Аудит розрахунків за податками та платежами

- П-15 “Список  осіб, які працюють в надурочний час”;

- П-16 “Листок  обліку простоїв”.

При цьому вивчають також  додержання законодавчих норм тривалості робочого часу.

Найбільш  трудомістким є п'ятий етап, на якому перевіряють порядок нарахування оплати праці та інших виплат працівникам:

- додержання  законодавчих норм і гарантій при нарахуванні оплати праці, її соціальні гарантії;

- додержання  норм платіжної дисципліни при  виплаті заробітної плати;

- правильність  розрахунку основної та додаткової  заробітної плати, інших виплат, середньої заробітної плати для нарахування відпускних і виплат в інших, передбачених законом, випадках;

- правильність  відображення сум нарахованої,  виплаченої зарплати та заборгованості  по ній в обліку й звітності.

Шостий етап передбачає безпосередньо перевірку повноти здійснення утримання єдиного внеску із заробітної плати.

На досліджуваному підприємстві ТзОВ «Геобудстандарт» із зарплати працівника відраховується 3,6 відсотка - тобто із зарплати надходить до Пенсійного, 1,6 відсотка – до інших соціальних фондів. Також на підприємстві числиться особа, яка виконувала роботи за договором цивільно-правового характеру, з зарплати цього працівника утримується 2, 6 відсотка. (додаток Ж)

На сьомому етапі, перевіряючи здійснення нарахування єдиного внеску аудитор повинен виконати такі процедури:

- перевірити  правильність визначення кола  осіб, які підлягають страхуванню  об'єкта оподаткування та відповідні  ставки;

- визначити  правильність нарахування, розрахунку  виплат по єдиному внеску;

- встановити  своєчасність та повноту перерахування  сум відрахувань до Пенсійного фонду;

- перевірити  правильність відображення сум  нарахованих відрахувань в обліку  та звітності, їх узгодженості  між собою.[додаток]

Для роботодавця  розмір соціального внеску буде коливатися в залежності від діяльності, і  визначатися так званими класами ризику, яких існує 67.  Якщо проводиться діяльність за декількома напрямками, то клас професійного ризику буде визначатися за основним видом економічної діяльності. Підприємство ТзОВ «Геобудстандарт» належить до 35 класу професійного ризику. Згідно з цим класом відсоток нарахувань на фонд оплати праці, який має сплатити підприємство становить 37, 78%.

Підприємці на загальній  системі оподаткування та особи, які забезпечують себе самостійно, (на досліджуваному підприємстві, це працівник, який виконує роботи (надає послуги) на договорі підряду) будуть сплачувати єдиний внесок в розмірі 34,7 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податку на доходи фізичних осіб.

Отже, завдання аудитора - перевірити правильність обчислення податків і платежів та своєчасність і повноту їх сплати. Перевірці підлягає кожний вид податку і платежу.

Ще до початку роботи аудитору з метою зниження свого  підприємницького ризику необхідно  обумовити всі питання перевірки цих розрахунків із клієнтом і відбити їх у договорі, в загальному плані та програмі. В ході аудиторської перевірки, аудитор, ставить перед собою певні завдання, які в обов’язковому порядку повинен виконувати. Виконання завдань проходить в кілька етапів: договірний, підготовчий, основний, заключний.

Кожний податок та збір має свої особливості при аудиторській перевірці. В даному питані ми розглянули єдиний податок, податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.

 

 

3. Узагальнення результатів аудиту розрахунків за податками та платежами

 

Згідно зі статтями 7 та 21 Закону України «Про аудиторську  діяльність», аудитор має право  провести перевірку річної  бухгалтерської звітності суб’єкта господарювання з метою подання висновку про  достовірність поданої інформації. [10]. Норматив регулює основні принципи, за якими складається аудиторський висновок. Аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на підставі отриманих доказів.

За результатами аудиторської перевірки складається аудиторський висновок та інша документація,  що передається замовнику.

Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить висновок про достовірність звітності, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. [20]

Об'єктивність аудиторського  висновку є обов'язковою умовою і  однією з основних специфічних рис. Ця умова передбачається незалежністю аудиту і диктується потребами користувачів. [1]

Аудиторський висновок не може бути свідченням абсолютної точності іншої інформації і гарантією  її правильності,  він може лише підтверджувати достовірність інформації. [20]. Аудит - це процес зменшення рівня інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів.

Аудитор не затверджує звітів суб'єктів господарювання і не відповідає за саму звітність.   Він тільки висловлює свою думку щодо фінансової звітності.   Відповідальність за фінансову звітність лежить на керівниках господарюючого суб'єкта,  що перевіряється. Аудит не звільняє керівництво суб'єкта від відповідальності.

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідоцтвом того, що фінансова звітність підприємства-клієнта як в цілому, так і всіх деталях відповідає чинному законодавству, методології ведення бухгалтерського обліку, визначеної внутрішнім регламентом облікової підприємства-клієнта, і є достовірною. [25]

Суттєві елементи аудиторського висновку визначаються міжнародними та національними нормативами аудиту, міжнародною та національною практикою.

Аудиторський висновок може бути безумовно позитивним, умовно-позитивним, негативним або надається відмова від надання висновку. (рис.3)

 

Рис. 3 Структурний вигляд формування аудиторського висновку

 

Аудиторський висновок складається з метою донесення думки аудитора про перевірену ним звітність до її зовнішніх користувачів,  власників, адміністрації підприємства.  На нашу думку,  основною вимогою до аудиторського висновку є його зрозумілість i доступність сприйняття. Тому структура аудиторського висновку й формулювання, які використовуються в ньому (залежно від його виду), повинні бути типовими. 

