Аудит кредиторської заборгованості

При нарахуванні  основної заробітної плати працівникам, яким встановлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості  про виробіток і розцінки за виконані роботи.

Для розрахунку заробітної плати спеціаліста за тарифом годинну тарифну ставку треба помножити на кількість годин зміни.

Аудитор насамперед перевіряє чисельність  працівників підприємства і правильність її відображення у звітності згідно з чинним законодавством. Вибірково перевіряють наявність трудових книжок працівників. Відтак перевіряють правильність оформлення табеля обліку часу.

Згідно  з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.02.98 № 21-466 і  відповідно до Кодексу законів про  працю України тривалість робочого дня при шестиденному робочому тижні - 7 годин і 5 годин перед вихідними днями - не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Дотримання  тарифних сіток і ставок, посадових  окладів встановлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних розрахунково-платіжних відомостей, табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати.

Під час  аудиту встановлюють правильність окладів  і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи  щодо оплати праці.

Перевірку розрахунків з робітниками і  службовцями із заробітної плати  доцільно починати із встановлення ідентичності даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 "Розрахунки оплати праці" у Головній книзі й балансі на однакову дату.

Для цього  звіряють сальдо на перше число відповідного місяця у Головній книзі й балансі  з підсумковими сумами (сумами до видачі) розрахунково-платіжних відомостей. Причинами розходжень можуть бути: перекручення даних внаслідок зловживань (виключень виплат, утримань); неповного утримання авансів; повторного списання грошових документів із віднесенням виплат у дебет рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці"; зменшення дебіторської заборгованості або збільшення кредиторської заборгованості під час перенесення сальдо з одної розрахункової відомості в іншу тощо. Потім слід перевірити достовірність первинних документів (табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати, особових рахунків, розрахункових і розрахунково-платіжних відомостей).

При почасовій  оплаті праці перевіряють правильність тарифних ставок, умов контракту, а  при відрядній - виконання кількісних і якісних показників роботи, правильність норм і розцінок. Перевіряють, чи не включено в табелі обліку використання часу вигаданих (підставних) осіб, чи заведено на таку особу особову справу у відділі кадрів.[45]

Правильність  нарахування заробітної плати визначають так:

• перевіряється правильність застосування розцінок шляхом зіставлення з документом, де вони передбачені, а також уточнюється, чи відповідає стаж працівника, його розряд, тип підприємства, сезон, асортимент продукції застосовуваним розцінкам;
• уточнюється, чи правильно визначено обсяг виконаної роботи і кількість відпрацьованого часу шляхом їхнього зіставлення з обліковими листками, подорожніми листками, табелем виходу на роботу, системами приймання виконаних робіт за актами приймання-здавання робіт;
• арифметичне перевіряється правильність нарахування суми шляхом множення розцінки на кількість днів роботи, на суму товарообороту, на кількість виробленої продукції тощо.

Під час  перевірки правильності нарахування  і виплати заробітної плати слід встановити:

• чи відповідають дані відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників;
• наявність у відомості печатки, підписів керівника та бухгалтера;
• чи немає у відомостях підчисток і необумовлених виправлень;
• чи вказані дати виплати і підписи працівників про отримання заробітної плати;
• правильність підрахунків платіжної відомості;
• чи правильно пораховані суми утриманих і перерахованих податків із заробітної плати працівників;
• ідентичність підписів у відомості й особовій справі.

Заробітна плата за період відпустки нараховується  у такому порядку. Середній заробіток  для оплати відпустки розраховують, виходячи із заробітку за дванадцять останніх місяців (календарних), що передували місяцю виходу у відпустку. Ця сума ділиться на 12 (або 11 за перший рік роботи). Отриманий середньомісячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість робочих днів протягом року (з урахуванням вихідних і святкових днів). Отриманий середньоденний заробіток перемножується на число робочих днів відпустки. На суму вирахованих відпускних дають запис: дебет рахунка 81 "Витрати на оплату праці", кредит рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці".

Премії  та заохочування, пов'язані з трудовою діяльністю, визначають на основі положення, яке розробляється на підприємстві відповідно до типового.

Під час  перевірки виплати премій слід встановити:

• чи виконано умови, згідно з якими премія виплачується шляхом перевірки усіх показників за даними бухгалтерського і статистичного обліку;
• чи дотримано порядку зниження розміру або позбавлення премій тощо.

Згідно  зі статтею 127 Кодексу законів про  працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України. Обов'язкові утримання: Єдиний соціальний внесок 3,6 %. Загальний розмір нарахування єдиного соціального внеску складає 36,76 %. Проведена аудиторська перевірка на підприємстві показала, що бухгалтер, що відповідає за нарахування заробітної плати, не нараховує заробітну плату відповідно до чинного законодавства. Аудитором було перевірено правильність нарахування утримань із заробітної плати кожного працівника із врахуванням пільг, якщо такі є, кожного працівника зокрема. Так  суми утримань деяких працівників є заниженими,  на  відомості відсутні підписи керівника або печатка підприємства.

Відповідно  до міжнародного стандарту аудиту «Аудиторські докази», аудитор повинен отримати таку кількість аудиторських доказів, яка б забезпечила можливість підготувати аудиторський висновок.

Згідно  проведеної перевірки, що відбулася  15 грудня 2007 року, ПП «Рось-Аудит» було складено висновок ( додаток И). Даний висновок є умовно-позитивним. Основна частина висновку складається з 3-х розділів:

1- результати  оцінки фінансового стану підприємства;

2 –  аналіз правильності ведення бухгалтерського обліку;

3 -  аналіз  вірності складання фінансової  звітності та рекомендаційна  частина.

