Аудит розрахунків за податками та платежами

Третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:  
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;  
обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень; 

Четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:  
середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;  
обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.[21]

Досліджуване підприємство ТзОВ «Геодезично-будівельний стандарт» відноситься до четвертої групи платників єдиного податку.

Обсяг діяльності малих  підприємств, в тому числі і нашого досліджуваного підприємства виміряються в обліковій системі виручкою, яка підлягає постійному контролю зі сторони працівників бухгалтерії для оцінки можливості застосування спрощеної системи оподаткування і звітності, а зі сторони податкових органів – для контролю правильності розрахунків суб’єкта господарювання за єдиним податком. [3]

Виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або в касу підприємства за здійснення операцій з продажу продукції.

Отже, аудитор повинен  звернути увагу на те, що на відміну  від методу нарахування за яким визначається дохід (виручка) у системі бухгалтерського обліку підприємства, при спрощеній системі оподаткування застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому для визначення суми єдиного податку враховуються усі надходження коштів на поточні рахунки підприємства або в його касу за звітний період. Питання правильності визначення бази для обкладання єдиним податком є важливим та суперечливим. (табл.2). [19]

Таблиця 2

Порядок визнання доходів

Вид доходів	Норма ПКУ	Дата визнання доходів
Дохід, отриманий у грошовій (готівковій та/або безготівковій формі)	п.п. 292.6	Дата надходження грошових коштів на банківський рахунок (до каси)
Дохід, отриманий в іноземній  валюті	п.п. 292.5	Перераховується у гривні за офіційним  курсом НБУ, установленим на дату отримання такого доходу (на дату надходження грошових коштів на банківський рахунок)
Сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності	п.п. 292.6	Дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності
Вартість безоплатно отриманих  товарів (робіт, послуг)	п.п. 292.6	Дата фактичного отримання безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)
Дохід від торгівлі товарами або  послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання	п.п. 292.7	Дата вилучення з автоматів (обладнання) грошових коштів
Дохід від торгівлі товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати з використанням жетонів, карток   чи інших замінників грошових знаків	п.п. 292.8	Дата продажу таких жетонів, карток   та/або інших замінників грошових знаків

 
            Правильність нарахування єдиного податку суб’єкта малого підприємництва залежить від таких факторів:

• достовірності бази оподаткування
• правильності застосування ставки єдиного податку
• арифметичних помилок.

Ставки єдиного податку  визначені у п. 293 ПКУ: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 % розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 % розміру мінімальної заробітної плати. Для третьої і четвертої груп платників єдиного податку: 3 % доходу - у разі сплати податку на додану вартість; 5 % доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. [21]

Досліджуване підприємство Геодезично-будівельний стандарт належить до четвертої групи, і сплачує 5% доходу до бюджету. Обрана ставка зазначається у заяві суб’єкта малого підприємництва та фіксується у Свідоцтві про сплату єдиного податку. [додаток Б]

Крім цього аудитор повинен  перевірити, чи немає арифметичних помилок у розрахунках суми єдиного податку. При цьому треба враховувати, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності передбачає особливий порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва. Тому підприємства повинні застосовувати терміни узгодження та сплати єдиного податку.[3]

Для підприємства ТзОВ «Геодезично-будівельний  стандарт» податковий (звітний період) у загальному порядку це – календарний квартал. Згідно з ПКУ суб’єкти підприємницької діяльності повинні сплачувати єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного терміну подачі декларації (подача декларації – 40 календарних днів наступних за звітним кварталом). Крім того, 10-денний строк передбачено і для сплати єдиного податку, нарахованого за перевищення встановленого граничного обсягу доходу. (додаток В)

Якщо під час аудиту виявлено неточності у розрахунках, достовірності чи правильності застосування, слід вжити заходів щодо їх усунення і з'ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу, застосування, його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або у неправильному обчисленні платежу в бюджет.[22]

Аудит податку  з доходів фізичних осіб

Розпочинаючи проведення перевірки, аудитор повинен встановити кількість працівників підприємства, переглянути трудові книжки, трудові угоди, контракти, які засвідчують законність найму працівника.

Основними факторами, які  повинен перевірити аудитор, при  перевірці податку з доходів  фізичних осіб це – достовірність  бази оподаткування, правильність визначення ставок і розмірів податку для кожного працівника, а також наявності арифметичних помилок.

Підставою для здійснення оподаткування податком з доходів  фізичних осіб є розділ 4 Податкового кодексу України.

Платниками податку з доходів фізичних осіб є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в України, так і іноземні доходи, а також нерезиденти яка отримує доходи з  
джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування  резидента є:  
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;  
доходи  з  джерела  їх  походження  в  Україні,  які  
остаточно   оподатковуються   під  час  їх  нарахування  (виплати,  
надання); іноземні доходи  -  доходи  (прибуток),  отримані  з  
джерел за межами України.

Базою оподаткування  є  чистий  річний  оподатковуваний  дохід.   Згідно ст. 164.1 Податкового кодексу загальний оподатковуваний   дохід  -  будь-який  дохід,  який підлягає  оподаткуванню,  нарахований  (виплачений,  наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. [21]

Аудит податку з доходів  фізичних осіб доцільно проводити два  етапи:

1) Перевірка нарахування і обліку податку протягом звітного року.

