Аудит виробничих запасів, в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю „Нива”

Витрати, з яких складається  первісна вартість:

• придбані за плату( суми, що сплачуються згідно з договором; суми ввізного мита; суми непрямих податків; затрати на заготівлю, транспортування запасів)
• виготовлені власними силами(собівартість їх виробництва)
• внесені до статутного капіталу(погоджена засновниками)
• одержані безплатно(справедлива вартість)
• придбані в результаті обміну на подібні запаси(балансова вартість переданих запасів)
• придбані в результаті обміну на неподібні запаси(справедлива вартість переданих запасів)

 

 

Чиста вартість реалізації:

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася, або вони зіпсовані, застаріли, або іншим  чином втратили первісно очікувану  вигоду.

Чиста вартість реалізації - це очікувана ціна реалізації запасів  в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва і реалізацію. Сума на яку первісна вартість перевищує  чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених запасів списується на витрати звітнього періоду  із відображенням вказаної вартості на позабалансовими рахунками. Вартість повністю втрачених запасів згідно з п. 27 П(с)БО одночасно відображається на позабалансовому рахунку «Невідшкодовані  недостачі і витрати від псування цінностей». Після встановлення винних осіб, які відшкодували витрати, сума що підлягає відшкодуванню, входить  до складу дебіторської заборгованості і в дохід звітнього періоду.

Якщо чиста вартість реалізації запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшуються, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше від суми попереднього зменшення, строкується  запис про попереднє зменшення  вартості цих запасів.

                       Методи оцінки запасів при  їх списання

При відпусканні запасів  у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним із методів:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці  запасів
• середньозваженої собівартості
• нормативних затрат
• ціни продажу. 

Метод визначення вартості вибуття запасів за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів застосовується  при визначенні вартості відпущених запасів або наданих послуг, які виконуються для спеціальних замовлень і проектів. Затрати за цим методом відповідають витрачанню одиниць запасів. При використанні методу середньозваженої собівартості оцінка здійснюється по кожній одиниці запасів шляхом розподілу сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітнього місяця і вартості отриманих у звітному місяці  запасів на сумарну кількість залишку запасів на початок звітнього місяця та отриманих у звітному місяці (п.18 П(с)БО 9).

Метод оцінки вибуття запасів за нормативними витратами (п.21П(с)БО 9) більш широко застосовується на підприємствах промисловості, які здійснюють масове виробництво різноманітної складної продукції з великою кількістю деталей і вузлів. Суть такої оцінки полягає згідно з п.21П(с)БО 9 в застосуванні норм затрат на одиницю продукції, які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання: запасів; праці; виробничих потужностей…                                                              

Для забезпечення максимально  наближення нормативних витрат до фактичних  необхідно  регулярно перевіряти і переглядати як норми затрат, так і норми цін.

 Метод оцінки вибуття  запасів за цінами продажу застосовуються підприємствами роздрібної торгівлі при використанні ними середнього відсотка торгівельної націнки товарів при значній і змінній номенклатурі товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Однак підприємства роздрібної торгівлі за своїм бажанням можуть використовувати й інші методи, прийняті для їх діяльності.

Для всіх найменувань запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується лише один із вищенаведених методів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АУДИТ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ СТОВ «НИВА» ЗОРІВКА, ЗОЛОТОНІШСЬКОГО РАЙОНУ

 

2.1. Фінансово-економічна  характеристика підприємства

 

Центральна садиба і контора  СТОВ “Нива” розташовані у с. Зорівка, яке знаходиться за 25 кілометрів від районного центру – смт. Золотоноша та на відстані 50 кілометрах від обласного  центру – міста Черкаси. Село Зорівка  з районним та обласним центрами зв’язане дорогою з твердим покриттям. Найближчою залізничною станцією до господарства є станція Пальміра Одеської залізниці (13 км). Через територію  землекористування проходить шосейна  дорога Черкаси–Київ. Землі господарства знаходяться у 9 населених пунктах: с. Чернещина, с. Варварівка, с. Мар’янівка, с. Дубина, с. Руденківка, с. Драбів, с. Лукашівка, с. Оборона Рад, с. Галущина Гребля. Відстань між населеними пунктами в цілому не ускладнює оперативний контроль за господарською діяльністю підприємства. Земельні паї у користуванні товариства знаходяться у 4 сільських радах: по Чернещина – орендовано 476 паїв на площі 1821,91 га, по Драбів – 332 паїв на площі 1629,95 га, по Галущиногреблянській – 251 паїв на площі 1033,78 га, по Руденській – 375 паїв на площі 1097,73 га.

В цілому СТОВ “Нива” має вигідне  адміністративне розташування і  досить сприятливі природно-кліматичні умови для вирощування районованих  на Черкащині і сільськогосподарських  культур і для ведення сільськогосподарського виробництва взагалі.

Однією з особливостей сільськогосподарського виробництва є його тісний зв'язок з біологічними процесами, а отже, залежність від грунтово-кліматичних  умов, місця розташування та інших  природних факторів.

 

Разом з тим, деякі особливості  клімату – засуха і сильні вітри, а також коливання окремих  кліматичних показників по роках, потребують суворого дотримання всього комплексу агротехнічних заходів по нагромадженню і зберіганню вологи в ґрунті і по захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії.

СТОВ “Нива” складається з трьох  виробничих підрозділів. До яких входять  два машинно-тракторні парки, три  рільничі бригади та зерносушильний комплекс. Товариство має в наявності 41 трактор, 9 зернозбиральних комбайнів, 31 грузових автомобілів, 11 спецмашин, 3 автобуси.

