Дослідження питань обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

Д-т pax. 20-28, К-т pax. 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках".

4. Оприбуткування  безоплатно отриманих запасів:

Д-т pax. 20-28, К-т pax. 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

На придбані запаси, що надходять на підприємство, складається прибутковий ордер (ф. № М-4).

Приклад заповнення прибуткового ордеру наведено нижче (Рис.2).

Прийняв Ткачук Т.К.

Здав Шевченко Т.О.

Рис.2 Зразок прибуткового ордеру №2 

У випадках, якщо виявляються розходження між  фактичною наявністю і станом запасів, що надійшли, та даними супровідних  документів, складається акт приймання  матеріалів (ф. № М-7).

Прийом запасів  матеріально відповідальною особою покупця здійснюється на підставі:

–  товарно-транспортних накладних;

–  накладних (Додаток Б);

–  вантажних митних декларацій.

Прийняття запасів  здійснюється за кількістю і якістю. Якщо фактична наявність товару, що надходить, співпадає за кількістю  і якістю з даними супровідних  документів, то матеріально відповідальна  особа розписується в супровідних  документах, ставить штамп і, таким  чином, приймає товар під свою відповідальність. Якщо ж при прийнятті  товарів за кількістю і якістю будуть виявлені відмінності з даними документів постачальника, то приймальна комісія (з участю представника покупця) повинна скласти акт про встановлення відмінностей в кількості чи невідповідності  за якістю.

Облік процесу  придбання виробничих запасів можна  вести:

–  за фактичною собівартістю;

–  за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат;

–  за обліковими цінами з виділенням відхилень.

Розглянемо більш  детально особливості наведених  методів обліку запасів.

1. Облік запасів  ведеться за фактичною собівартістю [9].

Нехай підприємство АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» за травень 2008 року здійснило наступні господарські операції: 

Таблиця 3 – Журнал господарських операцій підприємства АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» за травень 2008 року

А тепер відобразимо  схему рахунка 20 «Виробничі запаси»

Рис. 2. Схема  рахунку 20 «Виробничі запаси»

Дебетовий оборот показує фактичну собівартість придбаних  виробничих запасів (650 грн.). Кредитовий оборот – запаси, відпущені для  виробничих потреб підприємства (390 грн.).

2. Облік запасів  ведеться за купівельними цінами  з виділенням транспортно-заготівельних  витрат (ТЗВ).

ТЗВ обліковуються  за двома варіантами:

–  прямо включаються до собівартості придбаних запасів (якщо, звичайно, таке можливо);

–  відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів і щомісячно розподіляються між залишками не реалізованих і проданих за місяць запасів. Сума ТЗВ, що належить до реалізованих товарів, щомісячно списується у кореспонденції, аналогічній відображенню вибуття (списання) запасів.

Протягом місяця ТЗВ обліковуються на окремому субрахунку. В кінці місяця визначається сума ТЗВ, що підлягає списанню. Вона розраховується як добуток середнього відсотка ТЗВ  і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток визначається діленням суми ТЗВ на початок місяця та їх величини за звітний місяць на суму залишку  запасів на початок того ж місяця плюс вартість запасів, що надійшли за місяць.

Порядок оформлення розрахунку транспортно-заготівельних  витрат розглянемо за допомогою прикладу.

Протягом червня місяця 2008р. АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» придбала сировину і матеріали  на суму 200 грн., паливо на суму 320 грн., запасні  частини – 180 грн., МШП – 100 грн. витрати  на транспортування і вантажно-розвантажувальні роботи склали 300 грн. В кінці місяця придбані запаси були використані для  господарських потреб в повному  обсязі.

Відобразимо розрахунок транспортно – заготівельних витрат за червень 2008 року. 

Рис. 3. Зразок розрахунку транспортно – заготівельних витрат за червень 2008 р.

3. Облік запасів  ведеться за обліковими цінами  з виділенням відхилень. 

Pax. 20 «Виробничі запаси» розбивається на 2 субрахунки:

20/обл. та 20/вих.  Нехай облікова ціна придбаних  матеріалів - 600 грн.

Відобразимо операції по рахунках 20, 20/обл. та 20/вих.

Рис. 4. Схеми  рахунків 20, 20/обл. та 20 вих

Дебетовий оборот показує фактичну собівартість придбаних  виробничих запасів (650 грн.).

Операції зі списання запасів відображаються наступним  чином:

1. Відпуск запасів  для:

- виробництва  продукції основних та допоміжних  цехів:

Д-т pax. 23 "Виробництво", К-т pax. 20-28;

- утримання та  ремонту обладнання:

Д-т pax. 91 "Загальновиробничі витрати", К-т pax. 20-28;

- загальновиробничих  та адміністративних потреб:

Д-т pax. 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", К-т pax. 20-28;

- виправлення  виробничого браку:

Д-т pax. 24 "Брак у виробництві", К-т pax. 20-28.

2. Списання запасів  для інших потреб підприємства:

Д-т pax. 93, 94, К-т pax. 20-28.

3. Внесення запасів  до статутного капіталу іншого  підприємства:

Д-т pax. 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", К-т pax. 20-28.

4. Безоплатна  передача запасів іншому підприємству:

Д-т pax. 949 "Інші витрати операційної діяльності", К-т pax. 20-28.

Запаси, призначені для продажу, відпускаються зі складу покупцям тільки за довіреністю одержувача. Тому для отримання запасів на складі постачальника матеріально  відповідальній особі видається  довіреність, підписана керівником і головним бухгалтером підприємства-покупця.

Перелік цінностей, які належить отримати по довіреності, приводиться в ній з обов'язковим  зазначенням назви і кількості, незалежно від того, чи є такі відомості в документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні тощо) запасів.

Для обліку руху матеріальних цінностей на підприємстві та їх відпуску підрозділам свого  підприємства використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11).

У разі відпуску матеріальних цінностей господарствам  свого підприємства, розташованим за межами його території накладну-вимогу виписують на підставі договорів, нарядів  та інших відповідних документів/