Аудит операцій по руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку

 Підприємства зобов'язані  здавати готівкову виручку понад  установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування  на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка (крім розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від причин, внаслідок яких ліміт каси не встановлено).

Під час перевірки  дотримання підприємствами ліміту каси визначається встановлений установою банку або самостійно визначений підприємством (у випадках передбачених Інструкцією) ліміт каси, уточнюються за наявними копіями заявок-розрахунків та наказами (розпорядженням)суми самостійно доведеного підприємством ліміту каси своїм відокремленим підрозділам. Під час перевірок з'ясовують те, як підприємство дотримується встановленого установою банку ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки, а також своєчасність повернення в банк не витрачених у визначений строк коштів, виданих на оплату праці та інші виплати. При цьому має враховуватися те, що кошти. Одержані з каси банку або направлені з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можуть відповідно до пункту 2.14 цього Положення протягом 3-5 днів можуть зберігатися в касі підприємства понад установлений ліміт каси.

Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касу за касовою книгою з установленим підприємству лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в період, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то визначається, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна суми понадлімітних залишків (зразок розрахунку понадлімітних залишків приведений нижче в табл. 2)

Під час перевірок  мають також враховуватися особливості  визначення понадлімітних залишків і порядку здавання до кас банків підприємствами торгівлі, громадського харчування та послуг згідно з пунктом 4.16 Інструкції. При здійснені цих перевірок у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також звертається увага на необхідність забезпечення постійної наявності в касах підприємства, що перевіряється, розмінної монети для видачі здачі. Виявлені порушення встановленого ліміту каси відображається в акті перевірки (зазначаються дані про діючий ліміт каси, фактичні залишки готівки каси в ті дні, коли було перевищено її ліміт, а також розрахунок загальної суми перевищення встановлених лімітів за кожний день).

Таблиця 2.    Порядок розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі підприємства

Дата	Залишок готівки  на початок дня	Надходження готівки  до каси	Видача готівки  з каси	Залишок готівки  на кінець дня	У т. ч. за платіжними відомостями в дні виплат, пов'язані з оплатою праці	Ліміт каси	Понадлімітні  залишки за кожний день
04.10.02	10	250	80	180		100	80
04.10.02	180	100	140	140		100	40
І т. д.	...	...	...	...	...	...	...
Всього							510

Останнім сьомим етапом перевірки є зіставлення даних  первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів з даними, відображеними у звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності. В разі виявлення аудитором порушень законодавства і інших документів, регламентуючим господарсько-фінансову діяльність і стан бухгалтерського обліку аудитор складає відомість.

   Перевірка руху  грошових коштів на поточному  рахунку здійснюється на основі  такої програми(див дод.4)

Вивчення банківських  операцій розпочинається із з'ясування аудитором питання, які рахунки відкриті підприємством в обслуговуючих установах банку. Кожному підприємству для зберігання коштів відкривають поточний рахунок, на який надходить виручка від продажу продукції, товарів, ведення робіт і надання послуг, проводяться розрахунки за виконані роботи, оплата товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Крім поточного рахунку, підприємства можуть мати й інші рахунки в банках.

 

Незалежно від того, якими  рахунками в банку користується . підприємство, аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них документів, доцільно здійснювати в такій послідовності.

Перевірка наявності  виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитись, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.

Щоб впевнитись в наявності всіх виписок, необхідно звернути увагу  не тільки на нумерацію сторінок, але  й на дати. Виписки банку за кожним рахунком слід окремо підібрати за всі робочі дні, в які проводилися операції. Неробочі дні можна визначити за календарем, а дні, в які операції не проводились, - за послідовністю залишку.

Вхідні й вихідні залишки  слід звіряти не лише за виписками, але й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені банківські виписки за конкретний день. По кожній сумі, зазначеній в банківській виписці, повинні бути додані відповідні документи.

Перевірка якості і достовірності  виписок банку, а також наявність  додатків до них. Виписка банку повинна бути без помарок, підчисток і необгрунтованих виправлень.

При вивченні операцій за рахунками  в установі банку перевіряється  наявність та достовірність виписок банку за кожним рахунком, наявність   штампів і підписів працівників установ банків, відповідність зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку - Головної книги. При цьому виписки добираються за хронологічною послідовністю для того,  щоб перевірити, чи правильно перенесені залишки з попередньої до наступної.

  Аудитор перевіряє також наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках є помарки та виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в банку копії таких документів.

Трапляються випадки, коли службові особи, одержуючи готівку  з банку, повністю або частково не здають її до каси підприємства. Це приховується різними шляхами: в одних випадках не заповнюються корінці чеків, а  банківські виписки знищуються; в інших - на корінцях чеків зазначають меншу суму, ніж одержано насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни. Викрити такі невідповідності можна, одержавши в банку справжню виписку і порівнявши її дані з сумами, оприбуткованими в касовій книзі і звіті касира. Особливу увагу слід звернути на заповнення реквізитів документів.  Аудитор повинен також звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, і звірити одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек знаходиться у чековій книзі, бо нібито зіпсований (що, ймовірно, свідчить про знищення банківської виписки, а отже - про можливі відхилення), то необхідно провести зустрічну перевірку цього чека в установі банку.

