Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2012 в 16:16, курсовая работа
Метою написання курсової роботи є розгляд особливостей проведення аудиту на підприємствах роздрібної торгівлі; закріплення теоретичних знань для розв’язання практичних задач, використання елементів дослідження, аналізу, уміння опрацьовувати літературні джерела та практичний матеріал базового підприємства, проведення аудиту фінансово-господарської діяльності на підприємстві, виявлення стану економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що знаходяться в сфері аудиторської оцінки.
ВСТУП
Основною складовою частиною роздрібного товарообігу є продаж товарів населенню за готівку, а обсяг реалізації визначається виручкою за продані товари.
У ринкових
умовах господарювання роздрібна торгівля
характеризується все більшим ускладненням
структури, що обумовлено розширенням
масштабів діяльності, ростом обсягу
товарних мас, які циркулюють її каналами,
збільшенням кількості
Важливу роль у вирішенні цих проблем відіграє подальше удосконалення бухгалтерського обліку як функції управління. Більш половини робітників апарату управління підприємствами роздрібної торгівлі виконують роботи, які пов'язані з опрацюванням даних з обліку товароруху і використовуються для комплексної оцінки кінцевих результатів господарської діяльності роздрібного підприємства.
В останні
роки у зв'язку з виходом України
на міжнародний ринок, розвитком
ринкових відносин зроблено величезну
роботу як з формування законодавчої
бази обліку, так і з удосконалення
його основних принципів. Проте на сьогодні
організація бухгалтерського
На сучасному
етапі самостійність
Теоретичну
і методологічну основу роботи склали
наукові розробки вітчизняних і
зарубіжних вчених-економістів з
обліку і аналізу товарних запасів,
законодавчі і нормативні акти України,
інструктивні матеріали, що регламентують
порядок обліку товарних операцій.
У процесі дослідження
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА «АУДИТ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ»
Торгівля є однією з основних галузей економічної діяльності держави, це найрозвиненіша форма підприємництва. Відповідно до Порядку заняття торговою діяльністю і правилами торгового обслуговування населення, торгова діяльність — це ініціативна, самостійна діяльність юридичних, фізичних осіб, спрямована на здійснення купівлі-продажу товарів з метою отримання прибутку. Торгова діяльність здійснюється у сфері роздрібної й оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій (громадське харчування) сфері (рис. 1.1.).
Рис. 1.1. Структура торгової діяльності
Суб'єкти торгової діяльності
мають певні особливості 1) специфічна система обліку руху товарів. Бухгалтерський облік роздрібного товарообороту ведуть тільки у вартісному вираженні за цінами продажу; 2) великі запаси товарно-матеріальних цінностей, тому дуже важливо організувати правильний контроль за їх збереженням; 3) специфічна система обліку витрат. Видатки торгових підприємств утворюють витрати обігу, які обліковують за видами, статтями і покривають за рахунок доходів підприємства. У торгівлі не застосовують такі поняття, як "калькуляція", "собівартість"; 4) специфічна система
визначення валового доходу. Валовий
дохід формується за рахунок
торгових націнок на |
Торгові підприємства на сьогодні здебільшого є приватизованими, тому майже завжди на них здійснюється фінансово-господарський контроль у формі незалежного аудиту та формі податкового контролю.
Метою аудиту торгових підприємств є встановлення законності, правильності та доцільності діяльності торгового підприємства, в тому числі розрахунків підприємства з бюджетом у частині сплати податків, зборів та обов'язкових платежів.
Завданнями аудиту торгових підприємств є:
1) обґрунтованість прийнятих
у фінансовому плані
2) виконання плану за
основними кількісними і
3) зміст господарських операцій за даними первинних документів для встановлення їх законності, доцільності та достовірності;
4) записи в регістрах бухгалтерського обліку в зіставленні з первинними документами, дані облікових регістрів з показниками звітності, звітні дані з плановими;
5) дані різних документів,
що належать до взаємопов'
6) дотримання встановленого
порядку ведення
7) достовірність звітних даних, виявлення приписок та інших спотворень показників звітності;
8) ефективність використання
матеріальних, фінансових і трудових
ресурсів, своєчасність документального
оформлення господарських
9) дотримання діючого
порядку встановлення і
10) виконання вказівок щодо усунення недоліків, виявлених попередньою ревізією.
