Аудит розрахунків за податками та платежами

При здійсненні перевірки  аудитору необхідно дослідити необхідність податкової та фінансової звітності  нормативним і методологічним вимогам  до її складання. До нормативно-правового  забезпечення аудиту за податками та платежами належать: Конституція України, Податковий, господарський та Цивільний кодекси, Закони України «Про аудиторську діяльність» «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інші нормативно-правові акти , що регулюють окремі види податків та зборів, міжнародні стандарти аудиту (МСА), Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(с)БО), інструктивні та методичні матеріали міністерств і відомств, внутрішні документи аудиторських фірм та підприємств. [6]

Також джерелами аудиту виступають: первинні документи про фінансово-господарські операції, форма та зміст яких повинні відповідати вимогам Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», реєстри аналітичного та синтетичного бухгалтерського та податкового обліку, форму і зміст яких підприємство визначає самостійно, виходячи з вимог Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інших законодавчих та підзаконних актів, акти звірки з обчисленнями державних контролюючих органів розрахунків податків та платежів, акти перевірок, постанови, рішення контролюючих органів та інші документи, пов’язані з нарахуванням сплати податків та платежів.[9]

Більш детально аудитор  вивчає статут підприємства, свідоцтво  про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платником єдиного податку, виписки банку та додатки до них, книги обліку придбання / продажу товарів (послуг), журнали-ордери за бухгалтерськими рахунками, накладні, податкові накладні (у тому випадку якщо підприємство є платником ПДВ), господарські договори, розрахункові відомості по нарахуванню заробітної плати та інші.

Отже, аудит розрахунків за податками визначається як система заходів, що вживають аудиторські органи з метою контролю та консультування нарахування та сплати податків і зборів.

Завдання аудиту розрахунків за податками і платежами полягає у консультуванні платників податків і зборів з питань оподаткування з метою своєчасних і правильних розрахунків із бюджетом, а також з метою уникнення переплат та попередження фінансових санкцій з боку фіскальних органів держави; надання консультацій у разі встановлення порушень в оплаті податків щодо їх виправлень; допомога в організації оптимального оподаткування.

 Організація і методика аудиту визначається, передусім, належним інформаційним забезпеченням аудитора про суб'єкт господарської діяльності, що є досить актуальним, адже це є основою самого аудиторського процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Організація та методика аудиту податків та платежів

 

Одним із важливих чинників розв'язання економічної кризи в суспільстві є удосконалення системи оподаткування. Завдання аудитора - перевірити правильність обчислення податків і платежів та своєчасність і повноту їх сплати. Перевірці підлягає кожний вид податку і платежу.

Ще до початку роботи аудитору з метою зниження свого підприємницького ризику необхідно обумовити всі питання перевірки цих розрахунків із клієнтом і відбити їх у договорі, в загальному плані та програмі, а також аудитор ставить перед собою завдання, які повинні будуть виконання під час перевірки.(рис.1.)

Таблиця 1

Робочий план аудитора для проведення аудиторської перевірки розрахунків  за податками та платежами ТзОВ «Геодезично-будівельний  стандарт»

№ з/п	Об’єкти аудиту	Час проведення
1	Встановлення правильності застосування ставок, визначення бази оподаткування, законності та обґрунтованості пільг по нарахуванню податків та платежів до бюджету	10.11.2012 – 14.11.2012
2	Перевірка правильності ведення обліку по рахунку 64, відповідності записів  аналітичного обліку по рахунку 64, записам в Головній книзі і формах бухгалтерської звітності	15.11.2012 – 17.11.2012
3	Перевірка правильності повноти та своєчасності перерахування (сплати) податків, зборів, платежів до бюджету	18.11.2012 – 19.11.2012
4	Встановлення правильності застосування ставок страхових внесків, перевірка своєчасності і повноти перерахування внесків	20.11.2012 – 22.11.2012
5	Перевірка правильності складання  кореспонденції по рахунку 645 «Розрахунки за страхуванням»	23.11.2012 – 26.11.2012
Продовження табл. 1
6	Встановлення правильності складання та подання звітів за видами страхових внесків, правильність відображення в обліку штрафів та пені за неправильне визначення та /чи несвоєчасне перерахування страхових внесків	27.11.2012 – 28.11.2012

 

Слід чітко встановити і погодити обсяг перевірки (період, що перевіряється, види податків тощо) та метод організації перевірки (суцільний, вибірковий). Зазвичай, правильність нарахування податків і зборів та своєчасність їх сплати проводять суцільним методом. Суцільний метод організації перевірки дає змогу максимально знизити ризик, але потребує багато часу і трудозатрат, що в свою чергу, збільшує плату за аудит.

Підприємство може забажати проведення аудиту шляхом вибіркової перевірки. У такому разі аудитор  повинен провести вибірку відповідно до національного нормативу МСА 530 "Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки" і обов'язково документально оформити всю проведену роботу відповідно до національного нормативу МСА 230 "Документація". [13]

Аудитор при проведені аудиту податків та платежів в обов’язковому порядку складає програму аудиту.[15]. Програма аудиту може бути набором інструкцій для аудитора, що виконує перевірку, і одночасно засобом контролю й перевірки належного виконання роботи асистентам. У процесі підготовки програми аудитор зобов’язаний приймати до уваги:

-          отримані їм оцінки невід’ємного (властивого) ризику й ризику контролю;

-          необхідний рівень упевненості, який повинен бути забезпечений при процедурах перевірки по суті;

-          часові рамки тестів контролю й процедур перевірки по суті;

-          координацію будь-якої допомоги, залучення інших аудиторів.