Таблиця 1.1

Визначення розміру виробництва  СТОВ“Нива” Золотонішського району

Показники	2009р.	2010р.	2011р.	В середньому по господарству	2012р. у % до
					2009р.	Середньорайоного показника
А	1	2	3	4	5	6
Вартість валової продукції  сільського господарства в співставних  цінах 2005 року, тис. грн.	3816	4261	5391	2136	126,5	252,4
Грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, тис. грн.	5450	6909	7754	2756	177,5	216,0
Середньорічна чисельність  працюючих , зайнятих у сільськогосподарському виробництві, чол.	453	528	471	146	89,2	322,6
Площа сільськогосподарських  угідь, га	2256	2128	2213	3175	104,0	100,6
Середньорічна вартість основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення, тис. грн.	24908	22235	22030	12026	99,1	183,2
Поголів”я худоби та птиці, ум. гол.	437	420	360	162	85,7	222,2

 

Аналіз даних таблиці 2.1 дозволяє зробити висновок, що досліджуєме господарство є одним з найбільших господарств району. Так, вартість валової продукції у СТОВ“Нива” в 2,5 рази вище середньорайонного показника господарств з колективною формою господарювання.

В два раза вище сума грошової виручки від реалізації. Середньорічна чисельність працюючих, зайнятих в сільськогосподарському виробництві у 2010 році в 3,2 рази вище середньорайоного показника. В 1,8 разів вище середньорічна сума основних виробничих засобів, а поголів”я тварин в досліджуємому господарстві перевищує середньорайоний показник у 2,2 рази. Нижче середньорічного показника лише площа сільськогосподарських угідь.

Якщо порівняти показники  розміру господарства у динаміці, то спостерігається тенденція зростання  розмірів по основному показнику  – вартості валової продукції, яка у 2012 році в порівнянні з 2011 роком зросла на 26,5%, майже в два раза зросла сума грошової виручки. По інших показниках розміру спостерігається зниження показників. Так, чисельність працюючих знизилась на 10,8%, середньорічна сума основних виробничих засобів знизилась на 0,9%, а поголів”я худоби знизилося на 14,3%.

Спеціалізація сільськогосподарських  підприємств являє собою процес суспільного поділу праці, який характеризується розвитком окремих галузей виробництва  відповідно до грунтово-кліматичних  і економічних умов кожного господарства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2

Структура та склад товарної продукції  в СТОВ“Нива” Золотонішського району

Галузі та види продукції	Роки			Всього за 3 роки, тис.грн.	Структура, %
	2010	2011	2012		По підприємству	По господарству
Зерно	93,0	65,3	52,8	211,1	5,7	1,3
Цукрові буряки	-	7,1	-	7,1	0,2	0
Соняшник	-	6,0	57,9	63,9	1,7	0,4
Овес	9,0	0,6	13,7	23,3	0,6	0,1
Озима пшениця	832,1	902,4	775,2	2509,7	70,0	14,9
Всього по рослинництву	934,1	981,4	899,6	2815,1	75,5	16,7
Молоко	143,7	156,0	183,5	483,2	13,0	2,9
Приріст ВРХ	43,3	140,4	244,5	428,2	11,5	0,3
Всього по тваринництву	187,0	296,4	428,0	911,4	24,5	5,4
Всього по сільському господарству	1121,1	1277,8	1327,6	3726,5	100	22,1
Промислова продукція	3262	4162,1	4398,8	11822,9	-	70,1
Реалізація іншої продукції	378	457,0	493,4	1328,4	-	7,9
Всього по господарству	4761,1	5896,9	6219,8	16877,8	-	100

 

Проаналізувавши данні таблиці  бачимо, що питома вага виручки від  реалізації продукції рослинництва складає 75,5%, а тваринництва –24,5%. Це говорить про те, що  господарство в основному реалізує продукцію  рослинництва. Але якщо взяти данні  по всьому господарству, то бачимо, що найбільше реалізується промислової  продукції.

 

Землекористування та структура земельних  угідь в СТОВ“Нива” Золотонішського району

 

Земля, як відомо, - найважливіший  засіб виробництва в сільському господарстві, її не можна замінити нічим іншим. Основними джерелами  інформації для аналізу складу, структури  і використання земельних угідь  є: Земельнокадастрова книга підприємства, грунтові карти, паспорт поля, річний звіт господарства ,виробничо-фінансовий план,  економічний паспорт підприємства з яких беруть дані про землекористування, виробничу програму в галузі рослинництва та її виконання, перелік заходів щодо поліпшення земельних угідь. Крім того використовують заключну статистику.

Земельні угіддя об’єднують у дві основні групи – сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення.  При аналiзi структури земельного фонду необхiдно вивчити змiни у спiввiдношеннi угiдь сiльськогосподарського i несiльськогосподарського призначення, тенденцiї i темпи цих змiн. Це дасть змогу не допустити або обмежити використання сiльськогосподарських угiдь.

Обсяг валової продукцiї значною мiрою залежить вiд структури земельних угiдь (див. табл. 1.3).

 

 

 

Таблиця 1.3

Склад і структура земельних  угідь СТОВ“Нива” Золотонішського району

 

Назва угідь	2010р.			2011р.			2012р.			2012р. у % до 2010р.
	га	%		га	%		га	%
Загальна земельна площа	2575	100	х	2866	100	х	3175	100	х	100
Всього с.-г.	2256	69,1	100	2128	65,2	100	2213	67,8	100	98,1
З них: Рілля	600	18,4	26,1	600	18,4	28,2	600	18,4	27,1	100
Пасовища	604	18,5	26,8	604	18,5	28,4	604	18,5	27,3	100
Багаторічні насадження	1076	32,9	47,7	951	29,1	44,7	924	28,3	41,8	85,9