Аудит кредиторської заборгованості

Автор: s*********@list.ru, 28 Ноября 2011 в 16:16, курсовая работа

Описание работы

Метою даної роботи є вивчення нормативних документів про порядок проведення аудиту, освоєння методики аудиторської перевірки кредиторської заборгованості. У зв'язку з цим задачі курсової роботи наступні:
визначити місце і роль аудиту в управлінні господарською діяльністю підприємства.
визначити сутність та визначення кредиторської заборгованості підприємства та її класифікацію.
провести короткий аналіз фінансово-господарської діяльності КП «Міськводоканал».
провести планування аудиту на конкретному підприємстві.
навести методику аудиту кредиторської заборгованості підприємства.
узагальнити результати дослідження і складання аудиторського висновку.

Содержание

ЗМІСТ
Вступ.................................................................................................................................3
1. Роль аудиту в системі управління діяльністю суб’єктів підприємництва.......5
2. Економічна характеристика кредиторської заборгованості підприємства......8
3. Оцінка функціонування КП «Міськводоканал»...............................................14
4. Характеристика процедур оцінки суттєвості інформації стосовно кредиторської заборгваності підприємства......................................................19
5. Методика оцінки аудиторського ризику...........................................................21
6. Аудиторські докази стосовно кредиторської заборгованості та процедури їх отримання.............................................................................................................27
7. Особливості аудиту кредиторської заборгованості підприємства в умовах застосування комп’ютерних інформаційних систем.......................................40
8. Узагальнення результатів аудиту кредиторської заборгованості підприємства........................................................................................................46
Висновки.........................................................................................................................50
Список використаних джерел.......................................................................................53
Додатки.................................................................

Работа содержит 1 файл

курсова - копия.doc

— 311.50 Кб (Скачать)

Під процедурним (робочим) контролем слід розуміти контроль як поза, так і всередині відділу обробки інформації (зокрема — бухгалтерії). Його можна провести з кожної процедури за єдиними шаблонами, які можуть бути подібними для кількох процедур.

Перше уявлення про рівень автоматизації  складання первинних документів аудитор може отримати і під час  знайомства зі схемою розміщення АРМ  на підприємстві. АРМ, розміщені в місцях виникнення первинної інформації (на складах, у цехах), дозволяють скласти первинний документ у момент здійснення операції, зафіксувати інформацію на машинному носії, передати документ у бухгалтерію для подальшої обробки. Відсутність АРМ у виробничих підрозділах підприємства вказує або на ручний спосіб складання документів з наступною передачею їх у бухгалтерію, або на те, що документи формуються в самій бухгалтерії, що характерно для підприємств з невеликим обсягом документів.

Аудитор зобов'язаний оцінити, наскільки модель документообігу, реалізована програмним забезпеченням КІСП, раціональна й ефективна для об'єкта, який перевіряють. При цьому важливо проаналізувати розподіл функцій між службами оперативного управління і бухгалтерією, інформаційні зв'язки різних підрозділів з бухгалтерією, простежити рух окремих документів і їхній взаємозв'язок, усвідомити, як підтримується система міждокументальних зв'язків, де зберігаються електронні копії документів, і як забезпечено до них доступ облікових працівників. Для підприємств, котрі автоматизують тільки бухгалтерський облік, в обраній програмній системі аудитору необхідно звернути увагу:

  • на дотримання часового інтервалу між випискою документа, здійсненням операції і відображенням її в обліку;
  • можливість збереження документів у системі після їх роздрукування;
  • зв'язок документів і сформованих бухгалтерських проводок.

Аудитору  варто перевірити алгоритм на відповідність  чинному законодавству й обліковій  політиці підприємства і з'ясувати  можливість виконання коригування алгоритму в разі зміни порядку ведення бухгалтерського обліку, податкового чи іншого законодавства. Тестування алгоритмів висуває високі вимоги до комп'ютерної підготовки аудитора. Бажано, щоб він розумів макромову конкретної програми. Це дозволить йому не лише провести тестування алгоритму на конкретних даних, а й розібратися в правильності його настроювання, наприклад під час використання типових операцій, доступ до зміни яких має непрофесійний користувач — бухгалтер.

