Безготівкові розрахунки

     ВСТУП 

     Для зберігання вільних грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків  кожному підприємству під час  його організації відкривається  в банку поточний (розрахунковий) рахунок. Об’єкт обліку – вільні грошові  кошти підприємства у національній та іноземній валюті, які знаходяться в установах банку. Рахунки в банках – рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків безготівкових грошових коштів, які має в своєму розпорядженні підприємство.

     Актуальність  теми дослідження визначається важливістю удосконалення організації безготівкових розрахунків у розв’язанні глобальних економічних проблем України, і необхідністю трансформації бухгалтерського обліку безготівкових розрахунків відповідно до економічних відносин ринкового спрямування. Саме організація безготівкових розрахунків повинна активно сприяти зміцненню договірної дисципліни; підвищенню відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями; прискоренню обороту оборотних коштів; зменшенню видатків обігу; ефективному використанню тимчасово вільних коштів.

     Мета  даної курсової роботи – визначення особливостей організаціі обліку безготівкових розрахунків та проведення аналізу платоспроможності ПП «БМК-77».

     Відповідно  до поставленої мети курсової роботи передбачено вирішення таких основних завдань:

• вивчення нормативно – законодавчої бази щодо обліку безготівкових розрахунків;
• надання організаційно – економічної характеристики ПП «БМК-77»;
• визначення особливостей документообігу щодо безготівкових розрахунків на ПП «БМК-77»;
• проведення аналізу грошових потоків на ПП «БМК-77»;
• проведення аналізу платоспроможності ПП «БМК-77».

     Предметом дослідження є методологічні  аспекти організації бухгалтерського  обліку безготівкових розрахунків та проведення аналізу платоспроможності ПП «БМК-77».

     Суб'єктом  дослідження є приватне підприємство «Будівельно-монтажний комплекс – 77».

     Об’єктом  дослідження є організація обліку безготівкових розрахунків та проведення аналізу платоспроможності ПП «БМК-77».

     Для вивчення предмету дослідження в роботі застосовуються різні методи та прийоми аналізу: математико-статистичні, методи економічної статистики, методи фінансового аналізу, прийоми групування, порівняння.

     Джерелами даних для виконання роботи були нормативні документи, первинного, синтетичного і аналітичного обліку, розрахункові дані, які використовуються в управлінні підприємством.

     При написанні курсової роботи було опрацьовано велику кількість наукової і практичної літератури відомих вітчизняних спеціалістів в галузі бухгалтерського, фінансового, управлінського та автоматизованого обліку, таких як Ф.Ф.Бутинець, М.Т.Білуха, А.М.Подерьогіна, О.Петрик, С.Ф.Голов.

     Практична значимість роботи полягає, в тому що отримані в результаті дослідження теоретичні знання мають важливе значення для проведення аналізу платоспрожності та удосконаленню організації безготівкових розрахунків на ПП «БМК-77». 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

НОРМАТИВНО-ЗАКОНОДАВЧА  БАЗА ОРГАНІЗАЦІЇ  ОБЛІКУ Безготівкових  розрахунків НА ПП «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНОМУ КОМПЛЕКСІ-77» 

     1.1. Огляд нормативно - законодавчої бази щодо організації обліку безготівкових розрахунків на підприємстві 

       З набуття Україною незалежності відбулися  серйозні перетворення в економіці  держави, що відобразилися на реформуванні бухгалтерського обліку. Постановою КМУ від 20.10.1998р. затверджено Програму реформування системи бухгалтерського обліку. Основним завданням реформування бухгалтерського обліку було приведення його у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

     Організації обліку і збереження коштів у даний  час приділяють велику увагу з  боку державних органів у зв'язку з необхідністю регулювання наявної  грошової маси в економіці з метою  запобігання її невиправданого росту, що може викликати черговий сплеск інфляції. Розроблено надійну нормативну базу, що регулює цю сферу суспільного відтворення.

     Безготівкові  розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників  на рахунки одержувачів коштів, а  також перерахування банками  за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів [17, с.524].

     Найбільш  вдалим є визначення Н. І. Солов'яненко, відповідно до якого безготівкові розрахунки – це передбачені правовими нормами  або банківською практикою способи переказу коштів через кредитні організації, що відрізняються видом розрахункового документа, порядком документообігу, умовами надання коштів у розпорядження одержувача, в тому числі зарахування на його рахунок [18, с.325].