Аудиторові слід документально  оформити програму аудита, позначити  номером або кодом кожну аудиторську  процедуру, щоб у процесі роботи робити посилання на них у своїх робочих документах (табл. 1.).

Таблиця 1

Програма аудиту

Період перевірки з	10.11.2012	Підготувала	Кузишин М.О.
по	30.11.2012	дата

 

 

Програма проведення робіт

                          на ТзОВ_«Геодезично-будівельний       стандарт»  

№ з/п	Перелік аудиторських процедур	Термін проведення	Відмітка про виконання
Загальні процедури
1	Аналіз робочого плану рахунків (додаток З)	10.11.2012 – 11.11.2012
2	Перевірка тотожності показників в  регістрах бухгалтерського обліку і даних у податковій декларації	12.11.2012 – 13.11.2012
3	Перевірка тотожності показників у  податкових регістрах і даних  у податковій декларації	14.11.2012 – 15.12.2012
Процедури по суті
4	Перевірка правильності формування бази оподаткування щодо кожного податку чи платежу.	16.11.2012 – 19.11.2012
5	Перевірка правильності застосування розмірів ставок  (платежів) , а також арифметичних розрахунків з нарахування податків	20.11.2012 – 21.11.2012
6	Перевірка законності та правильності застосування податкових піл	22.11.2012 – 23.11.2012
7	Перевірка повноти та своєчасності сплати податків	26.11.2012 – 27.11.2012
8	Перевірка правильності складених декларацій, розрахунків за платежами до бюджету і своєчасності їх подачі до податкового органу	28.11.2012 – 29.11.2012
9	Висновки	30.11.2012

 

Під час аудиторської перевірки слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо за кожним видом податків і платежів на кінець звітного періоду, звіряють залишок заборгованості по розрахунках з бюджетом, яка обліковується на балансі на початок періоду перевірки з підсумком залишків всіх податків і платежів в облікових регістрах, а також аналітичного обліку кожного виду податку чи платежу порівнюють із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" чи іншими рахунками. [16]

Найважливішим етапом перевірки  є визначення процедур щодо аудиту зобов’язань за податками і платежами. Аудиторські процедури мають  встановлюватись відповідно до визначеної мети, поставлених завдань та прописуватись у програмі перевірки заборгованості. Аудиторський процес не має обмежуватись лише ними, і аудитор може на власний розсуд, використовуючи свої знання та набуті навички, коригувати їхній склад, враховуючи специфіку конкретного підприємства та організації облікового процесу. Це важливе питання варто враховувати також при розробці робочої документації аудиту розрахунків з бюджетом. [6]

 

Рис. 1. Завдання програми аудитора

Виконання даних завдань  здійснюється аудитором в декілька етапів (рис. 2):

I. Договірний: клієнт  та аудитор обумовлюють та  узгоджують обсяг перевірки (період, що перевіряється, види податків  тощо) та метод її проведення (суцільний  або вибірковий). Від останнього залежить достовірність та надійність отриманих результатів, а тому зазвичай при перевірці оподаткування застосовують суцільний метод. Результати узгодження умов перевірки відображаються у договорі, загальному плані та програмі.

II. Підготовчий:

1.     встановлюється перелік податків та зборів, які сплачує підприємство, враховуючи галузь його діяльності.

2.     здійснюється вивчення законодавчої бази для кожного виду податків та зборів з врахуванням змін в періоді, що перевіряється.

3. аналізуються альтернативні схеми оподаткування з метою його оптимізації.

4.  встановлюється чи є підприємство-клієнт платником кожного з видів податків, на яких умовах,  чи має право використовувати пільги, в якому обсязі.

III. Основний:

1. перевірка правильності формування бази оподаткування щодо кожного податку чи платежу.

2. перевірка правильності  застосування розмірів ставок  (платежів) , а також арифметичних розрахунків з нарахування податків .

3. перевірка законності та правильності застосування податкових пільг.

4. перевірка повноти  та своєчасності сплати податків.

5. перевірка правильності  складених декларацій, розрахунків  за платежами до бюджету і  своєчасності їх подачі до  податкового органу.

6. перевірка правильності  відображення в бухгалтерському  обліку операцій, пов'язаних з нарахуванням та перерахуванням податків та зборів .

IV. Заключний:

1. надати клієнту інформацію про результати роботи з детальним викладом виявлених помилок і фактів обману та рекомендації щодо їх виправлення.

2  залежно від мети перевірки, виду аудиту та завдань, одержаних від клієнта, підготувати висновок (якщо перевірялося лише одне питання) або інформацію для складання загального висновку (при загальному аудиті) відповідно до вимог МСА 700, 700А «Аудиторський висновок про фінансову звітність» або МСА 800 «Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення».

3.   скласти і підписати акт про виконану роботу. [12]

Рис. 2. Послідовність  проведення внутрішнього аудиту податків

 

Це загальна схема  перевірки сфери оподаткування  підприємства, при цьому кожний податок  та збір має свої особливості при  перевірці. В даній курсовій роботі ми розглянемо тільки єдиний податок, податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.

Аудит єдиного  податку.

На початку перевірки  аудитор повинен визначити, чи належить підприємство – об’єкт перевірки  до тих підприємств, які мають  право застосовувати спрощену систему  оподаткування згідно з вимогами Податкового кодексу. У ньому встановлено хто належить до категорії малого підприємництва:

Перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень; 

Друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:  
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;  
обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.  
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;