 грн. Постачальник задовольнив претензію перерахуванням назад грошових коштів у сумі 960 грн.

Ці операції на рахунках бухгалтерського обліку відображаються проводками, наведеними в табл. 5. 

Таблиця 5 – Відображення нестачі з вини постачальника, який задовольнив претензію

Збитки цінностей  у межах норм природних втрат  списуються на витрати виробництва, а в податковому обліку такі збитки включаються до складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1. Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств». Але такі збитки списуються тільки у разі виявлення фактичних нестач. Розглянемо приклад відображення в  обліку нестач ТМЦ у зв’язку з  природною втратою під час  транспортування.

Підприємство  АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» отримало ТМЦ, які було доставлено власним  вантажним автомобілем. Оплату було здійснено через кілька днів. Вартість ТМЦ становить 15 000 грн., ПДВ – 3 000 грн. Під час приймання ТМЦ було виявлено нестачу на суму 200 грн., ПДВ – 40 грн. Причиною нестачі є природна втрата ТМЦ під час транспортування.

Ці операції на рахунках бухгалтерського обліку відображаються проводками, наведеними в табл. 6 

Таблиця 6 – Відображення природної втрати ТМЦ під час  транспортування (оплата через кілька днів)

У разі якщо при  прийманні вітчизняного вантажу  буде виявлено розходження з даними, зазначеними в транспортних документах або виникнуть питання щодо цілісності вантажу, складається комерційний  акт, у випадку виявлення недостачі  імпортного вантажу складається  рекламаційний акт, в якому, зокрема, зазначається невідповідність якості, комплектності тощо даним супровідних  документів, стан тари, упаковки і маркування тари.

 
3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ  РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ  І ПІДРЯДНИКАМИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ТЕХНОЛОГІЙ

На досліджуваному підприємстві АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» для удосконалення обліку та полегшення діяльності працівників  відділу бухгалтерії використовується програма «1С: Бухгалтерія 7.7».

Послідовність здійснення розрахунків з постачальниками  в умовах ведення комп’ютерного  обліку, в середовищі типової конфігурації програми «1С: Бухгалтерія» передбачає виконання наступних кроків:

1. Реєстрація  нового контрагента, яка відбуватиметься  лише у разі його відсутності  в довіднику Контрагенты / Контрагенти.

2. Типовою конфігурацією  програми «1С: Бухгалтерія 7.7»  передбачено 2 варіанти проведення  взаєморозрахунків з контрагентами:

- у розрізі  рахунків / накладних – зазвичай  використовується у разі взаєморозрахунків  за разовими постачаннями

- у розрізі  договорів – використовується  у разі взаєморозрахунків з  основними постачальниками (покупцями).

Вид взаєморозрахунку по конкретному постачальнику (покупцю) проставляється у відповідному полі в довіднику Контрагенты / Контрагенти.

3. Оформлення  платіжного доручення, яке відбувається  автономно або на основу вхідного  рахунку.

4. Отримання  і введення банківської виписки,  під час якого виконуються  проведення з надходження грошових  коштів на поточний рахунок  підприємства.

5. Здійснення  запису у Книгу придбання для  реєстрації первинних документів  з оприбуткування необоротних  активів та ТМЦ (реєстрація  вхідних податкових накладних).

6. Оформлення  і реєстрація прибуткової накладної  під час оприбуткування необоротних  активів або ТМЦ, яка реєструється  у відповідному Журналі документів  і за якою виконуються проведення.

7. Введення в  експлуатацію, яке виконуються виключно  у разі оприбуткування необоротних  активів та МШП [21].

Програма «1С: Бухгалтерія 7.7» дозволяє деталізувати взаєморозрахунки організації з  її контрагентами (постачальниками, покупцями) за документами – замовленнями.

Документ –  замовлення – перший документ у  зв’язаній за змістом послідовності  документів, якими оформляються взаєморозрахунки з постачальниками та покупцями (наприклад, вхідний рахунок, рахунок  – фактура, договір тощо).

Опишемо конкретний приклад обліку розрахунків з  постачальниками з використанням  «1С: Бухгалтерія 7.7».

25.09.2008р. АТЗТ  «Херсонська кондитерська фабрика»  погасило заборгованість у розмірі  1836 грн., у т.ч. ПДВ 20%, перед підприємством  ВАТ «Львівмолоко» за поставлену нам сировину (молоко згушене).

25.09.2008р. виписано  платіжне доручення № 2 і надіслано  у Лівівську філію «Укрексімбанку», того ж дня на підприємство надійшла виписка з поточного рахунку (із вказанням факту перерахування грошових коштів у повному обсязі на рахунок ВАТ «Львівмолоко» у супроводі копії платіжного доручення № 2.

Необхідно цей  факт господарської діяльності відобразити  за допомогою системи «1С: Предприятие», виписати платіжне доручення (ручне введення документа) та сформувати банківську виписку (з використанням екранної кнопки Заполнить по платежам / Заповнити по платіжках.

Розв’язання

Для реєстрації платіжного доручення необхідно  ввести його в документ Платёжное поручение / Платіжне доручення ( Документы / Документи – Бланк / Бланк – Платёжное поручение / Платіжне доручення).

На екран буде виведена форма діалогу для введення документа «Платіжне доручення».

Під час заповнення довідника Назначения платежей / Призначення платежів необхідно в групі елементів верхнього рівня Сплата постачальникам сформувати групу За сировину і матеріали, а в ній, в свою чергу, створити елемент Оплата за поставлену сировину.

Нагадаємо, що документ «Платіжне доручення» не формує проведень  і потрапляє лише в журнали  Бланк / бланк та Полный журнал / Повний журнал, оминаючи журнал операцій та журнал проведень.

Для правильного  розв’язання задачі нам необхідно  скористатися діалоговою формою для  введення документа «Банківська  виписка» (Документы / Документи – Бланк / Бланк – Банковская выписка / Банківська виписка).

Під час розв’язання  цієї задачі реквізит Вид прихода / расхода денег / Вид оприбуткування / видатку грошей набуває значення В связи с веденим хоз. деятельности / В зв’язку з веденням госп. діяльності, а поле Д/Р/Д/В – «0».

Запис про оплату платіжного доручення № 2, виконану за допомогою документа «Банківська  виписка» знайшов своє відображення в журналах Бланк / Бланк та Полный журнал / Повний журнал, сформувавши операцію в журналі операцій та проведення в журналі проведень:

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» на суму 1836 грн.

Для перевірки  правильності розв’язання цієї конкретної задачі необхідно враховувати таке твердження: «Оскільки АТЗТ «Херсонська  кондитерська фабрика» повністю погасило свою заборгованість перед ВАТ «Львівмолоко», кінцеве сальдо за рахунком 631 (субконто Львівмолоко, ВАТ) на 26.09.08 повинно дорівнювати «0»».

Скористаємося стандартнам звітом «Аналіз рахунку за субконто» (Отчёты / Звіти – Анализ счёта по субконто / Аналіз рахунку за субконто), що містить підсумки кореспонденцій цього рахунку з іншими рахунками за вказаний період, а також залишки за рахунком на початок і на кінець періоду в розрізі об’єктів аналітичного обліку. На екрані з’явиться діалогове вікно для налаштування параметрів звіту, реквізити якого описані в табл. 7.

Таблиця 7 – Пояснення  щодо заповнення реквізитів діалогового  вікна для налаштування параметрів звіту «Аналіз рахунку за субконто»