2) Перевірка декларації, що подається до державної податкової адміністрації, про сукупний оподатковуваний дохід, після чого перевіряються перерахування оподатковуваного доходу з урахуванням суми податків, сплачених протягом року.[5]

Аудитор повинен перевірити правильність нарахування і виплати заробітної плати. Під час нарахування доходів у формі  заробітної  плати база  оподаткування  визначається  як  нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску  на  загальнообов'язкове  державне соціальне   страхування,  страхових  внесків  до  Накопичувального  
фонду,  а  у  випадках,  передбачених  законом,   -   обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної  плати працівника,  а  
також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Необхідно встановити,  чи не включалися до сукупного доходу суми,  які не підлягають оподаткуванню.   Крім того,  аудитор перевіряє,  чи зменшувався сукупний оподатковуваний дохід на суми,  передбачені законодавством.

Аудитор встановлює правильність визначення ставок і розмірів податку для кожного працівника. 

Згідно ПКУ статті 167.1 ставка    податку    становить   15   відсотків   бази оподаткування щодо доходів. У разі У разі  якщо  загальна  сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів,  зазначених у абзаці  першому цього   пункту,   перевищує   десятикратний   розмір   мінімальної заробітної  плати,  встановленої  законом  на  1  січня   звітного податкового  року,  ставка  податку  становить  17  відсотків суми  
перевищення  з  урахуванням  податку,   сплаченого   за   ставкою,  
визначеною в абзаці першому цього пункту. [21]

Для даного досліджуваного підприємства ТзОВ «Геобудстандарт» ставка податку з доходів фізичних осіб становить 15 відсотків. (додаток Е)

Аудитор обов’язково  повинен перевірити наявність податкової соціальної пільги та її розрахунок. Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерела на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги, розмір якої визначається соціальним статусом отримувача.

Податкова соціальна  пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платникові податку  у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). [21]

Аудит єдиного  соціального внеску

Основними завданнями, що ставляться під час проведення аудиту єдиного внеску є підтвердження  правильності, своєчасності та повноти  нарахування і перерахування  податків, правильності ведення обліку за цими розрахунками, правильності заповнення звітності та відповідності даних облікових регістрів даним податкової звітності. [11]. Кожне з цих завдань поділяється на більш конкретні. Основним серед конкретних завдань аудитора є підготовка аудиторських доказів за даним об'єктом. На підставі аналізу й узагальнення даних аудиторських доказів аудитор робить висновки про правильність ведення бухгалтерського обліку і достовірність бухгалтерської звітності. Для того щоб отримати узагальнений матеріал, який би характеризував правильність ведення бухгалтерського обліку й достовірність бухгалтерської звітності, аудитор під час проведення аудиторської перевірки відповідно до програми збирає за об'єктом необхідні докази. [16]

Аудит розрахунків за єдиним внеском являється частиною аудиту розрахунків з оплати праці.

Аудитору, перед проведенням  аудиту розрахунків із єдиного внеску, передусім необхідно встановити, чи зареєстроване підприємство як платник  страхових внесків за місцем свого  знаходження.

Аудит розрахунків з  єдиного внеску може бути повністю відокремлений в самостійний етап аудиторської перевірки підприємства. При його проведенні аудитор вирішує два завдання:

1. Підтвердити правильність розрахунків по утриманню на нарахуванню єдиного внеску, що передбачає перевірку правильності:

а) визначення бази оподаткування, ставок та розрахунку сум податків;

б) застосування пільг  у розрізі різних видів податків (за наявності пільг) або можливості застосування пільг (за умови їх відсутності  на підприємстві);

2. Оптимізувати податкове планування та сплату податків на підприємстві.[11]

Аудит відрахувань на єдиний соціальний внесок може проводитись  за такими етапами [4]:

На першому етапі аудитор перевіряє наявність внутрішнього положення про оплату праці, колективного договору, трудових договорів (контрактів), вивчає порядок їх укладання та відповідність їх змісту і положень чинним нормативним документам з питань трудового законодавства.

На другому етапі встановлюють, як організовано облік розрахунків з оплати праці та відрахувань на єдиний внесок. При цьому вивчають склад і кваліфікацію працівників бухгалтерії, які займаються цією обліковою роботою, забезпеченість відповідними документами, наявність і кваліфікацію головного фахівця, який здійснює контроль за кадровою роботою, наявність та доцільні межі комп'ютеризації певної ділянки облікової роботи. Перевіряють наявність наказу про облікову політику на підприємстві та зміст його статей, які стосуються оплати праці.

На третьому етапі ознайомлюються з постановкою кадрового документообороту на підприємстві та додержання законодавчих норм, гарантій та діючого порядку з приймання, звільнення та переведення на іншу роботу працівників підприємства. Як аудиторські докази на цьому етапі використовують організаційні документи з кадрового діловодства та трудових відносин на підприємстві (структура й штатна чисельність, штатний розпис, правила внутрішнього положення й положення про кадрову службу) та розпорядчі накази по особовому складу.

Четвертий етап включає в себе перевірку порядку ведення первинних документів з обліку робочого часу:

- П-12 та П-13 “Табель обліку використання  робочого часу та розрахунків  заробітної плати”;

- П-14 “Табель  обліку використання робочого  часу (працівників з твердим місячним  окладом)”;