Виписка банку по дебету і кредиту може бути виправлена в  бухгалтерії або фіктивна. Операції, які викликають сумнів, за погодженням  з клієнтом вивчають за допомогою  зустрічної перевірки з банківською  установою, якщо на такі дії є дозвіл клієнта.

У виписці банку є  лише цифрові дані, тому аудитору важливо  знати побудову та код умовних  цифрових позначень змісту операцій. Необхідно пам'ятати, що на особових рахунках, відкритих у банку, записи по дебету означають зменшення (витрачання) коштів, а по кредиту - збільшення (надходження) коштів.

Також аудитору слід перевірити:

Ø відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках;

Ø правильність заповнення платіжних доручень;

Ø таксування оборотів у виписка банку.

Звірка оборотів і  залишків, відображених у виписках банку, із записами в облікових регістрах. Для цього підраховують обороти за виписками в банку в розрізі кожного рахунку за кожен місяць і ці дані порівнюють із записами в журналі № 1, відомості 1.2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за такою формулою:

åС' + åК - åД = åС",            де

С' -  залишок на початок дня;

К – кредитовий оборот;

Д – дебетовий оборот;

С" – залишок на кінець дня.

Документальна перевірка  записів за рахунками в банку  слід проводити в трьох напрямах:

а) перевірити, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до виписок банку;

б) перевірити, чи правильно  складені за ними бухгалтерські проводки. Для цього необхідно провести суцільну перевірку банківських  документів за період, що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журнал та відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку. Необхідно переконатися у правильності оформлення документів і відповідності доданих до них підстав, у наявності на копіях платіжних доручень штампів банку тощо;

в) провести систематизовану  перевірку документів, згрупованих  за однорідністю операцій.

Документи, які викликають сумнів, уважно перевіряються як за формою, так і за змістом. При цьому, як правило, необхідно провести за згодою замовника зустрічну перевірку і взаємний контроль операцій.

Після порівняння виписок  банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо, особливо ретельно перевіряється сутність господарських операцій, а саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана та чи інша сума коштів. Для цього необхідно порівнювати дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.

Крім взаємної звірки та порівняння сум, що записані у відповідних документах, треба також пересвідчитись у реальності тієї чи іншої операції.

Інколи підприємства перераховують кошти іншим підприємствам  начебто за придбані товари, які насправді не надійшли на склад або надійшли, але не того асортименту, який зазначено у документах, або ж перераховані за придбання матеріальних цінностей кошти були віднесені по бухгалтерських контировках у дебет рахунків обліку витрат на виробництво, а фактично одержані цінності оприбутковані контировкою в дебет рахунків обліку матеріальних цінностей і в кредит рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Створена таким чином нереальна заборгованість незаконно виплачується з каси.

Таблиця 3. Основні порушення при проведенні операцій по рахунках в банках

№ п/п	Можливе порушення	Характеристика  порушення
	Неповне відображення в обліку операцій по рахунках в банках	Не відображення надходження  сум, одержаних з банку і одночасне  не відображення надходження сум на рахунок на таку ж суму, тимчасове віднесення відповідних сум на розрахунки з банком по претензіях  відсутність документів, що підтверджують списання грошових коштів з банківської о рахунку
2	Безготівкові перерахування коштів не за призначенням	перерахування коштів постачальникам з викривленням тексту, що оплачуються з рахунку або з підміною копій банківських доручень переказ грошових коштів підставним особам за нібито виконані роботи або в порядку погашення заборгованості
3	Некоректне відображення операцій на рахунках в банках в регістрах синтетичного обліку	некоректне складання  проводок, неправильне виведення  залишків, невідповідність записів в регістрах записам в первинних документах

 

 

5. Збір аудиторських  доказів і оформлення робочих  документів

Основною найбільш важливою, відповідальною і трудомісткою частиною роботи аудитора являється збір аудиторських доказів по всім об’єктам контролю. На основі аналізу і узагальнення даних аудиторських доказів аудитор робить висновок щодо правильності ведення бухгалтерського обліку на аудируємому підприємстві.

  Висновки світового  досвіду підготовки аудиторських  доказів відображені в розробленому Комітетом міжнародної аудиторської практики  міжнародному нормативі аудиту “Аудиторські докази”. В відповідності з цим нормативом під аудиторськими доказами слід розуміти інформацію, яка підтверджує правильність відображення в обліку даних, чи даних, отриманих під час фактичної перевірки  стану контролює мого об’єкту, яку відбирає аудитор в процесі контрольних дій для видачі  замовнику висновок про достовірність і правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних зі зміною фінансово-господарського стану.