Аудитор зобов'язаний також перевірити алгоритми розрахунку показників форм звітності й оцінити можливість їх коригування у разі змін у законодавстві. Необхідно перевірити відповідність використовуваних форм звітності чинному законодавству. Багато відомих фірм-розробників оперативно поширюють серед своїх користувачів нові форми бланків при їх зміні.

Сучасні КСБО допускають децентралізоване використання комп'ютерів безпосередньо на робочих  місцях облікового персоналу. Рівень же централізації обробки й збереження даних може бути різним і залежить від чисельності бухгалтерії, оснащеності її комп'ютерами, розподілу робіт між персоналом та від багатьох інших факторів. На малих підприємствах, де обробку даних виконує один бухгалтер, програмне забезпечення КСБО й інформаційна база зосереджені на одному комп'ютері. Однак при більшій чисельності бухгалтерії мова йде вже про системи для багатьох користувачів, які реалізують роботу кількох користувачів з інформаційною базою обліку. Такі системи використовують одну з чотирьох технологій:

  • локальне функціонування робочих місць;
  • обробку інформації на основі технології «файл — сервер»;
  • обробку інформації на основі технології «клієнт — сервер»;
  • повністю централізовану обробку даних.

Таким чином, при здійсненні аудиту у комп’ютерній системі обліку аудитор має враховувати дуже багато чинників, що пов’язані із особливостями функціонування такої системи.

На досліджуваному підприємстві не використовується спеціальне програмне забезпечення. Автоматизація обліку є частковою. Так, звіти,  облік накладних, розрахунки за  оплатою праці проводяться за допомогою програми Microsoft EXСEL. Керівник підприємства вважає, що даного програмного забезпечення достатньо для  полегшення обліку, оскільки обороти підприємства  не є значними і в день не відбувається великої кількості операцій, що потребують оперативного обліку.

Проте для вдосконалення обліку та аудиту зобов’язань підприємства та бухгалтерського  обліку в цілому, доцільно придбати програмне забезпечення «1-С  Підприємство». Дана програма зробить  облік значно полегшеним, а формування фінансової звітності не потребуватиме особливих зусиль. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

8. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТУ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

За результатами аудиторської перевірки складаються  аудиторський висновок та інша документація, що передається замовнику.

Аудиторський  висновок — це офіційний документ, який складається в установленому  порядку за результатами проведення аудиту і містить судження-оцінку аудитора стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів.

Завершальним  етапом аудиту є складання аудиторського  висновку, який має відповідати вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність"[2] та міжнародних стандартів аудиту.

Аудиторський  висновок складається з таких  розділів.

Розділ "Заголовок", де треба записати, що аудиторська перевірка проводилася  незалежними аудиторами, вказати  назву аудиторської фірми, а також навести повну назву підприємства, яке перевіряється, та час перевірки.

Розділ "Кому адресується аудит" потребує чіткого визначення адресата.

Розділ "Вступ" містить дані про склад  звітності, яка перевірялась, дату, на яку була складена інформація, обов'язкове повідомлення про відповідальність за складання звітності керівництва підприємства та зауваження, що аудитор зобов'язаний готувати висновок на підставі інформації, яка надійшла за результатами перевірки представленої звітності.

Розділ "Масштаб перевірки" передбачає висвітлення масштабів аудиту і  змісту виконаних робіт. Цей розділ має забезпечити споживачам аудиторського  висновку впевненість у тому, що аудит спланований і проведений відповідно до вимог українських  нормативів або за вимогами міжнародних стандартів аудиту. Аудиторський висновок повинен містити твердження про те, що перевірка була спланована і підготовлена з достатньою достовірністю виявлених найсуттєвіших помилок звітності.

Аудитор має оцінити суттєвість помилок  у системі обліку і внутрішнього контролю підприємства клієнта, виявити ступінь їх впливу на фінансову звітність.

Далі  слід вказати на те, використовувався чи не використовувався принцип вибіркової перевірки інформації і що під  час перевірки аудитор звертав  увагу тільки на суттєві помилки.