       При написанні курсової роботи була використана наступна нормативно – правова база (табл. 1.1)

     Таблиця 1.1

     Нормативно  – правова база регулювання питання  обліку безготівкових розрахунків на ПП «БМК-77»

 

     Правові основи організації безготівкових розрахунків у господарському обороті регламентуються законодавчими, інструктивними документами. Національний банк України виступає як методичний центр з розробки форм і засобів розрахунків у народному господарстві, правил документообігу, організації банківського контролю за проведенням розрахунків. 
 

     1.2. Безготівкові розрахунки: суть, класифікація, принципи організації 

     В Україні за роки незалежності створена національна платіжна система, з червня 1993 року функціонують Центральна розрахункова палата, Центр міждержавних розрахунків, Національна платіжна рада, з січня 1994 року працює Система електронних платежів (СЕП). Введення СЕП дозволило досягти світового рівня обробки інформації в сфері міжнародних розрахунків, підвищити надійність, обмежити ризик обігу фальшивих грошей та прискорити рух коштів між окремими банками.

     Безготівкові  розрахунки – розрахунки, що проводяться  без участі готівки, тобто в сфері  безготівкового грошового обороту (рис.1.1.) [23, с.123].

       

     

       
 

Рис.1.1. Ознаки класифікації безготівкових розрахунків 

     Безготівкові  розрахунки за складом учасників  поділяють на міжгосподарські та міжбанківські, які обслуговують, відповідно, відносини між клієнтами банків та між банками.

     За  об'єктами розрахунків, тобто залежно від призначення платежу, безготівкові розрахунки поділяють на дві групи:

     1) розрахунки за товарними операціями – платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи;

     2) розрахунки за нетоварними операціями – сплата податків та перерахування інших платежів до бюджету, одержання і повернення банківських позик, страхових сум.

     Основне місце в цих розрахунках займають платежі за матеріальні цінності та послуги.

     Залежно від місця проведення безготівкових розрахунків виділяють:

• внутрішньодержавні (внутрішньоміські, що здійснюються в межах одного населеного пункту, і міжміські – за межами цього пункту);
• міждержавні розрахунки (між господарськими суб'єктами, які знаходяться на територіях різних держав).

     У правовій науці виділяють досить велику кількість критеріїв для класифікації безготівкових розрахунків на види.

     На  думку О. П. Подцерковного, організаційно  виправданий поділ форм безготівкових  розрахунків на дві групи – інструментальні форми розрахунків та інтегративні (комплексні) форми розрахунків, залежно від самостійності правомочностей суб'єктів на здійснення прийому-передачі грошового еквівалента оскільки це дозволяє досягнути внутрішньої єдності класифікації [21, с.458].

     Першій  групі форм безготівкових розрахунків  властива завершена здатність без  залучення інших форм реалізовувати  завдання платіжної операції, тобто  переводити кошти з рахунку платника на рахунок одержувача.

     Другій  групі – інтегративним (комплексним) формам розрахунків така цілісна самостійність, на його думку, не властива. Вони являють собою надінструментальні утворення й можуть бути остаточно реалізовані переважно з підключенням у відповідні відносини інструментальних форм розрахунків.

     Як  наступну підставу класифікації можна виділити час передачі коштів. Розрахунки за цією підставою поділяються на:

• негайні (розрахунки в режимі «реального часу» - on-line при електронних розрахунках);
• розрахунки з відстроченням платежу з наданням кредиту або без надання такого (за принципом: «praesens obligatio, in diem uutem dilata solutio» (зобов'язання є, але платіж відстрочений).

     Усі розрахункові операції, що здійснюються комерційними банками, можна класифікувати  за різними ознаками:

• за складом учасників розрізняють операції: міжбанківські; клієнтські; внутрішньобанківські;
• за видом платіжних документів: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; векселями; картками;
• за формою проведення: перекази; акредитивні; інкасові; клірингові.

     І. А. Безклубий пропонує також додати такий критерій класифікації, як підстави виникнення безготівкових розрахунків, пропонуючи розрізняти розрахунки, що виникли на підставі одностороннього правочину, договору, рішення суду, закону [20, с.95].

     Усі підприємства, незалежно від форм власності і виду діяльності зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банків. Ефективність функціонування економіки в цілому і кожнім окремому підприємстві значною мірою залежить від організації розрахунків.