Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.

     Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником  та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку [2].

     Юридична  служба підприємства або структурний  підрозділ, на який покладено відповідні зобов’язання, реєструє претензію  в “Журналі обліку претензій, пред’явлених підприємством” і у подальшому стежить  за строком її розгляду.

     Претензія підлягає розгляду в місячний строк  з дня її одержання, якщо інший  строк не встановлено Господарським  Кодексом або іншими законодавчими  актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов’язаний задовольнити.

     При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

     У разі порушення встановлених строків  розгляду претензії або залишення  її без відповіді суд при вирішенні господарського спору стягує в доход держави з винної особи штраф у розмірі, встановленому законом.

     Необхідно зауважити, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк  позовної давності становить три  роки. Для окремих видів вимог  законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

     1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

     2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації;

     3) про переведення на співвласника  прав та обов’язків покупця  у разі порушення переважного  права купівлі частки у праві  спільної часткової власності;

     4) у зв’язку з недоліками проданого  товару;

     5) про розірвання договору дарування;

     6) у зв’язку з перевезенням вантажу,  пошти;

     7) про оскарження дій виконавця  заповіту [1].

     Як  уже було зазначено, при пред’явлення претензії в ній повинні бути наведені докази, що підтверджують  вимоги заявника претензії. Виникає  питання: як зібрати необхідні докази? Відповідь проста: в результаті правильно організованого приймання продукції.

     Продукція, що надходить напряму від постачальника  або від транспортної організації, приймається одержувачем за кількістю  і якістю. Відповідно до п. 3 Інструкції № П-6 підприємство-одержувач повинно забезпечити приймання продукції, що надійшла, за кількістю у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами та умовами поставки, а також іншими обов’язковими правилами і договором. У випадку, якщо при прийманні продукції за кількістю виявлено пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування та ваги вантажу і кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, то одержувач повинен оформити результати приймання продукції за кількістю комерційним актом. Акт повинен бути складений у день виявлення нестачі. Вимоги до змісту даного акта викладені у п. 25 Інструкції № П-6 [6].

     Приймання продукції за якістю означає, що одержувач  повинен контролювати якість продукції  починаючи з якості тари, в якій вона доставлена. Залежно від того, хто доставляє продукцію, необхідно проконтролювати умови доставки й цілість вантажу при перевезенні. Якщо при прийманні продукції виявлено, що вона не відповідає вимогам стандартів або тара, в якій знаходиться продукція, має пошкодження, одержувачу слід призупинити приймання, скласти акт на продукцію, оглянуту та прийняту, зазначити у ньому які саме дефекти виявлено, і запросити для приймання представника постачальника. Якщо за викликом одержувача представник постачальника не з’явився, то перевірка якості продукції проводиться експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

     У день закінчення приймання продукції  складається акт про фактичну якість продукції, що підписується всіма  особами, які брали участь у перевірці якості і комплектності продукції. Вимоги до змісту даного акта наведені у п. 29 Інструкції № П-7 [5].

     Бухгалтерський  облік розрахунків за претензіями  ведеться на субрахунку 374 “Розрахунки  за претензіями”. Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, на субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями” ведеться облік розрахунків за претензіями, пред’явлених постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред’явленими їм і визнаними штрафами, пенею і неустойками. На підприємстві за необхідності можна організувати аналітичний облік пред’явлених претензій у розрізі постачальників, а також за датами виникнення і погашення заборгованості з метою своєчасного відображення таких розрахунків у синтетичному обліку. За кожною претензією слід постійно контролювати стан її досудового врегулювання з постачальником і строк закінчення позовної давності [7].

     На  підставі вищевикладеного можна  зазначити:

     1) своєчасне і правильне документальне  оформлення результатів приймання  продукції за кількістю і якістю  дозволить одержати достатні докази, необхідні для задоволення законних вимог підприємства. Одержані у результаті правильно організованого приймання товару докази також послужать запорукою вирішення спору на користь підприємства, якщо справа дійде до її винесення на розгляд у господарському суді;

     2) правильна організація претензійно-позовної  роботи і своєчасне відображення  її результатів в обліку є  запорукою стабільної та ефективної  роботи підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Облік розрахунків з персоналом за іншими операціями

     Облік заробітної плати в системі рахунків – це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання.

     Рахунок № 66 “Розрахунки з оплати праці” призначений для обліку розрахунків за всіма видами оплати праці: заробітної плати, премії, виконання громадських обов’язків та ін.

     Для обліку розрахунків по оплаті праці  використовують два субрахунки:

       № 661 “Розрахунки за заробітною платою”;

       № 662 “Розрахунки з депонентами”.

     На  кредиті субрахунку № 661 “Розрахунки  за заробітною платою” відображаються:

• нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, допоміжних виробництв;
• нарахована заробітна плата робітникам за обслуговування і ремонт обладнання цехів основного виробництва;
• нарахована заробітна плата службовцям та обслуговуючого персоналу;
• нарахована заробітна плата спеціалістам;
• нарахована плата працівникам житлово-комунального підприємства;
• нарахована заробітна плата за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт основних засобів;
• суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;
• сума премій, нараховані за рахунок коштів Фонду економічного стимулювання або Фонду спеціального призначення;
• оплата праці за рахунок коштів Резерву наступних витрат і платежів та інші.

     На  кредиті субрахунку № 662 “Розрахунки  з депонентами” відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомоги тощо працівникам  підприємства.

     На  дебеті субрахунку № 661 “Розрахунки  за заробітною платою” відображаються виплачена заробітна плата, депонована заробітна плата, відрахований прибутковий податок із заробітної плати працівників та службовців на користь державного бюджету, відраховані аліменти та інші відрахування згідно з виконавчими листами, відрахування у розмірі 1%-5% з заробітної плати кожного працюючого до Пенсійного фонду, у розмірі 1% профспілкових внесків від нарахованої заробітної плати членів профспілкової організації, сплачені дивіденди за акціями, відрахування сум за лікарняними листами, 0,5% – збір на випадок безробіття та ін.

     На  дебеті субрахунку № 662 “Розрахунки  з депонентами” відображаються видачі депонованих сум.

     Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі має стільки ж рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом, тобто це облік розрахунків по заробітній платі по кожному працюючому окремо. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичного рахунку (тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунка № 66 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту синтетичного рахунка № 66. Сума в графі Розрахунково-платіжної відомості “Сума, належна до виплати” аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунка № 66 “Розрахунки з оплати праці”. Кредитове сальдо рахунка № 66 показує заборгованість підприємства робітникам і службовцям на 1-ше число кожного за звітним місяця.

     По  рахунку 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість підприємства працівникам підприємства по заробітній платі, і дебетовий, що показує заборгованість працівників підприємству по заробітній платі.

     Відображення  нарахованої оплати праці на витрати  підприємства можна здійснювати трьома способами:

• за допомогою рахунків класів 8 і 9 (рис. 1):

 

 

 

 

 
 
 
 
 

 
 
 
 
 

     

• без застосування рахунків класу 8 (рис. 2):

 
 
 

 
 
 

 

 
 
 
 
 
 

     - малими і неприбутковими підприємствами  тільки з допомогою рахунків  класу 8 (рис. 3): 

 

 

 

 
 
 
 
 

 
 
 
 
 

     Рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці кореспондує з такими рахунками

     Господарські  операції з обліку праці та її оплати