Джерелами інформації під час проведення аудиту крім загальновідомої документації є специфічні документи:
1) договори;
2) накладна на відпуск
товарно-матеріальних
3) товарно-транспортна накладна (ТТН) за формою 1-ТН і шляхового листа вантажного автомобіля (форма № 2), що діє в межах України;
4) шляховий лист;
5) прибуткові ордери (форма
М-4), які використовуються для
оприбутковування товарів, що
поступили від постачальників, відповідних
даним супровідних документів. Вони
складаються матеріально
6) акт про приймання матеріалів (форма М-7), що використовується для оприбутковування товарів, коли є розбіжності якості і кількості з даними супровідних документів, і для товарів, що надійшли без документів, тощо.
Для проведення аудиту роздрібної торгівлі використовуються різні за змістом методичні прийоми, зокрема такі: інвентаризація, перевірка документів за формою, по суті та за змістом, арифметична, логічна, експертна, зустрічні перевірки, прийоми взаємного контролю операцій, опитування.
1. Інвентаризація. Організація,
техніка й документальне
Аудит починають з раптової інвентаризації грошей. Остаточні результати інвентаризації визначаються після пересортовування товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) і відображаються в бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому закінчена інвентаризація.
Непокриті недостачі товарів можуть бути: в межах норм природного спадання, які виникають унаслідок усихання, випаровування, розпилювання, вивітрювання, розтрушування, витікання, понад норми природних втрат у результаті псування, бою, крадіжок, надзвичайних подій тощо.
Вартість недостач у межах норм природного спаду і невідшкодованих недостач ТМЦ (за якими винні особи не встановлені) списується на витрати звітного періоду. Вартість наднормативних недостач товарів, за якими встановлені винуватці, відносять на винних осіб. Сума відшкодування винуватцями завданих збитків обчислюється відповідно до чинного порядку визначення розміру збитку від розкрадання, недостачі, знищення, псування ТМЦ.
Різниця між сумою відшкодування збитків і балансовою вартістю недостач товарів підлягає обов'язковому перерахуванню до бюджету.
Порядок відображення інвентаризаційних різниць в обліку залежить від того, як здійснюється облік ТМЦ: за цінами купівлі або цінами продажу.
2. Перевірка наявності дозволів на здійснення торгової діяльності. Відповідно до законодавства суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи для здійснення торгівлі повинні мати: свідоцтво про державну реєстрацію; дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі (рішення сесії місцевої ради) або договір оренди приміщення; ліцензії або їх копії, затверджені органом, який її видав; торговий патент на кожну торгову точку — звичайний або пільговий, залежно від асортименту або виду товару; квитанцію про сплату ринкового збору за торгівлю на ринку; документи з приходу товару (накладні, сертифікати якості); електронний контрольно-касовий апарат (БККА), використовуваний у торгівлі в стаціонарних приміщеннях, в окремих випадках, передбачених законодавством, товарно-касову книгу (ТКК).
Порядок організації і здійснення торгової діяльності в Україні передбачає виконання суб'єктами господарювання певних вимог і норм, встановлених чинним законодавством. Однією з таких вимог є ліцензування та патентування.
Ліцензуванню підлягають види діяльності, які впливають: на здоров'я людини (лікарські засоби, алкогольні напої і тютюнові вироби); безпеку держави (вироби з використанням дорогоцінних металів, каменів, зброя); навколишнє середовище (особливо небезпечні хімічні речовини, спеціальні засоби індивідуального захисту, заправлені речовинами сльозоточивої і дратівливої дії). Тому під час перевірки наявності ліцензій необхідно, звернувшись до законодавства, визначити, які саме ліцензії повинна мати конкретна торгова фірма, та порівняти з фактичними, які обліковуються на рахунку 127 "Інші нематеріальні активи".
Патентуванню підлягає торгова діяльність, здійснювана в пунктах продажу товарів (магазинах, кіосках, лотках, прилавках, автокрамницях, АЗС, їдальнях, ресторанах та інших пунктах громадського харчування, оптових базах і складах, використовуваних для оптової торгівлі за наявні засоби, і т. ін.). Дія Закону не поширюється на торгову діяльність з надання побутових послуг: підприємств військової торгівлі, державних аптек; суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які торгують на ринках, сплачуючи ринковий збір, сплачують податок на промисел, продають продукцію, вирощену в особистому підсобному господарстві, сплачують державне мито за нотаріальні послуги підприємств, утворених громадськими організаціями інвалідів, що мають податкові пільги.