Даний висновок був переданий директору фірми  на розгляд для розробки поточних та стратегічних дій підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 

7. ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ  КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА В  УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ  КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ  СИСТЕМ.

Розглянемо  особливості аудиту кредиторської заборгованості підприємства в умовах застосування комп’ютерної обробки інформації.

Комп'ютеризація принципово не змінює елементів методу бухгалтерського обліку. Найбільші  зміни відбуваються в технології обробки облікової інформації, що виражається в порядку побудови комп'ютерних форм бухгалтерського обліку. Натомість методика аудиту підприємств, на яких використовуються КІСП та КСБО, котрі мають значний вплив на ведення бізнесу та бухгалтерського обліку, зазнає значних суттєвих змін, хоча загальна мета й обсяг аудиту не змінюються. Зберігаються його завдання, діють основні елементи його методології [23, c. 28].

Водночас  комп'ютерна обробка даних впливає  на процес вивчення аудитором системи  обліку і внутрішнього контролю підприємства, що перевіряється.

Автоматизація бухгалтерського обліку та інших управлінських функцій підприємства, з одного боку, і автоматизація аудиту, з іншого, докорінно змінюють проведення аудиту на конкретному економічному об'єкті. Стали розрізняти аудит поза комп'ютерним середовищем, тобто на об'єкті з традиційною технологією ручного ведення обліку, і аудит у комп'ютерному середовищі — на об'єкті, де бухгалтерський облік виконують з використанням комп'ютерів. Сам аудит можна також проводити без використання комп'ютерів або за їхньою допомогою.

У цих  умовах суттєво змінюється організація  і методика проведення аудиту, оскільки здійснення її за методиками, орієнтованими  на традиційний облік, не дає бажаного результату.

В умовах функціонування автоматизованих інформаційних  систем зазнають деяких змін основні принципи аудиту. Відповідно, застосування КІСП може вплинути:

     - на процедури, яких дотримується  аудитор у процесі одержання  достатнього уявлення про системи  бухгалтерського обліку та внутрішнього  контролю;

     - на аналіз властивого ризику  та ризику системи контролю, за 
допомогою якого аудитор проводить оцінку ризику;

     - на розробку і здійснення аудитором  тестів контролю та процедур  перевірки за суттю, необхідних  для досягнення мети аудиту.

Проведення  аудиту в умовах використання комп'ютерних  систем регламентується як міжнародними, так і національними нормативами, зокрема Міжнародним стандартом №401 «Аудит в умовах комп'ютерних інформаційних систем». Є також положення про міжнародну аудиторську практику, присвячені питанням проведення аудиту в середовищі різних комп'ютерних інформаційних систем і водночас оцінці аудиторських ризиків, а також вимогам до спеціальних знань аудиторів про комп'ютерні інформаційні системи.

Аудитору  належить добре орієнтуватися в  діючих автоматизованих системах обліку, контролю й аналізу, знати принципи розподілу функцій взаємного контролю серед працівників, котрі беруть участь у процесі обробки облікової інформації.

Зважаючи  на різноманітність і складність комп'ютерних технологій, від аудитора не вимагається бути першокласним спеціалістом з комп'ютерного бухгалтерського обліку. Тому, якщо в аудитора немає достатніх знань, він зобов'язаний запрошувати експерта в галузі інформаційних технологій [28].

Під час  проведення аудиту в умовах автоматизованої  обробки облікової інформації аудиторам рекомендується включати до індивідуальних завдань питання з перевірки програми, правильності обробки інформації тощо. Дані цих перевірок мають знайти відображення у відповідних робочих документах.

Проведення  аудиту в умовах автоматизованих  систем обліку залежить від таких факторів: рівень автоматизації бухгалтерського обліку, контролю й аудиту, наявність методик проведення автоматизованого аудиту, ступінь доступності облікових даних, складність обробки інформації.

У ході перевірки аудитор має вивчити і задокументувати всі найбільш важливі позиції, пов'язані з організацією обробки облікових даних у КІСП підприємства.

Впровадження  комп'ютерів в обліковий процес суттєво  вплинуло на проведення аудиту. При  цьому велике значення мають власні характеристики системи обробки даних, тому що вони впливають на ступінь складності бухгалтерської системи, тип внутрішнього контролю, вибір виду перевірок, на основі яких можна визначити характер, тривалість та обсяги аудиторських процедур.

Особлива  увага приділяється перевірці надійності засобів внутрішнього контролю в середовищі комп'ютерної обробки даних. Облікова політика, орієнтована на КСБО, має обов'язково передбачати елементи внутрішнього контролю.

В умовах функціонування автоматизованих систем обробки інформації здійснюють три види контролю:

     - структурний (виробничий) контроль;

     - контроль розробки;

     - процедурний (робочий) контроль.

Під структурним контролем розуміють загальну адміністративну перевірку структури розподілу обов'язків і відповідальності у відділі обробки інформації. Ці перевірки стосуються різною мірою всієї роботи, яку виконує відділ обробки інформації, і є частиною основного контролю, через який проходить кожна нова процедура.

Сутність  контролю розробки полягає в загальній перевірці відповідності всіх нових проектованих комп'ютерних облікових систем встановленим стандартам документації і процедур, тобто перевірці відповідності виконання основних етапів проектування, програмування і дослідження систем вимогам загальної системи контролю. Контроль розробки в поєднанні зі структурним контролем охоплює всі нові запроектовані процедури [40].