Основні елементи аудиторського  висновку визначено пунктами 17 – 57 МСА 700. Вважають, що аудиторський висновок може бути складений у вільній формі,  але обов'язково повинен містити такі елементи:  заголовок;  адресат;  вступний параграф;  відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;  відповідальність аудитора;  параграф,  у якому висловлено думку аудитора про фінансову звітність;  інші обов’язки стосовно надання висновку;  підпис аудитора;  дату видачі аудиторського висновку;  адресу аудитора  (аудиторської фірми). [23]

 Викладемо у стислому  вигляді призначення i суть зазначених елементів аудиторського висновку.

1) Заголовок. Аудиторський висновок повинен мати відповідну назву.

2) Адресат. Аудиторський висновок повинен бути належним чином адресований згідно з умовами договору на аудит та місцевими нормативними актами.

3) Вступний параграф. У цьому параграфі потрібно зазначити перелік звітних форм,  які були перевірені аудитором, звітний період i дату, на яку складено звіти. 

4) Відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти.  У цій частині висновку зазначається відповідальність керівництва за підготовку та достовірність звітності

5) Відповідальність аудитора. Ця частина аудиторського висновку повинна подавати інформацію про виконання аудитором усіх потрібних процедур у процесі перевірки за умов, що склалися.

6) Думка аудитора. У цьому параграфі має бути чітко сформульована думка аудитора щодо того, чиє фінансова звітність достовірною, повною,  об'єктивною,  складеною відповідно до МСФЗ, П(С)БО чи інших законодавчих актів.

7) Підпис аудитора. Згідно з п. 51  МСА 700  „аудиторський висновок повинен бути підписаний від імені аудиторської фірми,  особисто від імені аудитора, або у разі необхідності, завірений обома підписами.

8) Дата аудиторського висновку.  Аудиторський висновок повинен мати дату його підписання, після якої у цей висновок не може бути внесено жодних змін.

9) Адреса аудитора. У висновку зазначається місце перебування в країні, де практикує аудитор.[ 1]

 

Аудиторський висновок

Про перевірку  достовірності інформації за податками  та платежами на ТзОВ «Геобудстандарт»

м. Львів

Керівництву ТзОВ «Геобудстандарт»

Від 10 листопада 2012 року проведено аудиторську перевірку достовірності інформації розрахунків за податками та платежами за ІІІ квартал 2012 року на підприємстві «Геобудстандарт»,м. Львів.

Нами було проведено  перевірку розрахунків за податками  та платежами за третій квартал 2012 року. Для здійснення перевірки використовувалися наступні документи ТзОВ "Геобудстандарт":

- установчі документи  підприємства,

- фінансова звітність  підприємства ІІІ квартал 2012 року,

- регістри бухгалтерського обліку ІІІ квартал 2012 року,

- податкова звітність,

- первинні документи  (вибірково).

Відповідальність за надану документацію та звітність несе керівництво підприємства. До наших обов’язків входить підготовка висновку на основі інформації, отриманої під час аудиторської перевірки.

Аудиторська перевірка  проведена у відповідності до Закону України "Про аудиторську  діяльність" , Міжнародних стандартів аудиту та інших нормативів аудиту, які діють на території України. Під час аудиторської перевірки проаналізовано бухгалтерські принципи, які використовувались підприємством, проведено перевірку правильності застосування ставок, визначення бази оподаткування, законності та обґрунтованості пільг по нарахуванню податків та платежів до бюджету, перевірку правильності повноти та своєчасності перерахування (сплати) податків, зборів, платежів до бюджету, а також перевірено правильність складання податкової звітності. Ми вважаємо, що зібраної під час перевірки інформації, буде достатньо при складані висновку.

Безумовно позитивний аудиторський висновок

Ми підтверджуємо, що надана інформація дає дійсне та повне  уявлення про реальний стан та результати розрахунків за податками та платежами. Розрахунки за податками та платежами  здійснюються відповідно до чинного  законодавства, без порушень встановлених норм. Податкова звітність складена за дійсними даними бухгалтерського обліку та достовірно відображає у всіх суттєвих аспектах фактичне становище підприємства.

Аудиторський висновок склала                                                     30.11.2012

Кузишин М.О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

У курсовій роботі узагальнено сукупність теоретичних, методичних, організаційних та практичних питань, пов’язаних з аудитом податків та платежів. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають можливість зробити такі висновки:

1. Аудит розрахунків за податками є однією з форм податкового аудиту, який визначається як система заходів, що вживають аудиторські органи з метою контролю нарахування та сплати податків і зборів. Метою аудиту розрахунків із бюджетом є висловлення аудитором думки про те, чи відповідають ці розрахунки за всіма податками і зборами, в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок їх нарахування та сплати до відповідних рівнів бюджету.

Функціональні завдання аудиту розрахунків з бюджетом - консультування платників податків і зборів з питань оподаткування з метою своєчасних і правильних розрахунків із бюджетом, а також з метою уникнення переплат та попередження фінансових санкцій з боку фіскальних органів держави; надання консультацій у разі встановлення порушень в оплаті податків щодо їх виправлень; допомога в організації оптимального оподаткування.

2. Організація і методика аудиту визначається, передусім, належним інформаційним забезпеченням аудитора про суб'єкт господарської діяльності, що є досить актуальним, адже це є основою самого аудиторського процесу. До інформаційного забезпечення аудитора відносять: первинні документи про нарахування та сплату податків та платежів, форма та зміст яких повинні відповідати вимогам Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», реєстри аналітичного та синтетичного бухгалтерського та податкового обліку, форму і зміст яких підприємство визначає самостійно, виходячи з вимог Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інших законодавчих та підзаконних актів, акти звірки з обчисленнями державних контролюючих органів розрахунків податків та платежів, акти перевірок, постанови, рішення контролюючих органів та інші документи, пов’язані з нарахуванням сплати податків та платежів.