Аудиторський  висновок має містити такі заяви:

  • про те, що аудитор використав конкретні тести при перевірці інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, покладений в основу створення звітності;
  • про методологію обліку, яку використало керівництво підприємства - для підготовки звітності в цілому.

Розділ "Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність" потребує чіткого  судження аудитора про звітність, правильність усіх її суттєвих аспектів відповідно до інструкцій про порядок складання звітності та чинних принципів обліку.

Розділ "Дата аудиторського висновку". Аудитор повинен проставляти  дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Завершеною вважається перевірка, коли її результати доведені до керівництва підприємства, на якому проводилася перевірка і керівництво підписало звіти, що додаються до аудиторського висновку та акту прийому-здачі роботи. Керівництво підприємства подає аудиторський висновок до відповідної податкової інспекції України не пізніше як через десять днів після закінчення аудиторської перевірки.

Розділ "Адреса аудиторської фірми" містить  адресу дійсного місцезнаходження аудиторської фірми, номер та термін дії ліцензії, отриманої від Аудиторської палати України.

Розділ "Підпис аудиторського висновку". Аудиторський висновок та звітність, про яку аудитор дає свій висновок, підписується незалежними особами (аудиторами) від імені аудиторської фірми.

Види  аудиторських висновків

Висновок  може бути:

  • безумовно позитивним;
  • умовно позитивним (із застереженнями);
  • негативним;
  • аудитор відмовляється від видання висновку про звітність і оформляє свій звіт в іншій формі.

У трьох  останніх випадках висновок повинен  містити короткий перелік аргументів, що обумовлюють судження аудитора.

Безумовно позитивний висновок складається у випадках, коли, на думку аудитора, виконані такі умови:

  • аудитору надана вся інформація і пояснення, необхідні для цілей аудиту;
  • інформація цілком достатня для відображення реального стану суб'єкта перевірки;
  • наявні адекватні дані з усіх питань, суттєвих для достовірності й повноти змісту інформації;
  • фінансова документація складена на основі прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, а сама система задовольняє існуючі законодавчі та нормативні вимоги;
  • звітність складена на основі дійсних облікових даних і не є суперечливою;
  • звітність складена належним чином за затвердженою формою.

Якщо  під час перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви  щодо правильності тих чи інших використаних суб'єктами перевірки рішень, але йому представлено переконливі (обґрунтовані на законодавчому та нормативному рівні) докази цих рішень, то у своєму висновку аудитор не зобов'язаний посилатися на ці рішення і така ситуація не змінює безумовності позитивного висновку.

Аудитор не може видати безумовно позитивний висновок у разі:

      • непевності, коли він не може сформулювати свою думку;
      • незгоди, якщо сформульоване судження аудитора суперечить
      • даним перевіреної фінансової інформації.

Причини непевності:

      • обмежені обсяги аудиторської роботи через недостатність необхідної інформації і пояснень, без чого аудитор не може виконати
    • всі необхідні аудиторські процедури (незадовільний стан обліку, обмеження у часі);
    • ситуаційні обставини, непевність у правильності висновку з певної ситуації.

Причини незгоди:

  • неприйнятність системи або способів обліку;
  • розходження у судженні відносно відповідності фактів або сум фінансової звітності даним обліку;
  • незгода щодо ступеня та способу відображення фактів у обліку та звітності;
  • невідповідність проведення або оформлення операцій нормам законодавства та іншим вимогам.

Наявність будь-якого ступеня непевності або  незгоди є підставою для відмови  щодо винесення безумовно позитивного  висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від ступеня непевності або незгоди: нефундаментальний або фундаментальний.

Наявність нефундаментальних непевностей  та (або) незгод дає аудитору підстави сформулювати умовно-позитивний (із застереженнями) висновок.

Наявність фундаментальної незгоди є підставою для надання негативного висновку, а також для відмови щодо надання висновку. 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

  Таким  чином, провівши дослідження,  можна зробити наступні висновки.

Информация о работе Аудит кредиторської заборгованості